Порядок тисові і кипарисові
Порядок тисові (Taxales) включає два сімейства. До найбільш відомому сімейству тисові (Тахасеае) відноситься кілька пологів, поширених в північній півкулі. Цікавим є рід тисі (Taxus), найбільш великий в сімействі. Тисі ягідний широко поширений в середземноморських країнах, в Західній Європі, на Кавказі, в Західній Україні, Західній Білорусії і в Південному Криму.
Тиса ягідна – велике дерево, що досягає 35 м висоти і понад 1 м в діаметрі, живе до 3-4 тис. Років. У народі широко побутує назва “негній-дерево”, що відбиває дуже важливі для господарського використання властивості деревини тиса, яка важча за воду, дуже красива, міцна і не містить смоляних ходів. Хвоя плоска, широка, спрямована вгору. Деревина, кора і хвоя тиса отруйні.
Порядок кипарисові також об’єднує два сімейства. До родини таксодієвиє (Taxodiaceae) відносяться найбільші хвойні дерева – секвойя вічнозелена (Sequoia sempervirens), що виростає на тихоокеанському узбережжі Америки, в Каліфорнії. У країнах СНД зустрічаються як культурне декоративна рослина в Криму і на Кавказі. Мексиканський болотний кипарис – дерево з цінною деревиною, що досягає висоти 50 м. Чудові його гострі повітряні коріння, у великій кількості оточують підстави стовбурів.
Представники сімейства кипарисові (Cupressaceae) – вічнозелені чагарники і дерева. Здебільшого вони однодомні, але бувають і дводомні. До роду кипарис (Cupressus) відносяться довгоживучі дерева з щільною красивою деревиною. У культурі відомий кипарис пірамідальний (С. sempervirens var. Sempervirens). На Кавказі в культурі зустрічається і інший вид – кипарис португальська (С. lusitanica). Обидва види використовують для зеленого будівництва.
Найбільш багатий видами рід ялівець (Juniperus).
Це невеликі вічнозелені дерева або чагарники, іноді сланкі. Характерна риса роду полягає в тому, що листя у всіх молодих рослин голковидні, а у дорослих особин різних видів можуть бути або голкоподібними, або лускатими. У ялівців луски жіночої шишки м’ясисті і зростаються між собою, утворюючи аналог плода. Такі шишки часто називають шишкоягодами. Багато ялівці – типові гірські рослини. На території країн СНД максимальне число видів виростає в Центральній Азії. Ялівець туркестанський (J. turkestanica), ялівець туркменський (J. turcomanica) відомі під місцевою назвою арча. По всій тайговій зоні і в широколистяних лісах зустрічається ялівець звичайний, або верес (J. communis). У південних районах європейської частини і на Кавказі росте отруйний ялівець козацький (J. sabina). Ялівці іноді використовують в зеленому будівництві в містах і промислових центрах, так як виділяються ними ефірні масла очищають повітря, а самі рослини високо декоративні. Шишки ( “шишкоягоди”) ялівцю звичайного використовуються в медицині: вони входять до складу сечогінних зборів.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)