Пошук альтернативних варіантів дій
Другий етап процесу прийняття рішення – пошук можливих варіантів дій (або, як їх ще називають, стратегій), за допомогою яких можна домогтися здійснення поставлених цілей. Якщо менеджери приділяють основну ува-гу поточного асортименту продукції, що випускається і вже наявним ринкам і при цьому допускають зниження ринкової частки і зменшення грошових коштів, виникає небезпека, що в майбутньому компанія не зможе генерувати достатньо грошових коштів, необхідних для її виживання в конкурентній боротьбі. Для максимізації майбутніх надходжень важливо, щоб керівництво компанії вміло своєчасно виявляти потенційні можливості та загрози, що виникають у навколишньому середовищі, в якій вона діє, і оперативно вживати необхідних заходів для захисту компанії від можливих загроз у майбутньому. Зокрема, компанії доцільно розглянути один або кілька варіантів дій, а саме:
- Розробку нових видів продукції для продажу на вже наявних ринках; Розробку нових видів продукції для продажу на нових ринках; Розробку нових ринків для вже наявних видів продукції.
Пошук альтернативних варіантів дій включає і отримання інформації про очікувану кон’юнктурі і перспективи зміни навколишнього середовища, в якому діє бізнес. Це найбільш складний і найбільш важливий етап процесу прийняття рішення. В ідеалі компанії повинні розглянути всі альтернативні варіанти дій, однак на практиці вони зазвичай обмежуються тільки деякими з них, при цьому процес пошуку часто спочатку здійснюється локально. Але якщо в ході таких обмежених пошуків прийнятного рішення знайти не вдається, масштаби пошуку збільшуються (Cyert and Marsh, 1969).
Збір даних, пов’язаних з альтернативними діями
Після того як потенційні сфери діяльності визначені, менеджери повинні оцінити можливі темпи зростання цих видів діяльності, здатність компанії вийти на заданий показник ринкової частки, а також надходження коштів для кожного альтернативного виду діяльності при різних зовнішніх умовах. Оскільки проблеми, пов’язані з прийнятими рішеннями, часто виявляються в умовах невизначеності, необхідно розглянути ряд факторів, які не можуть контролюватися особами, що приймають рішення; причому такі фактори можуть впливати на кожен з альтернативних варіантів рішень по-своєму. Такі непідконтрольні фактори і називаються зовнішніми умовами. Прикладами таких умов можна назвати економічний бум, високий рівень інфляції, зниження ділової активності, конкурентоспроможність та ін.
У ході реалізації варіанту дій, вибраного компанією на підставі описаної вище інформації, її ресурси будуть задіяні протягом трива-лого часу, а положення багато в чому буде залежати від загальної ситуації, в якій вона буде діяти, тобто від випускається нею продукції, що обслуговуються ринків, здатності адекватно реагувати на майбутні зміни. Вибір курсу визначає і довгострокові перспективи компанії, і, як наслідок, тип тих рішень, які вона може прийняти в майбутньому. Такі рішення зазвичай називаються довгостроковими або стратегічними, оскільки вони мають великий вплив на майбутнє становище компанії. Тому дуже важливо отримати відповідні дані про можливості компанії і про ту навколишньому середовищі, в якій вона буде діяти. Через свою важливість стратегічні рішення повинні бути прерогативою менеджерів вищого рівня.
Крім стратегічних чи довгострокових рішень менеджери також приймають рішення, які не потребують тривалого залучення ресурсів компанії. Такі рішення належать до категорії короткострокових або оперативних; зазвичай їх приймають менеджери нижчих рівнів управління. В основі таких рішень лежить поточна зовнішня ситуація, а також наявні в даний момент часу в розпорядженні компанії фізичні, кадрові та фінансові ресурси. Подібні рішення в значній мірі визначаються якістю довгострокових рішень. До короткострокових рішень можна віднести отримання відповідей на наступні питання.
Які ціни продажів повинні бути встановлені на продукцію компанії?
Скільки продукції різного виду (в одиницях) необхідно провести?
Які засоби масової інформації необхідно використовувати для рекламування продукції компанії?
Який рівень обслуговування буде запропонований клієнтам, наприклад, за таким показником, як кількість днів виконання замовлення? Як буде організоване післяпродажне обслуговування?
Для вироблення короткострокових рішень також необхідно збирати відповідні дані, наприклад дані про ціни реалізації продукції конкурентів, очікуваний попит на товари при різних цінах продажів і прогнозованих витратах при різних обсягах випуску продукції. Ця інформація потрібна для ціноутворення та прийняття рішень за обсягом продукції, що випускається.
Після того як необхідна інформація зібрана, менеджери повинні вирішити, який варіант дій доцільно вибрати.
Вибір оптимального варіанта дій з можливих альтернативних
На практиці прийняття рішення включає порівняння конкуруючих альтернативних варіантів дій і вибір з них того, який найкращим чином відповідає певним потребам організації. Якщо припустити, що наша мета – отримання в майбутньому максимальних чистих надходжень готівки, то вибір варіанта повинен грунтуватися на порівнянні потоків готівки. Отже, до кожного альтернативного варіанту необхідно застосувати інкрементний аналіз чистих надходжень готівки. Після цього всі альтернативні варіанти ранжуються за величиною чистих надходжень і вибираються ті, у яких ці показники максимальні, звичайно, з урахуванням додаткових якісних факторів. Як здійснюється вимірювання приросту потоків готівкових коштів при прийнятті короткострокових і довгострокових рішень і як це впливає на якісні фактори, буде показано в гл. 9-12.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)