Повість “КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст
Історія створення й видання, особливості жанру
Роботу над “Кайдашевою сім’єю” І. Нечуй-Левицький закінчив у 1878 році. Наступного року твір вийшов у львівському журналі “Правда”, одразу ж у Львові здійснили окреме видання повісті. Однак у Російській імперії цензура дуже довго не дозволяла публікацію. Тоді письменник підготував нову редакцію. Одержавши нарешті російський цензурний дозвіл, він опублікував її в Києві в 1887 році.
Найбільш суттєва відмінність між першою й другою редакціями повісті полягала в розв’язці. У першій редакції була така кінцівка: “Діло з грушою не скінчилось і досі. А груша все розростається і вшир, і вгору та родить дуже рясно, наче зумисне дражниться з Кайдашами та їх жінками, а здорові, як горнята, груші й досі дратують малих Лаврінових та Карпових дітей”.
У другій редакції автор запропонував іншу розв’язку: “Діло з грушою скінчилось несподівано. Груша всохла і дві сім’ї помирились. В обох садибах настала мирнота й тиша”.
“Кайдашева сім’я” має всі ознаки повісті – епічного твору, що за сюжетною складністю, кількістю персонажів і масштабом зображення дійсності посідає проміжне місце між романом та оповіданням.
У розвитку цього жанру в українській літературі попередниками І. Нечуя-Левицького були Григорій Квітка-Основ’яненко і Марко Вовчок. Автора “Кайдашевої сім’ї” можна вважати одним із творців української реалістичної повісті.
У творі письменник зобразив звичайних людей у типових соціальних обставинах, дотримуючись і психологічної достовірності характерів та етнографічної точності побуту.
Повість достатньо широко представляє життя українського села переважно в соціальних і побутових проявах.
Виклад основних подій подається в часовій послідовності. Час у повісті вказано так, як визначали його в народі: назвами церковних празників і постів, польових робіт, народних свят, наприклад: перед Паликопою, на Семена, після Другої Пречистої, у жнива. Усе це й дає підстави визначити твір І. Нечуя-Левицького як реалістичну соціально-побутову повість-хроніку.
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку, літературну компетентності
1. Хто в українській літературі був попередником І. Нечуя-Левицького в жанрі повісті? Пригадайте назви їхніх творів.
2. До якого різновиду повісті належить “Кайдашева сім’я”? Що дає підстави так вважати?
3. Коли І. Нечуй-Левицький закінчив роботу над повістю “Кайдашева сім’я”?
У якому виданні її опублікували?
4. Чому виникла потреба в другій редакції повісті?
Читаємо взірці української художньої літератури
Прочитайте або поновіть у пам’яті повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. Звірте власні враження від твору з матеріалом, запропонованим у статтях підручника.
Порада. Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” складається з дев’яти розділів. Прочитавши кожен розділ, робіть у зошиті нотатки: про які події йшлося, коли й де вони відбувалися, хто був учасником подій. Оберіть таку форму запису, яка допоможе вам якнайшвидше й найточніше відтворити в пам’яті твір: план, таблицю, схему.
В електронному додатку до підручника на сайті interactive. ranok. com. ua ви знайдете повний текст твору.
Сюжет і композиція
Події повісті відбуваються в другій половині XIX століття й охоплюють доволі тривалий проміжок часу.
Експозиційну роль виконує перша частина повісті: автор знайомить читача з основними персонажами, подає портретні описи Омелька Кайдаша, його дружини Марусі та їхніх синів. Зав’язкою твору можна вважати одруження Карпа. Тоді в родину Кайдашів приходить нова людина – невістка Мотря. Розвитком дії є численні сварки між свекрухою й невісткою, що затягують у свій вир і решту членів родини, змушують голову сім’ї одділити старшого сина й поставити йому та Мотрі нову хату. Одруження Лавріна ускладнює й так непросту ситуацію. Мелашка, його дружина, навіть наважується на відчайдушний крок: помандрувавши з односельцями на прощу до київських монастирів, вона вирішує не повертатися додому через страх перед лихою свекрухою. У творі є декілька кульмінаційних моментів – це сварки та бійки в родині Кайдашів, що призводять до негативних наслідків. Такою є, наприклад, сутичка, у якій Маруся Кайдашиха втрачає око.
У розв’язці в родині нарешті настає примирення: усохла груша, через яку останнім часом точилися суперечки.
Твір побудовано як типову “сімейну історію”. Існування персонажів обмежене щоденним побутом і представлене низкою дріб’язкових зіткнень між членами великої родини. Звільнившись від кріпацтва, українські селяни не стали повноправними учасниками соціальних процесів, бо не одержали політичних прав. Фактично селяни опинились у своєрідній резервації, на узбіччі суспільного життя, тому автор і зобразив їх майже винятково в межах родинного побуту.
■ Ілюстрація до повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (Анатолій Базилевич, 1961)
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо літературну компетентність
1. Обговоріть у малих групах і презентуйте висновки класу.
■ Коли відбуваються події твору? Які деталі допомагають установити час подій?
■ Назвіть основних персонажів “Кайдашевої сім’ї”. За допомогою схеми відтворіть систему головних образів повісті.
■ Що становить експозиційну частину повісті? Яку функцію вона виконує? Що із цієї частини читачі дізнаються про головних героїв? Яке враження вони справляють на читачів?
■ Який епізод можна вважати зав’язкою? Обгрунтуйте свої міркування.
■ Чому в повісті не можна виділити якийсь один кульмінаційний епізод? Як це пов’язано з особливостями жанру твору – “повість-хроніка”?
■ Що є розв’язкою твору? Прочитайте виразно цей фрагмент твору. Яке враження справила на вас розв’язка?
Виявляємо обізнаність у сфері культури
2. За посиланням в електронному додатку до підручника перегляньте український фільм режисера Володимира Городька “Кайдашева сім’я”, створений за повістю І. Нечуя-Левицького. Визначте, які посутні зміни внесли автори фільму в сюжет. На вашу думку, чи є виправданими ці зміни?
Проблемно-тематична основа
Нечуй-Левицький зобразив українське село після скасування кріпацтва. Він розповів, як соціальні процеси вплинули на стосунки між людьми. Нові суспільні реалії не лише внесли корективи до традиційного устрою, але й відчутно позначились на всьому комплексі народної звичаєвості, моралі, навіть на психологічному складі селянства.
У повісті переважає соціальна проблематика: уже немає кріпацтва, однак немає й справжньої волі. Основна причина – несправедливі умови звільнення, згідно з якими селяни не одержали достатньо землі. Проведена реформа зберегла безправне становище хлібороба, обмежила його природне бажання бути господарем. Селянин перестав бути кріпаком, однак натомість з’явилися нові форми контролю над його життям, передусім економічні. Поставлене на межу виживання, селянство потерпало від внутрішніх суперечностей. Колишня патріархальна злагода поступилася взаємній недовірі й дріб’язковим конфліктам.
Соціальний характер “Кайдашевої сім’ї” багато в чому визначено осмисленням вічної проблеми батьків і дітей. Не випадково конфлікт поколінь ускладнився розбіжностями двох епох: до й після селянської реформи. Більша частина життя старого Кайдаша і його дружини припала на часи кріпаччини. Юридично ставши вільними, вони остаточно не втратили психологічної залежності від попередньої доби. Це не одразу впадає в око, однак поступово, знайомлячись із персонажами, помічаємо, наскільки вони пов’язані із часами кріпацтва. Скажімо, пияцтво Омелька Кайдаша автор пояснює як психологічну реакцію на темні часи панщини, а лицемірство Марусі Кайдашихи сприймається як риса, вироблена під впливом тривалого спілкування з поміщиками, зумовлена бажанням хоч у чомусь наслідувати панів.
