Повітря як екологічний чинник
Повітря як екологічний чинник є не тільки довкіллям, у якому відбувається вегетація рослин та життєві процеси тварин, але й важливим джерелом, звідки організми черпають необхідні їм елементи живлення й дихання. Зокрема, майже половина сухої маси рослин продукується завдяки вуглецю атмосфери, який вони засвоюють у процесі фотосинтезу. Повітря – це суміш газів, головними з яких є азот (78,08%), кисень (20,95%), аргон (0,93%) та вуглекислий газ (0,03%). У повітрі завжди наявна водяна пара, вміст якої сягає до 4% від його загальної кількості, а також пил, сажа, пилок і спори рослин.
Деякі домішки, здебільшого антропогенного походження, негативно впливають на рослин. Це, зокрема, викиди стаціонарних і рухомих джерел забруднення – промислових підприємств і транспортних засобів. Діоксид сірки і оксид вуглецю, які викидає автотранспорт і підприємства теплоенергетики, зумовлюють порушення ферментативної діяльності та згущення колоїдів, а це відповідно спричиняє порушення обміну речовин, пожовтіння листя, опадання хвої. До діоксиду сірки й азоту особливу чутливість виявляють гриби, лишайники та хвойні рослини, менш чутливими є покритонасінні рослини. З огляду на це навколо великих промислових центрів лишайників майже немає. Це свідчить про забрудненість атмосфери.
Важливу роль у житті рослин відіграє вітер. Його вплив на рослини може бути прямим і опосередкованим. Пряма дія вітру – це вітровали, вітроломи, викривлення стовбурів дерев і стебел трав’янистих рослин, перенесення листя, плодів і спор. Опосередкована дія, коли вітер прискорює транспірацію рослин, випаровуваність грунту та водної поверхні, змінює їхню температуру, а також переносить вологі морські повітряні маси в глибину континенту, перерозподіляє сніговий покрив, спричиняє видування грунту внаслідок чорної бурі тощо
Сильні вітри, що дмуть в одному напрямку, зумовлюють низькорослі та прапороподібні форми крон деревної рослинності, а також сприяють розселенню багатьох рослин (див. рис. 10.1). Вітер суттєво впливає на газовий склад повітря, зокрема, на вміст вуглекислого газу, поглинання якого в процесі фотосинтезу компенсується завдяки життєдіяльності мікроорганізмів, видихання тварин і людини, внаслідок згоряння органічних речовин і виділення з надр Землі. Важливу роль у підтриманні рівноваги вуглекислого газу в атмосфері відіграє Світовий океан, завдяки якому підтримується його стабільний вміст.
Кисень, що виділяється внаслідок фотосинтезу, споживають рослини, тварини і люди у процесі дихання. Доросле дерево протягом доби виділяє близько 180 л кисню. Людина споживає за цей час за відсутності фізичних навантажень близько 360 л кисню, а у разі інтенсивної праці – до 900 л. Легковий автомобіль на тисячу кілометрів пробігу витрачає річну норму кисню людини, а реактивний лайнер на переліт з Європи в Америку – 35 т кисню. Таку кількість кисню за час перельоту продукує до 25 тис. га лісу.
Крім газового складу і вітру, зумовленого різницею тисків, на живі організми значною мірою впливає величина тиску. Багато ссавців, птахів нормально переносять як високий, так і низький, але стабільний тиск. Свідченням цього є те, що деякі види зайцеподібних, зокрема пищуха (Ochotona wollastoni), трапляється у Гімалаях на висоті понад 6 тис. м. Водночас переміщення свійських тварин на значно менші висоти в Андах спричиняло їхнє безпліддя. Атмосферний тиск є суттєвим чинником формування погодних умов, що опосередковано впливає на життя рослин і тварин.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)