Home ⇒ 👍Конспекти уроків ⇒ Позакласне читання. Чарльз Діккенс (1812-1870). “Пригоди Олівера Твіста” – БИЛИНИ ТА БАЛАДИ

Позакласне читання. Чарльз Діккенс (1812-1870). “Пригоди Олівера Твіста” – БИЛИНИ ТА БАЛАДИ

Тема. Позакласне читання. Чарльз Діккенс (1812-1870). “Пригоди Олівера Твіста”

Мета: навчальна: розширювати кругозір учнів, їхній інтерес до читання; зацікавити творчістю письменника; допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст твору та його суспільну значущість; розвивальна: розвивати навички спостереження над текстом художнього твору, виділення ключових епізодів, їх коментування; виховна: сприяти формуванню гуманістичного світосприйняття, поваги до морально-етичних цінностей людства.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, читацькі формуляри, читацькі щоденники, таблиця для експрес-опитування.

Теорія літератури: каталог, анотація, бібліографія, роман, художні образи, художні засоби.

Тип уроку: урок – бесіда з позакласного читання.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

Звернення вчителя до учнів

– Коли уряд змінює закони? Якщо цього хочуть лідери, якщо цього вимагає громадськість, якщо відбуваються соціальні заворушення та ще з низки вагомих причин. І тоді, коли письменник пише такий твір, що доходить до серця кожного й ніхто з порядних людей не може залишитися байдужим. Так трапилося із книгою англійського письменника Ч. Діккенса, з яким ви уже знайомі за твором “Різдвяна пісня в прозі”.

“Є темні сили на землі, але тим яскравішим здається світло”,- це слова молодого, романтично налаштованого Діккенса зігрівали його, напевно, усе життя.

Чарлз Діккенс мріяв про високоморальне суспільство. Він орієнтувався на читання його книг уголос, у колі рідних і друзів, як було прийнято у Вікторіанській Англії. Для розвитку та зміцнення цієї просвітительської моральної традиції він заснував у 1850 році журнал “Домашнє читання”, був його редактором і найголовнішим автором. “Не лише спостережливий розум, а й… любов, якої він, за власним висловлюванням, “носив цілий океан” у собі, допомогли йому описати всю Англію в живих, безсмертних картинах і образах”,- писав про Чарлза Діккенса відомий російський письменник І. О. Гончаров. Саме любов до бідних, знедолених людей спонукала Діккенса взятися за перо й так правдиво писати про їхню долю, що за його книгами навіть парламент змушений був ухвалювати рішення.

Про це – сьогодні на уроці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Експрес-анкетування з метою з’ясування читацьких уподобань учнів

(Учні підходять до дошки й ставлять у таблиці позначку – кількість творів певної тематики – історичної, фантастичної, детективної, природничої та ін., прочитаних за семестр.)

2. Аналіз учителем читацьких інтересів учнів класу за бібліотечними формулярами, читацькими щоденниками та анкетуванням

3. Повторення відомостей про каталог, анотацію, бібліографію

4. Презентація учнями улюблених книжок

IV. Бесіда з позакласного читання

1. Повідомлення учня про життя й творчість Ч. Діккенса

2. Складання сюжетного ланцюжка роману

3. Складання таблиці

– Охарактеризуйте добу та англійське суспільство, зображені у романі “Пригоди Олівера Твіста”.

Суспільні установи, явища	Теоретично	Фактично
Церковнопарафіяльні общини	Турбуються про знедолених громадян, безпритульних дітей	Обкрадають бідних і беззахисних, використовуючи державні, громадські кошти у власних інтересах
Використовується дитяча праця	Громада турбується про набуття дітьми практичних навичок, освоєння ними певної професії	Роботодавці використовують дітей як рабів, не несуть відповідальності за їх загибель
Розвинена система прямого судочинства	Призначена швидко розбирати справи, відновлювати справедливість	Не заглиблюється у суть справи, винними найчастіше робить бідних, які не в змозі заплатити
Є багато заможних, забезпечених людей	Мають перейматися проблемами суспільства	Не знають цих проблем, роблять добро при нагоді

4. Практична робота пошуково-дослідницького характеру

– На які умовні групи ви б розподілили негативних персонажів роману “Пригоди Олівера Твіста”? (На чиновників, зовні порядних, а за суттю – злочинців; на злочинців за характером; на дітей, які стали злодіями через безвихідь; на злочинців, які розуміють своє становище, що їх обтяжує,- вони ще не втратили людської гідності.)

