Home ⇒ 👍Конспекти уроків ⇒ Повторення та узагальнення вкиненого в I семестрі

Повторення та узагальнення вкиненого в I семестрі

Мета: узагальнити знання, вміння і навички, набуті впродовж І семестру; закріпити знання з теорії літератури; розвивати культуру читання і дискутування, творчу уяву, мовлення, мислення, увагу, пам’ять; зацікавити учнів українською літературою.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

Засоби навчання: виставка книг, портрети українських письменників, схеми “Жанри фольклору”, “Жанри та визначення” (їх зміст – у конспекті уроку), плакат з афоризмами до теми (його зміст – у конспекті уроку), кольорові олівці, фломастери.

Епіграфи до уроку:

Література і народна поезія –

Рідні сестри, що взаємно збагачуються.

Максим Рильський

Пущене поміж люди слово проростає швидше,

Ніж будь-яке насіння.

Юрій Мушкетик

Перебіг уроку

І. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

Учитель читає вірш.

Мандрувала книжечка по лісі

Мандрувала книжечка по лісі.

Жовте листя падало до ніг.

Вийшла білка, сіла на горісі:

– Заходи до мене! Дам горіх!

– Дякую! – сказала чемно книжка. –

Певне, добрий твій горіх на смак,

Та спішу, аж заболіли ніжки,

До дітей я поспішаю так.

Мандрувала книжечка по полі,

Хом’ячки їй заступили путь:

– Ти куди спішиш? Та лиш поволі!

Пиріжки у нас у ямці ждуть!

– Дякую! – сказала чемно книжка. –

– Пиріжки смачні пізніше з’їм!

А тепер спішу, аж гнуться ніжки,

Дітям радість принести усім!

Мандрувала книжка вулицями.

Вулиці зеленим світлом: блим!

– Походи та прогуляйся з нами!

Ти куди спішиш та ще за чим?

Але книжка поспішала далі,

Де з віконця, з-поза занавіс,

Вже давненько діти виглядали,

Щоб їм книжку хтось нову приніс.

При столі засіли в крузі діти,

Книжечку читали цілий день.

За вікном осінній віяв вітер,

Бився дощ об шибку: брень! – та брень!

Леся Храплива

II. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку.

_________________________________________________

III. Актуалізація мотивації уміння школярів, відтворення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.

Бесіда.

У класі організовано виставку портретів українських письменників та книг із творами, що вивчалися в І семестрі.

– Пригадайте вивчені у І семестрі твори та їх авторів.

– Що з прочитаного найбільше запам’яталося, схвилювало, вразило? Чому?

– Що таке фольклор? Звідки походить це слово?

_________________________________________________

Опрацювання схеми “Жанри фольклору”. Гра “Гердан”.

– “Нанизайте” терміни-“намистинки”.

Учні записують жанри фольклору, даючи визначення кожного з них. Можна використовувати кольорові олівці або фломастери.

Евристична бесіда.

– Українці, як і будь-який народ світу, мають величезну кількість фольклорних творів. Про що це свідчить? (Про велич і багатство нашого народу, його давню культуру).

– Чому кожний народ так свято береже і шанує свій фольклор? (Бо це його історія, звичаї і традиції, уявлення про світ, життя тощо).

– У І семестрі ми також вивчали твори, що мали авторів. Назвіть ці твори. (Учні називають вивчені твори).

_________________________________________________

Робота зі схемою “Жанри та визначення”.

– Установіть відповідність.

Жанри та визначення

IV. Узагальнення і систематизація основних теоретичних положень та відповідних наукових ідей.

Гра “Упізнай літературного героя”.

Учитель зачитує опис літературного героя.

1. “…А от вдачу вона мала дуже незвичайну. Вона нічого, ну зовсім нічогісінького не могла доробити до кінця. …Те, що їй клали у тарілку, вона не доїдала. Те, що давали пити, не допивала. Почне малювати – кине, бо набридло. Почне щось ліпити з пластиліну – кине, бо нудно. Почне вишивати – кине, бо нецікаво. Навіть заплестися їй ні разу не вдавалося до кінця. Заплете одну кіску, а за другу й не береться. Так і ходить цілий день – одна коса заплетена, друга ні” (Аля (Г. Малик. “Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії”)).

