ПРАГНУЧИ ДОСКОНАЛОСТІ ТА ГАРМОНІЇ – Бароко і класицизм
Літературний багаж. Назвіть характерні особливості античного мистецтва.
Європейська культура XVII ст. перейняла у Відродження віру у великі можливості людського розуму. Віра ця посилювалася досягненнями науки, що вийшла на новий рівень розвитку. Тепер наукова думка рухалася не за рахунок часткових здогадок і прозрінь, а шляхом систематичного й послідовного накопичення вивірених відомостей з окремих галузей знань. Основою наукового пізнання став експеримент, що мав на меті встановлення об’єктивних закономірностей досліджуваних явищ. Саме в XVII ст. було закладено принципи сучасної геометрії; саме в цей період математика набула статусу провідної науки, потіснивши класичну філологію, що відігравала основну роль у культурі Відродження. Своєрідним гаслом нової доби став афоризм французького філософа Рене Декарта “Я мислю, отже, я існую”.
Усе це створило підгрунтя для розвитку класицизму – художнього напряму XVII-XVIII ст., що існував паралельно з бароко.
Літературознавча довідка
Класицизм – літературно-художній напрям (а також стиль доби), що взяв за зразок античне мистецтво з притаманними йому уявленнями про прекрасне й принципами “наслідування природі”, дотримання почуття міри, прагнення до гармонії. Для літератури класицизму характерні висока громадянська тематика, суворе дотримання певних творчих норм і правил, відображення життя в ідеальних образах.
Головним осередком класицизму була Франція, де його розвитку сприяла абсолютна монархія, що обстоювала порядок та ієрархію в суспільстві. Мистецтво класицизму також утверджувало певні положення, обов’язкові для виконання. На відміну від майстрів стилю бароко, класицисти цінували не примхи художньої фантазії, а її здатність вибудовувати картини відповідно до “класичних” уявлень про красу, розумність і гармонію. Від художника вони вимагали не оригінальності, а суворої творчої дисципліни, яка мала протистояти хаосу навколишнього світу.
Коментар архіваріуса
Основною ознакою архітектури класицизму було звернення до форм античного будівельного мистецтва як до еталона гармонії, простоти, чіткості й монументальності. Класицизму притаманні симетрична композиція, стриманість декоративних деталей, регулярна система планування міст. Яскравими прикладами містобудівного класицизму є архітектурні ансамблі Парижа, Гельсінкі, Варшави, Единбурга, Санкт-Петербурга. Зразком академічної архітектури XVII ст. є, зокрема, палац французьких королів Лувр, нині – один з найвідоміших музеїв світу.
Скульптура доби класицизму відрізняється від барокової врівноваженістю, відчуттям спокою, певною відстороненістю. Серед найвідоміших скульпторів цього напряму – італієць Антоніо Канова, якого ще за життя порівнювали з античними творцями. Скульптури митця вирізняються надзвичайною витонченістю, плавністю ліній і декоративністю. У пізніх роботах Канови орієнтація на античність поєднується із замилуванням красою природи та ідеальними формами, що увиразнено дещо стриманим потрактуванням образів і ретельною обробкою мармуру.
Головні правила й норми класицизму як літературного напряму було викладено у віршованому трактаті “Поетичне мистецтво” Нікола Буало-Депрео (1636-1711). Ця праця зафіксувала чіткий поділ літератури на “високі” жанри (епопея, трагедія, ода), що мають втілювати державні чи історичні події, діяння монархів, полководців, міфологічних персонажів, і “низькі” жанри (сатира, байка, комедія), призначені для зображення повсякденного життя пересічних людей із середнього стану. Кожному жанру, згідно з Буало, повинні були відповідати стиль і мова творів: у “високих” жанрах належало уникати “низької” простонародної лексики, і навпаки.
Лувр. Париж
А. Канова. Каяття Марії Магдалини. 1809 р.
Для деяких жанрів Буало пропонував особливий вірш, рима в поетичному тексті мала підпорядковуватися змісту художньої оповіді.
У драматургії діяло правило “трьох єдностей” – часу, місця і дії, – яке означало, що всі події в п’єсі мають відбуватися протягом однієї доби і в одному місці, а в сюжеті повинна бути тільки одна зав’язка і одна розв’язка (за винятком комедій, де дозволялися деякі відхилення від схеми).
Окрім того, драмі належало складатися з п’яти дій, що мали утворювати чітку сюжетну лінію. Дотримання правила “трьох єдностей” забезпечувало гармонійну й розумну побудову сюжету, у якому події стрімко розгортаються, вимагаючи від героїв граничного напруження сил.
Такий комплекс правил і вимог спрямовував митців на написання “зразкових” творів, для яких характерна композиційна стрункість, помірність і зрівноваженість усіх складових, зрозуміла мова й внутрішня гармонія. Проте водночас він дещо стримував свободу творчої думки, жорстко обмежуючи її встановленими нормами. Схематизм класицизму особливо помітно виявлявся в чіткому поділі літературних персонажів на “позитивних” і “негативних”. В образах “позитивних” героїв не могло бути “негативних” рис, і навпаки. Такий підхід посутньо звужував можливості митців і зрештою суперечив самій природі людського характеру.
Переконані в потужній виховній силі й суспільній корисності мистецтва, письменники-класицисти тяжіли до монументальності, порушували проблеми широкого суспільного звучання й зображували героїв, здатних у найважчих випробуваннях тверезо мислити, аналізувати свої вчинки і приборкувати пристрасті. Чільне місце в літературі посідали конфлікти розуму й пристрасті, обов’язку й почуття, особистості й суспільства. Досліджуючи ці конфлікти, класицисти, по суті, розкривали ті самі суперечності доби, що й представники бароко, але можливість їх розв’язання вбачали насамперед у підпорядкуванні почуттів і прав особистості почуттю обов’язку.
Успіхи французького класицизму в драматургії пов’язані з іменами французьких драматургів світового значення П’єра Корнеля, Жана Расіна, Мольєра. Тож не випадково XVII ст. у Франції називають добою театру.
Перевірте себе
1. Розкрийте значення поняття “класицизм”. Схарактеризуйте особливості класицизму як художнього напряму. Чим пояснюється чітка орієнтація класицистів на певні норми?
2. Назвіть відомі вам правила класицистичного мистецтва, сформульовані в трактаті Н. Буало. Які літературні жанри, згідно з цією працею, належали до “високих”, а які – до “низьких”? Як такий поділ впливав на стиль і мову художніх творів?
3. Розкрийте сутність правила “трьох єдностей”.
4. Які проблеми порушували письменники-класицисти у своїх творах? Який спосіб їхнього вирішення пропонували?
5. Назвіть видатних письменників класицизму. У якій царині літератури вони творили?
6. Пригадайте прочитані в попередніх класах байки І. Крилова. До якого жанру за класицистичною ієрархією вони належать? Знайдіть у цих творах ознаки класицизму.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)