Поступове зростання кута нахилу осі обертання планет
На самому початку життя планет у них не було ніякого нахилу осі. Причина появи нахилу – тяжіння одного з полюсів планети одним з полюсів Сонця.
Розглянемо, як з’являється нахил осей планет.
Коли речовина, з якого утворюються планети, викидається з Сонця, не обов’язково викид відбувається в площині екватора Сонця. Навіть невелике відхилення від площини екватора Сонця призводить до того, що утворилася планета до одного з полюсів Сонця виявляється ближче, ніж до іншого. А якщо говорити точніше, то тільки один з полюсів утворилася планети виявляється ближче до одного з полюсів Сонця. З цієї причини саме цей полюс планети відчуває більший притягання з боку полюса Сонця, до якого він виявився ближче.
У підсумку, одна з півкуль планети відразу ж обернулося в напрямку Сонця. Так у планети з’явився первинний нахил осі обертання. Те півкуля, яке виявилося ближче до Сонця, відповідно, відразу почало отримувати більше сонячного випромінювання. І через це дане півкуля з самого початку стало прогріватися в більшій мірі. Більший прогрів одного з півкуль планети стає причиною того, що сумарна Поле Притяжения цього півкулі зменшується. Т. е. в ході прогріву що наблизився до Сонця півкулі, стало зменшуватися його прагнення наблизитися до полюса Сонця, тяжіння якого змусило планету нахилитися. І чим більше прогрівалося це півкуля, тим більше вирівнювалося прагнення обох полюсів планети, кожного до “свого найближчого” полюсу Сонця. В результаті, прогрівається півкуля все більше відверталося від Сонця, а більш охолоджене починало наближатися. Але, зверніть увагу, як відбувалося (і відбувається) ця зміна полюсів. Дуже своєрідно.
З плином часу кут нахилу осі обертання у будь-якої планети поступово зростає. З’ясуємо, чому це відбувається.
Взагалі, коли ми вирішуємо задачу тяжіння кожній із планет до Сонця, слід завжди пам’ятати, що відразу дві області планети – її магнітні полюси – прагнуть опинитися ближче до Сонця. Пояснюється це тим, що саме полюси – це найменш прогріті області у планет. Кожен раз, коли планети повертаються до Сонця одним зі своїх півкуль, в той же самий час тяжіння до Сонця другої півкулі продовжує контролювати це півкуля. Тільки цей “контроль” не дозволяє планет із самого початку повертатися до Сонця самими полюсами.
Тоді чому ж з часом кут нахилу осі у будь-якої планети все більше зростає? Та тому що з плином часу все більше зростає площа поверхні планети, де сформувалося що не зникає Поле Відштовхування. Поле Відштовхування створює Силу Відштовхування. Поле Відштовхування планети стикається з Полем Відштовхування Сонця. І через це ті області планети, де у неї виникло не зникаюче Поле Відштовхування, прагнуть віддалитися від Сонця. І тому відбувається нахил. І чим далі від екватора і ближче до полюсів просувається область, зайнята не зникають Полем Відштовхування, тим більше стає кут нахилу осі.
Кілька слів про не зникають Поле Відштовхування планет.
Речовина планети в площині екватора прогріте в найбільшій мірі. Пояснюється це тим, що на самому початку життя планети, коли вона тільки почала обертатися, вісь її обертання була перпендикулярна прямій, проведеної через центр Сонця і центр планети. Через це екваторіальна область будь-якої планети з самого початку знаходиться на найменшій відстані від центру Сонця. Так от, нахил осі вказує на те, що у планети в області екватора і в прилеглих областях сформувалося постійно існуюче Поле Відштовхування. Поле Відштовхування планети формують частинки з Полями Відштовхування, що накопичуються на поверхні хімічних елементів атмосфери – загалом, що затримуються в складі поверхневих шарів планети. Як вже говорилося, саме через виникнення цього постійного Поля Відштовхування планети і “нахиляються”. Найближчою до центра Сонця завжди є та область планети, яка якраз і знаходиться в стані прогріву. Ця область накопичує сонячні частинки, в результаті чого тут виникає Поле Відштовхування, яке змушує дану область відвертатися від Сонця.
До чого це говорилося? Та до того, що паралель, на якій і розташовується область планети, найближча до центра Сонця, якраз і служить кордоном між паралелями, де існує постійне Поле Відштовхування (екватор і прилеглі паралелі) і областями, де Поле Відштовхування навіть не виникає (полюс і приполярні області). На цій прикордонній паралелі Поле Відштовхування виникає тільки після нагрівання сонячним випромінюванням. І через якийсь час, за повороту планети, охолодження цій області веде до зникнення цього Поля Відштовхування.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)