Предфілософія
Назвемо духовне джерело філософії предфілософією. У найширшому сенсі слова Предфілософія – сукупність розвиненої міфології і початків наук (математики, астрономії, фізики, медицини). Така Предфілософія – по суті дофілософська парафілософія. Про парафілософію можна говорити лише тоді, коли утворилася філософія. Тоді філософія – ядро, а парафілософія – оболонка. Але якщо ядра ще немає, то парафілософія є Предфілософія, лише оболонка, всередині якої ще належить зародитися ядру. У більш вузькому сенсі слова Предфілософія – це те, що в міфології і в начатках наук безпосередньо послужило генезису філософії.
У міфології це стихійна постановка світоглядних питань, в начатках наук це не стільки самі знання, скільки розвиток мислення, самого наукового духу і якогось методу. У комплексі предфілософіі вже починається взаємодія її світоглядної та наукової частин. Плід цієї взаємодії – перехідні форми між міфологією і філософією. У ще більш вузькому сенсі слова Предфілософія – це перехідні форми між міфологічним і власне філософським світоглядом. У самому ж вузькому сенсі слова Предфілософія – це протиріччя між заснованим на емоційному, нераціональному уяві світоглядом і начатками наукового мислення, між фантазирующим міфотворчістю і елементарним науковим методом. Такі духовні передумови філософії.
Related posts:
- Проблема походження філософії Для того, щоб мати можливість говорити про генезис філософії, необхідно відповісти на питання: з чого, як, коли, де і чому виникає філософія? Відповіді на них виявляють різні точки зору. Питання про те, де виникла філософія, – це питання про ступінь теоретичності давньоіндійської, давньокитайської, взагалі давньосхідної філософії. Питання про те, коли виникла філософія – не тільки […]...
- Філософія науки – погляд у майбутнє Філософія повинна стати введенням в мудрість теоретичної науки. Словосполучення “філософія науки” є ніщо інше, як рефлексія або цілеспрямоване осмислення предмета наукового пізнання. Це є роздум про науку як про спосіб пізнання світу, суспільства і людини в його дослідницькій діяльності. Загальновідомо, що пізнавальне мислення в різних учених різне. Так, інженер мислить свій предмет по-своєму, медик – […]...
- Місце і роль філософії в культурі В історії суспільної думки під філософією малося на увазі: – наукове знання, зване протознання, що протистоїть міфології в античну епоху, а потім теології – в епоху Відродження); – теоретичне знання (характерно для другої половини XVIII – першої половини XIX ст.); – знання, пов’язане з функціонуванням загального (концепція, що користувалася визнанням на різних етапах формування філософії, […]...
- Філософія і література Філософія і література – багатоаспектна проблема, в процесі осмислення якої розкривається роль філософії у творчості письменника, її значення для розуміння та інтерпретації художніх творів, роль мистецтва слова в поширенні філософських ідей. Для літературознавства суттєве значення має грань проблеми, позначена терміном “філософія літератури”. Внаслідок особливої уваги письменника до універсальних аспектів буття, світобудови, сенсу людського життя його […]...
- Що таке історія філософії? Історія філософії – це історія розвитку філософської думки, зародження, формування основних філософських напрямків. Історія філософії як наука формується протягом тисячоліть. Виникає вона дуже давно. Саме слово “філософія” означає любов до мудрості. Філософія формувалася як світогляд – сукупність поглядів на світ, явища природи, суспільство, людину. Існують різні види світоглядів: життєве або буденне, природно-наукове, релігійне, естетичне, моральне […]...
- Предмет філософії Питання “Що таке філософія?” Досі залишається відкритим. В історії суспільної думки під філософією малося на увазі: – наукове знання, зване протознання, що протистоїть міфології в античну епоху, а потім теології – в епоху Відродження); – теоретичне знання (характерно для другої половини XVIII – першої половини XIX ст.); – знання, пов’язане з функціонуванням загального (концепція, що […]...
- Специфічні риси філософського знання – подвійність філософського знання – філософія не є науковим знанням як таким, однак має окремі риси наукового знання, такі як предмет, методи, логіко-понятійний апарат; – філософія являє собою теоретичний світогляд, узагальнює раніше накопичені людські знання; – предмет філософії має три напрямки дослідження: природа, людина і суспільство і діяльність як систему “людина-світ”; – філософія узагальнює і […]...
- Бекон “Велике відновлення наук” – коротко Всі головні книги Френсіса Бекона об’єднуються в одне гігантське твір під назвою “Велике відновлення наук” (або “Велике відродження наук”). Автор ставить у ньому перед собою три завдання: 1) огляд всіх наук (з встановленням та спеціальної ролі філософії), 2) розвиток нового методу природознавства і, 3) його застосування до одиничного дослідженню. Рішенню першої задачі присвячені твори Бекона […]...