2. “…Якийсь дивний і страшний звір, синій-синій, з препоганим запахом, покритий не то лускою, не то якимись колючими гудзями, не то їжаковими колючками, а хвіст у нього – не хвіст, а щось таке величезне і важке, мов довбня або здоровий ступернак, і також колюче” (Лис Микита (І. Франко. “Фарбований Лис”)).

3. “…Була манісінька, як кошенятко. Вона була добра, лагідна, плоха, звичайненька, слухняна, роботяща… І ніколи ніхто не бачив, щоб вона колись гнівалась, чи була роздратованою, або ж мала якісь примхи” (Хуха-Моховинка (В. Королів-Старий. “Хуха-Моховинка”)).

4. “…В них був одним-один син, та й той не такий, як треба: таке ледащо той одинчик, що Господи! Нізащо й за холодну воду не візьметься, а все тільки на печі сидить та просцем пересипається. Уже йому, може, годів із двадцять, а він усе на печі сидить – ніколи й не злазить; як подадуть їсти, то й їсть, а не подадуть, то й так обходиться” (Син-ледар (українська народна казка “Ох”)).

5. .. .Він приходив кожний вечір –

Хай чи дощ іде, чи сніг –

До голодної малечі

І усім приносив сміх.

Мав він вдачу теплу й щиру,

Ще й лукавинку в очах… (Лоскотон (В. Симоненко. “Цар Плаксій та Лоскотон”)).

Гра “Я – актор”.

Учитель пропонує спробувати уявити себе улюбленим літературним героєм і розповісти про нього (від 1 особи). Учні оцінюють точність розповіді, акторську гру.

Евристична бесіда.

– Отож у І семестрі ми прочитали багато художніх творів. Що нового і цікавого ви дізналися з них? Чи були прочитані твори повчальними?

– Чи потрібно читати? Чому?

– Яке значення художньої літератури? (Міркування учнів)

_________________________________________________

Робота з плакатом афоризмів.

Учитель пропонує прочитати подані афоризми і вибрати той, який найбільше сподобався. Коротке обговорення змісту афоризмів.

1. “Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу, – це джерело мудрості” (Нестор Літописець).

2. “Як без крил птахам годі бува полетіти, так і людям без наук також не зажити” (Михайло Козачинський).

3. “Коли хочеш багатого урожаю, то не шкодуй насіння” (Григорій (Георгій) Кониський).

4. “Твори мистецтва ніби продовжують твори природи” (Григорій (Георгій) Кониський).

5. Учітеся, брати мої,

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь (Тарас Шевченко).

6. “Книга… залишається німою не тільки для того, хто не вміє читати, а й для того, хто… не уміє витягти з мертвої букви живої думки” (Костянтин Ушинський).

7. Книги – морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить (Іван Франко).

8. “Книжки завсіди розбігаються: їхні ноги – це руки читачів” (Володимир Державин).

9. “Там, де є українці, там завжди є мистецтво” (Юрій Липа).

10. “Слово у вірші – це нота музичного твору” (Володимир Канівець).

_________________________________________________

Обговорення епіграфів до уроку.

Учитель наголошує на тому надзвичайному значенні, яке має художня література в житті кожної людини.

_________________________________________________

Складання сенкану.

Наприклад, до слів “література”, “фольклор” тощо.

■ Література. ■ Фольклор.

Давня, сучасна. Народна, усна.

Розповідає, вчить, повчає. Розповідає, вчить, повчає.

Один з видів мистецтва. Скарбниця духовності українського народу.

Життя. Давнина.

_________________________________________________

V. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Вправа “Закінчи речення” (усно).

1. Потрібно вивчати, берегти рідну мову, літературу, бо…

2. Потрібно багато читати, бо…

3. Художня література – це…

_________________________________________________

Оголошення семестрових оцінок.

_________________________________________________

VI. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

– Намалювати ілюстрації до улюблених художніх творів.

_________________________________________________

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Повторення та узагальнення вкиненого в I семестрі

« Твір “Мій вихідний день”

Дигібридне схрещування. III закон Г. Менделя »

Related posts: