Президент США

Президент США – глава держави Сполучених Штатів Америки. Він же є головою виконавчої влади федерального уряду і головнокомандуючим Збройними силами США.

Повноваження Президента обумовлені другою статтею Конституції США. Президент має право:

    Керувати Збройними силами США; Вести переговори і укладати договори з іншими державами; Призначати (після схвалення Конгресом) федеральних службовців – послів, міністрів і т. д.; Керувати роботою виконавчих органів федерального уряду (міністерств, департаментів та ін.); Пропонувати на розгляд Конгресу кандидатури на пости федеральних суддів, у тому числі і суддів Верховного суду; Видавати укази, які мають силу закону, якщо вони не суперечать відповідним актам Конгресу; Скликати позачергові сесії Конгресу; Помилування засуджених або відстрочки виконання вироку та багато інших.

Крім того, Президент США має право підписувати прийняті Конгресом США законопроекти, після чого вони набувають чинності і стають законами, або накладати на них вето. Для подолання вето Конгрес повинен зібрати не менше двох третин голосів у кожній з палат.

Президент несе відповідальність за захист громадян США за кордоном та іноземних громадян в Сполучених Штатах.

Президент зобов’язаний періодично виступати перед Конгресом, звітуючи про “становище в країні”. Періодичність таких доповідей не обмовляється Конституцією, але традиційно вони є щорічними.

Вибори Президента США
    Для того, щоб стати кандидатом у Президенти США, претендент повинен: Бути громадянином США за правом народження; Бути не молодший тридцяти п’яти років; Проживати в США не менше ніж чотирнадцять останніх років.

Президент США обирається на чотири роки в результаті двоступеневих виборів – спочатку всенародним голосуванням обирають вибірників, потім виборщики обирають Президента.

Кожен штат представляє на виборах стільки вибірників, скільки представників даного штату працює в Конгресі США (тобто кількість вибірників пропорційно населенню штату). Округ Колумбія, який не має своїх делегатів у Конгресі, проте вибирає стільки ж виборців, скільки він мав би при своєму населенні, будучи штатом, але не більше, ніж найменш населений штат США.

Спочатку політичні партії, що визначили за допомогою голосування на своїх з’їздах чи іншим способом кандидата на пост Президента, подають у кожному штаті списки вибірників, що зобов’язалися голосувати за конкретного кандидата. У перший вівторок після першого понеділка листопада в рік виборів виборці приходять на виборчі дільниці і віддають свій голос за той чи інший список вибірників (а опосередковано – за того чи іншого кандидата в Президенти США). Майже у всіх штатах кандидати, список вибірників яких отримав більшість голосів виборців, автоматично отримують голоси всіх вибірників штату. У штатах Мен і Небраска процедура дещо складніше (два виборщики обираються прямими виборами за штатом, а що залишилися – прямими виборами в кожному з округів з виборів до палати представників Конгресу США).

На сорок перший день після загального голосування проводиться голосування колегії вибірників. Практично колегія не збирається разом, а виборщики голосують в столицях своїх штатів. Для перемоги кандидат повинен набрати абсолютну більшість голосів (50% + 1 голос від загального числа виборців).

Якщо ж в результаті голосування вибірників жоден з кандидатів на пост Президента США не набрав абсолютної більшості голосів, право обрання Президента переходить, згідно Конституції, до Палаті представників Конгресу США. Конгресмени вибирають з трьох кандидатів, які набрали максимальну кількість голосів, причому кожен штат має тільки один голос. Для визначення переможця виборів необхідно отримати абсолютну більшість голосів штатів.

Якщо до вирішення не прийшла і Палата представників, тоді з двох кандидатів, які набрали більшу кількість голосів, вибирає Сенат США.

Практично за всю історію США лише двічі переможця президентських виборів визначала Палата представників (Томас Джефферсон в 1800 році і Джон Адамс в 1824 році).

Використання такої, досить незвичній для нас системи виборів, обумовлено в першу чергу історичними причинами. Коли в 1787 році “батьки-засновники” писали Конституцію США, здавалося досить розумним представити рішення можливих проблем з проведенням виборів колегії вибірників, а не малоосвіченим масам населення. Крім того при існуючій системі виборів більшою мірою враховуються інтереси штатів з невеликою чисельність населення, що відповідає федеральної сутності американської держави.

Всі обрані за останні півтора століття Президенти належали до однієї з двох провідних партій США – республіканської чи демократичної. Тим не менш, ніщо не заважає брати участь у виборах незалежним кандидатам.

Новообраний Президент вступає на посаду 20 січня року, наступного за роком виборів. Урочиста церемонія складання присяги новим Президентом називається інавгурація. Президент складає присягу: “Я урочисто присягаюся, що буду сумлінно виконувати посаду Президента Сполучених Штатів і в повну міру сил своїх буду підтримувати, охороняти і захищати Конституцію Сполучених Штатів. І нехай допоможе мені Бог!”

За всю історію країни Президентами США були 43 людини, починаючи з першого Президента США Джорджа Вашингтона і до чинного Президента США Барака Обами (докладніше про Президентах США).

Чотири людини померли від природних причин, перебуваючи на посту Президента США; четверо були вбиті. Менше всіх Президентом був Вільям Гаррісон (31 день), довше за всіх – Франклін Делано Рузвельт (4422 дні).

П’ятнадцять осіб були обрані на пост Президента США два терміни поспіль; одна людина був обраний двічі, але не підряд. Одна людина був обраний на пост Президента США чотири рази поспіль. У 1951 році була прийнята поправка до Конституції США, яка забороняє одній людині обиратися на пост Президента США більше двох разів.

“Другою людиною” в США є віце-президент. Він займає пост Президента США у разі смерті, імпічменту (відсторонення від посади), недієздатності або відставки чинного Президента США, а також очолює Сенат США. Віце-президент обирається разом з Президентом США

Президент, так само як віце-президент і всі інші цивільні посадові особи Сполучених Штатів, може бути відсторонений від посади Конгресом США в порядку імпічменту. Імпічмент застосовується за “осуд, зраду, хабарництво або інші важливі злочини і проступки”.

Процедура імпічменту до Президента США застосовувалася тричі за всю історію країни. Два рази (Ендрю Джонсон в 1868 році і Білл Клінтон у 1999 році) імпічмент не був схвалений Сенатом США. Річард Ніксон в 1974 році подав у відставку, не чекаючи розгляду його імпічменту Сенатом.

Кемп-Девід – заміська резиденція Президента США
Кемп-Девід
Резиденцією Президента США є побудований в 1800 році Білий дім за адресою Пенсільванія-авеню, 1600, у Вашингтоні, округ Колумбія. Робоче місце Президента знаходиться в Овальному кабінеті.

У ста кілометрах на північний захід Вашингтона, серед пагорбів штату Меріленд, розташована заміська резиденція Президента США – Кемп-Девід.

Офіційна резиденція для гостей президента США (як правило, це глави інших держав) – Блер-хаус на Пенсільванія-авеню, 1651.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Президент США