Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ

ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ

МОДУЛЬ 1

1. Педагог-словесник, його професійні якості

Ознайомлення з цариною народних традицій, фольклорних жанрів, національною літературою в оновленій національній школі формує уявлення учнівської особистості про шлях духовно-культурного розвитку рідного народу, особливості його ментальності, самобутність української культури. Таким чином, є реальною потреба у словесниках, котрі вміло донесуть до свідомості учнівської молоді естетичне, виховне, інтелектуальне значення мистецтва рідного слова. Ще в кінці ХІХ ст. наголошувалося на вимогах літературної освіченості вчителя-словесника, його грунтовних знаннях логіки, психології, найголовніших моментів історії філософії, естетики, глибоких знаннях з мови, історії літератури, методики. Вчитель повинен був мати критичне мислення, поетичне сприймання, вміти виразно читати і розповідати. Підтвердження естетичної чутливості, відчуття краси поетичного відображення, які мають бути притаманні педагогу-словеснику, знаходимо у грецьких коренях слова “філолог”, що означають “любов до слова”, “усвідомлення і розуміння суті слова”. Від учителя-словесника у повній мірі залежить формування національно свідомої духовно, інтелектуально багатої мовної особистості молодого громадянина і патріота Української держави, яка “забезпечує розширення функцій державної мови, творення україномовного середовища в усіх сферах суспільного життя, природне бажання повернутись у своєму щоденному побутовому спілкуванні до перерваних традицій, до відродження традиційної культури у спілкуванні” [7, 30]. Уводячи дитину в світ рідної мови, фольклору, вчитель разом з тим уводить її у “світ народної думки, народного почуття, народного життя, у сферу народного духу”. Вивчення фольклорної спадщини українського народу сприятиме вдосконаленню процесу міжкультурного спілкування з іншими народами, адже без “рівноправного діалогу культур,-наголошує М. Жулинський, – без урахування духовного потенціалу і перспектив розвитку кожної цивілізації важко формувати ефективні механізми взаємодії суспільств в глобальному цивілізаційному поступі” [ 9 ]. Зверніть увагу. Оригінальний метод прийому вступних іспитів запропонували в одному з японських вузів, коли кожний абітурієнт має виявити знання трьохсот (!) народних пісень, причому викладач починає співати перший куплет, а вступник – наступний. На глибоке переконання академіка І. А. Зязюна (про це він висловлювався неодноразово на нарадах, конференціях), якби кожний з українців знав хоча б триста з півмільйона існуючих українських пісень від початку до кінця, тоді б ми знали і історію нашого народу, і наші звичаї, і нашу культуру. Нам не потрібно було б говорити про національне виховання. Національна самосвідомість ніколи не формується розумом – це відбувається тільки на рівні душі. Питання 1.1.2. Предмет, завдання, методологія, місце курсу фольклору в системі професійної підготовки вчителя української мови і літератури Фольклор – невід’ємна складова національної культури, яка у сконцентрованій формі подає одночасно народну філософію, етику й естетику, створюючи неповторний національний образ світу. Предметом курсу є фольклорний твір, завданням – набуття вмінь самостійного аналізу ідейно-образного змісту та форми фольклорного твору. Метою фольклорної підготовки в межах курсу є формування у майбутніх учителів-словесників високої естетичної культури. Методологічну основу курсу складають ідеї про фольклор як складову частину національної духовної культури, синтетичну форму суспільної свідомості й засіб виховання особистості, про діалог культур, принципи комунікативної дидактики, що спирається на філософію “діалогізму” (М. Бахтін, В. Біблер та ін.), особистісно-орієнтовний, компетентнісно-орієнтований, діяльнісний підходи.

1.1.3. Принципи відбору змісту і організації навчального матеріалу

Серед принципів відбору змісту й організації навчального матеріалу на заняттях визначаємо наступні: принципи науковості, культуровідповідності, практикоорієнтованості (відбір змісту навчального матеріалу, що спрямований на вирішення практичних завдань); цілісності (забезпечення єдності окремих частин курсу, наступності його ідей, взаємозв’язку основних понять, зв’язку з іншими філологічними, психолого-педагогічними, загально-культурними дисциплінами); модульності (виділення в цілісному курсі обов’язкових одиниць змісту); варіативності (введення в зміст курсу додаткових елементів, вибудова одиниць змісту за авторською логікою); принцип, що пропонує можливість опанування одного і того ж матеріалу на різних рівнях: базовому і поглибленому.

