Поняття і визначення менеджменту
Це поняття стосовно до управлінської діяльності використовується у двох сенсах – процесному і структурному. В якому сенсі використовується поняття організації, зазвичай ясно з контексту.
У процесному сенсі організація – це процес розподілу функцій і завдань діяльності підрозділів і окремих посадових осіб. Надалі буде в основному говоритися про організацію в структурному сенсі як сукупності елементів її організаційної структури.
Відволікаючись від окремих приватних аспектів, можна (слідуючи [2]) сказати, що основними структурними складовими будь-якої організації є люди, що входять в дану організацію, цілі, для досягнення яких організація існує, і управління, яке формує, мобілізує і приводить в рух потенціал організації для вирішення поставлених перед нею завдань. Виходячи з такого розуміння можна дати таке визначення.
Організація – свідомо координовані об’єднання людей для досягнення певних цілей.
Іншими словами, в структурному сенсі йдеться про організацію як про соціальне інституті. Надалі нами буде використовуватися слово організація насамперед у сенсі комерційної організації як юридичної особи, і, отже, терміни “організація” і “” комерційна, організація “найчастіше виступатимуть як синоніми.
У чинному Цивільному кодексі Російської Федерації чітко визначені поняття “юридичної особи” (ст. 48) та поняття “комерційна організація”, “некомерційна організація” (ст. 50).
Зокрема, в п. 1 ст. 50 сказано: “Юридичними особами можуть бути організації, що переслідують витяг прибутку як основну мету своєї діяльності (комерційні організації), які мають одержання прибутку як такої мети і не розподіляють отриманий прибуток між учасниками (некомерційні організації)”.
В якості ще одного синоніма для комерційної організації часто застосовується також слово “фірма”, який буде надалі часто використовуватися.
Тепер розглянемо поняття “управління” стосовно до організації, при цьому слід відрізняти управління в організації від управління організацією. Управління в організації є багаторівневим і на кожному рівні може містити одну або обидві з таких двох складових:
1) управління механізмами, машинами, верстатами та ін. Технічними засобами – так зване технологічне управління;
2) управління організацією як соціальним інститутом – так званий менеджмент.
Менеджмент – організаційне управління людьми та колективами.
У міру просування від нижніх рівнів системи управління організації до верхніх частка функцій технологічного управління (ТУ) зменшується, а в міру просування до самих нижніх рівнів – збільшується. Для функцій менеджменту (М) спостерігається зворотна картина, що можна умовно пояснити рис. 1.1. На самих нижніх рівнях управління зазвичай включає технологічне управління і менеджмент, при цьому функції технологічного управління виявляються домінуючими. У міру просування від нижчих рівнів управління до верхніх функції технологічного управління досить швидко вироджуються, а функції менеджменту починають домінувати.
На самому верхньому рівні (стратегічного управління), як і на інших верхніх рівнях управління, функції технологічного управління виявляються виродженими, внаслідок чого поняття стратегічне управління та стратегічний менеджмент виявляються синонімами.
Надалі мова піде про організаційний управлінні – менеджменті, для характеристики взаємопов’язаних елементів якого використовується поняття “система менеджменту”.
Система менеджменту – сукупність методів, прийомів, способів, засобів і реалізованих з їх використанням процесів управління, організацією.
В системі менеджменту, як і в системі управління, виділяють окремо розглянуті підсистеми – оперативну (іноді також тактичну) і стратегічну.
Тактичний менеджмент – управління організацією в реальному масштабі часу.
Оперативний менеджмент – управління організацією з урахуванням короткострокової перспективи..
Стратегічний менеджмент – управління організацією, орієнтоване на досягнення бізнес-успіху з урахуванням довгострокової перспективи.
Для порівняння оперативного і стратегічного менеджменту наводиться табл. 1.1 ([1], с. 15).
Існує вислів: “Робити справу правильно – це оперативний менеджмент. Стратегічний менеджмент – це робити правильну справу “. З табл. 1.1 можна зробити висновок, що стратегічний менеджмент – це таке управління організацією, яке спирається на людський потенціал як основу організації.
Зупинимося на понятті “стратегічний менеджмент” (синонім – “стратегічне управління”) трохи більш докладно. Стратегічний менеджмент являє собою частину менеджменту організації, яка об’єднує весь комплекс робіт професійної діяльності зі стратегічного аналізу, розробки та реалізації стратегії організації.
Стратегія організації – ділова, концепція на задану стратегічну перспективу.
Кінцева мета системи стратегічного менеджменту – виконання місії організації.
Місія – це найбільш загальна мета організації, чітко виражає в найбільш загальній формі основну причину існування і призначення організації (кажучи коротше – те, заради чого існує організація).
До основних функціональних складових стратегічного менеджменту можна віднести:
- 1) аналіз зовнішнього середовища; 2) аналіз внутрішнього середовища (оцінка сильних і слабких сторін) організації; 3) визначення місії і цілей організації; 4) розробка стратегій по конкретних підсистемах організації, оцінка альтернативних і вибір бажаних стратегій; 5) розроблення, розгорнуте визначення та оформлення загальної (корпоративної) стратегії організації; 6) реалізація стратегії; 7) стратегічний контроль виконання стратегії і необхідності її перегляду.
Основними завданнями стратегічного менеджменту є відповіді на питання:
- 1) Чи відповідають цілі нашої організації перспективам розвитку? 2) Який існуючий і майбутній профіль нашого бізнесу? 3) Що ми повинні зробити, щоб у перспективі забезпечити процвітання і безпеку організації?
Еволюція теорії та практики менеджменту може бути пояснена рис. 1.2 ([1], с. 5).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)