Празька школа
“Празька школа” – умовна назва (належить літературознавцеві В. Державину) українських поетів міжвоєнного двадцятиліття, творчість яких відбувалася переважно у Подєбрадах та Празі (Є. Маланюк, Ю. Дараган, Л. Мосендз, О. Стефанович, Юрій Клен, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Ю. Липа, О. Ольжич, Олена Теліга, Галя Мазуренко та ін.), деякі з них жили у Варшаві до кінця другої світової війни (Ю. Липа, Наталя Лівицька-Холодна), у Мюнстері (Юрій Клен). О. Ольжич та Олена Теліга загинули від рук фашистів, Ю. Липа – енкаведистів. “П. ш.” не мала ні статуту, ні програми. Тому ставлення до цієї назви – неоднозначне. Є. Маланюк, Наталя Лівицька-Холодна заперечували існування “П. ш.”. Однак, попри їхні суб’єктивні твердження, вона все-таки була, проявлялася у творчих рисах, спільних для її представників: яскравий неповторний історіософізм, вольові імперативи, націотворчий пафос, переважно стильовий синтез їхньої лірики. Деякі “пражани” друкувалися на сторінках часопису “Вісник”, редагованого Д. Донцовим, тому їх називали ще “вісниківською квадригою” (лат. quadriga – четвірка коней, запряжена водноряд): Є. Маланюк, О. Ольжич, Олена Теліга, Л. Мосендз. Пізніше до них приєднався Юрій Клен. Вони, поділяючи націоналістичні погляди Д. Донцова, полемізували з ним, зокрема щодо вивільнення мистецтва з-під ідеологічної заангажованості (Є. Маланюк, Наталя Лівицька-Холодна та ін.), щодо національної традиції (Ю. Липа).
Related posts:
- Літопис Червоної калини “Літопис “Червоної калини” – історико-літературний щомісячник, що виходив у Львові (1929-39) за редакцією Л. Лепкого та В. Сафронова-Левицького, заснований колишніми вояками Українських січових стрільців й Української Галицької армії. Крім матеріалів мемуарного та бібліографічного характеру з національної історії тут з’явилися поезії Олександра Олеся, Б. Лепкого, Р. Купчинського, О. Бабія, С. Городницького та ін., оповідання М. Матіїва-Мельника […]...
- Празька школа українських письменників. Стисла характеристика життєвого і творчого шляху її діячів (Юрій Дараган, Олекса Стефанович, Юрій Клен, Оксана Лятуринська, Олег Ольжич, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна). – Літературний процес XX ст. (1900-1930) Мета. розкрити учням значення творчості “Празької школи” українських письменників у розвитку національного літературного процесу, ознайомити із доробком окремих письменників. Тип уроку. комбінований. Обладнання. портрети представників “празької школи”, тексти поезій. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Перевірка засвоєних знань. Запитання і завдання для учнів. 1. Як вирішує Остап Вишня проблему людини і природи у “Мисливських усмішках”? […]...
- Наталя Лівицька – Холодна (1902 року – 26 березня 2005 року) Наталя Лівицька – Холодна Наталя Лівицька – Холодна (нар. 1902 р.) – поет, перекладач. Народилася біля Золотоноші на Полтавщині. Після національно-визвольних змагань 1917-1922 рр. опиняється в еміграції, зокрема, в Чехословаччині, Середню освіту здобула в Подєбрадах – закінчила матеріальні курси 1923 р. Цього ж року вступає в празький Кардовий […]...
- Алонім Алонім (грецьк. alios – інший, опута – ім’я) – друге ім’я особи (Юрій Георгій; Юрій Клен, “Колись страшну потвору Переміг /Святий Георгій у яснім шоломі” ; Є. Маланюк, “Ось світлий Юрій над забитим гадом, /Над тим, що звалось “І Петербург”; географічного об’єкта (Г. Чупринка, “Дід Дніпро, Дніпро-Славута/смертно зблід”); слова не з спорідненим, а з тотожним […]...
