Прекрасне
Прекрасне – одна з категорій естетики, виражає ту грань естетичного освоєння світу, що відповідає ідеалові людини і супроводжується почуттям естетичної насолоди. Мірою П. з боку об’єкта є симетрія, гармонія, пропорція, ансамбль його природних властивостей, які забезпечують позитивне значення явищ для людини; з боку суб’єкта мірою П. є духовне багатство вільної особи, яка невимушено, незацікавлено (з прагматичного погляду) сприймає зовнішній світ. П. найповніше виявляється у художній творчості обдарованої людини в умовах творчої свободи. Ц. в житті і П. в мистецтві не збігається: потворні життєві явища можуть бути прекрасно відтворені в сатиричних творах і, навпаки, прекрасні можуть спотворюватися бездарним автором (див.: “Артистична краса”, Гармонія, Композиція, Цілісність літературного твору).
Related posts:
- Потворне і прекрасне у повісті-казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” – Твір Зарубіжна література Великий німецький романтик Гофман розглядав свою долю як частку загальної долі “маленьких людей”, що стояли на порозі подвійного буття: між мізерними справами і великими ілюзіями. Порятунок від духовно обмеженого, порожнього, сірого життя автор знаходить у романтичних мріях, у мистецтві, що є суверенною частиною людського духу. У казці-новелі “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” дійсність постає в […]...
- “Любити все прекрасне і земне і говорити правду…” (за творчістю Василя Симоненка) Василь Симоненко прожив на світі всього двадцять вісім років, але назавжди ввійшов до історії рідної літератури. “Він мало жив. Немов літак, що ховається за обрієм швидше, ніж доб’ється до нашого слуху шум його двигунів, Василь Симоненко зник за пругом життя скоріше, ніж долинув до нас могутній гук його серця, зарядженого тривогою XX віку і любов’ю […]...
- Прекрасне в житті і мистецтві – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Літературно-естетичні погляди Г. С Сковороди розкриваються як в літературно-художніх творах, так і в філософських. “В певному розумінні можна сказати, що його філософія за своєю суттю естетична, а мистецькі твори – філософічні “3. Про це свідчать життєві принципи філософа, його прагнення зробити життя кращим, поєднавши в ньому істину, добро і красу. Корені естетичної програми Сковороди слід […]...
- Шкільний твір на тему – Примарне і прекрасне у повісті-казці Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” Великий німецький романтик Е. Гофман розкриває у своїх творах ілюзорність і примарність світу, в якому можна знайти порятунок від бездуховності, сірості та порожнечі лише за допомогою сили мистецтва, романтичних уявлень і створення великих і світлих ілюзій. У казці-новелі “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” зображена брехлива велич правлячої верхівки. Це лялькова держава, де все схоже на […]...
- Дар Дар (обдарованість) – система психо-фізіологічних якостей людини, які визначають її схильність до творчої діяльності в певній галузі. Різна міра обдарованості виявляється у поняттях талант і геній. Синонімом Д. є “хист”. Д. акцентує увагу на вроджених чи успадкованих якостях людини. Проблему Д. досліджують психологи, естетики, філософи. Для літературознавства вона має значення у зв’язку із вчасним виявленням […]...
- Гармонія Гармонія (грецьк. harmonia – злагодженість, скріплення) – естетична категорія, яка виражає співмірність, взаємозв’язок елементів будь-якого явища, які в певній системі становлять цілісність, що має естетичну цінність. У такому широкому значенні Г. використовується для характеристики явищ об’єктивної дійсності, змісту художнього твору, його форм, взаємовідповідності між ними. Г. співвідноситься з дисгармонією, і в цьому співвідношенні виявляється відносність […]...
