Популяційно-статистичний метод

Популяційно-статистичний метод – це метод вивчення поширення спадкових ознак (спадкових захворювань) в популяціях. Суттєвим моментом при використанні цього методу є статистична обробка отриманих даних.

Під популяцією розуміють сукупність особин одного виду, які тривалий час мешкають на певній території, вільно перехресних один з одним, що мають спільне походження, певну генетичну структуру і в тій чи іншій мірі ізольованих від інших таких сукупностей особин цього виду.

Популяція є не тільки формою існування виду, але і одиницею еволюції, оскільки в основі мікроеволюційних процесів, що завершуються утворенням виду, лежать генетичні перетворення в популяціях.

Вивченням генетичної структури популяцій займається особливий розділ генетики – популяційна генетика.

У людини виділяють три типи популяцій :

    Панкмітичні; Деми; Ізоляти, які відрізняються один від одного чисельністю, частотою внутрішньогрупових шлюбів, часткою іммігрантів, приростом населення.

Населення великого міста відповідає панміктичній популяції. У генетичну характеристику будь-якої популяції входять такі показники:

    Генофонд (сукупність генотипів всіх особин популяції); Частоти генів; Частоти генотипів; Частоти фенотипів, система шлюбів; Чинники, що змінюють частоти генів.

Для з’ясування частот зустрічі тих чи інших генів і генотипів використовується закон Харді-Вайнберга.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Популяційно-статистичний метод