- Напередодні “Напередодні” – ілюстрований літературно-мистецький і науковий двотижневик націоналістичного спрямування, виходив у Львові в жовтні-листопаді 1937, січні-березні 1938, вересні-грудні 1938. Видавав і редагував “Н.” Б. Кравців. Часопис мав відділи: “Поезія”, “Проза”, “Публіцистика”, “Література-мистецтво”, “Хроніка”, “Стружки”, “Гльосси” і “Бібліографія”. У виданні друкувалися М. Андрусяк, Дарія Віконська, В. Габрусевич, Катря Гриневичева, О. Грицай, Д. Гуцул,. Г. Козак, І. […]...
- Пафос Пафос (грецьк. pathos – почуття, пристрасть) – натхнення, ентузіастичне почуття, пристрасне переживання душевного піднесення, викликане певною ідеєю, подією. Термін перенесено у поетику із риторики. У П. емоційна напруга і думка складають одне ціле, перетворюючись на душу художнього твору: Хай буде так, щоб ця хвилина Була, як сяйво перемог, Бо ніжність наша є єдина, А поза […]...
- Шкільний твір на тему – Творчість Євгена Маланюка на тлі історіософських пошуків “Празької школи” Творча енергія “розстріляного відродження” не зникла зовсім – вона продовжувала існувати вже за кордоном. Це відгалуження української літератури – “празька школа”. Основу “празької школи” склали вчорашні учасники визвольних боїв 1917-1921 pp., інтерновані в Польщі: О. Ольжич, Є. Маланюк, Л. Мосендз, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Юрій Клен тощо. Після того, як Польща стала дуже […]...
- Ми “Ми” – літературна група українських письменників у Варшаві міжвоєнного двадцятиліття; журнал, який видавала вона та її попередниця – група “Танк”. Група “Танк” зорганізувала видавництво “Варяг” (1933-39), яке, крім творів Наталі Лівицької-Холодної, С. Гординського, В. Ольхівського, А. Крижанівського та ін. українських письменників, “Бібліотеки українського державника”, видавало літературний неперіодичний журнал “Ми” (1933-37 – у Варшаві, а з […]...
- Олег Ольжич Ольжич – один із псевдонімів Олега Кандиби (М. Запоночний, Д. Кардаш, К. Костянтин, О. Лелека), з яким поет твердо увійшов до української літератури. Син Олександра Олеся, він перейняв від батька любов до рідного слова, тонкий естетичний смак. Ольжичева поезія як продовження Олесевої традиції позбавлена сентиментальної розслабленості, натомість перейнята вольовим імперативним пафосом, зумовленим боротьбою першої емігрантської […]...
- Олег Олександрович Кандиба (1907 – 1944) Олег Олександрович Кандиба (справжнє прізвище) – поет, публіцист, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Після поразки УНР разом з родиною залишив Україну. Навчався в Карловому університеті в Празі та Українському вільному університеті, працював у Гарвардському університеті (США). З часу виникнення ОУН стає одним з найактивніших її членів, […]...
- Життя і творчість Олега Ольжича (1907 – 1944) Олег Олександрович Кандиба (справжнє прізвище) – поет, публіцист, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Після поразки УНР разом з родиною залишив Україну. Навчався в Карловому університеті в Празі та Українському вільному університеті, працював у Гарвардському університеті (США). З часу виникнення ОУН стає одним з найактивніших її членів, […]...
- ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) – МИ – УКРАЇНЦІ Вона була веселою й життєрадісною. Вона любила танцювати, грати на фортепіано й писати вірші. Вона закохувалась, і її кохали. Вона не встигла народити дитину, не встигла побачити надрукованою першу поетичну збірку своїх творів. У неї забрали життя в неповних 35 років. У камері, де вона перебувала перед стратою, залишила слова: “Тут сиділа й звідси йде […]...
- Школа київських неокласиків Дитинство видатного поета і літературознавця М. Зерова минуло в Зінькові на Полтавщині, де він народився 26 квітня 1890 р. в сім’ї вчителя, згодом директора місцевої двокласної школи. Закінчивши Зіньківську школу (цікаво, що його однокласником був Павло Губенко, майбутній Остап Вишня), М. Зеров навчався у Охтирській гімназії, а з переїздом батьків до Переяслава 1903 р. перейшов […]...