- Ідеал Ідеал (фр. ideal, від грецьк. idea – першообраз) – взірець досконалості будь-чого у будь-якій сфері, що виробляється мисленням людини у відповідних суспільних умовах. І. узагальнює наявний досвід, пізнані тенденції розвитку явищ і включає завбачуваний, бажаний результат розвитку. Розрізняють суспільно-політичний, морально-етичний та естетичний І. Всі різновиди І. виконують спонукальну, мотиваційну та оцінну функції. У художній літературі […]...
- Автор і читач – Література і дійсність Ім’я автора можемо знайти на книжковій обкладинці. А сама книга складає окремий художній світ – створену уявою письменника образну картину дійсності. У цьому світі найповніше розкривається духовне багатство авторської особистості. Однак література не може функціонувати без читачів. Вони виступають повноправними учасниками художньої комунікації. Спочатку автор породжує власний художній світ і пропонує його читачеві. Узявши до […]...
- Етиографізм Етиографізм (грецьк, ethnos – плем’я, народ і grаpho – пишу) – відображення в літературі і мистецтві національного традиційного побуту (житло, господарство, ремесла, одяг, їжа, родинне життя, тощо), звичаїв, обрядів. Е.- органічний складник національного в мистецтві і як його етнічна константа має свої особливості в його історії. Суттєвою особливістю Е. в художній літературі, є національна мова, […]...
- Художній образ в літературі Однією з основних категорій естетики є художній образ. Образність характеризує спосіб відображення і перетворення дійсності в мистецтві. Художній образ і образність в літературі Художнім чином можна назвати будь-яке явище, які було творчо відтворено автором у предметі мистецтва. Якщо ми маємо на увазі літературний образ, то це явище відображено в художньому творі. Особливістю образності є те, […]...
- Специфічні закони розвитку мистецтва Естетика походить від грецького слова aisthetikos – відчуває, що цілком випливає з попереднього міркування про зв’язок мистецтва з почуттям. Таким чином, естетика – це теорія плотського пізнання навколишньої дійсності. Мистецтво ж – це авторське чуттєве втілення краси, повною мірою розуміється глядачем тільки тоді, коли йому передається і авторське почуття. Естетика – це насамперед філософська наука, […]...
- Потворне Потворне – одна з естетичних категорій, яка позначає ту грань естетичного освоєння світу, що породжена сприйняттям предметів, явищ об’єктивної дійсності, суспільних подій, * вчинків людей і не відповідає естетичному ідеалові людини, має негативне значення для неї, суспільства в цілому. П. – антипод прекрасного і величного. Прикметами П. явищ є дисгармонійність, аритмічність, недосконалість структурної організації, деформованість, […]...
- Теми наукових робіт – Додатки 1. Міфопоетична парадигма образності у “Повісті минулих літ”. 2. Літературна творчість в осмисленні давніх українських авторів. 3. Самоусвідомлення творчої особистості у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 4. Повчальна проза в українській літературі доби Київської Русі. 5. Апокрифічний компонент у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 6. Художній хронотоп “Повісті минулих літ”. 7. Художній хронотоп Київського літопису. […]...
- Романтика як пафос і романтизм як літературний напрям: чим вони різняться? Романтика – це особливий стан душі, викликаний прагненням до ідеалу піднесеного, прекрасного, незвичайного. В художній літературі романтика виявляється в зображенні яскравих та героїчних аспектів життя, у змалюванні образів, незадоволених буденністю, прозаїчним існуванням, які мріють про його зміну на краще. У таких випадках говорять, що письменник відтворює певні романтичні аспекти дійсності – романтику праці, подвигу, творчих […]...
- Рококо Рококо (фр. rocaille – схожий на мушлю) – художній стиль гедоністичного гатунку, що обстоював культ грації, шляхетності, вишуканого естетизму. Сформувався у Франції в XVIII ст., звідти поширився у мистецтві європейських країн. Своєму виникненню Р. завдячує трансформації бароко, що втрачало вже на той час деякі характерні риси, поширенню серед творчої інтелігенції віянь скептицизму та вільнодумства, відновленню […]...