- Міфологія як історичний тип світогляду. Від міфології до філософії Вихідною для людського суспільства системою загальних знань про світ була міфологія. Міфологія – спосіб розуміння та освоєння природної і соціальної дійсності на ранніх стадіях суспільного розвитку. Міфологічного свідомості архаїчного суспільства властиві нерозчленованість мислення й емоційно – афективний сприйняття середовища, олюднення природи, одухотворення космосу і разом з тим розмежування раннього (сакрального) героїчного минулого та поточного (профанного) […]...
- Особливості елліністичної філософії Треба відразу сказати, що елліністична (давньогрецька) філософія – органічне продовження еллінської, класичної філософії. Наступність і традиція зберігалися. Тому, можливо, слід говорити не про елліністичної філософії як такої, а про давньогрецької філософії в період еллінізму. Еллінізм – НЕ нова суспільно-економічна формація, а лише етап у розвитку цієї формації. У період еллінізму рабовласницька система зберігалася, але велике […]...
- Філософія права в системі наук про правове поле Витоки філософії права йдуть в осмислення правової культури античного світу. Проте термін “філософія права” виник тільки в XVIII в. Його автором є німецький юрист Гуго Гроцій. За задумом Гуго Гроція юриспруденція (правознавство) як сукупність знань, що стосуються норм права та їх практичного застосування, повинна включати в себе три блоки: – юридичну догматику (теорію права); – […]...
- Основні періоди античної філософії – коротко Антична – грецька і римська – філософія існувала понад тисячоліття (з VI ст. До н. Е. По VI ст. Н. Е.). За цей час вона, як і вся антична культура, пройшла замкнутий цикл з декількох періодів від зародження до розквіту, а через нього до занепаду і загибелі. Відповідно до цього історія античної філософії розпадається на […]...
- Форми світогляду Як же співвідносяться філософія і світогляд? Для відповіді на це питання розглянемо основні форми світогляду, які мали місце в історії культури суспільства: міфологія, релігія, наука і філософія. 1. Міфологія – найдавніша форма світогляду. Вона представляла собою своєрідну картину дійсності, де перепліталися як перекази, так і правдиві розповіді про історичні події. Сили природи олицетворялись. Міфологічний світогляд […]...
- Резюме з античної філософії 1. Незважаючи на відмінності філософських шкіл, мислителів античності об’єднує те, що їх спосіб мислення і спосіб життя складали єдине ціле і, як правило, не суперечили один одному. Античний філософ не тільки проповідував, але і сповідував своє вчення, він жив згідно з тими ідеями, які викладав у своїх творах, яким навчав своїх учнів. 2. Різноманіття філософських […]...
- Поділ і єдність природи у Йоан Скотт Еріугена На думку Еріугена, об’єкти філософії і релігії тотожні. Філософія є наука віри, урозуміння догми. Розумне мислення і релігія, що мають одне і те ж божественне зміст, відрізняються один від одного тільки формою, тільки тим, що релігія підкоряється і поклоняється, а філософія, при посередництві розуму, вивчає, досліджує і заглиблюється в той об’єкт, якому релігія тільки лише […]...
- Огюст Конт про позитивізм Огюст Конт вважає, що коли соціальна мораль підніметься на ступінь позитивної науки, тоді сукупність наук – філософія – теж стане позитивною. Позитивна філософія не є окрема наука – це є синтез, систематичне впорядкування людського знання. Вийшовши з наук, позитивна філософія не має іншого методу, крім методу наук, т. Е., Досвіду в з’єднанні з індукцією. Вона, […]...
- Фейєрбах і Гегель Цей мислитель, який провів більшу частину свого життя в сільському отшельничестве, зробив своїми філософськими ідеями найглибше вплив на своїх сучасників, які не зужите ще досі, і в ряді імен, що виражають собою духовне обличчя XIX століття, поряд з іменами Гегеля і Дарвіна, Маркса і Огюста Конта, Спенсера і Мілля безсумнівно слід поставити й ім’я Фейєрбаха. […]...
- Ренесанс – що це таке? Ренесанс це в широкому сенсі відродження, відтворення і поява заново чогось старовинного, канув було в Лету. Наприклад, в 2014 році Російська влада почала безглузду спробу ренесансу холодної війни. У більш вузькому сенсі Ренесанс це “епоха Відродження” в європейському мистецтві, що зародився в Італії і розповсюдилася по всій Європі. Епоха Ренесансу тривала з XIV по XVII […]...
- Спікер – що це таке? Спікер це, в широкому сенсі, той, хто говорить. Це слово походить від англійського дієслова speak, який перекладається як “говорити, штовхати мова”. У більш вузькому сенсі посаду спікера є в багатьох парламентах, і головне завдання такої людини – управляти засіданнями і підтримувати порядок: щось на зразок модератора. Сьогодні в російській мові слово “спікер” часто вживається у […]...