- Озерна школа “Озерна школа” англійських поетів-романтиків – напрям в англійській поезії на межі XVIII-XIX ст.., представники якого (У. Вордсворт, С.-Т. Колрідж, Р. Сауті) мешкали в Озерному краї, спромоглися, заперечуючи раціоналістичний догматизм класицизму та Просвітництва, здійснити оновлення англійської лірики. Для їхньої поезії характерні мрійливість, переживання природи, любов до простої людини, Ідеалізація середньовічної минувшини. Відгомін творчих пошуків “0. ш.” […]...
- Міфологічна школа Міфологічна школа – напрям у фольклористиці та літературоз-навстві німецьких романтиків (початок XIX ст.), спирався на естетику Ф.-В.-Й. Шеллінга та братів А. і Ф. Шлегелів, які обстоювали думку про міф як необхідну умову мистецтва, ядро поезії. Філософські основи М. ш. доконечно оформилися після видання “Німецької міфології” братів Я. та В. Грімм, що сприяло усвідомленню сутності “народної […]...
- Твір на вільну тему “Ідеальна школа” Освіта – дуже важлива частина нашого життя. Звичайно, щоб бути максимально сконцентрованим на уроці і засвоїти весь необхідний матеріал, потрібно створити для цього комфортні умови. Я вчуся в самій звичайній школі, яких по всій країні десятки тисяч. Звичайно, існують деякі нюанси, які мені б хотілося відкоригувати або виправити, але в цілому ніяких невдоволень немає. Однак […]...
- Сентиментальна школа в Україні *** Сентименталізм (фр. sentimentalisme, від sentiment – почуття, чуттєвість, чутливість) – напрям у європейській літературі другої половини XVIII – початку XIX ст., що розвивався як утвердження чуттєвої, ірраціональної стихії в художній творчості на противагу жорстким, раціоналістичним нормативам класицизму та властивому добі Просвітництва культу абсолютизованого розуму. Сентименталізм отримав свою назву за твором англійського письменника Л. Стерна […]...
- Духовно-історична школа Духовно-історична школа – течія у літературознавстві, що сформувалася на основі “філософії життя” та традиції естетики класичного романтизму, була реакцією на культурно-історичну школу і філологічний позитивізм, зокрема на теорію фактографізму В. Шерера й Е. Шмідта, тяжіла до синтезу духовно-історичної та психологічної інтерпретації художньої літератури. Д. і. ш, живилася ідеями філософії В. Дільтея, що вибудовувалася на усвідомленні […]...
- Культурно-історична школа Культурно-історична школа – група вчених, які досліджували твори мистецтва в культурно-історичному контексті, у зв’язку з середовищем, що породило їх. К.-і. ш. в літературознавстві виникла в Європі в середині XIX ст., коли в літературознавстві визріли ідеї історизму. Важливий поштовх культурно-історичним дослідженням дав німецький вчений І. Гердер (1744-1803), який вважав, що поняття “література” включає не всі художні […]...
- Творчість українських письменників-емігрантів Протягом XX ст. у зв’язку зі складними соціально-економічними й політичними умовами мільйони українців залишали свої домівки в пошуку кращого життя на чужині. В історії виділяють три етапи еміграції за кордон: 1) перед Першою світовою війною (причини – в основному соціально-економічного плану); 2) у міжвоєнний період (причини політичного характеру); емігранти – представники української інтелігенції, прихильники вільної […]...
- Харківська школа романтиків Харківська школа романтиків – літературне угруповання, що діяло у 20-30-і XIX ст. при Харківському університеті. Тут, передовсім завдяки проф. І. Кроненбергу, поширювались ідеї І. Канта, Й.-Г. Гердера, Й.-Г. Фіхте, особливо “Філософія одкровення” Ф.-В.-И. Шеллінга. їхні погляди виявилися суголосними романтично-екзистенціальному менталітету українства, сприяли теоретичному осмисленню та практичному застосуванню засад романтичної естетики в українській літературі, перегляду міметичних […]...