- Авангардизм Авангардизм (фр. avant-garde – передовий загін),- термін на означення так званих “лівих течій” у мистецтві. Авангардизм виникає у кризові періоди історії мистецтва, коли певний напрям або стиль переживає вичерпаність своїх зображально-виражальних можливостей, існує за рахунок інерції, тиражуючи свої вчорашні творчі здобутки, перетворені на одноманітні “кліше”, замикаючись на своїх канонічних зразках. Тому роль авангардизму у розкритті […]...
- Буало Своеобразным манифестом французского классицизма становится дидактическая поэма Н. Буало “Поэтическое искусство” (“Art poetique”), обращенная, правда, к поэзии, но оказавшая общепризнанное влияние на становление художественного метода классицизма в целом. Знаменитый призыв Буало “любить мысль в стихах”, по существу, являет собой кредо классицистской эстетики XVII в. с ее культом рационально-интеллектуального начала. Теоретик французского классицизма Н. Буало, выделяя […]...
- Людина і природа в поемі “Мцирі” Для романтичного твору, до якого належить поема “Мцирі”, дуже важливі пейзажні замальовки. З їх допомогою автор висловлює почуття і переживання героя. Лермонтов, як і багато хто до нього, зображує яскраву, екзотичну природу, яка відгукується на душевні хвилювання Мцирі. Світ людей жорстокий, ворожий і забирає у героя свободу. Природа ж дарує юнакові довгоочікувану волю. Але не […]...
- Гра в літературній творчості Гра в літературній творчості – один з аспектів ширшої проблеми “Роль гри в суспільстві і в культурі”. Багато істориків культури, теоретиків мистецтва обгрунтовують думку про те, що людська культура постала і розвивається в грі і виявляється в розмаїтих ігрових формах. Зокрема, нідерландський вчений Й. Гайзінга (1872-1945) доводив, що культура в цілому має характер гри. У […]...
- Мистецтво як дзеркало душі народу Мистецтво як дзеркало душі народу пов’язують, як правило, з ім’ям Платона (427-347 до н. е.). І дійсно, навіть сам метафізичний мова Платона зорієнтований на галузь духовної культури – техне. Платон розумів її як творчу діяльність людини. Платон виходив з того факту, що справжнім світом є світ придуманий – світ вічних ідей або, як він заявляв, […]...
- У яких значеннях у сучасному літературознавстві вживається термін “стиль”? Словом stulos давні греки називали загострену паличку, якою писали на воскових дощечках, пізніше – почерк того, хто пише, згодом – склад, саму манеру письма. В сучасному літературознавстві стиль – це засоби художньої виразності письменника в цілому, особливості тематики його творів, сюжетів, мови. Розрізняють стилі епохи (наприклад, стиль бароко, класицизму), напрямів і шкіл, а також стиль […]...
- “Література – це керування людського розуму людським родом” (В. Гюго) – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ ТА БАЛАДИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ – 7 клас Думаю, що не помилюся, коли скажу, що серед шкільних предметів, хто б що не говорив, література посідає особливе місце. Адже саме вона справляє великий пилив на почуття людини, може викликати різні емоції, переживання. Саме у літературі найповніше відбилася могутня сила слова, яке, як відомо і Біблії, було “началом начал”. Його роль у житті людства ні […]...
- Комунікація в мистецтві Комунікація в мистецтві (лат. соmmunісо – спілкуюсь, поєднуюсь) – своєрідний вияв суспільної природи мистецтва, твори якого виникають як результат співтворчості автора та реципієнта і виявляють свою естетичну вартість тільки в актах естетичного сприймання. У цьому сенсі письменник як автор твору спілкується з читачами – своїми сучасниками і нащадками, які, сприймаючи, інтерпретуючи по-своєму його твори, переосмислюють […]...
