Помолися за нашу Вкраїну – Творча робота з української літератури
Світлій пам’яті Мар’яни Рудакевич
Ці слова Мар’яни Рудакевич, точніше не слова, а звернення до Господа Бога звучать якось благаюче та сумно.
Життя на рідній землі нічим замінити не можна, навіть якщо на її долю випали великі муки чи душить криза – екологічна, політична, соціальна, духовна.
Багатостраждальна наша ненька-Україна. Довгий і драматичний її шлях до незалежності. Ми сьогодні, як ніколи раніше, пишаємося борцями за кращу долю матері-Вкраїни – Тарасом Шевченком, Іваном Франком, Лесею Українкою.
Володимир Сосюра закликав берегти і плекати рідну мову, культуру, без якої ми – “територія, а не Вкраїна”. Найкращим пам’ятником для них є бажання кожного будувати рідну державу, яка б займала гідне місце в світі серед цивілізованих країн.
Я – українка, і моя рідна мова – українська. Я знаю від своїх батьків, як ще недавно зневажалась наша мова, переслідувалась, вилучалась зі школи. Я не уявляю собі зараз, як можна було мову свого народу так зневажати, масово звільняти учнів від її вивчення, роблячи освіту неповноцінною, а українську націю – безликою.
Для людини будь-якої нації сенс життя полягає в тому, щоб ніколи не цуратися свого походження, роду, ніколи не забувати своєї рідної мови. Треба шанувати свій рід, знати його історію, дорожити корінням, від якого пішло життя… Хіба може вмерти наша рідна мова, багатюща культура, що є зразком для інших народів світу? Ні! Але нашій мові потрібен вогонь любові, духовна міць і її широке застосування.
І тоді, я вірю, мине кілька років – і настануть інші часи для моєї країни. Хочу бачити її в майбутньому, насамперед, мирною, без війни і крові, без горя і сліз, могутньою, рівною серед передових країн світу, технічно розвиненою та автоматизованою на сучасному рівні; хочу, щоб усі наукові відкриття принесли тільки користь, щоб не повторився Чорнобиль, щоб ми не стали останніми, хто бачив справжніх журавлів у синяві небес, чув тьохкання живого солов’я і запах грибів у тінистому гаї.
Не може бути інакше: у благословенної землі моєї велике і світле майбутнє.
Я молюся за тебе, Вкраїно!
“Помолися за нашу Вкраїну” – наче чую крізь товщу землі застережливе напуття моєї ровесниці Мар’яни Рудакевич.
Related posts:
- Творча індивідуальність письменника (Леся Українка) – Творча робота з української літератури Ні, я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає. Так, ці безсмертні слова належать Лесі Українці. Дивний голос її чарівної поезії не сплутаєш ні з чим іншим. Є багато талановитих поетів, але Леся Українка – це унікальна неповторна поетеса з індивідуальним баченням світу, властивим тільки справжньому художнику. Як писав […]...
- Лист до Івана Яковича Франка – Творча робота з української літератури Шановний Іване Яковичу! З вашою творчістю я знайома давно. Ще з раннього дитинства мені відомі ваші чудові казки про тварин, з яких я вперше розпізнавала, де добро, а де зло, де правда, а де кривда. Коли була у восьмому класі, то прочитала повість “Захар Беркут”. Мене вразили образи Мирослави і Максима, здивував, збентежив патріотизм, велич […]...
- Дорогою до Тараса (триптих) – Творча робота з української літератури “І помоляться на волі…” Тарас Шевченко І я помолюсь. Помолюсь за мою Україну. Неподільну. Єдину. Соборну. Незалежну. Адже у ній – славний, вільний дух праотців наших. І ми з роду орачів, ратаїв. Всі – від отця Ора походимо. Народжені для праці, для поля, для лугів, для степів неозорих. І єднає нас споконвіку пісня Бояна славного. […]...
- Глибина і щирість почуттів закоханості, вірності, світлої радості у віршах П. Тичини – Творча робота з української літератури З давніх-давен лине по світу слава про Україну, про її щирий і працьовитий народ, про її лани, широкі поля, зелені гаї, тихі ріки й озера. І лине ця слава з уст наших самобутніх, неповторних поетів – Тараса Шевченка, Лесі Українки, Володимира Сосюри, Павла Тичини. Ніде немає такого степового роздолля, як у нас, такого колосистого моря […]...