■ Ілюстрація до повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (Анатолій Базилевич, 1961)
Молодше покоління Кайдашів належить уже іншій добі. Карпо й Лаврін не знали панщини, тож вони й дивляться на світ інакше, ніж батьки. На початку повісті це типові сільські парубки, котрі усвідомлюють своє майбутнє господарів-хліборобів. Першим важливим кроком у соціальному зростанні стає для них одруження і створення власної родини. Одружившись, вони прагнуть бути самостійними, тому й хочуть обмежити вплив батькового авторитету – це природний шлях їхнього зростання. Молоді господарі та їхні сім’ї не лише конфліктують із батьками, а й через нестачу життєвого простору неминуче втягуються в тривале суперництво між собою.
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо літературну, соціальну компетентності
1. До яких проблем звернувся автор у повісті?
2. Які соціальні процеси вплинули на життя селян?
3. Чому автор зобразив одну селянську родину?
4. Чи була ця родина типовою? Обгрунтуйте свої міркування прикладами з тексту.
5. Які проблеми можна вважати вічними?
6. Чому до них належить проблема батьків і дітей?
7. Чим ускладнилася ця проблема в “Кайдашевій сім’ї”?
Досліджуємо самостійно
8. У чому полягає реалізм повісті? Підготуйте повідомлення на тему “Реалістична основа “Кайдашевої сім’ї”.
9. Пригадайте інші твори, у яких порушується проблема батьків і дітей.
Запрошуємо до дискусії
10. Оберіть одне з питань і організуйте дискусію в групі.
■ Чи винні Лаврін та Карпо в передчасній смерті батька?
■ Чи спростились би стосунки між батьками і дітьми, якби вони жили окремо й мали достатньо життєвого простору? Як відповісти на це питання на прикладі “Кайдашевої сім’ї”?
Виявляємо творчі здібності
11. У короткому есе викладіть власний погляд на шляхи досягнення гармонії між батьками і дітьми.
Авторська позиція. Риси національного характеру
Письменник виявляє прагнення до реалістичного, максимально правдоподібного зображення селянства. Він докладно зупиняється на етнографічних і побутових деталях. Автор ніколи не переходить межі, за якою втрачається природність селянських образів; у його повісті діють не прикрашені, а справжні народні людські типи. Окрім родинного побуту, він правдиво змальовує світоглядні й поведінкові стереотипи, релігійність, забобони, стосунки в сільській громаді.
Критика негативних явищ селянського життя не набуває в І. Нечуя-Левицького вигляду різкої сатири.
■ Ілюстрація до повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (Анатолій Базилевич, 1961)
Авторське ставлення навіть до тих героїв, які не відзначаються зразковою поведінкою, стримано критичне й навіть співчутливе: він схильний вважати їх швидше жертвами несприятливих соціальних обставин. До того ж у повісті немало й світлих, позитивно позначених епізодів, приміром, у змалюванні дошлюбних взаємин.
Авторові набагато ближчий гумористичний, а не сатиричний ракурс зображення. Гумор дозволяє йому уникати різких однозначних оцінок. Персонажі, відповідно, не постають пласкими й одновимірними (лише позитивними чи негативними). За допомогою гумору автор викриває окремі недоліки у стосунках між людьми, указує на моральні втрати, але не заперечує ролі селянства як позитивної народної сили.
У позитивних і негативних проявах народного життя автор виділив риси, що дозволяють скласти загальне уявлення про ментальність (спосіб мислення і світосприйняття) та національний характер (типові якості, психологічні особливості) українців. Найвиразніше народна вдача виявляється в стереотипних уявленнях, емоційних реакціях та поведінці людей. Дослідники зазвичай виділяють такі основні прикмети українців: підвищена емоційність (ліризм), індивідуалізм, працелюбність та оптимізм.
Письменник майстерно зобразив різні типи людей – носіїв тих чи інших ментальних рис. Наприклад, емоційність і ліризм добре представлені в образах Лавріна й Мелашки, особливо у змалюванні дошлюбних взаємин цієї пари.
Специфічний гумор повісті також є яскравим свідченням української емоційності та оптимізму.
