Походження астероїдів
Як утворилися астероїди? Що послужило причиною появи численних карликових планеток? Відповісти на ці питання зовсім непросто, бо процес “народження” астероїдів все ще залишається для нас багато в чому загадковим.
Один з першовідкривачів малих планет, Генріх Ольберс, в 1804 році висловив здогад, що астероїди – це осколки однієї великої планети, що існувала раніше і розпалася з якоїсь причини на частини. Майже півтора століття ця передбачувана планета залишалася безіменною, поки московський астроном Сергій Володимирович Орлов (1880-1958) НЕ охрестив її Фаетоном.
У давньогрецькій міфології Фаетон був сином бога Сонця Геліоса. Часто він спостерігав, як мчить по небу сяюча колісниця його батька. Одного разу юнак вирішив спробувати правити колісницею сам. Але, не маючи в цій справі досвіду, Фаетон не зміг стримати вогнедишних коней, які наблизилися до Землі і мало не спалили її. Щоб запобігти катастрофі, Зевс уразив юнака ударом блискавки. Так оповідає нам давня легенда про трагічну загибель Фаетона.
А що послужило причиною загибелі Фаетона-планети?
У наш час багато нерозгадані явища природи дуже модно пояснювати ядерними вибухами. Знаменита Тунгуська катастрофа теж трактується не в міру гарячими головами як атомний вибух інопланетного космічного корабля. І планету Фаетон спіткала нібито та сама страшна доля…
Проблемою походження малих планет займався радянський астроном академік Гаджібеков Фараджуллаевіч Султанов. Він встановив, що різноманіття орбіт астероїдів суперечить гіпотезі розриву однієї планети. Навпаки, сучасні уламкові астероїди могли утворитися лише шляхом дроблення більших “батьківських” тел, рухалися раніше між орбітами Марса і Юпітера.
Ленінградський учений Гліб Олександрович Чеботарьов (1913-1975), відомий дослідник малих планет, вважав, що первинна кількість “батьківських” тел, що поклала початок астероїдний пояс, мабуть, не перевищувало 100 і дроблення їх відбувалося багато разів. Спершу в результаті їх зіткнень утворилися найбільші осколки. Потім ці осколки теж стикалися і дробилися на більш дрібні частини. І так відбувається по сей день.
Результати вивчення метеоритів теж суперечать гіпотезі про Фаетона. Склад і структура метеоритів настільки різноманітні, що освіта їх з речовини однієї великої планети вважається справою майже неможливим. Крім того, космічний вік метеоритів має дуже великий розкид: від мільйона до сотень мільйонів років. Це ще раз свідчить на користь того, що процес дроблення астероїдів був тривалим. Про одноразову розпаді якийсь великий планети не може бути й мови.
Відомий естонський астрофізик Ернст Епік (1893-1985) виконав розрахунки і показав, що якби дійсно мав місце вибух великої планети, то щільність речовини в поясі астероїдів була б значно вищою (маса всіх малих планет, разом узятих, не досягає навіть 1/1000 маси Землі). Але найголовніше – в результаті вибуху великої планети астероїди взагалі не змогли б утворитися, так як всі її речовина перетворилося б в хмару пилу і газу і безліч дрібних осколків.
Таким чином, тільки гіпотеза дроблення при зіткненнях декількох протопланетних (батьківських) тел здатна пояснити походження численних астероїдів. Астероїди – НЕ осколки розірвалася планети, а уламки протопланетних тіл, несформованих у одну велику планету. В такому випадку доречно запитати: звідки взялися ці вихідні протопланетні тіла? Про походження нашої Сонячної системи мова буде попереду. А зараз ми лише торкнемося цієї проблеми.
Відповідно до гіпотези академіка О. Ю. Шмідта Земля і інші планети утворилися шляхом конденсації (згущення) речовини газопилової хмари, що оточував Сонце. Але в просторі між Марсом і Юпітером цей процес далі освіти планетезималей (протопланетних тіл) не пішов. Цьому перешкоджало сильне виводить із рівноваги вплив з боку гіганта Юпітера. І цілком можливо, що найбільші з числа малих планет, що мають кулясту і еліпсоїдальної форму (зразок Церери, Паллади, Вести і деяких інших), являють собою не що інше, як вцілілі до наших днів найдавніші тіла Сонячної системи – зародки сформованій великої планети. Астероїди ж уламкової форми є продуктом багаторазового дроблення багатьох малих небесних тіл. Така, по всій ймовірності, складна і заплутана історія походження малих планет.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)