– Назвіть представників цих груп і стисло їх охарактеризуйте, навівши цитати з тексту

Очікувана відповідь

Члени опікунської ради робітного дому – бездушні, жорстокі, жадібні до наживи за громадський рахунок: “Члени ради були всі дуже мудрі й глибокодумні філософи, і, коли вони придивилися ближче до робітного дому, вони помітили те, чого звичайні смертні ніколи не помітили б, а саме, що бідним він подобається робітний дім став для них улюбленим місцем розваг: тут була безплатна їдальня, тут давали сніданок, обід, чай і вечерю задурно цілісінькій рік, на громадські кошти,- одне слово, рай із цегли і вапна, де панувала втіха й не було місця роботі. “Еге! – вирекла авторитетно рада. – Нема дурних! Ми живо наведемо тут порядок і покладемо край цій розпусті!” Отже, рада ухвалила надати біднякам на вибір дві можливості (силувати ніхто не хотів, о ні!): або конати помалу з голоду в стінах робітного дому, або вмерти відразу з голоду на вулиці поза ним. …Протягом перших шести місяців Оліверового перебування нова система діяла на повний хід. Спочатку вона викликала великі витрати, бо рахунок трунаря одразу виріс, а до того ще довелося перешивати одежу, що мішком обвисла на двох-трьох тижнях нової дієти на змарнованих захарчованих мешканцях робітного дому. Але сама кількість мешканців, а також бідняків, що зверталися по допомогу до парафії, помітно зменшувалась, і рада була в захваті”.

Судді – недалекі, нерозумні, жорстокі, бездушні, байдужі до долі людей: “”Друже мій, ви говорите досить нечемно, але здаєтеся чесним, щирим чоловіком”,- зауважив суддя, повертаючи свої окуляри до кандидата на Оліверову премію, на кожній рисі обличчя якого лежало тавро патентованої жорстокості. Але підсліпуватий суддя майже зійшов на дитинство: де ж йому спостерігати те, що впадало в очі всім звичайним людям”.

Трунар Соуерберрі і його дружина; містер Бамбл, місіс Менн та ін. – жорстокі, жадібні, безсердечні: “Ану, гайда вниз, мішок з кістками! – З цими словами вона відчинила бокові двері й штурхнула Олівера по крутих вузеньких східцях до темної вогкої комірки.

– Твоя постіль під прилавком. Сподіваюсь, ти не боїшся спати серед трун? А проте бійся чи не бійся, а все одно тобі ніде більше спати”.

Дорослі злодії Феджін, Сайкс, Монкс та ін. – жорстокі, цинічні, немає нічого святого в душі, вбивці; залучають дітей до злочинних справ: “Феджін: “Гарна штука – кара на горло! Мертві не знають жодних таємниць! Гарна це штука для нашого ремесла! Усіх п’‎ятьох почепили на мотузці, і нікому тепер вимагати поділу здобичі, ніхто вже не викаже мене, підігнувши хвоста””; “Це… все моє, власне. Це все, що я надбав про чорний день на старість. Люди звуть мене скнарою, мій любий, тільки скнарою”. Олівер подумав, що дідусь таки дійсно скупий, коли, маючи стільки золотих годинників, живе в такому брудному барлозі…”; Сайкс: “Собаки взагалі не схильні мститися своїм господарям за їх кривди, але пес містера Сайкса мав, очевидно, таку саму кепську вдачу, як і його пан, і, може перебуваючи в цю мить під враженням болісної образи, він без жодного попередження вчепився зубами в його черевик, шарпонув його щосили за литку й з гарчанням поліз під лаву, щасливо ухилившись від кинутого йому в голову жбана”; Ненсі: “Держи собаку, він порве його на шматки! Так йому й треба,- гукнув Сайкс, пручаючись у руках дівчини. – Пусти, а то голову об стіну заб’‎ю”; “Дякуйте Богові день і ніч, люба леді, що добрі люди виховали й гляділи вас! – скрикнула дівчина – на колінах дякуйте Богові, що вам не довелося зазнати голоду й холоду, бешкету й пияцтва, і ще чогось, ще гіршого, чого зазнала я мало не від колиски”; “Так, ви перша озвалися до мене такими милосердними словами! Може, якби я почула їх кілька літ тому, вони врятували б мене від гріха і недолі Але тепер уже пізно, надто пізно”

