Повідомлення-доповідь “Хрестові походи”
Хрестові походи – явище в історії середньовічної Європи, військові, з релігійної підгрунтям, походи європейських лицарів на Близький Схід. Формальною метою цих лицарських походів було відвоювання християнським світом святині Гробу Господнього в Єрусалимі, в Палестині. Реальними цілями більшості лицарів ж були цілі корисливі – видобуток матеріальних трофеїв і завоювання нових земель.
Всього основних хрестових походів в історії відбувалося дев’ять. Всі вони були благословенні вищим католицьким духовенством і особисто Папою Римським, який також мав на меті “звільнення” Святої землі Палестини від контролю мусульман і повернення контролю християнського світу над цими релігійними святинями.
Основними противниками лицарів в хрестових походах стали турки. Перший хрестовий похід відбувся в 1096 році, в результаті хрестоносці відвоювали захоплений раніше турками Єрусалим. Хрестоносці заснували на відвойованих землях християнська держава Едесу (і ряд інших невеликих князівств на Сході).
Другий хрестовий похід почався в 1147 році після вторинного захоплення Едесси мусульманами і тривав два роки. Третій хрестовий похід відноситься вже до 1189 році, проходив три роки і був реакцією на відвоювання ісламістами Єрусалиму. У 1212 році відбулося також таке унікальне явище як хрестовий похід дітей. Останній хрестовий похід в Палестину був зроблений в 1270 році, завершився в 1270-м.
Дитячий хрестовий похід
Хрестовий похід, куди вирушило до 50 тис. Європейських підлітків – взагалі непорозуміння в історії Європи. Мабуть, організаторами його були торговці рабами, що розраховували потім продати в рабство його учасників на Сході, заморочивши їм голови “відвоювання Гробу Господнього”. Діти масово тікали з будинків від батьків і приєднувалися до “походу”.
До Палестини хлопчаки в основному не дісталися: більшості загинуло від голоду і хвороб шляхом, ще до прибуття в перший порт. Частина все-таки поринула на кораблі і попливла в сторону Палестини: зрозуміло, що протистояти дорослим мусульманським воїнам в реальному бою, підлітки, виснажені і толком не озброєні, не могли. Однак вони вірили, що саме чистота і безгрішність дитячих душ дасть допомогу Святого Духа, і вони зможуть повернути Єрусалим в християнський світ, раз це не вдалося дорослим лицарям-хрестоносцям, вже грішним.
Половина кораблів з дітьми потонула в дорозі. Мабуть, ті деякі, хто досяг все ж берегів ісламських держав, тут же потрапили в рабство, принісши бариші європейським шахраям. Про подальшу долю цих хлопчаків невідомо нічого.
Значення хрестових походів
Які були підсумки хрестових походів? Можна сказати, що вони не закінчилися нічим. Шальки терезів фортуни перевішувався то в бік християн, то в сторону мусульман: підсумком походів ставали лише нескінченна боротьба їх один з одним і “хитання” військової удачі туди-сюди. Хрестоносці, з одного боку, активно допомагали Візантійської імперії, своїм побратимам по вірі, утриматися в боротьбі проти турків. З іншого – їх нечесані орди чимало розграбували і спалили в самій Візантії, в тому числі безцінні пам’ятки тієї ж християнської культури в Константинополі. Зусилля лицарів виявилися ведмежою послугою для Візантійської імперії, послабивши її.
Позитивним підсумком хрестових походів стало культурне спілкування представників одних національностей Західної Європи з іншими, а також з народами Сходу. Люди, стикаючись в армії і в побуті, переймали традиції і звичаї один одного, вчили нові мови, іноді укладали змішані шлюби. Зі Сходу хрестоносці привезли в Європу багато нових предметів і пристроїв для будинку, нових видів продуктів, запозичили багато знань в науці, особливо, в медицині.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)