- Вплив Гегеля на західних і російських мислителів Філософія Гегеля поширилася далеко за межі батьківщини свого творця: французів з нею познайомили Леру, Отт (“Гегель і німецька філософія”, Пар., 1844), Прево (“Гегель. Виклад його доктрини”. Тулуза, 1845) та ін.: англійців Стірлінг (“Секрет Гегеля” і “Гегельянські система”, Лонда.. 1865), італійців Віра, Маріано, Спавента та інші У Росії філософія Гегеля відіграла свого часу важливу культурну роль. […]...
- Філософія права та юридичні науки Актуальність проблеми об’єкта і предмета філософії права в чому обумовлена??тим, що в радянський час філософія права не виділялася в самостійну галузь філософського знання. Загальні питання права розглядалися в рамках юридичної дисципліни “Теорія держави і права”. Спроба деяких юристів (Д. А. Керімов, BC Нерсесянц, В. А. Туманов) вичленувати в юридичному знанні філософську складову призвели до того, […]...
- Поняття “філософія науки” Філософія науки як структурна складова в системі філософського знання оформляється в середині XX ст. Це не означає, що раніше філософи не цікавилися проблемами науки, а вчені не намагалися філософськи осмислити результати своєї праці. Просто філософи розглядали наукове пізнання як приватний момент пізнавальної діяльності взагалі, а вчені або не зачіпали метафізичну проблематику, або, подібно Ф. Бекону […]...
- Культурна модернізація Сучасний світ характеризується процесами глобалізації, інтеграції в економічній, політичній, духовно-інформаційній сферах життя більшості країн світу. Ці процеси безумовно провокують зростання взаємовпливу культур, формування необхідних для цього культурних норм, цінностей, спільних для більшості культур. Ці процеси виступають як культурна універсалізація, першою формою якої є модернізація. Поняття “культурна модернізація” трактується двояко, в широкому і вузькому сенсах слова. […]...
- Аутистичне мислення Поняття аутистичного мислення з’явилося в психіатрії. Е. Блейлер описує аутістіческое мислення як таке, що “не звертає уваги на протиріччя з дійсністю”. У своїх найбільш яскравих формах аутістіческое мислення проявляється в хворобливих станах, наприклад при шизофренії, однак насправді існують всілякі перехідні форми, починаючи з незначного відриву від безпосереднього досвіду (що необхідно при будь-якому виведенні за аналогією, […]...
- Міфологія, релігія, філософія про походження і сутність світу Вихідною для людського суспільства системою загальних знань про світ була міфологія. Міфологія – спосіб розуміння та освоєння природної і соціальної дійсності на ранніх стадіях суспільного розвитку. Міфологічного свідомості архаїчного суспільства властиві нерозчленованість мислення й емоційно, афективно сприймається середовища, олюднення природи, одухотворення космосу і разом з тим розмежування раннього (сакрального) героїчного минулого та поточного (профанного) сьогодення. […]...
- Суспільна свідомість і її історичні форми Поза історії взаємин суспільного буття і суспільної свідомості практично не можна зрозуміти ні суспільну природу свідомості, ні поява окремих його форм: релігії та філософії, моралі і мистецтва, науки, політики і права. Перехід від міфології до культури письмового періоду означав перехід від стадного свідомості до свідомості суспільної людини. Час культури міфу – це інкубаційний період становлення […]...
- Середньовічна схоластика – коротко На самому початку розвитку середньовічної освіченості на підставі традиційних античних наук склався особливий рід освіти, і те своєрідне мислення, яке отримало назву схоластики. Завданням схоластики було затвердити в світлі розуму те, що було засвоєно вірою. Схоластика середніх віків повинна була усвідомити Святе Письмо. Так як для такого важкого справи треба було підшукав відповідні способи, то […]...
- Страхов та гегельянство У філософії Г. Гегеля Н. Страхова приваблював, насамперед, діалектичний метод. Однак головне, що його хвилювало – це сама суть гегелівської філософії, яка полягає у загальності та зв’язку відбуваються процесів і явищ і поясненні їх. За Страхову, Гегель звів філософію в ступінь науки, здатної піти від однобічності в розумінні буття. Однобічність підходу до навколишнього світу – […]...
- Діалектика Гегеля – коротко Абсолютна ідея, осуществляющаяся у світі, не є нерухома, спочиваюча субстанція, а є початок вічно живе і розвивається. Абсолютна є діалектичний процес, все дійсне – зображення цього процесу. Якщо хочуть Бога називати абсолютним істотою, то, на думку Гегеля, слід говорити: “Бог твориться”, а не “Бог існує”. Філософія є зображення цього руху думки, Бога і світу, вона […]...