1.1.4. Походження терміну “фольклор”, його ознаки

Термін “фольклор” походить від англійського folk – рід, народ, lore – знання, що разом означають “народна мудрість, народознавство”. Одним із перших цей термін використав англієць В. Томс, котрий 1846 р. під псевдонімом А. Мертон надрукував у часописі “Атенеум” (№ 982) статтю “The Folklore”. В українській фольклористиці у 80-х роках ХХ ст. термін одним з перших почав використовувати М. Драгоманов, але й до сьогодні він не знайшов загальноприйнятого визначення. Поряд із вищенаведеним терміном співіснують і такі: народна словесність, народна поетична творчість, уснопоетична творчість. Головна функція фольклору – це задоволення природної потреби у самовираженні й спілкуванні. Серед основних ознак слід виділити усну форму поширення і передачу між людьми засобом безпосередньої комунікації. Значна роль при цьому відводиться пам’яті, з допомогою якої фіксуються сюжети, тексти, форми, стереотипи. Текст народної поезії не мав автора, тобто був анонімним, щоразу народжувався як нова форма, тобто усне “текст-слово” було варіативним. Кожний твір був колективним – це означало, що кожен слухач мав можливість додати до чужого своє, тобто його автором була колективна мовна особистість у певному фольклорному соціумі. Фольклорний текст був імпровізійним, виконавець не просто відтворював текст, але й був співавтором прочитаного, проспіваного ( це характерна ознака казок, легенд, частівок, бувальщин, коломийок). Однією з важливих рис фольклору є зображення внутрішнього світу героїв через “прихований психологізм”, тобто через дії і взаємини персонажів з навколишнім середовищем, певні зовнішні обставини тощо. Саме на основі типізації виникають і т. зв. психологічні фольклорні символи-асоціації (тополя-жінка). Психологізмом позначені весільні пісні, голосіння, думи, історичні пісні, казки, балади, ліричні пісні. У цих жанрах наявне відображення психологічного переживання горя (голосіння), і психологічної індивідуалізації героя (думи), і драматизму ситуації (балада). Напевне, найбільший інтерес для психологічного аналізу представляють ліричні пісні, адже їх основу становлять почуття, переживання. Психологізм жанру допомагає передати фольклорне слово, емоційно-забарвлені звертання (“милий голубе мій”, “серце моє”) тощо. Фольклор перебуває у тісному зв’язку з обрядами, традиціями. Весільні пісні супроводжують весільний обряд, голосіння – поховальний, жнивні – жниварський тощо. Сьогодення коригує ознаки фольклорності, вносить зміни, доповнення. Сприяють цьому процесу і засоби масової комунікації: преса, радіо, телебачення, Інтернет. Новітнє фольклоротворення часто відображає співвідношення і взаємозалежність індивідуального й колективного, традиційного і новітнього, але неодмінною умовою входження твору у фольклоризацію є його побутування за законами усної традиції. Фольклор – цінний матеріал як у моральному, так і в розумовому та естетичному розвитку покоління незалежної України. В той же час доля фольклору у ХХІ столітті дедалі більше фіксується як занепадаючий “фольк-арт” (В. Погребенник).

1.1.5. Фольклор і національний характер

У фольклорі виражені етичний та естетичний ідеали народу, найважливіші принципи народної педагогіки. Народна творчість є важливою також для вивчення ментальності її носіїв. Як складова слов’янської словесності, український фольклор містить чимало спільного з усною народною творчістю неслов’янських народів – фіннів, литовців, румунів. Однак, за свідченням науковців, найбагатший фольклор – все ж український, сформований на трипільській культурі у 6 – 4 ст. до н. е.; українці “одарені з природи великими музикальними здібностями і поетичним талантом, мають у порівнянні з іншими східнослов’янськими народами найбагатшу, найбільш розвинену народну поезію”[10]. Українці, на думку багатьох дослідників, психологів, фольклористів (зокрема Є. Онацького, М. Цимбалістого, М. Шлемкевича, О. Кульчицького, Д. Чижевського, а також М. Костомарова, І. Нечуя-Левицького, В. Липинського та ін.), характеризуються такими ознаками: інтравертність вищих психічних функцій у сприйнятті навколишньої дійсності; прояв сентиментальності, чуттєвості, любові до природи; анархічний індивідуалізм, що виявляється в різних формах цілеспрямованості до власної волі. До позитивних національних рис українців дослідники відносять працьовитість, гостинність, тяжіння до освіти, статичність у сімейних стосунках, прагнення до духовного життя, повагу до дорослих, мужність, здоровий оптимізм, прагнення до незалежності. Серед негативних рис національного характеру українців відзначають взаємне нерозуміння, схильність до анархізму, невизначеність, імпульсивність, індивідуалізм. Тому для образу українського народу у фольклорі характерна недостатня соціальна активність, відсутність згуртованості, що інколи приводить до втрати національної ідентичності, розвитку комплексу “малоросійства” [13 ]. Поняття “фольклор України” та “український фольклор”. Фольклор України складають, окрім українського, фольклор росіян, білорусів, поляків, болгар, кримських татар, німців, представників інших народів, що проживають у нашій країні. Поняття “український фольклор” стосується усної народної творчості українців, що проживають в різних регіонах України.

