Порогові збуджуючі і підпорогові полегшуючі стимули

Related posts:

1. Нервова тканина людини Нейрон. Нервова тканина складається з нервових клітин, які називаються нейронами (рис. 6). Нейрони різні за формою. Нейрон має тіло (1) і відростки. Величина тіл нейронів коливається від 25 до 150 мікрон в поперечнику. Короткі розгалужені відростки нейрона (2) називаються дендрит амідендрон – дерево). Вони закінчуються в шкірі кровоносних судинах, внутрішніх органах і м’язах кінцевими утвореннями, […]...
2. Вегетативна іннервація м’язів У серці симпатичні волокна безпосередньо іннервують м’язові волокна. На відміну від серцевого м’яза у м’язових волокон скелетних м’язів немає прямої симпатичної іннервації. Після вузлові симпатичні волокна у всіх хребетних не доходять до міоневральних апаратів скелетних м’язів, а закінчуються в симпатичних сплетеннях артеріол і венул, розташованих у цих м’язах. У капілярах цих сплетінь немає (В. А. […]...
3. Закони проведення збудження – Бездекрементне проведення збудження. Амплітуда ПД в різних ділянках нерва однакова, тобто проведення збудження по нервовому волокну здійснюється без загасання (бездекрементно). Таким чином, кодування інформації здійснюється не за рахунок зміни амплітуди ПД, а шляхом зміни їх частоти і розподілу в часі. – Ізольоване проведення збудження. Нервові стовбури зазвичай утворені великою кількістю нервових волокон, однак ПД, […]...
4. Проведення збудження в нервовій системі Нервові волокна мають здатність проводити збудження (нервовий імпульс) у двох напрямках. За одним нервовим волокнам імпульси йдуть в доцентровому напрямку (до мозку), а за іншими – у відцентровому (від мозку до робочих органів). Швидкість проведення нервового імпульсу залежить від діаметра волокна. Чим воно товще, тим швидше поширюється імпульс. Найбільшою швидкістю проведення (до 120 М1С) відрізняються […]...
5. Сумація, оклюзія і стомлення – Сумація. У мозку дендритна зона одного нейрона формує з іншими нервовими клітинами безліч синапсів (до сотень, тисяч і десятків тисяч). Коли на мембрані дендритних зони одного нейрона одночасно виникають постсинаптичні потенціали (ПСП) в декількох синаптичних контактах, то відбувається просторова сумація цих потенціалів; якщо ж кілька ПСП виникають в одному синапсі через короткий часовий проміжок, […]...
6. Нейрон: будова, види, функції Нейрон – нервова клітина, яка є функціональною одиницею нервової системи. Види нейронів Нейрони, що передають імпульси в центральну нервову систему (ЦНС), називаються сенсорними або аферентні. Моторні, або еферентні, нейрони передають імпульси від ЦНС до ефекторів, наприклад до м’язів. Одні й другі нейрони можуть зв’язуватися між собою за допомогою вставних нейронів (інтернейронів). Останні нейрони ще називаються […]...
7. Нейрон, особливості будови, значення, види Структурною і функціональною одиницею нервової тканини є нервова клітина – нейрон. Нейрон – спеціалізована клітина, яка здатна приймати, кодувати, передавати і зберігати інформацію, встановлювати контакти з іншими нейронами, організовувати відповідну реакцію організму на роздратування. Функціонально в нейроні виділяють: 1) сприймає частина: дендрити і мембрану соми нейрона; 2) інтегративну частина – сому з аксоновим горбком; 3) […]...
8. Визначення збудливості центрів спинного мозку Збудливість спинного мозку визначається за тривалістю латентного періоду рефлексу і за величиною рефлекторної реакції. Латентний період рефлексу значно більше, ніж при подразненні нервово-м’язового препарату. Він складається з часу проведення збудження по афферентному шляху, по центральній нервовій системі і по еферентного шляху. При детальних дослідженнях враховується також латентний період рецептора і ефектора. Час проходження збудження по […]...
