Повернення Філарета

Зарадовалось царство Московське
І вся земля святорусскую:
Ублагав государ православний цар,
Князь великий Михайло Федоровіч2.
А що скажуть, в’їхав батюшко
Государ Філарет Микитич
З невірної землі з литовської;
З собою він вивіз багато князів-бояр3,
Ще він вивіз государева боярина,
Князя Михайла Борисовича Шеіна4.
З’їжджається багато князи-бояри,
Князи-бояри і многая влади
До сильному царству Московському:
Хочуть зустрічати Філарета Микитич.
Із славного града кам’яної Москви
Чи не червоне сонечко катілося,
Пішов государ православний цар
Встрсчаті свого батюшка,
Государя Філарета Микитич;
З государем пішов його дядечко
Іван Микитич боярін5:
“Дай, Господи, Боже здоров був пан мій батюшко,
А батюшко государ Філарет Микитович! “
А як будуть one в кам’яній Москві,
Не пішли оме в хороми царські,
А пішли оме до Пречистої соборної
А співати чесних молебінь.
Благословляв свого чада милого:
“І дай Господи, здоровий був православний цар,
Князь великий Михайло Федорович,
А йому стримають царство Московське
І вся земля святорусскую! “

Разін і дівка-Астраханка

Вже ви гори мої, гори,
Накажіть-ка ви, гори,
Під собою нам Постоята;
Нам не рік-то годовати,
Чи не неделюшку стояти –
Одну нічку ночеваті,
І тою всю нам не спати,
Легкі рушниці заряжаті,
Щоб Астрахань нам місто
У глуху північ проїхати,
Щоб ніхто нас не побачив,
Щоб ніхто нас не почув.
Як побачив і почув
Астраханський воєвода,
Наказав же воєвода
Сорок гармат заряжаті,
У Степана Разіна стреляти.
“Ваші гармати мене не візьмуть,
Легкі ружьеци НЕ проймут,
Вже як візьме, не візьме
Астраханська дівка Маша “.
За бережку Маша ходить,
Шовковим хусточкою махає.
Шовковою хусткою махала,
Степана Разіна приваблювала.
Степана Разіна спокусила,
До себе в гості заманила,
За прибраний стіл посадила,
Пивом, медом пригостила
І допьяна напоїла,
На ліжко спати поклала
І начальству оголосила.
Як прийшли до нього солдати,
Солдатушки молоді,
Що скували руки, ноги
Залізними кайданами,
Посадили ж Стеньку
Під залізну клітку,
Три дні по Астрахані возили,
Три дні з голоду морили.
Попросив же у них Стенька
Хоч склянку води напитися
І під клітці облити.
Він багато в клітці облився –
І на Волзі опинився.

Для вас, допитливі

Пісня “Разін і дівка-Астраханка” увійшла в книгу “Народні історичні пісні” (М.; Л., 1962), підготовлену до видання Б. Н. Путилова.

Слава “заговоренного”, непереможного воїна, якому допомагають надприродні сили, супроводжувала Роззявлю ще за життя. Одною з причин цього була вражаюча легкість його перемог, а також те величезне, воістину магічний вплив, який чинили на народ його відозви. Найбільші волзькі міста здавалися йому без єдиного пострілу, численні загони царських військ переходили на його сторону на першу його слову. В ряду легенд про Разіна є і романтичний епізод з дівкою-Астраханка, епізод, який проник в разинский фольклор, мабуть, в порівняно пізні часи, коли образ Разіна вже втратив історичні риси і став сприйматися як узагальнений образ хвацького розбійника.

Солдати звільняють Смоленськ

Як вище було Смоленська-міста,
Що нижче було села Красного6,
Що під рощею під зеленою,
Під березу кучеряву,
На великому зеленому лузі,
Стояв тут табір російської армії,
Російської армії, гвардійських солдатів.
Задумавшись, сидять, на Смоленськ-місто дивляться:
Оволоділи славним містом ворожих полки,
Вже дісталося все святе ворожим рукам:
“Як би, братці, нам взятися,
Смоленськ-місто свободи,
Смоленськ-місто свободи,
Ворога побити? “
Раптом почулася тривога
У намети командирської,
Всі солдати встреіенуліся,
Рушниці взявши, до лав стають.
Як і вийшов перед військо Волконський-князь7,
Волконський-князь, командир цих солдатів,
Вже й Скажи солдатам Волконський-князь:
“Ох ви хоробрі солдати, государю вірні,
Государю вірні, командиру слухняні!
Ми підемо-ко до супротивнику гостювати,
До ворогові гостювати,
Смоленськ-місто свободу! “
Як пішли щось солдатушкі Смоленськ-місто визволяй,
Смоленськ-місто визволяй, французів виганяти.
До Смоленська пріступілі8, вони рушниці зарядили,
Вони рушниці зарядили, в ворога палили,
Багато били, винищили, інших-то полонили,
Полоній їх, топили у Березоньке-реке9,
Потопивши, відпочивали на зеленому на лузі,
На зелением лузі пісні мілини під колу.

Запитання і завдання

За наведеними нижче питань проаналізуйте будь-яку з прочитаних вами історичних пісень.

До якого періоду відноситься пісня?
Яка основна тема пісні? Які події послужили для неї основою?
Хто ліричний персонаж пісні? Наскільки детально передані його характер, портрет, поведінку?
Які образно-виразні засоби, властиві фольклору, присутні в тексті пісні?
Чи є в тексті пісні повтори? Які слова (словосполучення) повторюються і для якої співали?
Чи є характерні ознаки жанру історичної пісні (наприклад, пісня-плач, солдатська)? У чому вони проявляються?
Яка основна ідея пісні? Наведіть з тексту рядки, слова, словосполучення, в яких ідея виражена найбільш яскраво, точно.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Повернення Філарета