Повідомлення про Гоголя
Знаменитий російський письменник першої половини XIX століття з’явився на світло у великій родині поміщика недалеко від Миргорода, на хуторі Василівка.
У дитячі роки Микола Васильович слухав історії подорожуючих кобзарів, які відкривали йому країну народних пісень і легенд. Його бабуся, Тетяна Семенівна, багато оповідала хлопчикові про славні подвиги козаків Запорізької Січі. З ранніх років Гоголь вів життєві спостереження, намагався розпізнавати звичаї людей. Його спостережливість і відмінна пам’ять зберігали на довгий час всі ці дитячі враження, і багато з побаченого, було включено в подальшому в його повісті й оповідання.
Навчаючись в гімназії міста Ніжин, він був в центрі всіх захоплюючих починань. У будь-який влаштовується гімназистами справу він вселяв своє натхнення і любов до праці. Він став одним з перших учасників театрального гуртка. Гоголь знаходив п’єси для постановки, організовував сцену, писав декорації і часом навіть писав п’єси. Закінчивши навчання в даному навчальному закладі, він вийшов з рішучою позицією, що він повинен домогтися величезних досягнень. У 1828 році майбутній геній прибув до Петербурга, щоб досягти мети, однак зіткнувся з байдужістю міських чиновників.
Нарешті він знайшов службу. Вступив він на невелику посаду, практично таку ж, як у Акакія Акакійовича з повісті “Шинель”. Переписування нудних паперів не влаштовувало його, і тому він став створювати великі труди. Незабаром виходить його повість “Вечори на хуторі біля Диканьки”, де життя простих селян виходить за чарівні кордону. Захоплюючі історії, що відбуваються з людьми в їх хатах, а прості люди перетворюються в чаклунів і відьом, як в “Ночі перед Різдвом”. Незабаром у Миколи Васильовича відбувається знайомство з Пушкіним, який надав неоціненну допомогу в розвитку його творчості.
Після видання в 1835 році книг “Арабески” і “Миргород” він повністю занурюється в письменницьку діяльність. Гоголь значніше віддається вивченню історії українського народу, наполегливо копається в документах, продовжуючи проводити запис народних переказів. Так з’явилося його твір “Тарас Бульба”. Після виходу цієї повісті світлий образ Тараса надихав людей на героїчні подвиги. Основою для створення “Петербурзьких повістей” послужила тужлива життя і монотонна робота в Петербурзі. Спостерігаючи за навколишнім життям і вульгарним світом чиновників, постійно беруть хабарі. Він вирішив показати людей з боку в своїх творіннях. Таким чином, з’являється “Ревізор”. Видатні люди Росії високо оцінили такий сміливий крок письменника.
Прибуваючи в еміграції в Італії, Гоголь не переставав думати про те, що відбувається на батьківщині, переживати за неї. Всі свої переживання він втілив у своєму великому творі “Мертві душі”. За смішними фігурами поміщиків була показана вся правдива життя російських поміщиків. Працюючи над другим томом великої поеми, він все більше відчував, як заплутався в суперечливих моментах російського життя, яку заново дізнавався. У 1852 році письменник помер, але книги його до сих пір з нами.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)