1.1.6. Зв’язок фольклору з іншими формами духовної культури

Фольклор – складова частина курсів української культури, етнографії. Етнографія вважається джерельною базою вивчення народної творчості. Відчутний зв’язок фольклору із релігієзнавством, філософією, оскільки в народнопоетичній творчості зафіксовані давні релігійні вірування, спроби трактування філософських категорій. Фольклор взаємопов’язаний з літературою. Характер літературно-фольклорних взаємин змінюється залежно від епохи, історико-суспільних факторів, стану розвитку художньої культури народу, літературної мови, творчої індивідуальності письменника, змістового спрямування художнього твору тощо. Між фольклором і літературою існують певні відмінності, зокрема у змалюванні героїв. Якщо література “намагається” індивідуалізувати персонажа, його мову, то фольклор – типізує і героя, і його спілкування з навколишнім світом. Відомо, що І. Франко одним із перших через українську пісню звернувся до поєднання літературних і народнопісенних принципів віршування. В. Стефаник побудував соціально-побутову проблематику новелістики на основі принципів функціонування балади, хроніки, рекрутсько-жовнірських пісень тощо. Саме поетика української пісні “допомогла” йому стати неперевершеним майстром психологічної драми. М. Черемшині знання функцій коломийкового фольклору сприяло у створенні тональності оповідності, що притаманна творам письменника. (*Примітка: Міркування про взаємини фольклору і літератури продовжіть власним спостереженням за художньою палітрою улюбленого письменника). З’явилася низка досліджень вчених про зв’язок української літератури з фольклором (М. Грицюта “Михайло Коцюбинський і народна творчість”, О. Дей “Іван Франко і народна творчість” та багато ін.). Цікаві міркування стосовно фольклорно-літературних взаємин висловлює дослідник Г. Штонь у статті Фольклор і модерн. Сумісність художніх кодів”(див. htpp:// probr, prohosting. com/click/ PBE0000003/99). Автор критично ставиться до недостатніх розмежувальних ознак літератури й фольклору, що ними досить часто користуються: усність походження, побутування, змінюваність тексту, стійка традиційність, нормативність поетичних понять, стереотипія образності художньої мови, постійність сюжетно-поетичних ситуацій і загальних місць, колективність. Г. Штонь зазначає: “Фольклор – це зупинена, перетворена на світотлумачний макроканон вічність, тоді як література – це чаc… історичний, текучий, духовно й художньо змінний, а відтак і багатоликий навіть при авторській його анонімності…”. Роздуми науковця доцільно враховувати при характеристиці фольклорно-літературних взаємин. Логічним зв’язок фольклору з музикознавством, етномузикознавством або музичною етнографією. Етномузикознавство вивчає “народну музику” або “народну музичну культуру” (О. І. Іваницький). Досить тісно пов’язаний фольклор з мовознавством, стилістикою, діалектологією, останнім часом популярності набувають лінгвофольклористичні дослідження. Український фольклор тісно пов’язаний з українською етнопедагогікою (кожен жанр містить значний виховний потенціал), етнопсихологією (у фольклорних творах показано стан героя, його емоції, почуття тощо). Фольклорні пам’ятки опрацьовують у мовознавчих курсах: при вивченні історії літературної мови, стилістики, лінгвістичної поетики, порівняльно-історичному дослідженні мов тощо. Вивчення усної народної творчості – це шлях до пізнання минулого, сучасного й майбутнього нашого народу. Опанування фольклорної спадщини українського народу сприятиме вдосконаленню процесу міжкультурного спілкування з іншими народами.

