ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ № 2. ДРАМАТИЧНА ПОЕМА ЛЕСІ УКРАЇНКИ БОЯРИНЯ: РУЇНА ПОЧИНАЄТЬСЯ В ДУШАХ. ПРОБЛЕМА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДОЛЮ БАТЬКІВЩИНИ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ

Мета (формувати компетентності): Предметні: поглиблення поняття про творчість Лесі Українки (на прикладі драматичної поеми “Бояриня”); навички літературного читання; Ключові: оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативну: навички роботи в групі; інформаційну: критичне мислення під час роботи із джерелами інформації; загальнокультурну: прагнення до літературної освіти, формування естетичного смаку, читацької активності, світогляду.

Тип уроку: урок позакласного читання з елементами аналізу твору.

Обладнання: портрет Лесі Українки, текст твору, ілюстративний матеріал.

Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий і коханий.

Леся Українка

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Ø Чому проблема любові до рідної землі та туги за нею є близькою для Лесі Українки? З яких творів це можна зрозуміти? (Вимушена розлука з рідною землею через потребу лікування; громадянська лірика “І все-таки до тебе думка лине…”, “Дим”.)

Ø У яких родах та жанрах літератури працювала Леся Українка? Навести приклади (Лірика, ліро-епос, драма; поезії “Слово, чому ти не твердая криця…”, “Contraspemspero!”, “Мріє, не зрадь”, “Стояла я і слухала весну…”; поема “Давня казка”; драма-феєрія “Лісова пісня”.)

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

IV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Історія написання твору та історична основа

Літературознавець. Драму “Бояриня” Леся Українка написала в 1910 р., перебуваючи на лікуванні в Єгипті. Це єдиний твір поетеси, побудований на матеріалі історичної минувшини України,- дія відбувається в другій половині ХУІІ ст. Драматична поема “Бояриня” мала нелегкий шлях до читача, була опублікована вже після смерті поетеси в 1914 р. За радянських часів твір було суворо заборонено режимом за антиросійське звучання, тож прийшла “Бояриня” до сучасного читача тільки в 1989 р.

Історик. У драмі Лесі Українки “Бояриня” відображена доба Руїни й гетьманування Петра Дорошенка. Доба Руїни – надзвичайно важкий для України період, коли після смерті Богдана Хмельницького здобутки часів визвольної війни були значною мірою втрачені. Слід звернути увагу на те, що у вітчизняній історіографії немає одностайності щодо її хронологічних меж. Зазвичай її датують 60-80-ми роками XVII ст. Питання залишається відкритим, особливо щодо початку цього періоду. Закінчення Руїни пов’язують з гетьмануванням І. Мазепи.

2. Особливості жанру (пояснення вчителя, запис у зошити)

Драматична поема – переважно невелика за розміром віршована п’єса, в якій поєднується драматичне й ліричне розкриття теми, виклад матеріалу відзначається лаконізмом, вся увага зосереджена на розкритті ідейного конфлікту в момент його найбільшого загострення.

3. Опрацювання змісту твору

Пояснити, з яким епізодом пов’язана цитата та яким сюжетним або композиційним елементом виступає (короткий переказ у поєднанні з аналізом)

□ “Про них ти не турбуйся. Підкормій їх запросив на бенкет, а тебе я випрохав до нас”. (Експозиція: знайомство родини козацького старшини Олекси Перебійного з сином його бойового побратима Степаном – боярином.)

□ “Нема при чім нам жити на Вкраїні…Були ми зроду не дуже так маєтні, а тоді й ті невеликі добра утеряли”. (Експозиція: розповідь Степана про причини переїзду до Москви.)

□ “Не зраджував України мій батько!”. (Експозиція: відповідь Степана на звинувачення його батька в зраді)

□ “Хіба би я з тобою так стояла?.. Оця рука від крові чиста…Ось так упало се щастя раптом”. (Зав’язка: згода Оксани на одруження.)

□ “Тут, на Москві, не звичай, щоб жінка мешкала на долі… Що сторона – то звичай, а що город – то й норов, кажуть люди. Дивно їм на наше вбрання. Тут жінки зап’яті, а ми, бач, не вкриваємо обличчя”. (Розвиток дії: життя головної героїні в Москві, її неможливість зрозуміти чужі закони)

□ “От як стояв зо мною під вінцем у кармазиновім жупані, мамо, ото був…”. (Позасюжетний елемент (портрет.))

□ “Чого ж тебе водити? Уже ж ти не маленька. Йди сама. Ще й веселіше буде вам без старших”. (Розвиток дії: життя головної героїні в Москві, її неможливість зрозуміти чужі закони.)

□ “Степане! Що ти кажеш? Мене бояри цілувати мають? Чи це мені причулося?” (Розвиток дії: життя головної героїні в Москві, її неможливість вжитися в роль боярині.)