9. Нейрони У нервовій клітині розрізняють тіло (перікаріона) і відростки – дендрити і аксон. Як правило, нейрон має кілька дендритів і один аксон. Відростки нейрона і поверхня перікаріона беруть участь в утворенні синапсів. Нейрони – збудливі клітини – здійснюють передачу електричних сигналів в межах самої нервової клітини (а між нейронами за допомогою нейромедіаторів в синапсах) і цим […]...
10. Медіатори збудження Вегетативні нейрони в природних умовах порушуються не тільки рефлекторним, а й нервово – гуморальним шляхом за допомогою медіаторів. Як вузли, так і закінчення вегетативних нервів в органах збуджуються деякими гормонами та іншими хімічними речовинами, що утворюються в організмі, а також речовинами, які вводяться в організм ззовні. Речовини, що збуджують симпатичну систему, називаються симпатикоміметичними, а парасимпатичну […]...
11. Відкриття І. М. Сеченовим гальмуючого впливу центрів головного мозку на спінальні рефлекси І. М. Сєченов (1862) відкрив гальмування в центральній нервовій системі. Він показав, що при подразненні області зорових чертогів жаби відбувається гальмування моторних спинномозкових рефлексів, так як досить значно збільшується їх латентний період. Явище центрального гальмування було підтверджено учнями І. М. Сеченова і на тварин з постійною температурою тіла (Л. Н. Симонов, 1866). Головний мозок не […]...
12. Моносинаптичний рефлекс Прикладом моносинаптічеськие рефлексу може бути рефлекс розтягування м’яза, який називається міотатичний. Аферентний імпульс від сенсорного нейрона м’язового веретена надходить через задній корінець спинного мозку до тіла цього нейрона. Друга гілка біполярного нейрона становить синапси з альфа-моторними нейронами тієї ж м’язи. Стимуляція від сенсорного волокна посилює скорочення, а її зниження призводить до розслаблення м’язи (рис. 7.3). […]...
13. Смакові стимули Відчуття смаку продукту виникає після розчинення його в слині. Смакові відчуття змінюються від речовини до речовини, проте число варіацій менше, ніж діапазон самих речовин. Розрізняють чотири смаки: солодкий, солоний, гіркий, кислий. Відчуття природного смаку невіддільне від запаху. Приправи якраз і поєднують в собі і смак, і запах. У людей, які не сприймають запахи, наприклад через […]...
14. Фізіологія нервів і нервових волокон. Типи нервових волокон Фізіологічні властивості нервових волокон: Збудливість – здатність приходити в стан збудження у відповідь на подразнення; Провідність – здатність передавати нервові збудження у вигляді потенціалу дії від місця подразнення по всій довжині; Рефрактерність (стійкість) – властивість тимчасово різко знижувати збудливість в процесі збудження. Нервова тканина має найкоротший рефрактерний період. Значення рефрактерності: охороняє тканину від перезбудження, здійснює […]...
15. Нервова регуляція роботи серця У нормальних фізіологічних умовах діяльність серця в кожен момент відповідає змінам зовнішнього середовища, навколишнього організм, і коливань його внутрішнього середовища. Це відповідність діяльності серця умов існування організму обумовлено рефлекторної регуляцією діяльності серця. Нервові імпульси, що регулюють роботу серця, направляються до нього з центральної нервової системи по двох парах відцентрових нервів: симпатичним і блукаючим. Симпатичні нерви […]...
16. Сенсорна фізіологія Сенсорний рецептор може бути терміналом аксона – периферичного відростка чутливого нейрона, або контактує з терміналом ненервной кліткою (рис. 8-1, Б, В), а також рецепторним нейроном (палички і колбочки сітківки, нюхові нейрони). У кожному разі в мембрані нервової терміналі або рецепторном нейроне у відповідь на подразнення (сигнал) розвивається збудження – відповідна Електрогене реакція у вигляді зміни […]...