1.1.7. Педагогічний потенціал фольклору

Усній народній творчості відводиться значне місце у шкільній програмі. Програмами з української літератури в загальноосвітній школі передбачено вивчення розділу “Усна народна творчість” з п’ятого по десятий клас включно. Зокрема у 5 класі для вивчення пропонується дві казки соціального характеру, кілька легенд та переказів, загадки, прислів’я, приказки; у 6 класі – календарно-обрядові пісні, у 7 класі – соціально-побутові пісні, у 8 класі – історичні пісні, думи, у 9 класі – родинно-побутові пісні, балади, у 10 класі – народний епоc. З метою підготовки до викладання фольклору в загальноосвітньому закладі у процесі опанування курсу студентам важливо набути вмiнь аналiзувати твори українського фольклору, зiставляти жанрові особливості з огляду на морально-психологічні проблеми, творчо поєднувати здобуту теоретичну інформацію з різними прийомами фольклористичного аналізу текстів, що має стати першою сходинкою справжнього пізнання фольклорного твору. У курсі усної народної творчості належне місце має зайняти аналіз національно-культурних компонентів або т. зв. етнокультурознавчої лексики (термін Л. Левченко), що відображає національні особливості рідної мови: історію, побут, культурні традиції, у тому числі український мовленнєвий етикет, загальнолюдські цінності та ідеали. Саме на цьому важливому аспекті формування національно-мовної картини світу наголошували Ф. Буслаєв, А. Кримський, О. Потебня, І. Огієнко та інші видатні науковці. Важливим є також аналіз багатющої скарбниці емоційно-забарвленої лексики, що характеризує ментальність українців. Контрольні запитання 1. На вашу думку, з якою метою потрібно вивчати фольклор? 2. З якими фольклорними творами ви познайомились у школі? 3. Як фольклор сприяє пізнанню ментальності народу? 4. Поміркуйте над оцінкою українського фольклору, запропоновану М. Рильським: “Говорити про цю творчість спокійно, в суто академічному тоні…дуже важко – стільки прекрасної, винятково багатої і різноманітної за змістом і засобами художнього вислову поезії містить у собі український фольклор [Рильський М. Зібрання творів у 20 т. – Т. 16. – К.: Наук. думка, 1987. – C. 152]. 5. Яким чином фольклор пов’язаний із релігієзнавством? 6. Як виявляється зв’язок фольклору з літературою? Від чого залежить характер літературно-фольклорних взаємин? 7. У чому виявляється зв’язок фольклору з українською етнопедагогікою? 8. Стан виховання молоді в сучасних соціокультурних умовах вкрай тривожний: часто “вбогими” є її духовні потреби, під потужним тиском жаргону, грубого просторіччя, американського варіанту англійської мови, що зайняли владне місце не лише на вулицях міст, а й у засобах масової інформації, стрімко падає авторитет рідного слова. Американізація, беззастережне копіювання чужих для українців форм життя і шоу-культури неминуче призводить до спотворення дитячих душ. Як “почуває” себе фольклор у цих умовах? Що потрібно для його розвитку? Пошукові, творчі завдання 1. Ознайомтесь зі статтею Є. Пасічника “Особливості вивчення фольклорних творів”( У кн.: Українська література в школі. – К.: Рад. шк., 1983. – C. 233 – 251). Складіть тезисний план статті. 2. Які проблеми порушує М. Грушевський у статті “На порозі нової України” (Народна творчість та етнографія. – 2001. – № 4. – C. 20 – 31)? Чи є вони важливими для сучасної молоді? Відповідь обгрунтуйте. 3. Й. Гердер у праці “Щоденник моєї подорожі” (1769 р.) подає оцінку майбутнього України: “Україна стане колись новою Грецією; прекрасне підсоння цього краю, весела вдача народу, його музичний хист, родюча земля колись прокинеться; тільки з малих племен, якими також були греки, постане велика культурна нація, і її межі простягнуться до Чорного моря, і звідтіля ген у далекий світ” (Гердер Й. Письма о гуманизме // История философии. – М., 1943. – Т. 1. – C.167). На вашу думку, в чому особливість народнопісенної творчості українців? 4. Познайомтеся з тезами статті німецького філософа Г. Гадамера “Батьківщина і мова”. Які проблеми порушує автор статті? На вашу думку, що таке батьківщина для сучасної людини, яка живе в умовах глобалізації та підвищеної мобільності? Яке значення мають ці роздуми при вивченні українського фольклору? “Батьківщина не просто місце тимчасового перебування, яке обирають і можуть міняти. Батьківщину не забувають. Вона, за знаменитим визначенням Шеллінга, щось споконвічне. Батьківщину забути неможна. Хоча батьківщина у цьому світі, де мобільність суспільства чимдалі зростає, вже не зовсім та, якою вона була в часи більшої осілості. …Але що таке для нас батьківщина…? Де це^ місце і де воно було
б, якби не було мови? Коли ми говоримо про споконвічність батьківщини, ми зараховуємо сюди передусім мову. … в рідній мові струменить близькість до свого, у ній – звичаї, традиції й знайомий світ. …Життя – це заглиблення в мову. Кожен, хто прагне освоювати чужий край і чужу культуру, повинен шукати можливостей заглибитись в іншу мову. У цьому полягає перелом, якого не уникнути і який повинен допомогти вилікуватись, якщо людина хоче вижити в нових умовах. Взагалі лікування – це не те, що ми звикли мати на увазі в нашому технократичному суспільстві, коли, наприклад, звертаються до лікаря. Лікуватись – це імператив життя для самого хворого. Хвороба полягає в тому, що людина втрачає навички комунікативного мовлення, якщо більше не чує своєї власної мови. Такий людський вимір будь-якого вигнання”. (Гадамер Г. Герменевтика і поетика / Вибрані твори / Пер. з нім. – К.: “Юніверс”, 2001. – C. 188 – 194). 5. Співставте міркування К. Ушинського про рідну мову з власними роздумами про значення фольклору в житті людини. “У мові багато глибокого філософського розуму, справді поетичного почуття, витонченого, напрочуд доброго смаку, сліди праці дуже зосередженої думки, сила-силенна надзвичайної чутливості до найтонших переливів у явищах природи, багато спостережливості, багато найсуворішої логіки, багато високих поривів та зачатки ідей, до яких з великим зусиллям добирається потім великий поет і глибокодумний філософ” [Ушинський К. Д. Рідне слово // Вибрані педагогічні твори: У 2-х т. – Т.1. – К., 1983. – C. 104 – 133, 118]. 6. Познайомтеся з досвідом вивчення фольклору в університеті Альберти (Едмонтон, Канада) за статею М. і З. Лановик “Вивчення української усної народної творчості у вищій школі” (Вища школа. – 2001. – № 6). Які форми вивчення фольклору ви запропонували б у вашому навчальному закладі? 7. Які болючі питання порушує М. Жулинський у статті “Національні культури і проблеми глобалізації” (Слово і чаc. – 2002. – № 12). Доповніть міркування літературознавця власним баченням цих проблем.

Література до теми

1. Азадовский М. Литература и фольклор: Очерки и этюды. – Л.: Художественная литература, 1938. – 293 c.

2. Баронин А. C. Этнопсихология: Учебное пособие. – К.: МАУП, 2000. – 116 c.

3. Бондаренко Ю. І., Пасічник Є. А. Школа: Проблема ментальності та національної свідомості // Слово і час. – 1993. – № 6. – C. 70 – 77.

4. Гердер Й. Письма о гуманизме // История философии. – М., 1943. – Т. 3.

5. Гамаш А. До проблеми взаємин літератури і фольклору // Українська філологія. Школи, постаті, проблеми. – Львів: Світ, 1999. – Ч. 2. – C. 485 – 490.

6. Денисюк І. Національна специфіка українського фольклору // Слово і чаc. – 2003. – № 9. – C. 17 -23; № 10 – C.41 – 49.

