Повторення та узагальнення вивченого у 10 класі – ТВОРЧІСТЬ Б. ЛЕПКОГО ТА І. ГАСПРИНСЬКОГО
Мета: узагальнити вивчений у 10 класі матеріал, вчити учнів сприймати здобуті знання з української літератури як частку світового літературного процесу, перевірити рівень засвоєння деяких тем курсу літератури 10 класу; розвивати вміння узагальнювати, робити висновки, давати відповіді у стислій формі; виховувати бажання дізнатися більше про діячів української культури, почуття гордості за її досягнення.
Обладнання: комп’ютерна презентація “Прощавай, ХІХ століття, хай живе століття ХХ!”.
Теорія літератури: літературні напрями.
Тип уроку: комбінований.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
2. Фронтальне опитування з теорії літератури
Ø Назвіть характерні риси реалізму та його представників в українській літературі.
Ø Дайте визначення літературного процесу.
Ø Назвіть характерні риси модернізму та його представників в українській літературі.
Ø Дайте визначення соціально-побутової повісті.
Ø Згадайте характерні риси соціально-психологічного роману.
Ø Які особливості має соціально-побутова драма?
Ø Назвіть проблеми, які піднімає громадянська (політична), інтимна, пейзажна лірика.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Слово вчителя
Людство постійно озирається на минуле. це необхідність, це потреба, адже ми пам’ятаємо, що без минулого немає майбутнього. Тому що в минулому є помилки, повторювати які не можна, в минулому є досягнення, які потрібно взяти з собою у майбутнє, у минулому залишаються людські постаті, які інколи визначають подальшу історію людства, а також і історію розвитку літератури та інших видів мистецтва. Саме про досягнення української літератури, про видатних особистостей минулого століття ми згадаємо на уроці.
ІV. КОРЕКЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
Демонструється презентація з коментарями учнів та доповненнями (у разі потреби) вчителя “Прощавай, ХІХ століття, хай живе століття ХХ!”.
Слайд 1
Заголовок: “Прощавай, ХІХ століття, хай живе століття ХХ!”
Відеоряд: портрет О. Гончара, ілюстрації до творів українських письменників, які вивчаються в курсі літератури 10 класу на вибір учнів.
Епіграф уроку: “Шлях нашої літератури пролягає через віки, вона була живим голосом і совістю народу протягом його історії, сповненої такого драматизму. Не раз щербилися шаблі і списи ламалися. І якщо народ вистояв, оборонив себе від понищення, то зробив це не так зброєю мілітарною, як силою духу свого, невичерпним творчим потенціалом, витворенням художніх цінностей, що сьогодні з подивом відкриває для себе весь світ” (Олесь Гончар)
Слайд 2
Заголовок: Історичні події, які вплинули на розвиток української літератури.
Відеоряд: ілюстрації до творів Лесі Українки, Б. Грінченка, М. Старицького, О. Кобилянської тощо (на вибір учнів).
□ Криза у соціальному середовищі та мистецтві.
□ Розвиток капіталістичних відносин.
□ Посилення національно-визвольної боротьби.
□ Рух феміністок.
(Емський указ, Валуєвський циркуляр, революція 1905 р.)
Слайд 3
Заголовок: Літературні напрями, які розвивалися у ХІХ столітті. Реалізм.
Відеоряд: портрети письменників, які працювали в реалістичному напрямі: І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, М. Старицького, Б. Грінченка, І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, І. Франка.
Засади, яких дотримувалися представники критичного (класичного) реалізму: демократизм, гуманізм, психологізм, суспільна зумовленість характеру людини.
Слайд 4
Заголовок: Літературні напрями, які розвивалися у кінці ХІХ столітті. Модернізм.
Відеоряд: портрети Ш. Бодлера та Ф. Ніцше, М. Вороного, Лесі Українки.
Перші теоретики модернізму – Ш. Бодлер та Ф. Ніцше.
Вперше слово “модернізм” вжито Лесею Українкою у 1988 році.
Зачинатель українського модернізму – Микола Вороний (Альманах “З-над хмар і долин”, 1901 рік).
Слайд 5
Заголовок: Перші ластівки української публіцистики.
Відеоряд: фото обкладинок часописів.
Перша ластівка – часопис “Хлібороб”, 1905 рік. м. Лубни, виданий без дозволу влади.
“Громадська думка (“Рада”), “Нова громада”, “Українська хата”, “Світова зірниця”.