17. Електричні органи У деяких риб, що живуть у річках і морях, є електричний орган, що утворюється з м’язів і складається з особливих м’язових волокон (скат, вугор) або з шкірних залоз (сом). Будова електричних органів схоже, незважаючи на їх різне походження. Вони складаються з пластинок або стовпчиків. Електричний орган – це батарея з послідовно включених електричних пластинок. Напруга […]...
18. Рефлекс, рефлекторна дуга Рефлекс – це відповідна реакція організму на подразнення рецепторів, здійснювана за участю центральної нервової системи. Шлях, по якому проходить нервовий імпульс від подразнюючого рецептора до органу, що відповідає на це роздратування, називають рефлекторною дугою. Анатомічно рефлекторна дуга являє собою ланцюг нервових клітин, що забезпечує проведення нервових імпульсів від рецептора чутливого нейрона до ефекторного закінчення в […]...
19. Роздратування і збудження У минулому столітті було виявлено, що за певних умов одиночне порогове роздратування і одиночне максимальне роздратування м’язи серця викликають однакові по висоті і силі скорочення серця та однакові по висоті і швидкості поширення біоелектричні струми. Надалі було висунуто уявлення про те, що не тільки серце, а й кожне окреме нервове волокно або окреме м’язове волокно […]...
20. Дивергенція Дивергенція – властивість нервових клітин контактувати з багатьма іншими нейронами (рис. 8-6, I). Дивергенція нервових імпульсів – можливість входять в нервову систему сигналів порушити якомога більшу кількість нервових клітин. Є два види дивергенції. Дивергенція підсилює типу (рис. 8-6, 1А) полягає в тому, що вхідний сигнал поширюється на збільшення кількості нейронів, що входять до складу однієї […]...
21. Анатолій Дімаров. Розповідь про письменника. “Блакитна дитина”. Внутрішня гідність і повага до людей – риси характеру юного героя, стимули його поведінки Мета. Схарактеризувати образ головного героя, вміти виділяти головне; розвивати вміння узагальнювати, проводити паралелі; виховувати почуття гумору. Обладнання: міні-виставка творів: “Тореадори з Васюківки” В. Нестайка, “Митькозавр з Юрківки” Я. Стельмаха, “Звук павутинки” В. Близнеця. Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання. 1. Виступи учнів з гумористичними розповідями. 2. Представлення ілюстрацій до твору з коментарем. II. Мотивація і […]...
22. Іонотропні рецептори Іонотропні рецептори здійснюють пряму передачу. Вони є іонними ліганд-залежними каналами, які активуються медіаторами, якщо медіатор виявиться відповідним до рецептора, за принципом “ключ-замок”. Відкриття каналів змінює іонний склад нейрона, в результаті чого формується постсинаптичний потенціал (ПСП). Чим більше виділиться медіатора, тим більше відкриється каналів в постсинаптичні мембрані, а отже, більше буде постсинаптичний потенціал. Оскільки до нейрона […]...
23. Загальні закономірності будови сенсорних систем Кожна сенсорна система (аналізатор, по Павлову) включає в себе кілька відділів. У периферичному відділі сигнал із зовнішнього або внутрішнього середовища перетворюється в електричний процес – нервовий імпульс. Це відбувається за допомогою спеціальних структур – рецепторних утворень. Імпульси з периферії по нервових волокнах надходять у головний і спинний мозок, а потім в кору великих півкуль, яка […]...
24. Нейрон – конспект Нейрон являє собою одноядерний клітку (діаметр ядра складає 18 мкм) розміром від 4-5 до 140 мкм, довжина відростків може досягати 1-1,5 м. Основною особливістю будови нейронів є наявність великої кількості нейрофибрилл, які формують в клітці густу мережу, а також пронизують відростки. Основною функцією нейрона є отримання, переробка, проведення та передача інформації, яка закодована у вигляді […]...