7. Єрмоленко C., Мацько Л. Навчально-виховна концепція вивчення української (державної) мови // Дивослово. – 1994. – № 7. – C. 30

8. Желєзняк Н. Лінгвосоціокультурний аспект вивчення українського характеру (“пісенність”) // Дивослово. – 2001. – № 4. – C. 18 – 20.

9. Жулинський М. Національні культури і проблеми глобалізації // Слово і чаc. – 2002. – № 12. – C. 5 – 10.

10. Колесса Ф. Про вагу наукових дослідів над усною словесністю // Фольклористичні праці. – К., 1970.

11. Павлюк C. Особливості та динаміка сучасного процесу етнічної самоідентифікації українців: до питання теорії етносу // Слово і чаc. – 2002. – № 6. – C. 3 – 6.

12. Погребенник В. Ф. Фольклоризм української поезії (ост. трет. ХІХ – пер. десят. ХХ ст.). – К.: Юніверс, 2002.

13. Руденко Ю. Основи сучасного українського виховання. – К.: Вид-во імені Олени Теліги, 2003. – 328 c.

14. Русанівський В. М. Єдиний мовно-образний простір української ментальності // Мовознавство, 1993. – № 6. – C. 3 – 9.

15. Русин М. Ю. Фольклор: традиції і сучасність. – К., 1991. – 103 c.

16. Слов’янське літературознавство і фольклористика. Вип.18: Республіканський міжвідомчий збірник наукових праць / Редакційна колегія Вервес Г. Д. та ін. – К.: Наук. думка, 1990. – 106 c.

17. Храмова В. М. До проблеми української ментальності // Українська душа. – К., 1992. – C. 36 – 72.

18. Чехівський О. О. Ментальність українців і пісня // Дивослово. – 1996. – № 12. – C. 20 – 22.

19. Шаян В. Джерело споконвічної сили української культури: фольклор і державницька свідомість // Народна творчість та етнографія. – 2001. – № 1 – 2. – C. 46 – 55.

20. Моя Україна. Берви htpp://www. ukrfolk. kiev. ua / BERVY.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Related posts:

  1. ЗАВДАННЯ КУРСУ “ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ” Навчальний курс “Теорія літератури” читається на випускних курсах філологічних спеціальностей педагогічних інститутів та університетів. Він має своїм завданням узагальнити й закріпити набуті студентами у вузі знання з літературознавства й теорії літератури зокрема, оволодіти правильним розумінням суті літератури як одного з видів мистецтв, умінням розбиратися в літературному процесі, знати методи і прийоми аналізу літературних творів різних […]...

  2. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ 1. Фольклор – це: A) сучасна форма збереження знань; Б) течія літератури; B) художній напрям; Г) колективна усна творчість; Д) авторська поетична творчість. 2. Твір “Ой мала вдома сина сокола” за жанром: A)балада; Б) дума; B)драма; Г) пісня; Д) щедрівка. 3. Підгрунтям для створення поетичних форм обрядового фольклору стала: A) християнська релігія; Б) язичницька релігія; […]...

  3. Предмет і завдання історії літературної критики, значення її вивчення у вузі 1. Об’єкт і предмет літературної критики та історії літературної критики Літературна критика, історія літератури, теорія літератури мають спільний об’єкт дослідження – художню літературу в розмаїтих її родових, жанрово-композиційних, стильових виявах та історичному розвитку мистецьких напрямів. Проте кожна з основних літературознавчих наук (і водночас навчальних “дисциплін” у вищій школі) розглядає спільний об’єкт під іншим кутом зору, […]...

  4. ТЕМИ НАУКОВИХ (КУРСОВИХ ДИПЛОМНИХ, МАГІСТЕРСЬКИХ) Теми наукових (курсових дипломних, магістерських) робіт з фольклору Дохристиянські вірування українців і поетичний світ. Образи язичницьких богів в українській календарно-обрядовій поезії. Замовляння на Поліссі. Синтез ритуалу і слова в українських замовляння. Дитячий фольклор Східного Полісся. Легенди і перекази Глухівщини. Зимовий фольклор рідного краю. Весільні пісні жителів мого села. Культ вогню і води в українських весільних […]...

  5. Завдання для самоконтролю – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1. Що являє собою найдавніша пам’ятка прадавньої літератури “Велесова книга” і які питання в ній порушуються? 2. Про які історичні події ви дізнались з найдавнішої пам’ятки письменства “Велесової книги”? 3. Розкажіть про історію винайдення літературної пам’ятки “Велесова книга”. 4. Розкажіть про хід досліджень “Велесової книги” за кордоном і в Україні. 5. Які думки дослідників щодо […]...

  6. Визначення, предмет і завдання дидактики У даній статті ми розглянемо, що таке дидактика, яке її основний зміст, а також які цілі вона ставить перед собою. Для початку сформулюємо основне визначення. Дидактика в педагогіці – це її певна область, яка вивчає основи навчання і його зміст з теоретичної точки зору. Один з найбільш відомих чеських педагогів А. Коменскій пропонував розглядати дидактику […]...

  7. Предмет, завдання і методи генетики Генетика – наука про спадковість і мінливість живих організмів і методи керування ними. В її основу лягли закономірності спадковості, встановлені видатним чеським вченим Грегором Менделем (1822-1884) при схрещуванні різних сортів гороху. Спадковість – це невід’ємна властивість всіх живих істот зберігати і передавати в ряду поколінь характерні для виду або популяції особливості будови, функціонування і розвитку. […]...

