Правові проблеми інтеграції на сучасному етапі
Економічне співробітництво Російської Федерації з країнами СНД є пріоритетним у її зовнішній політиці, пов’язане із забезпеченням сталого розвитку економіки Росії, підвищенням рівня її безпеки.
Послідовне проведення економічної інтеграції з країнами СНД спрямоване, в першу чергу, на збереження і розвиток сформованих з ними в рамках колишнього єдиного народногосподарського комплексу територіально-виробничих зв’язків, спеціалізації окремих виробництв, кооперованих поставок, що сприяють більш повному використанню і нарощуванню економічного потенціалу Росії.
За більш ніж десятирічний період існування Співдружності економічні відносини Росії з країнами СНД розвивалися неоднозначно. На процеси економічної інтеграції, особливо на її ранній стадії, певною мірою впливали відмінності в темпах і змісті проведених Росією і окремими країнами СНД економічних перетворень, ступеня лібералізації економіки держав, її відкритості та рівня розвитку, а також взяли гору у країнах СНД при становленні їх суверенітету власні національні інтереси, що призвели до істотного послаблення економічних зв’язків, орієнтації їх на країни далекого зарубіжжя.
Прийняті за минулі роки заходи щодо розвитку інтеграційних процесів були спрямовані на зближення економічних перетворень, створення більш вільних режимів торгівлі, впорядкування платіжно-розрахункових відносин, відновлення і розвиток окремих виробничих зв’язків, здійснення міждержавних економічних програм, формування транснаціональних структур, реалізацію інших факторів, що забезпечують динамічний взаємодія економіки Росії та країн СНД.
Найбільш поглиблено розвивалося співробітництво Росії з Білоруссю, Казахстаном, Киргизстаном і Таджикистаном, з якими в рамках Митного союзу вдалося практично повністю скасувати у взаємній торгівлі тарифні та нетарифні обмеження, по більшості товарів ввести єдині митні тарифи, забезпечити формування загальних торговельних режимів по відношенню до третіх країн, максимально зблизити зовнішньоекономічне законодавство і перейти до наступного етапу економічної інтеграції – створення на базі Митного союзу Євразійського економічного співтовариства з формуванням в його рамках єдиного економічного простору.
Завершується створення в рамках Союзної держави рівних умов для діяльності господарюючих суб’єктів на території Росії та Білорусі. Максимально зближені і гармонізовані національні законодавства з різних напрямків економічного співробітництва, уніфікована нормативно-правова база в галузі зовнішньоекономічної діяльності, практично зняті всі бар’єри і обмеження у взаємній торгівлі. Продовжується здійснення заходів щодо поетапного переходу на єдину грошову одиницю і загальний ринок цінних паперів, завершенню формування єдиних органів управління Союзною державою.
Все це дозволило забезпечити певний позитивний перелом в економічних відносинах Росії з країнами СНД. Економічна інтеграція Росії з країнами СНД розвивається на пріоритетній основі з урахуванням необхідності забезпечення провідної економічної ролі Росії в процесі взаємної інтеграції з кожною з цих держав, поетапного формування з ними єдиного економічного простору. Співпраця Росії з країнами СНД здійснюється як на багатосторонній, так і на двосторонній основі шляхом укладання з ними договорів, угод та інших документів, що регламентують процеси подальшого розвитку торговельно-економічних відносин.
Разом з тим, слід зазначити, що інтеграційні процеси з окремими країнами СНД розвиваються досить нерівномірно в зв’язку з наявними у них внутрішніми економічними проблемами, властивими країнам з перехідною економікою, змістом і темпами проводяться ними економічних перетворень.
Більш прискорено розвиваються інтеграційні процеси в рамках Союзної держави Росії і Білорусі, а також з країнами Євразійського економічного співтовариства (з Білоруссю, Казахстаном, Киргизстаном і Таджикистаном), економічна віддача від поглиблення інтеграції з якими проявляється в більш високих темпах зростання товарообігу, посиленні виробничо-технологічної взаємодоповнюваності їх економік, розвитку міжрегіонального співробітництва, взаємодію в гуманітарній сфері.
На подальший розвиток інтеграційних процесів Росії з країнами СНД продовжують впливати такі негативні чинники, як несиметричність застосовуваних у взаємній торгівлі податкових систем, недосконалість платіжно-розрахункових відносин, наявність окремих бар’єрів і обмежень у торговельних взаєминах та ін. Ці та інші проблеми, що існують в торгово – економічних відносинах, знаходять рішення в рамках формованої в СНД зони вільної торгівлі, підготовлюваних і реалізованих довгострокових програм економічного співробітництва, домовленостей щодо розвитку виробничо-технологічних та інших зв’язків.
Особливе значення для розвитку інтеграційних відносин набувають проводяться Росією та країнами СНД роботи зі створення зони вільної торгівлі, яка передбачає формування спільного ринку товарів і послуг, а також зняття будь-яких бар’єрів і обмежень, що стримують подальший розвиток взаємної торгівлі.