25. Механізми проведення збудження по нервовому волокну Механізм проведення збудження по нервових волокнах залежить від їх типу. Існує два типи нервових волокон: мієлінові і безмєлінові. Процеси метаболізму в безмієлінових волокнах не забезпечують швидку компенсацію витрати енергії. Поширення збудження буде йти з поступовим загасанням – з декрементом. Декрементное поведінку збудження характерно для низькоорганізованої нервової системи. Збудження розповсюджується за рахунок малих кругових струмів, які […]...
26. Анатомічні та фізіологічні особливості вегетативної нервової системи Вперше поняття “вегетативна нервова система” було введено в 1801 р французьким лікарем Беша. Цей відділ ЦНС забезпечує екстраорганние і внутріорганную регуляцію функцій організму і включає в себе три компоненти: 1) симпатичний; 2) парасимпатичний; 3) метасімпатіческой. Вегетативна нервова система має низку анатомічних і фізіологічних особливостей, які визначають механізми її роботи. Анатомічні властивості 1. Трикомпонентний осередкове розташування […]...
27. Тканини людського організму – біологія Питання 1. З якої тканини складається шкіра, стінки порожнини рота, вушні і носові хрящі? Шкіра і стінки порожнини рота складаються з епітеліальної тканини. Вушні і носові хрящі являють собою сполучну тканину. Питання 2. Чи можна вушну раковину вважати тканиною? Вушна раковина складається з м’якого хряща, а хрящ сам по собі – тканину. До того ж […]...
28. Порівняльно-фізіологічні та вікові особливості збудливості нервів і м’язів Н. Е. Введенський (1886) припускав, що чим вище рівень розвитку живої тканини в філогенезі, тим швидше виникає в ній збудження при пороговому роздратуванні. Це підтвердилося в дослідах з визначенням тривалості корисного часу. У процесі еволюції тканини стають все більш бистрореагірующій. Чим вище розвиток тканини, тим коротше її корисний час. Наприклад, корисний час гладкою м’язи шлунка […]...
29. Ретроградна амнезія Одне з найважливіших доказів електрофізіологічне природи короткочасної пам’яті – наявність феномена ретроградної амнезії після струсу мозку, забиття або електрошокової впливу на мозок. Ретроградна амнезія проявляється втратою пам’яті на події, що відбулися перед (в межах 30 хв) впливом на мозок. Таку втрату пам’яті пояснюють тим, що під впливом електрошоку або механічних впливів відбувається припинення циркуляції збудження […]...
30. Функції вегетативної нервової системи Вегетативна нервова система здійснює регуляцію внутрішнього середовища організму. Основний її функцією є збереження гомеостазу при різних впливах на організм. Вегетативна нервова система називається автономною, так як на відміну від соматичної не схильна впливам з боку центральної нервової системи. Вегетативна нервова система іннервує гладку мускулатуру внутрішніх органів, кровоносних судин і шкіру, серце і залози. До м’язів […]...
31. Взаємна індукція збудження і гальмування Явища індукції виникають і у великих півкулях (Д. С. Фурсик, 1921). Як і в спинному мозку, після порушення якогось пункту великих півкуль його збудливість знижується і, навпаки, після гальмування цього пункту його збудливість зростає (послідовна індукція). При виникненні збудження в якій-небудь ділянці в сусідніх ділянках збудливість знижується і, навпаки, при виникненні вогнища гальмування в сусідніх […]...
32. М’язове скорочення Скорочення м’яза відбувається при надходженні по аксонах рухових нейронів до нервово-м’язовим синапсам хвилі збудження у вигляді нервових імпульсів (ПД нервових волокон). Це непряме скорочення (опосередковане нервово-м’язової синаптичної передачею). Можливо і пряме скорочення м’яза. Під ним розуміють скорочення груп МВ (м’язові посмикування, фібриляції), що відбувається при порушенні будь-якої ланки послідовності процесів після секреції нейромедіатора з терминалей […]...