  8. Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття 1. Розкажіть про історичні умови 40-60-х років XIX століття, які спричинили розвиток критичного реалізму в українській літературі. 2. Як боротьба за соціальне і національне визволення українського народу відбилась у творчості письменників 50-60-х років XIX століття? 3. Яке значення мало Кирило-Мефодіївське товариство в боротьбі за соціальне і національне визволення українського народу? 4. Хто з українських письменників […]...

  9. Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття 1. Які історичні умови сприяли пожвавленню літературного процесу 70-90-х pp. XIX століття? 2. Розкажіть про нове піднесення реалізму в літературі та мистецтві 70-90-х pp. XIX століття. 3. Якими жанрами збагатилась література цього періоду? 4. У чому полягало тематичне розмаїття поетичних творів зазначеного періоду? 5. Розкажіть, як поява Нових жанрів у драматургії позначилась на розвиткові українського […]...

  10. Роль пісні в житті українського народу – I варіант – Найкращі учнівські твори – Твір В житті українського народу пісні займають окреме місце. Українські пісні надзвичайно мелодійні, в них поєднується пісенність української мови та чарівність мелодії. Українські народні пісні складалися протягом багатьох століть. Вони розповідають про цілі епохи в історії українського народу. В них йде мова і про мужніх завзятих козаків, які боронили українські землі від загарбників, і про тяжкі […]...

  11. Вступ до вивчення курсу Історія української літератури – СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА МИСТЕЦЬКО-КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ ВІД ДАВНИНИ ДО ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ План 1. Мета, предмет і завдання інтегрованого курсу “Історія української літератури”. 2. Періодизація історії української літератури (від давнини до сучасності) як історія становлення національно-ціннісних та морально – духовних орієнтирів українців. 3. “Енеїда” І. Котляревського як перший твір нової української літератури. Мета: окреслити предмет, мету і завдання курсу; подати періодизацію історії української літератури; схарактеризувати особливості розвитку […]...

  12. Українська мова – мій улюблений предмет. Твір 5 клас Немає нічого сильнішого в світі, ніж слово. Словом можна ранити сильніше зброї, словом можна домогтися будь-яких вершин, словом можна змінити хід історії. Саме це і заворожує мене у вивченні української мови. На уроці я часто замислююся про часи, коли люди не могли вільно спілкуватися між собою і передавали інформацію тільки за допомогою жестів та наскальних […]...

  13. Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.) 1. Які історичні процеси в Україні стали поштовхом для розвитку літератури 20-30-х pp. XX століття? 2. Розкажіть про своєрідність літературного процесу доби Української Народної Республіки після 1920-го р. 3. У чому полягають особливості літературного процесу в радянській Україні 20-30-х pp. XX століття? 4. Як розвивався літературний процес цього періоду на західноукраїнських землях? 5. Розкажіть про […]...

  14. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ 2 1. Термін “фольклор” означає А народна мудрість Б докладна розповідь В глибокі почуття Г історична пам’ять Д кобзарська пісня А Б В Г Д 2. Закличність, оспівування природи, звеличування праці, радісний, піднесений настрій характерні для А історичних пісень Б дум В обрядових пісень Г балад Д суспільно-побутових пісень А Б В Г Д 3. Правильно […]...

  15. Наукове забезпечення курсу “живомовні джерела української мови” – реферат з української літератури – українська література – шкільна програма 12 класів За словами О. О. Потебні, найдавніша мова людини “складалася з рефлексій почуття у звуках… Узагалі не можна собі уявити іншого джерела звукового матеріалу мови”. Особливо цікавими видаються студії в галузі так званої “неканонічної фонетики”. Йдеться про явища, котрі не вкладаються у звичайні фонетичні норми – або через те, що містять звуки, які не співвідносяться з […]...

  16. Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-50-х років ХХ століття 1. Розкажіть про створення Спілки радянських письменників і її вплив на розвиток літератури. 2. Розкажіть про розвиток української культури в умовах ізоляції від світових художніх процесів і тенденцій. 3. Як наслідки репресій позначились на розвитку культури в Україні? 4. Ставлення української інтелігенції до подій Другої світової війни. 5. Розкажіть про розвиток української літератури років Великої […]...

  17. Народна творчість Народна творчість – сукупність творчої діяльності народу, яка виявляється у різних видах мистецтва: в усній словесній поезії, музичних вокально-інструментальних творах, танцях, хороводах, сценічній грі, драмі, в народній архітектурі та найрозмаїтіших різновидах малярської, декоративно-ужиткової творчості – вишивання, різьблення, художнє ткання, писанкарство, кераміка, витинання, тощо. Поняття “Н. т.” має термінологічний відповідник – слово англійського походження “фольклор” (букв.: […]...

  18. Завдання відкритої форми – М. Костомаров і П. Куліш у літературному процесі 1-ї половини ХІХ століття Українська література XIX століття – 2016 Поясніть, у чому прагне переконати українців П. Куліш, супроводжуючи свій переклад Шекспірових творів такими рядками (із поезії “До рідного народу”): Єдиний скарб у тебе – рідна мова, Заклятий для сусідського хижацтва: Вона твого життя міцна основа, Певніша над усі скарби й багатства О варваре! Покинь тріумфувати Та зчервоній од […]...

