Порядок розгляду спорів у міжнародному торговельному праві

При виконанні зобов’язань за зовнішньоторговельними контрактами між сторонами часто виникають суперечки, які в більшості випадків вирішуються шляхом переговорів. Для цього сторони включають у контракт застереження про погоджувальній процедурі вирішення спорів. Наприклад, “у разі виникнення суперечок між сторонами, вони будуть врегульовані шляхом переговорів”. Однак, застосування цієї обмовки можливо тільки при наявності сприятливої ситуації і волі сторін.

Якщо розбіжності не вдається вирішити погоджувальною способом, сторони (відповідно до міжнародної практики) передають справу на розгляд арбітражних (третейських) судів.

Види арбітражу:

1. Інституційний – постійно діючий арбітраж, в якому спори вирішуються відповідно до їх регламентами. Наприклад, Міжнародного арбітражного суду при Білоруській Торгово-промисловій палаті. Кожен інституційний суд має свій статут, правила розгляду справ, список арбітрів, з яких сторони обирають арбітрів.

2. Ізольований (Ad hoc) – арбітраж, який створюється для розв’язання одного чи декількох спорів за конкретним контрактом. Після того, як суперечка розглянуто та винесено рішення, такий суд припиняє своє існування. Правила розгляду спору визначаються самими сторонами.

У контракті сторони зобов’язані визначити арбітраж, якому будуть підсудні їх спори, встановити відповідний регламент, за яким вестиметься розгляд і застосовне право. Цей розділ називається “арбітражним застереженням” і звучить приблизно так: “Якщо сторони не врегулюють свої суперечки шляхом переговорів, вони передають свій спір на розгляд Міжнародного арбітражного суду при Білоруській Торгово-промисловій палаті, який діє на підставі регламенту Застосовне право – право Республіки Білорусь”. Арбітражна угода має обов’язковий характер для сторін.

З метою однаковості процесуальної діяльності під егідою ООН були розроблені:

1) Арбітражний регламент Європейської економічної комісії 1966 року;
2) Правила міжнародного комерційного арбітражу Економічної комісії ООН для Азії та Далекого Сходу (ЭКАДВ) 1966 року (з 1974 року іменується Економічної і соціальної комісією ООН для Азії і Тихого океану (ЕСКАТО));
3) Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ 1976 року.

Дані правила мають факультативних характер і застосовуються, якщо сторони обрали їх у своєму контракті.

Для уніфікації питань, пов’язаних з виконанням іноземних арбітражних рішень була прийнята Нью – Йоркська конвенція 1958 р. про визнання та приведення у виконання іноземних арбітражних рішень.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Порядок розгляду спорів у міжнародному торговельному праві