Позовна давність в міжнародному торговельному праві
Відповідно до Нью-Йоркської конвенції “Про позовну давність у міжнародній купівлі-подаже товарів” 1974 р. під терміном позовної давності слід розуміти період часу, внаслідок закінчення якого вимоги покупця і продавця один до одного, що випливають з договору міжнародної купівлі-продажу товарів чи пов’язані з його порушенням, припиненням чи недійсністю, не можуть бути здійснені.
Строк позовної давності встановлюється на чотири роки.
Право на позов виникає:
– з порушення договору – в день, коли мало місце таке порушення;
– що випливає з дефекту або іншої невідповідності товару умовам договору – з дня фактичної передачі товару покупцеві або його відмови від прийняття товару;
– заснований на обмані, вчинений до або під час укладення договору або під час його виконання – з дня, коли обман був або міг бути розумно виявлено.
Обчислення строку
Строк позовної давності закінчується в кінці дня, який відповідає календарній даті початку його обчислення. Якщо закінчення строку позовної давності припадає на такий місяць, у якому немає відповідної календарної дати, то строк закінчується в кінці останнього дня цього місяця. Строк позовної давності обчислюється відповідно з датою того місця, де порушується справа по розгляду спору.
Перерву і продовження терміну позовної давності
Протягом терміну позовної давності припиняється, коли кредитор здійснює дію, яка по праву країни суду, де порушується справа, розглядається як порушення судового розгляду проти боржника або як пред’явлення вимоги в ході раніше розпочатого судового розгляду проти боржника з метою одержання задоволення або визнання цієї вимоги.
Якщо за згодою сторін спір між ними підлягає вирішенню в арбітражі, протягом строку позовної давності переривається, коли будь-яка з сторін порушує арбітражний розгляд згідно з порядком, який передбачений арбітражною угодою або правом, застосовним до такого розгляду.
При відсутності в арбітражній угоді або в застосовне право відповідних положень арбітражний розгляд починається в день, коли заява про передачу пора в арбітраж доставлено за місцем постійного проживання або за місцем знаходження комерційного підприємства іншої сторони, або, за відсутністю таких, за останнім відомим місцем її постійного проживання чи перебування її комерційного підприємства.
При розгляді спору в іншому порядку, зокрема при розгляді, розпочатому у зв’язку:
А) зі смертю або обмеженням право – або дієздатності боржника;
б) з банкрутством або оголошенням про неспроможність боржника, що зачіпають все його майно;
в) з розпуском або ліквідацією яка є боржником корпорації, компанії, товариства, асоціації або іншої організації.
Протягом терміну позовної давності припиняється, коли кредитор, з метою одержання задоволення або визнання своєї вимоги, пред’являє його в ході розгляду зазначеного однак за умови, дотримання норм права, які регулюють такий порядок розгляду спору.
Якщо боржник до закінчення строку позовної давності у письмовій формі визнає своє зобов’язання перед кредитором, то з дня такого визнання настає новий чотирирічний термін позовної давності.
Якщо протягом строку позовної давності не може бути перервано кредитором внаслідок не залежних від нього обставин, яких він не міг уникнути або подолати, то строк позовної давності не буде вважатися закінченим до закінчення одного року з дня припинення дії відповідної обставини.
Нью-Йоркська конвенція встановлює, що строк позовної давності в будь-якому випадку закінчується не пізніше десяти років від дня, коли почалося його перебіг. Незважаючи на закінчення строку позовної давності, сторона може заявити свою вимогу в порядку заперечення або для заліку проти будь-якої вимоги, пред’явленого іншою стороною, за умови, що для заліку це може бути зроблено тільки якщо:
А) обидві вимоги випливають з одного і того ж або кількох взаємопов’язаних договорів;
б) вимоги могли бути пред’явлені до заліку в будь-який час до закінчення строку позовної давності.
У разі виконання обов’язку боржником після закінчення строку позовної давності він не має права на цій підставі вимагати повернення виконаного, хоча б він і не знав у момент виконання ним свого обов’язку, що строк позовної давності минув.
Із закінченням строку позовної давності по головному боргу вважається закінченим термін давності за вимогою про сплату відсотків за цим боргом.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)