Повість минулих літ – найдавніший літопис нашого народу. Значення літописання для нащадків. Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів. Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність тощо
Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художню цінність літопису; розвивати навички виразного читання, усного переказу твору, його аналізу; виховувати усвідомлення важливості збереження історичної пам’яті народу.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: “Повість минулих літ” у переказі В. Близнеця, О. Довженко “Повість полум’яних літ”, “Словник літературознавчих термінів”, роздавальні матеріали.
Випереджувальне завдання: учень-літературознавець – підготувати повідомлення про творчість В. Близнеця.
Епіграф до уроку:
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова…
Т. Шевченко
Перебіг уроку
І. Організаційний етап.
_________________________________________________
_________________________________________________
II. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.
Слово вчителя.
Війна. Українське село захопили фашисти. Учителька Уляна Василівна Рясна вела урок історії, на якому був присутній фашистський офіцер.
Виразне читання уривка кіноповісті О. Довженка “Повість полум’яних літ”.
“Коли дев’ятсот сімдесят другого року орди печенігів, керовані візантійцями, оточили його біля Дніпрових порогів і він побачив, що виходу ніби нема, він все-таки знайшов для себе й своєї дружини вихід у битві. Коли всі були поранені, й мечі потупились, і смуток закликав до втечі з поля битви, він сказав: “Воїни, не посоромимо землі Руської, поляжемо тут кістьми. Мертві сорому не ймуть”. Тоді відповіла йому дружина: “Князю, де ти своєю накладеш головою…”.
III. Актуалізація опорних знань.
Бесіда.
– Про якого князя учителька розповідала своїм учням?
– Що відповіла дружина князеві?
– Чому вчитель читав саме ці сторінки літопису в часи лихоліття?
– Хто написав літопис “Повість минулих літ”?
– Опис якої події в літописі вам сподобався найбільше й чому?
– Про яких історичних осіб ви дізналися із уривків літопису?
– Хто сподобався вам найбільше і чому?
– Чому, на вашу думку, літописи перекладають сучасною мовою?
– Як ви вважаєте, у чому полягає важливість збереження літописних легенд для сучасників?
Цитата для роздумів.
Історія – вчителька життя. (Цицерон)
IV. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Проблема, над якою ми будемо сьогодні працювати, висловлена в епіграфі уроку. Справді, ми повинні добре знати свою історію, досконало вивчати художні твори, написані майстрами слова.
– Чому науковці вважають літописи й історичними документами, і художніми творами?
“Повість минулих літ” – не лише своєрідний підручник історії, а також скарбниця поетичних та епічних сказань, байок, оповідань.
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
V. Етап реалізації мети.
Слово вчителя.
Спершу прослухаймо повідомлення учня про письменника В. Близнеця. Саме його перекладом ми користуємося, вивчаючи “Повість минулих літ”.
Коротке повідомлення учня про творчість В. Близнеця (підготовлене заздалегідь).
Орієнтовний матеріал.
Близнець Віктор Васильович (1933-1981) – видатний український письменник. Упродовж 20 років видав безліч дитячих творів (казки, оповідання, повісті). Найвідоміші з них – “Звук павутинки”, “Древляни”, “Паруси над степом”, “Золота гора до неба”. Лауреат літературної премії імені Лесі Українки. 2003 року Міжнародний освітній фонд імені Ярослава Мудрого започаткував літературну премію “Звук павутинки” імені В. Близнеця.
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
Слово вчителя.
А зараз ми проведемо конкурс “Найкращий знавець літопису”.
Робота в малих групах.
_________________________________________________
_________________________________________________
Інтелектуальна розминка.
– Закінчити речення.
1. Літопис – це…
2. Казка – це…
3. Легенда – це…
4. Порівняння – це…
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
Фізкультхвилинка.
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
Художня оповідь.
Розповідь про улюбленого героя (підготовлена вдома).
Словникове бюро.
– Пояснити значення слів.
Боричів узвіз, Либідь, пардус, писець.
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
Хвилинка творчості.
– Скласти сенкан для характеристики князя (Імена князів вказані на аркушах, які вибирають представники груп).
_________________________________________________
_________________________________________________
Конкурс читців.
Виразне читання уривків літопису (підготовлене вдома).
Самостійне дослідження учнів.
– Визначити казкові мотиви літописних сюжетів.
– Заповнити таблицю, записавши в неї художні засоби, використані в літописних оповідях (Перемагає команда, яка визначила більше тропів).
· Мужі мудрі й тямущі;
· Святослав ходив легко, як пардус;
· книги, мов ріки;
· Ярослав засіяв книжними словами;
· мертві сорому не мають.
_________________________________________________
_________________________________________________
Цитата для роздумів.
Проходячи епізод за епізодом нашого найстарішого літопису, я переконався, що вони майже всі зложені віршами (І. Франко).
_________________________________________________
_________________________________________________
VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
Цитата для роздумів.
Велика-бо користь від навчання книжного. Книги – мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах – бездонна глибина (“Повість минулих літ”).
_________________________________________________
_________________________________________________
Слово вчителя.
Сподіваюсь, ви зрозуміли велике пізнавальне та виховне значення літопису “Повість минулих літ”. Усвідомили, що наше життя неможливе без книги. Пропоную ще раз звернутися до сторінок літопису і прочитати звернення давнього літописця до нас.
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
Виразне читання “Похвала книгам”.
“Незакінчене речення”.
– Прочитавши літописні оповіді “Повісті минулих літ”, я зрозумів…
– Найцікавішою є оповідь…
– Твори про минуле нашого народу вчать мене…
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– Підготувати повідомлення про творчість Олександра Олеся, розповідь про Ярослава Мудрого (Індивідуальні завдання).
– Підготувати виразне читання вірша “Ярослав Мудрий” із книги Олександра Олеся “Княжа Україна”.
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________