Потенційний валовий дохід
Потенційний валовий дохід (ПВД) – доход, який власник житлової / комерційної нерухомості може отримати від здачі об’єкта в оренду. При розрахунку ПВД не враховуються втрати і витрати, які можливі в ході експлуатації об’єкта.
ПВД – поняття, яке використовується для розрахунку оціночної вартості нерухомого об’єкта дохідним методом. Показник ПВД також враховується у виробничій сфері, коли підприємство приносить гіпотетичний дохід в ході його комерційної експлуатації.
Потенційний валовий дохід в умовах орендних відносин
ПВД – гіпотетичний дохід, який можливо отримати, здаючи об’єкт в аренду. ПВД – гіпотетичний дохід, який можливо отримати, здаючи об’єкт в оренду. Договір оренди в цьому випадку є основним джерелом даних про майно, що приносить прибуток власнику. Формула розрахунку потенційного доходу наступна:
ПВД = S * Ca, де
S – площа орендованого об’єкта, а Ca – встановлена орендна ставка за 1 м2.
Орендний договір передбачає відносини між орендодавцем та орендарем, в рамках яких особа-орендодавець надає майно, а орендар – оплачує можливість користування нерухомістю на підставі договору. Нормативним актом, що регулює подібні відносини, є ГК України.
Для можливого розрахунку ПВД договір оренди повинен включати наступні пункти і випливають права:
- Висновок у письмовому вигляді із зазначенням дати підписання, терміном від 1-го року і більше; Зазначення розміру орендної ставки. Цей показник впливає на ПВД. Без вказівки вартості оренди договір визнається недійсним; Право вимоги компенсації (стороною-орендодавцем), можливість здійснювати поліпшення орендованого об’єкта за рахунок власних коштів. При розрахунку потенційного валового доходу витрати орендодавця, вироблені на поліпшення об’єкта нерухомості, не враховуються.
Розмір орендної ставки, що використовується для розрахунку ПВД, залежить від місця розташування об’єкта, його характеристик і терміну орендних відносин. Ставка може бути контрактною або ринкової. Контрактна орендна ставка визначається угодою про оренду. Ринкова ставка є середньою і типовою для конкретного сегмента або регіону.
Ринкова ставка – це переважна величина, яка використовується в орендних відносинах щодо об’єктів-аналогів. Вона використовується для оцінки і розрахунку ПВД в тому випадку, коли об’єктом в повній мірі користується сам власник. Контрактна ставка застосовується для розрахунку потенційного валового доходу, якщо особа має частковими правами на об’єкт.
Для обчислення ПВД необхідно проаналізувати умови договору арендиДля розрахунку ПВД необхідно проаналізувати умови договору оренди, враховуючи тип контрактної ставки, яка може бути:
- Фіксованою (при стабільності в економічних процесах); Змінної (переглядається при зміні умов, наприклад, при інфляції); Процентної (фіксована величина зростає на відсоток від доходу, який отримує сторона-орендар)
Потенційний валовий дохід в сфері виробництва
ПВД у виробництві – це гіпотетичний дохід, який може бути отриманий в результаті експлуатації об’єкта при повному завантаженні виробництва. Втрати і простої в розрахунку ПВД не враховуються.
Основним джерелом даних для розрахунку є: книга обліку доходів / витрат підприємства, бухгалтерський баланс і інформація, отримана в процесі фінансового аналізу діяльності. Формула розрахунку буде наступна:
ПВД = N * T * C, де
N – повне завантаження, T – проміжок часу експлуатації, C-вартість одиниці продукції. Таким чином, ПВД – це максимально можлива виручка в умовах ідеального виробництва без технічних неполадок і інших затримок виробничого процесу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)