- Твір на тему “Краса. Що таке краса?” Перед кожною людиною, хоча б раз в житті виникало питання, а що ж таке “краса”? Зрозуміло, що у кожного з нас, це слово асоціюється з чимось хорошим, що радує око, викликає позитивні емоції, однак, значно складніше сказати, який саме сенс вкладено в це слово. Насправді, краса – це все, то прекрасне, що, так чи інакше, […]...
- Творчість Софокла У творчості Софокла є ряд протиріч. Він проповідує традиційну релігію Аполлона, говорить про необхідність виконання божественних законів (“Антігона”) і разом з тим визнає вільну волю людини (“Цар Едіп”). Неповне дозвіл отримала проблема поєднання особистих спонукань і державних інтересів (“Філоктет”). Софокл висловлює у своїй творчості погляди афінської демократії епохи розквіту. Як талановитий художник він не може […]...
- Твір “Сім’я, світ і людина” Мир на землі – це найважливіше, що необхідно в житті. У мирний час все спокійно, люди зайняті своїми справами, турботами, їм нічого боятися, тому що в їхньому житті немає місця страху, там панує лад. Але “мир” – поняття широке. Це не тільки добрі відносини з іншими країнами, а й лад у сім’ї, мир в душі, […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ (ХУДОЖНІЙ) ОБРАЗ. ЛІТЕРАТУРНИЙ ТИП – Літературний образ – сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. √ Особливості літературно-художнього образу: конкретність, перетворення, емоційність, типізація, узагальнення. √ План характеристики художнього образу: 1. Еволюція героя. 2. Портрет. 3. Поведінка, вчинки героя. 4. Зображення душевних переживань. 5. Ставлення героя […]...
- ПОЧАТКИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА І ЕСТЕТИКИ В СТАРОДАВНЬОМУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ КИТАЇ – ВІД АРІСТОТЕЛЯ ДО СЬОГОДЕННЯ В СТАРОДАВНЬОМУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ КИТАЇ Розробка теоретичних понять у літературознавстві стародавнього Китаю пов’язана з високим розвитком мистецтва в цій державі. Ще задовго до доби Шести династій (IV – V ст. н. е.) – періоду найбільшого розквіту культури в Китаї – там існували окремі висловлювання про літературу та мистецтво, які до певної міри підготували відомі шість […]...
- Мотивування Мотивування – один із проявів закону детермінації в художній творчості, діє в різних аспектах: як обгрунтування появи мотиву в художньому творі чи комбінації мотивів, що рухають фабулу і сюжет; як обгрунтування, пояснення поведінки персонажів, будь-яких змін у внутрішньому світі, мовленні, портреті персонажів, оповідача, ліричного суб’єкта. У першому випадку звертають увагу на послідовність розвитку тематики твору, […]...
- Життєстверджуюче начало в ліриці Фета Афанасій Афанасійович Фет, що жив з 1820 по 1892 роки, є одним з найбільших російських поетів, ліриків, перекладачів. Він був людиною тонкої, романтичною душевної організації. Мистецтво, згідно з його поданням, може бути народжене тільки тим, що надихає людину. Такі речі, як прекрасне, природа, любов, викликають душевний відгук, який стає джерелом творчості. Емоційні пориви наповнюють всю […]...
- Манера Манера (фр. тапіеге – вправність рук ) — особлива прикмета творчості митця – письменника, маляра, музики, яка грунтується на його звичці, особливостях внутрішнього світу. Ряд вчених твердить, що М. збігається з індивідуальним стилем. Існує погляд, згідно з яким М. – поняття вужче від стилю і виражає чисто зовнішню своєрідність зображально-виражальних засобів митця. М. йде від […]...
- Естетика Естетика (грецьк. aisthesis – чуття, почуття, aistheticos – чуттєвий) – наука про прекрасне, художнє освоєння дійсності, про загальні закони краси і художньої творчості. Як окрема наука з окресленим предметом дослідження Е. відгалузилася від системи філософського знання у XVIII ст., що зумовлено творчістю німецьких філософів О. Баумгартена, І. Канта, Г.-В.-Ф. Гегеля. Проте її традиції сягають у […]...
