Походження хрестових походів

Завоювання Палестини турками мало важливі політичні наслідки. Поки Єрусалимом володіли араби, християнські паломники (пілігрими) мали вільний доступ до його святинь, бо араби взагалі не гнобили християн і навіть самі ставилися з повагою до їх святинь. Для християнських народів той чи інший прийом, який зустрічали у Святій Землі приходили туди прочани, не міг бути річчю байдуже, тому що цих прочан йшли тисячі. Коли, однак, Єрусалим був завойований турками, обіг нових панів священного міста з приходили в нього паломниками зробилося вже зовсім іншим. Турки стали їх гнобити і вимучувати у них гроші. Известия про це, звичайно, приходили в Європу, і в ній виникла думка озброїтися для звільнення гробу Господнього з рук невірних. (Пізніша легенда приписала ініціативу всього руху одному пілігримові, Петро Пустельник, який, роз’їжджаючи по різних країнах, проповідував необхідність походу в Палестину). З кінця XI ст. протягом двох століть із Західної Європи відправлялися в Палестину великі ополчення заради досягнення цієї благочестивої мети. Окремі підприємства цього роду отримали в історії назву хрестових походів. У хрестоноських ополчення брали участь різні західноєвропейські народи, але переважно французи та німці. Підприємство було дуже популярно в суспільстві, тому що, крім своєї благочестивої мети, воно цілком відповідало прагненням окремих класів населення. Феодальне лицарство було налаштоване войовничо, любило життя, наповнене подвигами і пригодами, шукало завоювань. Серед поневоленого селянства теж було багато людей, які, будучи незадоволені своєю тяжкою долею, готові були йти в нові землі шукати кращої долі. Цим громадським настроєм майстерно користувалося папство, яке взяло під своє заступництво ідею хрестових походів і за своїми чисто політичних міркувань.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Походження хрестових походів