□ “Я вийду. Дай мені московськеє вбрання. А ви, матусю, наготуйте меду. Іди, Степане, бав тим часом гості”. (Розвиток дії: життя головної героїні в Москві, її неможливість вжитися в роль боярині.)

□ “А що ж? Хіба я тут, не як татарка, сиджу в неволі? Ти хіба не ходиш під ноги слатися своєму пану, мов ханові?” (Кульмінація: усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності.)

□ “Гаразд, нікому не писатиму…Ти маєш рацію. Нащо писати?” (Кульмінація: усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності.)

□ “А я дивую, ти з яким лицем збираєшся з’явитись на Вкраїні”. (Кульмінація: усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності.)

□ “Втікаймо всі!.. Хай їм абищо, сим московським добрам! Втікаймо на Вкраїну!” (Кульмінація: усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності.)

□ “Ми варті одне одного. Боялись розливу крові, і татар, і диби, і кривоприсяги…” (Кульмінація: усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності.)

□ “Ваша пані занудилась по ріднім краю – се є также слабкість”. (Розв’язка: спустошення молодої української патріотки, готовність прийняти смерть як невідворотність долі.)

□ “Утихомирилось? Зломилась воля, Україна лягла Москві під ноги, се мир по-твоєму – ота руїна? Отак і я утихомирюсь хутко в труні”. (Розв’язка: спустошення молодої української патріотки, готовність прийняти смерть як невідворотність долі.)

□ “Як я умру, то не бери вже вдруге українки, візьми московку ліпше”. (Розв’язка: спустошення молодої української патріотки, готовність прийняти смерть як невідворотність долі.)

Експозиція: знайомство родини козацького старшини Олекси Перебійного із сином його бойового побратима Степаном – боярином.

Зав’язка: згода Оксани на одруження.

Розвиток дії: життя головної героїні в Москві, її неможливість вжитися в роль боярині.

Кульмінація: усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності.

Розв’язка: спустошення молодої української патріотки, готовність прийняти смерть як невідворотність долі.

4. Проблематика твору

Записати проблематику, пояснити, яку проблему ілюструє цитата (Залежно від рівня класу учні можуть сформулювати проблематику самостійно на основі цитат).

□ Проблема наслідків Переяславської угоди для України та її народу.

□ Проблема двох традиційних культур, двох цілком відмінних менталітетів.

□ Протиставлення понять воля – рабство.

□ Людина й епоха.

□ Родина й держава.

□ Добро і зло.

□ Вірність і зрада.

□ Батьки й діти.

□ Відповідальність за долю держави.

1) “Та, звичайно, однаково, чиї лизати п’яти, чи лядські, чи московські!”

2) “Чужим панам служити в ріднім краю він не хотів, волів вже на чужині служити рідній вірі, помагати хоч здалеку пригнобленим братам…”

3) “І невже мушкет і шабля мають більше сили та честі, ніж перо та щире слово?”

4) “Я забув, що ти живеш на волі, що для тебе привабного нема нічого там, де я живу, і навіть буть не може…”.

5) “Адже ми тута зайди,- з вовками жий, по-вовчи й вий”.

6) “Я й не казав тобі, що тута воля”.

7) “І просвітку нікому не дають московські посіпаки. Все нам в очі тією присягою тичуть”.

8) “Нас не пошлють… Чому?.. Бо нам не вірять”.

9) “Та ладен я, брате, уже хоч би й на голові ходити, аби чогось добутися для тебе та для Вкраїни. Дай мені супліку…”

10) “Степане! Ти хіба не бачиш? Я гину, в’яну, жити так не можу!.. Се правда, не ростуть квітки в темниці…”

11) “Що ж, може, там ясніше світить місяць, ніж тута сонце”

12) “Отак і ми з тобою… зрослись. Мов шабля з піхвою… навіки… обоє ржаві…”

5. Характеристика героїв. Метод “Сторітелінг”

Розповідь про героя з використанням цитат від імені іншого героя (поєднання переказування з характеристикою).

□ Розказати про Оксану від імені Степана, його сестри, матері.

□ Розказати про Степана від імені Оксани, козака-гостя з України.

□ Розказати про Ганнусю від імені Оксани.

6. Інтерактивна вправа “Займи позицію”

Дати відповідь на запитання, аргументуючи свою думку.

Ø Чому Оксана не хоче повертатися в Україну?

Ø Чи правильним є твердження, що Московія зруйнувала життя і щастя Оксани?

Ø Що спільного в долі Оксани та України?

V. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Упізнати героя, указати рису характеру (коротка чітка відповідь)

Ø Представник старшого покоління, яке добре орієнтувалося в реаліях життя, але практично владу свою і силу вже втратило. (Олекса Перебійний)

Ø Мріяла, вірила, страждала, кохала, жаліла. Та чи здатна була на щось інше? Та чи могла щось вдіяти? (Оксана; щирість, патріотизм)

Ø Його батько тримав слово, дане московському цареві ще за Хмельницького. А що тримав він? (Степан; слабкість, безпорадність)

Ø Обидва захоплені романтикою минулих героїчних походів. Ця боротьба засліпила їх. Вони себе мислять тільки там, де війна. (Іван (брат Оксани) та козак Яхненко; патріотизм, сміливість)

Ø Вона перш за все дружина і мати. Пишалася своїм чоловіком – українським козаком. Вона гордиться своїм сином – російським боярином. (Степанова мати; людяність, материнська любов)

Ø Відірвані від рідних коренів. У чужу землю ще не вросли. Хто вони? (Ганна та її брат Іван; невизначеність)

2. Створити колірний ейдос-конспект за прочитаним твором на тему “Доля головної героїні драматичної поеми Лесі Українки “Бояриня”

Методичні рекомендації. Дедалі більшого поширення на уроках літератури набуває така цікава творча форма роботи, як складання конспекту. Як відомо, у кожної людини працюють різною мірою три механізми пам’яті: слухова, зорова, рухова. І якщо в процесі навчання всі вони цілеспрямовано використовуються, то рівень засвоєння нового матеріалу підвищується.

Ейдос-конспект (ЕК) – це роздуми, породжені образністю тексту, що супроводжуються створенням власних образів на основі цитат твору. Поєднуючи в собі опорний конспект (теоретичні знання) та ілюстрації до твору, ейдос-конспект задіює логічне й образне мислення.

Структура ейдос-конспекту

1-ша частина: тема, цитатний матеріал, що породжує образ (малюнок, схему, поєднання кольорів, фотографію).

2-га частина: коментар з теми (розгорнуте судження, що дає тлумачення свого бачення теми і образів у творі).

Ейдос-конспект – це особисте тлумачення і власне бачення теми та образів художнього твору учнем. У середніх класах він допомагає робити зримими метафору, уособлення або порівняння. Поступово ЕК ускладнюється, обов’язковим стає формулювання ідеї твору.

Кольорове оформлення – важлива деталь ейдос-конспекту. Правильно оформлений конспект зачаровує, загострює увагу на головному, тобто впливає на учня своїми естетичними і психологічними якостями.

Необхідними етапами занять зі складання ейдос-конспектів є презентація ейдос-конспекту дітьми, а також захист ейдос-конспекту, обгрунтування форм фігур, обраного кольору з текстом художнього твору, власними виявленими асоціаціями. Можливе залучення музичних творів з обгрунтуванням вибору.

Види ейдос-конспектів (за формою):

□ художні: в основі – малюнок, фотографія або колаж;

□ графічні: наближені до опорних схем-конспектів, але в основі схеми лежать образи;

□ колірні: в основі – символіка кольору. Малюнок може виконуватися у вигляді кольорограми з поступовою зміною кольорів, їхнім взаємопроникненням і навіть з виходом за межі обмеженого простору (кола, еліпса тощо). Важливо, щоб учень не шукав тлумачення символіки кольору в довідниках чи енциклопедіях, а керувався своїми емоціями, почуттями, прислухався до голосу внутрішнього “я”.;

□ асоціативні: надання конкретних форм образного втілення символа або абстрактного поняття, скажімо, щастя, мудрості, натхнення, творчості, яке вимагатиме від учня креативності мислення, уміння переносити властивості одного предмета (явища) на інші на основі тотожності або контрасту. Візуалізувати можна авторські образи і ті, що народжені в уяві читача, тобто асоціативні;

□ комбіновані: поєднують у собі різні види: малюнок і колір, схему й образи, авторські та читацькі образи;

□ цифрові: створені на комп’ютері.

Переваги роботи з ейдос-конспектом:

□ допомагає побачити образ, створений автором, очима учня (зазвичай діалог письменника і учня прихований від учителя);

□ дозволяє перевірити рівень сприйняття твору, а інколи і творчості, адже коментар до ейдос-конспекту розкриває глибину розуміння тексту;

□ потребує від учня самостійної роботи у виборі тем, образів, навчає його пошукової діяльності;

□ розвиває творчі здібності учня, інтегрує різні види мистецтва. Кольорові опорні конспекти не тільки роблять різноманітними

Та більш емоційними форми проведення уроків, але й сприяють глибокому та послідовному засвоєнню матеріалу, служать підмогою для закріплення умінь і навичок, розвитку мовлення.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до письмової роботи за прочитаними творами.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ № 2. ДРАМАТИЧНА ПОЕМА ЛЕСІ УКРАЇНКИ БОЯРИНЯ: РУЇНА ПОЧИНАЄТЬСЯ В ДУШАХ. ПРОБЛЕМА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДОЛЮ БАТЬКІВЩИНИ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