У деяких ситуаціях емоційність у поєднанні з індивідуалізмом відіграють негативну роль: скажімо, у дріб’язкових сварках, що спалахують між членами родини. Автор зумів показати, що навіть така важлива риса національного характеру, як працелюбність, через брак життєвого простору використовується не завжди ефективно, а загалом значний потенціал народного розвитку просто марнується через несприятливі соціальні умови.
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо літературну, соціальну та громадянську компетентності
1. Пригадайте, як може виявлятись авторська позиція у творі.
2. На які прояви народного життя звертає увагу автор? Наведіть приклади з тексту.
3. Чому письменник майже не використовує сатири?
4. Як ви розумієте поняття “ментальність” і “національний характер”?
5. Укажіть, якими рисами національного характеру наділені герої “Кайдашевої сім’ї”.
6. Чи може одна й та сама риса мати як позитивні, так і негативні прояви? Наведіть приклади з тексту повісті.
Запрошуємо до дискусії
7. Організуйте дискусію в групі.
■ На вашу думку, чи має автор повісті улюбленого персонажа? Обгрунтуйте свої міркування.
■ Чи притаманні нам, українцям XXI ст., риси Кайдашів? Як це впливає на наше життя?
Персонажі повісті
Усі персонажі твору яскраві й колоритні, із виразними психологічними профілями. Вони показані переважно в межах патріархальної родини. Старий Омелько Кайдаш, голова родини, поступово втрачає свій авторитет, і так значно зіпсований наслідками споживання горілки. Побиття одним із синів батька остаточно руйнує видимість патріархальної ідилії. Складається враження, що в родині по-справжньому всім заправляють жінки.
Свою непросту вдачу Маруся Кайдашиха намагається приховати за ласкавими словами, однак витримки їй стає ненадовго. В особистості цієї селянки, яка “довго терлась коло панів”, чимало лицемірного, нещирого. її прагнення все контролювати, утручання в кожну, навіть дрібну справу провокують сварки, до яких долучаються інші члени сім’ї.
В образах Карпа й Лавріна автор показав різні чоловічі типи. Карпо грубуватий, владний, має практичну натуру. У запалі він піднімає руку на батька. Лаврін – чоловік спокійної вдачі, більш емоційний, ліричний. Після одруження брати мусять дбати про власні родини, а це посилює напругу між ними.
■ Ілюстрація до повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (Анатолій Базилевич. 1361)
Розбіжності характерів Карпа й Лавріна позначаються на тому, яких супутниць життя вони вибирають. Мотря, дружина Карпа, “відвойовує” у свекрухи право бути господинею. Вона гостра на язик, енергійна й діяльна, тому й відкрито конфліктує зі старою Кайдашихою, котра ревно оберігає право господині домашнього вогнища. Лаврінова дружина Мелашка, маючи тихий і спокійний характер, обирає в протистоянні з лихою свекрухою іншу лінію поведінки – спочатку терпить усі знущання, а згодом утікає. Її пасивне протистояння зрештою дає результати.
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку, літературну компетентності
1. Якими рисами наділений Омелько Кайдаш?
2. Чому він поступово втрачає свій авторитет?
3. Як закінчилося його життя?
4. Яку вдачу має Маруся Кайдашиха? Що вона запозичила від спілкування з панами?
5. Як Кайдашиха ставиться до невісток?
6. Чим відрізняються Карпо та Лаврін від батьків? До чого вони прагнуть?
7. Як вплинуло на кожного з них одруження?
8. Схарактеризуйте Мотрю. Чому вона чинить опір свекрусі?
9. Яку натуру має Мелашка? Чому вона втікає з дому?
Досліджуємо самостійно
10. Визначте, що може бути основою для порівняння (спільна риса, ознака) образів Карпа та Лавріна. Які параметри порівняння (вік, зовнішність, риси характеру, ставлення до батьків тощо) ви оберете, щоб виявити відмінність персонажів? Порівняйте образи Карпа та Лавріна. Результати аналізу занотуйте в зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми).
11. Здійсніть порівняльний аналіз образів Мотрі й Мелашки.