33. Нервові волокна Дендрити нервових клітин, як правило, короткі, розгалужені. У місцях розгалуження дендритів розташовуються вузли розгалуження, що впливають на проведення нервового імпульсу. Характерною особливістю дендритів також є наявність шипиків, які являють собою частину синапсу. Їх кількість, розподіл, форма залежать від функції нейрона і можуть змінюватися як у бік дегенерації, так і у бік появи нових шипиків. Аксон […]...
34. Клітинні рецептори Клітинними рецепторами називається білково-вуглеводний мембранний комплекс, здатний сприймати певні стимули, відповідаючи на них специфічною реакцією. Рецептори є на всіх клітинах, але деякі клітини спеціалізуються на рецепторної функції – вони називаються сенсорними рецепторами. Надалі ми познайомимося з різними видами рецепторів. Під мембраною виділяють субмембранную частина цитоплазми з особливою організацією опорно-сократимого апарату. Мембрани виконують в клітці три […]...
35. Будова і функції нервової системи людини Значення нервової системи Нервова система об’єднує, регулює, координує роботу органів і забезпечує цілісність організму. За допомогою рецепторів нервова система підтримує постійний зв’язок організму з зовнішнім середовищем. У цьому можна переконатися на такому прикладі. У жителів країн з жарким кліматом за рахунок регуляції нервової системи тіло охороняється від надмірного перегрівання. А у жителів гірських районів за […]...
36. Периферична нервова система – конспект Анімальна: вузли; стовбури; волокна: аферентні – рецептори, еферентні – ефектори. Вегетативна (автономна): вузли; стовбури; волокна: аферентні – рецептори, еферентні – ефектори. Оскільки даний текст присвячений проблемам “інтелектуалізації” керування виробом, то детальний опис периферичної нервової системи, що є в основному виконавчим засобом управління, тут не наводиться. Мінімальна структурна одиниця нервової системи – нейрон. Це цілісний інформаційний […]...
37. Механізм утворення звуку Кортів орган, розташований на основній мембрані, містить рецептори, які перетворюють механічні коливання в електричні потенціали, що збуджують волокна слухового нерва. При дії звуку основна мембрана починає коливатися, волоски ре-цепторних клітин деформуються, що викликає генерацію електричних потенціалів, які через синапси досягають волокон слухового нерва. Частота цих потенціалів відповідає частоті звуків, а амплітуда залежить від інтенсивності звуку. […]...
38. Синаптична передача інформації Вже відзначалася важлива роль мембрани в передачі інформації в мозку. Мембрана являє собою бар’єр для проходження нервового імпульсу. Саме тому зв’язки між нейронами опосередковуються хімічними передавачами – нейромедиаторами (mediator – посередник, англ.), Що виділяються з закінчень аксонів в області спеціалізованих міжклітинних контактів – синапсів. Синапс є мембрани двох сусідніх нейронів (передавального інформацію і її одержує) […]...
39. Структура дуги вегетативного рефлексу Морфологічним субстратом вегетативної нервової системи є рефлекторні дуги, що складаються з ланцюга аферентного, вставочного (асоціативного), еферентної (виконавчого) нейронів (рис. 30). Аферентні ланка представлено нейронами, розташованими в спинномозкових гангліях і утворюють спільний з соматичними нервами змішаний Вісцеросоматична шлях, а також власними афферентамі (клітини Догеля II типу) в предпозвоночную (превертебральних) і внутріорганних (інтрамуральних) гангліях, периферичні відростки яких […]...
40. Полярний закон Пфлюгера Пфлюгер (1859) встановив, що при подразненні постійним електричним струмом збудження виникає в момент його замикання або при зростанні його сили в області додатка до раздражаемой тканини негативного полюса – катода, звідки воно поширюється вздовж по нерву або м’язі. У момент розмикання струму або при його ослабленні збудження виникає в області програми позитивного полюса – анода. […]...