  19. ВСТУП ДО КУРСУ АНТИЧНА ЛІТЕРАТУРА – Географічні й історичні межі античної цивілізації, її політико-економічні засади – Античний гуманізм – Особливості античної літератури Географічні й історичні межі античної цивілізації, її політико-економічні засади Термін “античний”, “античність” походить від лат. слова antiguus – “давній”, “стародавній”. Тобто, антична література – це давні літератури Європи, літератури давніх греків і римлян. Щоправда, “давніми” вони є лише, […]...

  20. Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) 1. Розкажіть про розвиток освіти в Україні кінця XVIII – перших десятиліть XIX століття. Як він вплинув на розвиток науки? 2. Чому період розвитку української літератури кінця XVIII – перших десятиліть XIX століття отримав назву нової літератури? 3. Чому друга половина XVIII століття стала часом розвитку національної культури та піднесення національної свідомості? Яка роль української […]...

  21. ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1.Народні пісні – справжня окраса українського фольклору. 2. Найпоширеніші мотиви українських народних пісень про кохання. 3.Мотив вірності та мотив зрадливого кохання в українських народних піснях. 4. “Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава” (О. Довженко). 5.Тема нелегкої жіночої долі в українських народних родинно-побутових піснях 6.Відбиття морально-етичних ідеалів у родинно-побутових піснях. 7.Гумор […]...

  22. Пісенна творчість України – твір з української літератури Український народ гордий і мужній, завзятий і сміливий, дотепний і веселий. Свої найщиріші почуття і сподівання вклав він у пісні. Народна пісня – це “геніальна поетична біографія українського народу”. З пісень промовляє добра, щедра і прекрасна душа народу; в них відобразилися такі ідеали, як любов до Батьківщини, ненависть до будь-якого гноблення, мужність і відвага у […]...

  23. Нев’януча краса української пісні – твір з української літератури Із давніх-давен уславилась земля українська піснями, які передавалися від покоління до покоління, від матері до дітей бережно, як найцінніші реліквії. Пісні розкривали духовний світ народу, його прагнення і сподівання, горе і радощі, давали сили в труді і боротьбі за визволення. “Українська народна пісня, – писав М. Стельмах, – увібравши в себе і грозовий, і барвінковий […]...

  24. Завдання відкритої форми – Літературний процес 1-ї половини ХІХ століття З’ясуйте, як ви розумієте фрагмент із статті М. Шашкевича “Азбука і абецадло”: “… Література будь-якого народу є відображенням його життя, його способу мислення, його душі. Отже, повинна вона зародитись, вирости з власного народу… Якщо будемо впроваджувати до слов’янської літератури чужі звороти і чужий спосіб висловлювання…, то будемо втручатися в тіло, що має свою душу, іншою, […]...

  25. Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 60-90-х років ХХ століття 1. Розкажіть, що ви знаєте про роки хрущовської “відлиги”. 2. Чому літературний процес 60-90-х pp. увійшов у історію країни як період “відлиги”, репресій і застою? 3. Хто такі ” шістдесятники ” і які завдання вони ставили перед собою? 4. Назвіть, кого з видатних митців періоду шістдесятників ви знаєте, і як склалася їхня доля. 5. Назвіть […]...

  26. Система образів літературного твору та прийоми її адаптації до шкільного курсу української літератури О. Фенцик Мукачів Відомо, що кожне з мистецтв осягає дійсність по-своєму, послуговуючись специфічною, оригінальною образністю. Музичні образи тонко передають внутрішній світ особистості, малярські та графічні – в деталях розкривають людську зовнішність, сценічні – відтворюють дії, вчинки людини. Специфічною рисою художньої літератури є універсальність у віддзеркаленні життя: вона моделює і зовнішні особливості явищ буття, і їх […]...

  27. Завдання відкритої форми – Творчий доробок Б. Грінченка у контексті полеміки з М. Драгомановим З’ясуйте власне ставлення до думки Б. Грінченка, яку він висловив в одному з “Листів…”, проведіть паралелі зі сучасністю: “… Пишучи по-московському, ми побільшуємо московську літературу – отже, побільшуємо силу тим людям, які намагаються відняти в нас нашу національність; бо, пишучи по-московському, ми спиняємо нашу літературу, не виробляючи нашої мови; бо, пишучи по-московському наукові речі, ми […]...

  28. НАРОДНА ПІСНЯ – ОДИН З НАЙДАВНІШИХ ЖАНРІВ ФОЛЬКЛОРУ – НАРОДНА ПІСНЯ – ОБЕРІГ ДУШІ НАРОДУ Дерегус М. Як народилась пісня. 1958. Пісенна народна творчість – невід’ємна частина духовної культури українського народу. Пісня – це невеликий усний віршований твір, що співається. Народна українська пісня – це “геніальна поетична біографія українського народу”, це “бездонна душа українського народу, це його слава”. Так написав про народну пісню Олександр Довженко. Українські матері виколихували піснями щасливу […]...

  29. Твір на тему “Мій улюблений шкільний предмет” Ходити в школу для мене завжди в радість, я дружу з усіма однокласниками, у нас добрі і чуйні вчителі. У мене не виникає жодних труднощів при вивченні предметів в школі. Я люблю вчитися чомусь новому. Але з усіх предметів більшого всього я люблю літературу, особливо зарубіжних письменників. Мені дуже подобаються чарівні країни, цілі світи, описані […]...