Видання, які впливали на літературний процес в Україні та розвиток української культури: “Літературно-науковий вісник” (1898-1914), “Молода Україна” (1900-1903), “Артистичний Вісник” (1905), “Світ” (1906-1908), “Будучність” (1909), “Неділя” (1911-1912), “Нова Буковина” (1912-1913), “Ілюстрована Україна” (1913-1914).
Слайд 6
Заголовок: Визначні завдання української літератури ХІХ століття.
Відеоряд: портрети пропагандистів української культури за кордоном – І. Франка, О. Кобилянської, Б. Лепкого, О. Олеся, В. Винниченка.
□ Націєтворча.
□ Духовне відродження народу.
□ Популяризація української культури в інших країнах.
□ Демонстрація невичерпних зображальних та виражальних багатств української мови.
□ Усвідомлення української літератури як частки загального світового літературного процесу.
Слайд 7
Заголовок: Письменники, які присвятили свою творчість духовному відродженню народу.
Відеоряд: портрети письменників.
І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Б. Грінченко, М. Старицький, І. Карпенко-Карий, Марко Кропивницький, І. Франко, B. Стефаник, Марко черемшина, Осип Маковей, Леся Українка,
О. Кобилянська, М. Коцюбинський, В. Винниченко, С. Черкасенко, C. Васильченко, О. Олесь, М. Вороний, Б. Лепкий, В. Пачовський, П. Карманський.
Слайд 8
Заголовок: Здобутки українського письменства.
Відеоряд: (на вибір учнів) деякі портрети письменників та персонажів творів названих письменників.
Збагачення розповідної манери, побудова розповіді у формі перетину часу і простору, чергування сучасного і минулого.
Розкриття психіки героїв.
Вдосконалення художніх образів письменниками-реалістами (І. Нечуй-Левицький, І. Карпенко-Карий, Панас Мирний тощо) і розширення їх естетичних обріїв модерністами (неоромантичні образи І. Франка “Мойсей”, Лесі Українки “Лісова пісня”, новел В. Винниченка, символічні образи О. Олеся, М. Вороного, П. Карманського, В. Пачовського, Б. Лепкого; імпресіоністські образи М. Коцюбинського, С. Васильченка, експресіоністські образи В. Стефаника).
Збагачення типажів персонажів: робітники, підприємці, інтелігенти, міщани, революціонери, представники інших національностей.
Слайд 9
Заголовок: Герої української літератури ХІХ століття.
Відеоряд: ілюстрації до творів названих авторів або портрети авторів.
Активні, прагнуть змінити антигуманний світ: Бенедьо Синиця, Євгеній Рафалович (І. Франко), чіпка Варениченко (Панас Мирний, Іван Білик). Борці за свободу: ліричні герої віршів Б. Грінченка М. Старицького та герої їх прозових та драматургічних творів, лірична героїня поезій Лесі Українки тощо. Людина-творець, духовно багата особистість у творах М. Коцюбинського, О. Кобилянської, О. Олеся.
Слайд 10
Заголовок: “Хай живе ХХ століття!”
Відеоряд: фото письменників зі світовим ім’ям – І. Франка, І. Карпенка-Карого, М. Старицького, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Винниченка.
Новаторство проблематики, розширення та вдосконалення образної системи української літератури, різноманітність жанрових форм, наявність письменників світового рівня заклало підвалини новітньої літератури ХХ століття.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1. Вправа “відтвори ланцюжок”
Учні повинні додати ланку, якої не вистачає у ланцюжку, використовуючи знання зі світової літератури.
Верлібр: У. Уїтмен – П. Верхарн – (український автор, який писав верлібром).
Символізм: (засновник символізму) – В. Соловйов – А. Блок – (український символіст).
Неоромантизм: (філософ, праці якого лягли в основу течії) – Леся Українка – (персонаж твору Лесі Українки з ознаками неоромантизму).
2. Творче завдання
Написати міні-есе на тему “Моральні уроки літератури” або створити сенкан “Література ХІХ століття”
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
□ На уроці я дізнався (лася) нового…
□ На постать… я подивився (лася) зовсім новими очима.
□ Я остаточно визначився (лася) з іменем улюбленого письменника.
VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати матеріал уроку.
2. Підготувати матеріали до участі у виставках:
□ “Моя домашня бібліотека”,
□ “Виставка творів, які вивчатимуться в 11 класі”,
□ “Виставка видань, які містять фонові знання, необхідні для розуміння літератури 11 класу”,
□ “Виставка учнівських ілюстрацій до творів, вивчених у десятому класі”,
□ “Виставки кращих щоденників подвійних нотаток”.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)