В даний час Росією підписані відповідні протоколи про вилучення з режиму вільної торгівлі з Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою та Узбекистаном. Укладено також угоди про принципи стягнення непрямих податків у взаємній торгівлі з Вірменією, Азербайджаном, Грузією, Казахстаном, Киргизстаном, Молдовою та Узбекистаном. Тривають переговори про підписання угод з українською стороною.
Процес формування зони вільної торгівлі Росії з країнами СНД розвивається непросто, оскільки вимагає врахування взаємних економічних інтересів. Розвитку торговельно-економічних відносин Росії з країнами Співдружності сприяє також спільна реалізація заходів, закріплених у довгострокових міждержавних програмах співробітництва, які передбачають спільне виконання заходів загальноекономічного характеру в конкретних галузях і сферах економіки, у взаємодії в яких найбільш яскраво виражаються спільні інтереси держав.
Здійснюється реалізація підписаних Росією договорів і програм економічного співробітництва з Україною, Узбекистаном, Молдовою, Таджикистаном, Казахстаном і Киргизстаном. Цими програмами передбачається узгоджене здійснення країнами комплексу заходів з подальшого поглиблення двосторонніх торгово-економічних і науково-технічних відносин, зближенню господарського законодавства, розширенню виробничо-технологічних зв’язків, створення корпоративних структур, розвитку інших форм співробітництва.
В рамках створюваного Росією та Білоруссю Союзної держави забезпечується виконання більш 40 цільових програм і підпрограм в різних сферах економіки, найбільші з яких пов’язані з розвитком виробництва дизельних двигунів, телеапаратури, обладнання для випуску надвеликих інтегральних схем, хімічних волокон і по інших напрямках співпраці.
Важливе значення в торговельно-економічному співробітництві Росії з країнами СНД має збереження і розвиток виробничих коопераційних зв’язків між підприємствами і технологічно взаємопов’язаними виробництвами Співдружності, що дозволяє більш повно використовувати створені виробничі потужності.
З метою забезпечення сприятливих умов для підтримки і взаємовигідного розвитку виробничої кооперації між підприємствами і галузями підписані міжурядові угоди про виробничу кооперацію з Україною, Білоруссю, Вірменією, Молдовою і Таджикистаном. У стадії узгодження знаходяться аналогічні угоди з Киргизстаном, Казахстаном і Грузією. Передбачені в цих угодах заходи дозволяю більш повно і ефективно використовувати наявні виробничі потужності, зберігати робочі місця і спеціалізацію виробництва, збільшити обсяги випуску продукції, розширити ринки збуту російських товарів в державах – учасницях СНД.
Так, відповідно до міжурядової угоди про виробничу кооперацію з Україною і щорічно підписує протоколи до нього передбачаються постачання по кооперації найважливіших видів продукції, необхідної для реалізації міждержавних програм, найважливіших комплектуючих виробів, які не виробляються в Росії, що йдуть на спільне виробництво легкових і вантажних автомобілів, гірничодобувної техніки і тракторів, вузлів і виробів для електростанцій, електрорухомого складу, електротехнічної та хімічної продукції.
Розвитку торговельно-економічних зв’язків Росії та країн СНД сприяють також створювані ними міждержавні (транснаціональні) фінансово-промислові групи (МФПГ і ТФПГ), покликані забезпечити концентрацію фінансових, матеріально-технічних та інтелектуальних ресурсів на розвитку виробництва конкурентоспроможної на світових ринках продукції.
До 2001 року в Російській Федерації було зареєстровано 11 міждержавних і 5 транснаціональних фінансово-промислових груп за участю підприємств і організацій Росії і країн СНД, з яких у 2001 р зареєстровані: МФПГ “Оборонні системи” (з Білоруссю зі створення і виробництва високотехнологічних і конкурентних на світових ринках зразків техніки систем протиповітряної оборони) “Інтернавігація” (з Білоруссю) і “Аерокосмічне обладнання” (з Білоруссю) та ТФПГ “Евросібазія” (з Україною по діяльності в області лісопромислового комплексу). У 2001 р підготовлені і знаходяться в стадії узгодження проекти міжурядових угод про створення МФПГ “Кросагромаш” (з Киргизстаном) і МФПГ “Інагірест” (з декількома країнами СНД).
Створення таких структур вже дає певний економічний ефект. Так, формування Росією та Білоруссю фінансово-промислової групи “Інтерагроінвест”, яка випускає хімічні добрива, дозволило за рахунок проведеної в його рамках спеціалізації підприємств, концентрації фінансових коштів збільшити завантаження потужностей приблизно в 1,4 рази. В даний час розглядається можливість створення ще приблизно кілька десятків подібних структур, у тому числі в галузі створення систем і засобів протиповітряної оборони, телекомунікацій і зв’язку та ін.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)