- Що таке йога? Європейці вважають слово “йог” синонімом слова “мудрець”. Так воно і є. Роками йоги вчаться керувати своєю психікою і фізіологією, досягаючи в цьому досконалості. Йога виникла в Індії і включає в себе як фізичну, так і психічну тренування. Її гімнастика спрямована на самопізнання, на вміння володіти своїм тілом і тримати його у формі. Так, йога допомагає […]...
- Пост Кантовська філософія А) Суб’єктивний ідеалізм І. Г. Фіхте Філософія Фіхте (1762-1814) починається з відмови від двох основних положень кантівського вчення – від поняття “речі в собі” і від критики умоглядного філософствування. Згідно Фіхте, поняття “речі в собі” безглуздо. Якщо річ у собі існує, то вона присутня у свідомості і тому є не “річчю в собі”, а “річчю […]...
- Філософська система Гегеля Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1760 – 1831) увійшов в історію філософії як основоположник діалектичної логіки і автор величної філософської системи. Відмінною особливістю і відправним пунктом гегелівської філософії є ідея тотожності онтології, логіки, теорії пізнання і діалектики. “Буття є мислення” – таке основне твердження німецького філософа, згідно з яким все існуюче (буття) не тільки мислимо, але […]...
- Дифракція хвиль Дифракція хвиль (від лат. Diffractus – розламаний) – в первісному вузькому сенсі – огибание хвилями перешкод, в сучасному – ширшому – будь-які відхилення при поширенні хвиль від законів геометричної оптики. Дифракція хвиль (від лат. Diffractus – розламаний) – в первісному вузькому сенсі – огибание хвилями перешкод, в сучасному – ширшому – будь-які відхилення при поширенні […]...
- Структура філософського пізнання Відносини між підсистемами “мир” – “людина” можуть бути зведені до онтологічної, гносеологічному, аксіологічному та праксиологической аспектам. Саме вони і зумовлюють структуру філософського знання, яка розкривається через наступні дисципліни. Онтологія – це вчення про буття, принципи його будови, законах і формах. Часто в історії філософії онтологію називають “першою філософією”, або метафізикою, т. Е. Вченням про буття […]...
- Роботи Фейєрбаха – коротко Першою значною філософською роботою Людвіга Фейєрбаха була “Історія нової філософії від Бекона до Спінози” (перший том, 1833). Тут ще ясно відчувається вплив гегельянства, проте вже зароджується головний для Фейєрбаха питання – про ставлення філософії до релігії. Перший том “Історії нової філософії” пізніше був доповнений двома іншими, присвяченими Лейбніцу (1837) і П’єру Бейлю (1838). Вчення традиційної […]...
- Історія і філософія науки Історія і філософія науки – зв’язані частини освіти і виховання всіх тих, хто хоче бути в сфері наукового пізнання не ремісниками (у медицині – фельдшерами), а творчими інтелектуалами, конструюють (І. Кант) знання. Чиї претензії називати себе вченими обгрунтовані не тільки тим, що вони навчені вести дослідницьку роботу, а насамперед тим, що усвідомлюють, тобто розуміють її […]...
- Метафілософія науки Знайомство з новою навчальною дисципліною, як правило, починається з питання про її предмет. У випадку з філософією науки ситуація схожа визначення предмета філософії: скільки філософів – стільки думок. Можливо, вже ця обставина свідчить про “філософічності”, філософської природі й сутності філософії науки. Мабуть, при спробі адекватно експлікувати зміст поняття “філософія науки” було б логічно, розумно міркувати […]...
- Філософія духовних академій Філософія духовних академій. Почвенництво. Неослов’янофільство. Консерватизм. Розвиток російської філософії в XIX в. відбувається не тільки завдяки ідейним спорах у московських і петербурзьких салонах, не тільки в журнальних публікаціях, а й у студентських аудиторіях. Багатий досвід викладання філософії накопичили Московська, Київська, Петербургская і Казанська духовні академії. Російські духовні академії мають довшу історію, ніж російське університетську освіту. […]...
- Цивілізаційні механізми суспільного розвитку Поняття цивілізації, як і поняття культури, багатозначне. Іноді культура і цивілізація виступають як синоніми, а іноді їх протиставляють один одному (культура – щось духовне, а цивілізація – матеріальне). Ні те, ні інше не можна визнати правомірним. У марксистській філософії поняття “цивілізація” знаходилося на периферії концептуального поля, так як основна увага приділялася поняттю суспільно-економічної формації. Цивілізацію […]...
- Що таке прерогатива? З латинської centuria praerogativa перекладається як “центурія, мала право пропозиції законів”. У вузькому сенсі прерогатива – це переважне право корони, яке вона використовує крім парламенту. Так, прерогативою корони є скликання і розпуск парламенту, відкриття і закриття сесії, милование злочинців і т. д. У більш широкому сенсі прерогатива – це переважне право в цілому приймати які-небудь […]...