- Світогляд і творчість Світогляд і творчість – традиційна для вітчизняного літературознавства постановка проблеми про визначальний вплив світогляду на ідейну спрямованість художніх творів і сутність літературно-мистецьких напрямів. Соціологізоване літературознавство 30-х XX ст. доводило, що письменник може успішно творити тільки завдяки “прогресивному”, “революційному” світоглядові або всупереч “реакційному”, “ретроградному”. Згодом, у 50-70-х, йшлося про суперечності між політичними та естетичними поглядами у […]...
- Аристотель про суть і завдання риторики “Риторика” Аристотеля, що складається з трьох книг, присвячена за загальноприйнятою традиції мистецтву красномовства. Правда, цей великий трактат має особливу логічну спрямованість, що цілком природно для теорії красномовства як мистецтва переконання. Цей трактат, можливо, набагато більше, ніж широко відома “Поетика” Аристотеля, оперує саме категоріями естетичними, а не узкологіческімі. “Риторика” по самій суті своїй є чудовий зразок […]...
- Естетичний смак Естетичний смак –здатність людини до миттєвої оцінки дійсності, творів мистецтва крізь призму естетичних категорій і власного досвіду. Е. с. спрямовується естетичним ідеалом людини та її потребами, виявляється в конкретних актах естетичного сприймання і часто супроводжується інтуїтивним осяянням. Людина з розвинутим, сформованим Е. с. здатна самостійно орієнтуватися в мінливому світі художньо-естетичних цінностей, помічаючи серед них зародки […]...
- Відображення світоглядних зрушень у мистецтві XVII століття – ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА В XVII СТОЛІТТІ – ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 1. ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА В XVII СТОЛІТТІ Відображення світоглядних зрушень у мистецтві XVII століття Сутність тих змін, які відбувалися у світогляді людини на початку XVII ст., яскраво виявилися у творчості генія доби Відродження В. Шекспіра. Сучасні дослідники одностайні в думці, що саме на межі двох століть у світосприйнятті Шекспіра відбувається різкий перелом. Гуманізм […]...
- Чим відрізняється бароко від класицизму У мистецтві та архітектурі XVIII століття переважали два фундаментальних стиля – бароко і класицизм. Вони не випадково досить довго співіснували поруч, в одну епоху. Не можна не відзначити їх тісний взаємозв’язок, хоча і характерних, притаманних лише конкретному напрямку особливостей теж набереться чимало. У чому ж відмінність бароко і класицизму і як при погляді на картину […]...
- Декаданс Декаданс (фр. decadence – занепад) – узагальнена назва кризових явищ у літературі, мистецтві, культурі. Д. як конкретно-історичний факт постав у другій половині XIX ст., зокрема у Франції, де вперше було вжито цей термін на позначення нових художніх тенденцій, які заперечували позитивістські доктрини у мистецтві, ілюзорний академізм, жорстокі міметичні нормативи у творчій практиці тощо, трактовані як […]...
- Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу – твір з української літератури Твори Григорія Косинки, з’явившись, одразу ж привернули до себе увагу. Його перші новели дозволяють констатувати, що він прилучився до традицій модерної новелістики саме стефаниківського типу. Г. Косинка як художник досяг “своєї сили” в середині 20-х років XX століття. Форма його творів набувала реалістичної “чистоти”, а зміст їх, виростаючи з окремих життєвих мотивів, ставав всеохоплюючим (М. […]...
- ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ВСТУП Художній образ – краплина, у якій видно цілий світ. Антон Чехов Мистецтво осягає буття людства, суспільства, особистості, природи в художніх образах. Художній образ є основою будь-якого різновиду мистецтва, а також фольклору (як народного мистецтва). Художній образ поєднує реальний світ і творчий задум митця (художній вимисел), уявлення (або ідею) та конкретне, індивідуальне втілення (у предметах, явищах, […]...