  30. Твір-міркування “Англійська мова – мій улюблений предмет” Я люблю вчитися і мені подобаються різні науки. Але найулюбленішим предметом у мене є англійська мова і література. Ці предмети ведуть чудові вчителі. Англійську мову ми почали вчити з другого класу. Крім шкільних занять я займаюся мовою з репетитором і в школі на додаткових заняттях. На уроках англійської мови завжди дуже цікаво і весело. Часто […]...

  31. Основні розділи курсу цивільного права В системі курсу цивільного права виділяють наступні його основні розділи. Розділ I. Вступ у цивільне право. У ньому розглядаються поняття і системи приватного і цивільного права, розкриваються основні відомості про цивілістичній науці, представлені джерела цивільного права, відображені зміст курсу і система його вивчення. Розділ II. Цивільні правовідносини. Він включає знання і вчення про поняття, зміст […]...

  32. Твір на тему “Фольклор – невичерпне джерело духовного багатства” Усна творчість нашого народу являє собою невичерпне джерело духовного багатства, величезну культурну і літературну скарбницю української мови. На мій погляд – це надзвичайне надбання, без якого неможливо уявити собі становлення і повноцінний розвиток сучасної літератури. І якби у когось з’явилися сумніви щодо самобутності української культури, найкращою відповіддю стала б творчість нашого народу. Ще наші пращури, […]...

  33. Краса народної пісні – І варіант – 8 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – Найкращі учнівські твори – Твір Україна… Безмежні степи під безмежним небом, зелені гаї над чистими річками, пахощі квітучих садів, спів соловейка під золотими зорями, величний спокій замріяних могил, а над усім цим – чарівна народна пісня, що полонить кожне серце. Історія нашого народу багата на події. Знав український народ і татарські батоги, і сльози кріпаків, і штучний голодомор. Але пам’ятаємо […]...

  34. УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 33. Усна народна творчість. 34. Історичні пісні. “Ой Морозе, Морозенку”. 35. “Чи не той то Хміль…” – історична пісня про Б. Хмельницького. 36. Народні думи і балади. 37. “Дума про Марусю Богуславку”. 38. Ліро-епічна соціально-побутова балада “Бондарівна”. 39. Маруся Чурай. Пісні “Віють вітри”, “Засвіт встали козаченьки”. 40. “Слово про похід Ігорів”. 41. “Повість минулих літ”. […]...

  35. Метод поточного курсу Метод поточного курсу (current rate method) – це один з трьох основних методів бухгалтерського перерахунку звітності. Він має на увазі перерахунок бухгалтерської документації з однієї валюти, в іншу, згідно з поточним обмінним курсом використаної валютної пари. Інші методи перерахунку враховують як поточний курс, так і минулі валютні курси при яких купувалися ті чи інші активи. […]...

  36. Додаток №2 – ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ для контролю за засвоєнням літературознавчих понять розділу “Світ фантазії, мудрості” – Жанр усної народної творчості та художньої літератури, оповитий казковістю і фантазією, розповідь про якусь визначну подію чи улюб­лену народом особистість – це… А) міф; Б) переказ; В) легенда; Г) казка. – Вид фольклору, давні за походженням оповіді про богів, різних фантастичних істот, природні явища, чудеса, які відображають уявлення та вірування людей глибокого минулого і […]...

  37. ВИКОРИСТАНА І РЕКОМЕНДОВАНА ЛIТЕРАТУРА Монографії, підручники, посібники Богдан C. К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. – К.: “Рідна мова”, 1998. – 475 c. Борисенко В. К. Весільні звичаї та обряди на Україні. . – К., 1988.-192с. Бріцина О. Українська народна соціально-побутова казка: Специфіка та функціонування. – К., 1989. Грица C. Фольклор у просторі і часі. – Тернопіль, 2000. […]...

  38. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1 ЗА ТЕМОЮ “ВСТУП. СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ” (МІФИ ТА ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ, НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ, НАРОДНІ КАЗКИ; ТВІР Г. ПАГУЛЯК (УРОКУ ПЧ № 1). ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ – Світ фантазії, мудрості Мета: – перевірити рівень засвоєння знань учнів з теми; – формувати й розвивати вміння застосовувати здобуті знання практично, виконувати тестові завдання різних видів; – виховувати повагу до української літератури, прагнення більше знати й уміти. ТИП уроку: урок контролю та корекції знань, умінь, навичок. Обладнання: тестові завдання. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ […]...

  39. Чому потрібно зберігати фольклор? На перший погляд, існування листа і розвиток засобів запису дозволяють з упевненістю говорити про те, що усна народна творчість легко зберегти і описати. Однак чи зможуть його зрозуміти люди нашого часу? Наведемо конкретний приклад. З давніх часів існує жанр анекдоту. Він завжди точно фіксував різноманітні відносини, що складаються всередині тієї чи іншої суспільної системи. Однак, […]...

  40. Структура і система курсу цивільного права Цивільне право має власну структуру (частини, інститути). Структура визначається предметом даної галузі, його основними принципами, історичними традиціями, системою вимог, що розвиваються суспільних відносин. У цивільних кодексах сформульовані загальні положення про цивільне право і його принципи. Найважливіше місце в структурі громадянського права займає система його підрозділів, які розкривають: – правове становище суб’єктів; – право власності та […]...

ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ
«
»