5. Складання анкети головного героя роману

Ім’‎я	Олівер Твіст
Вік	Від народження до підліткового віку та юності
Батьки	“Плід нещасної любові” заможної дівчини Агнеси й одруженого чоловіка
Освіта	Початкова, потім самоосвіта
Зовнішність	Худий, блідий, виснажений хлопець
Заняття	Помічник на фермі місіс Менн, помічник трунаря, помічник у злодіїв
Характер	Терплячий, стійкий, добрий, милосердний, вдячний, сильний духом, має власну гідність

6. Аналіз образів твору

– Визначте, на які групи поділяються персонажі твору, коротко охарактеризуйте їх

7. Дослідження засобів створення письменником художньої моделі тогочасного англійського суспільства

Очікувана відповідь

Найпомітніший засіб – різка сатира, гірка іронія наприклад: “Оскільки над містером Гемфілдом тяжіло дріб’‎язкове обвинувачення, що він закатував на смерть кількох хлопчиків-сажотрусів, то йому спало на думку, що, може, рада з якоїсь незрозумілої примхи вирішила взяти до уваги цю незначну обставину, яка, на його думку, зовсім не стосувалася справи. У такому разі це було щось не схоже на їх звичайний спосіб дії…”; “Малого Олівера, на превелике його диво, звільнили від ув’‎язнення і наказали вбратися в чисту сорочку. Не встиг він проробити цю незвичайну для нього гімнастичну вправу, як містер Бамбл власноруч приніс йому миску каші зі святковим десертом – двома з чвертю унціями хліба не витримавши такого розкішного видовища, Олівер гірко заплакав, цілком природно гадаючи, що рада, очевидно, поклала вбити його для якоїсь потреби, бо інакше не почала б годувати, мов на заріз”…

Засіб контрастів: життя Олівера у злодіїв і життя в містера Браунлоу та в місіс Мейлі й Рози. Прийом прямого авторського втручання, авторської оцінки явищ і подій: “Хотів би я, щоб якийсь угодований філософ, їжа і питво котрого перетворюються в ньому на жовч, чия кров холодна як лід, а серце справжнє залізо,- хотів би я, щоб він поглянув, як хапав Олівер Твіст вишукані наїдки, якими погидував навіть пес. Я б хотів, щоб цей філософ бачив, з якою дикунською пожадливістю роздирав голодний хлопець ці шматки. Але ще дужче хотілося б мені побачити, як цей філософ із такою самою насолодою уминає таку ж страву”.

8. Асоціативний диктант

– Охарактеризуйте англійське суспільство 30-х років ХІХ ст., обравши із запропонованих визначень, або дайте своє

Контрасти та протиріччя, гармонійне, справедливе, недосконале, жорстоке, тиранічне, загниваюче, корисливе, революційне, консервативне та ін.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

– Зробіть висновки зі спостережень над текстом, характеристики героїв.

Очікувана відповідь

– Автор гнівно засуджує жагу до наживи, холодний розрахунок та бездуховність представників суспільства – злочинців прихованих та очевидних. Письменник деромантизує злочинний світ, викриваючи його огидність та відворотність.

– Автор показує, що і в найскладніших умовах у людини є вибір.

– Письменник закликає людей простягати руку підтримки знедоленим, щоб не дати їм схибити, зійти з правильного шляху.

– Продовжте історію Олівера Твіста за умови, що:

А) його не прийняли в будинку місіс Мейлі;

Б) не відкрилася таємниця його народження;

В) містер Браунлоу не взяв участі в долі Олівера

VІ. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи.

VІІ. Підбиття підсумків уроку