- Твір “Моя школа в деталях” Моя школа дуже велика, але не дуже стара зі своїми традиціями. Вона названа на честь В. В. Маяковського. На першому поверсі є кілька класів з англійської мови для початкової школи і семінарів, гардероб і їдальня, бібліотека і офіс директора. Є багато цікавих книг в бібліотеці. У бібліотеці є багато портретів відомих російських письменників на стінах. […]...
- Незабутня Олена Теліга У тихі холодні дні, коли світ скорботно поминав 60-ліття трагедії Бабиного Яру, у моїй пам’яті чомусь виринули оті причепливі слова вірша “Партія веде” Павла Тичини (вчили у школі): “Та нехай собі як знають, Божеволіють, конають, – Нам своє робить: Всіх панів до одної ями… Будем, будем бить!”. І перед очима, як наяву, постали незлічимі натовпи […]...
- Короткий зміст Мольєр “Школа дружин” Зав’язка п’єси в суперечці старих приятелів. На подив Крізальд одружитися задумав Арнольфе (Ла Суш), хоча він завжди сміявся над одруженими, вважаючи їх всіх рогоносцями. Однак хитрий Арнольфе все продумав – він “виростив” собі дружину в монастирі з селянської дівчинки. Там її навмисно виховували дурною, так як хитрун впевнений, що всі зради (і взагалі, хитрість) походить […]...
- Література перехідної доби Література перехідної доби – умовне визначення української літератури кінця XIX – початку XX ст. У цей час намітився перехід від усталеної, традиційної, витриманої в переважно реалістичному дусі, міметичної (наслідувальної) манери до нових форм і методів художнього зображення, коли українське письменство вписувалося у європейський контекст. Тоді ж продовжувала працювати старша генерація (П. Куліш, Ганна Барвінок, Панас […]...
- Короткий зміст Соколов “Школа для дурнів” Саша Соколов, один з великих російських письменників останніх десятиліть, написав роман “Школа для дурнів” в 1973 році. Головний герой, “учень такий-то”, вчиться в незвичайній школі для недоумкуватих дітей. Він відрізняється від інших дітей тим, що володіє виборчої пам’яттю. Йому подобається запам’ятовувати те, що дивує його уяву. Хлопчик любить проводити час з батьками на дачі, де […]...
- Іван Петрович Котляревський (1769-1838) і його школа Творчість Івана Котляревського є органічною єднальною ланкою між старою і новою українською літературою, між епохою художнього “універсалізму” і новим розумінням художньої творчості як спонтанного самовраження творчих потенцій митця, вільного від пут естетичної нормативності, схильного до багатоманітності художніх форм і засобів, пов’язаних і з національними традиціями, і з вимогами нового часу, його світобаченням. Зберігаючи зв’язок із […]...
- Жінка очима Олени Теліги Олена Теліга – це той унікальний випадок, коли в одній людині органічно поєдналися три іпостасі: поетеси, громадського діяча, жінки. Важко поєднувати це так, щоб і в поезії, і в житті залишитися вірною собі, своїм переконанням, щоб сказати те, що хотіла сказати, “без металевих слів”, але такими словами, які б запалили душу і збудили розум. Яку […]...
- Моя школа – IІ варіант – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас Школа – наш другий дім. Ця фраза відома кожній людині. А чи справді багато людей сьогодні так думає?! Хто не згоден із цим загальновідомим висловом, нехай приходить до моєї школи. Коли я вперше потрапила до неї, зразу ж відчула якийсь приємний затишок, якого не було в попередній школі. Наша школа – маленька, в ній вчиться […]...
- Класична економічна школа Операції з цінними паперами передбачають визначення та відшкодування двох основних банківських ризиків: ринкового і кредитного. Основним є ринковий ризик, який відображає процентний, фондовий і валютний ризики по цінних паперах. Процентний ризик є ймовірність втрат від зміни вартості боргових зобов’язань торгового портфеля банку, взаємопов’язаних з розміром процентної ставки. Він включає спеціальний та загальний процентні ризики. Спеціальний […]...
- Школа (“Сад”) Епікура Будучи енергійною і творчою особистістю, Епікур привернув до себе багатьох мислячих людей і утворив свою школу спершу на острові Лесбос в Митилене, а потім у Лампсаке (в малоазійської Греції). У Митилене Епікур придбав дружбу лесбосци Гермарх, в Лампсаке – інших відданих учнів: Метродора (це найулюбленіший учень Епікура, померлий ще за життя вчителя), Поліена, Леонтія, Колота, […]...
- Міні-твір “Моя школа” Багато людей озираються на шкільні роки з сумом і ностальгією; інші, навпаки, з ненавистю і нудьгою. Особисто я люблю свою школу. Я вчуся в 10 класі місцевої загальноосвітньої школи, яка пропонує поглиблене вивчення деяких предметів. Я вибрав математичний клас, так як, на мою думку, у мене є до цього здібності. А інші предмети не даються […]...
- Неореалізм Неореалізм – стильова течія в українській літературі, яка виявила себе у 20-ті XX ст., зокрема у творчості Г. Косинки, В. Підмогильного, Є. Плужника, Б. Антоненка-Давидовича, у 60-70-ті – у Гр. Тютюнника та ін – Поставши на грунті класичного реалізму, але не сприйнявши лінійно міметичного принципу “зображення життя у формах життя”, неореалісти визначали свій концептуальний принцип […]...
- 1 СЕНТЯБРЯ – Школа По крупице, по слову собиралась народная мудрость. Самые важные мысли народ выражал в пословицах и поговорках – коротких и очень метких выражениях. Эти произведения, созданные народом, часто звучат в речи и придают ей особую выразительность. Пословицы и поговорки помогут тебе научиться кратко и точно выражать свои мысли. Пословицы Мир освещается солнцем, а человек – знаниями. […]...
- Шкільний твір на тему – Харківська школа романтиків та її роль у становленні українського романтизму Як Харківська школа романтиків відіграла посутню роль у становленні й формуванні українського романтизму. її діяльність варто вивчати на прикладі творчості трьох поколінь харківських романтиків. Ми встановили, що під впливом літературної атмосфери Харківського університету, народної поезії та діяльності гуртка І. Срезневського сформувався і зріс талант представника першого покоління харківської школи романтиків Л. Боровиковського. Як поет-романтик Л. […]...
- ДВА И ТРИ – Школа Пошел Сережа в первый класс, С Сережей не шути! Считать умеет он у нас Почти до десяти! Не грех такому мудрецу Задрать курносый нос! Вот как-то за столом отцу И задал он вопрос: – Два пирожка тут, папа, да? А хочешь – на пари! – Я доказать могу всегда, Что их не два, а три! […]...
- Елейська школа Елейськой школою називайся давньогрецька філософська школа, вчення якої розвивалися починаючи з кінця VI ст. аж до початку другої половини V ст. до н. е. трьома великими філософами – Парменидом, Зеноном і меліси. Два перших – Парменід і Зенон – жили в невеликому італійському місті Елея, а третій – Меліс, – був уродженець далекого від Елеі […]...
- Школа атомістів Демокріт (бл. 460-370 до н. Е.) – Давньогрецький філософ, родом з Абдер. Він багато подорожував, побував у Єгипті, Персії, Індії та преобрел значна кількість знань. За своє довге життя зробився багатогранним вченим і написав понад 70 робіт з найрізноманітніших галузей знання – фізики, математики, риториці, філософії. Вважають, що він був учнем Левкіппа і основні положення […]...
- Твір “Школа” Коли мене запитують з чим у мене асоціюється школа, я відразу згадую вислів, що школа – це другий дім, в якому нас вчать добру, етики, а головне – знань, що стануть у пригоді нам в майбутньому дорослому житті. Так чому все-таки будинок? Особисто для мене будинок скоріше не місце, в якому ти народився і де […]...
- Урок 3, 4 – ЗДРАВСТВУЙ, ШКОЛА! РАЗМИНКА Закончи предложения со словом бежит. По дорожке стадиона бежит… По улице бежит большая… По стеклу бежит… Речка бежит… ЧИТАЕМ ВСЕ ВМЕСТЕ В первом классе Наташе сразу полюбилась девочка с веселыми голубыми глазками. – Давай будем дружить, – сказала Наташа. – Давай! – кивнула головой девочка. – Будем вместе баловаться! Наташа удивилась: – Разве если […]...