Понтій Пілат в романі “Майстер і Маргарита”

Головний герой твору Михайла Опанасовича Булгакова “Майстер і Маргарита” в своєму романі описує події, що відбуваються в Єршалаїмі. Важливий образ в цій сюжетній лінії – Понтій Пілат, який є своєрідним антиподом Ієшуа Га-Ноцрі. Понтій Пілат “Майстра і Маргарити” – один з найбільш неоднозначних образів у всій літературі.

Становище у суспільстві

Понтій Пілат є п’ятим прокуратором Іудеї. Персонаж належить до обраному стану. Автор кілька разів вказує на те, що в руках у героя знаходяться життя багатьох людей, так як в ньому “говорить римська влада”. Під час своєї служби Понтій Пілат керує римською армією і займається різними судовими розглядами. Внаслідок усього цього Понтій Пілат – дуже багатий і привілейований людина. Кесарія – місце проживання героя. Йому доводиться відвідувати Єршалаїм, в якому і відбулася зустріч Пілата з Ієшуа Га-Ноцрі, хоча він до безумства ненавидить це місто. У ставленні до Єршалаїмом і щодо у власній службі в цілому показаний характер героя.

Характер

Образ Понтія Пілата дослідниками розглядається неоднозначно. Так відбувається через характер цього принципового людини.

Письменник кілька разів називає прокуратора “жорстоким”, і сам Пілат визнає це: “я люте чудовисько”. Герой звик, що його вважають таким, це підкреслює його можливість бути володарем доль. Понтій – запальний і грізний чоловік, який не може помилувати Ієшуа через свою служби і боязні її втратити.

Незважаючи на весь грізний і гордовитий вигляд, прокуратор виявляється боязким і замкнутою людиною. Боягузтво – ось головний порок героя, як вказує на це Га-Ноцрі.

Однак причиною всього цього було самотність героя.

Проблематика

Характеристика Понтія Пілата неоднозначна, тому що герой – не стільки жахливий володар, скільки самотній і ніким не зрозумілий людина. Сенс самотності Понтія Пілата полягає у тому, що люди навколо бачать тільки його високе положення в суспільстві, вони не бачать в ньому справжню людину, Пілат абсолютно ніким не зрозумілий. Як правильно зауважує Га-Ноцрі, життя Пілата мізерна, у нього нікого немає, крім собаки Бангі. У неї герой “помістив всю свою відданість”. Він перестав вірити в людей, вважаючи їх всіх злими.

Зустріч Пілата з Га-Ноцрі стала переворотних в житті героя. Незважаючи на протилежні погляди героїв, і Понтій, і Ієшуа знайшли один в одному цікавих співрозмовників.

Однак інтерес до Ієшуа не мотивує Пілата врятувати його від страти. Він був упевнений, що виправдають саме Га-Ноцрі, тому не зробив спроби звільнити його.

Хоча він не спробував врятувати Га-Ноцрі від загибелі, за це він почав відчувати докори совісті. Він все більше переконувався в тому, що його посада не приносить йому щастя, а, навпаки, приносить тільки біль і розчарування. Понтій Пілат намагається загладити свою провину перед Ієшуа, якого стратили як справжнього злочинця, і замовляє вбивство Іуди, який зрадив Га-Ноцрі. Однак це не рятує героя від подальших мук совісті.

Понтій Пілат визнає свою помилку тільки після смерті Ієшуа і погоджується з ним в тому, що він володіє найстрашнішим пороком – боягузтвом, яка і стала причиною страти Га-Ноцрі. Страх, який був безпосередньо пов’язаний з владним становищем Пилата, керуватися ним, коли вирішувалася доля простої людини. Адже Пилат розумів: якщо він звільнить Га-Ноцрі і захистить його, він тим самим піде проти влади. Однак в цей момент вирішувалася доля не тільки Ієшуа, але і доля самого Понтія Пілата, який, стративши Га-Ноцрі, прирікає себе на вічне страждання і каяття.

У фіналі твору Понтій Пілат отримує свободу від ненависного йому безсмертя, яке герой отримав за те, що стратив Ієшуа. Прощення – ось головна думка всієї історії Пілата і Га-Ноцрі. Навіть та помилка, яку зробив прокуратор Іудеї, може бути прощена. Головне – каяття Понтія Пілата, яке допомогло йому визнати свою помилку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Понтій Пілат в романі “Майстер і Маргарита”