12. Знайомлячи читачів зі своїми героями, автор зауважив, що Карпо схожий на батька, а Лаврін – на матір. Дослідіть, чи виявляється така схожість у характерах героїв.
Виявляємо обізнаність у сфері культури
13. В електронному додатку до підручника перегляньте фрагменти вистави “Кайдашева сім’я” в постановці Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка (Київ). Напишіть відгук на побачений фрагмент вистави. Поділіться враженнями від побаченого в соціальній мережі.
Комічне в зображенні персонажів
Комічні засоби в повісті мають переважно фольклорне походження. Автор використав дотепні прислів’я й приказки, сталі порівняння й епітети. Так, на основі сталих порівнянь побудована розмова Карпа й Лавріна. Ось фрагмент діалогу. Лаврін: “Сватай Олену Голованівну. Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; в неї щоки мов яблука, зуби як біла ріпа, коса як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить”. Карпо: “Гарна… мордою хоч пацюки бий; сама товста, як бодня, а шия хоч обіддя гни”.
Комізм утворюється також завдяки невідповідності між високим стилем і побутовим характером події: “Не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха, а за нею вибігла з хати Мелашка з Лавріном…”.
Щоб досягти комічного ефекту, автор використав анекдотичні ситуації, навіть міні-анекдоти. Таким є випадок із прочанами в Києві: чернець уночі мав намір позалицятися до молодиці, та в темряві переплутав її з бабою Палажкою: “Що це таке? – думав чернець. – Така гарна молодиця, а лице таке тверде, як дірявий горщик; аж губи щемлять!”
Письменник ужив анекдотичні засоби для висміювання забобонності й пияцтва. Коли в Кайдаша трапились галюцинації, баба Палажка дала такий рецепт “ліків”: “…утопить в горілці маленьке цуценя, намочить в тій горілці на три дні оселедця і дати ту горілку Кайдашеві на похмілля”. Звичайно, “лікування” лише зашкодило: “Кайдаш, нічого не знаючи, як напився тієї знахурської горілки, заправленої цуценям та оселедцем, то пив поспіль три дні”.
Залучаючи засоби комічного, письменник не ставив за мету лише висміяти селян. Він указував на проблеми, які слід вирішувати; його сміх – це більшою мірою “сміх крізь сльози”.
■ Ілюстрація до повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (Анатолій Базилевич, 1961)
Виявляємо читацьку, літературну компетентності
1. Які засоби комічного використав автор? Яке походження вони мають?
2. Що таке анекдот? Наведіть приклад анекдотичних ситуацій у повісті.
3. Як ви розумієте вислів “сміх крізь сльози”? Чи згодні ви, що у творі переважає саме такий сміх? Обгрунтуйте свою думку.
4. У першому виданні твір мав відкритий фінал: груша розросталася, а сварки не припинялись. Який фінал, на вашу думку, є більш реалістичним? А який фінал подобається більше особисто вам? Якби ви видавали повість і мали право обрати фінал, який варіант запропонували б читачам? Поясніть свій вибір.
Виявляємо обізнаність у сфері культури
5. Розгляньте ілюстрації А. Базилевича до твору. Якими постають на них герої повісті? Які епізоди твору ви пригадуєте завдяки ілюстраціям? На вашу думку, що переважає в цих ілюстраціях – комічне чи драматичне? Обгрунтуйте свої міркування.
6. Завітайте до “Віртуальної картинної галереї” (див. “Електронний додаток до підручника”), знайдіть роботи українських художників-реалістів. Поміркуйте, які роботи українських пейзажистів могли б стати ілюстраціями до повісті І. Нечуя-Левицького.
Готуємо проект
У читачів повісті сварки Кайдашихи з невістками часто викликають сміх. Але поміркуйте, чому Кайдашиха так хоче “хоч на старість одпочить”. Яку щоденну роботу мала виконувати селянська жінка в часи, коли відбувається дія твору? Спробуйте дослідити це за текстом твору. Підготуйте презентацію своїх досліджень.
Читацький практикум
Прочитайте уривки з повісті. Виконайте завдання.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)