- Художнє осмислення Чорнобильської трагедії в поемі Івана Драча Чорнобильська Мадонна – Творча робота з української літератури За тисячі літ існування судилося нашому народу пережити немало трагедій: різних нашесть, спустошень, зрад, варварських знущань. Але Чорнобильська трагедія – одна з найстрашніших. Вона не на одне століття, а на цілі віки. Як же осмислює цю трагедію, нашу спільну біду, наш біль, наше недбальство душі, рук і серця сучасний видатний поет Іван Драч? Його поема […]...
- Засудження війни в кіноповісті Олександра Довженка Україна в огні – Творча робота з української літератури За свою багатовікову історію український народ переніс багато випробувань. Але найстрашнішим лихом двадцятого століття стала війна проти гітлерівської Німеччини. Уявно переношусь у той далекий червневий світанок сорок першого року. Невже це можливо, щоб у якусь одну страшну мить зупинилось все, що зветься життям? Світ став чорним від вибухів і диму, страшним від людського зойку. Йшли […]...
- Краса людини і природи у кіноповісті Олександра Довженка Зачарована Десна – Творча робота з української літератури У синьому небі – журавлиний ключ, сумним курликанням летить він у далеку чужину, щоб навесні, коли перші промені сонця зігріють землю, повернутися назад. Чи трави тут духмяніші, чи сонце тепліше, що радо повертаються птахи у рідну сторононьку? Лише кволим не судилося повернутися. Одинокого журавля з перебитим крилом нагадує мені Олександр Довженко, що повертався до рідного […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє України – Творча робота з української літератури Україна. Вона боліла Тарасу Шевченку ще з самого дитинства. Боліла все життя. Україна для нього – це край неволі, де згвалтована любов, змарнована краса, розлите горе і неправедні закони. Пекучий біль за Україну-небогу, за просту людину-трудівника пронизує його поезії-стогони, поезії-заклики, поезії-пророцтва. Адже на його землі живуть не вільні українці, а раби без імені: затуркані і […]...
- Мої роздуми над прочитаною поезією Пісня про рушник Андрія Малишка – Творча робота з української літератури А дійсно, чи є “Пісня про рушник” Андрія Малишка гімном материнської любові? Напевно, є, адже ця поезія – це спогад героя, пройнятий материнським теплом і синівською вдячністю. У поезії мати дарує синові рушник, на якому “росяниста доріжка, і зелені луги, й солов’їні гаї”. Він є символом життєвої дороги, життєвої долі і пов’язаний з образом найближчої […]...
- Образ народного співця в поезії Т. Г. Шевченка – Творча робота з української літератури Народний співець. Кобзар. Лірик. Він народився в далекому минулому з мук і страждань українського люду, ввібравши в себе його пам’ять і славу, розум і совість, мрії і прагнення. В піснях та думах народного співця лунав не особистий розпач, а вселюдський гнів, палало ціле вогнище великої любові до свого народу, історії рідної землі. Любов до пісні, […]...
- Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні. Василь Стус – Творча робота з української літератури Упасти зерном… Упасти в рідній стороні, щоб прорости величаво над світом зла, жорстокості й неправди. Прорости на зло ворогам. На радість Україні. Тій Україні, що стукотіла грудочкою рідної землі у гарячім серці Василя Стуса. Важкий хрест своєї гіркої долі ніс на плечах поет. Його поезії – це новий крок у розвитку української літератури. Крок, зроблений […]...
- Що дала нам незалежність – Творча робота з української мови Чомусь обов’язковим ритуалом спілкування українців стало нарікання на всілякі негаразди. Звичайно, від економічної скрути зараз багато потерпає людей. З цим не можна не погодитись, адже значна частина нашого суспільства – зубожіла. Та нарікання на сучасну Україну лунають не через матеріальні труднощі, а мають ідеологічне коріння. Досить поширеною побутовою формою стало гасло “Чи потрібна та незалежність, […]...
- Мої роздуми над прочитаними сторінками роману Собор Олеся Гончара – Творча робота з української літератури …Крізь каміння бачити Собор. Сент-Екзюпері Здіймаються голуби над собором. Крилами своїми витягують стрілчасті шпилі у піднебесся, наче хочуть врятувати цей світ краси від земного полону. І погляд людський летить за птахами у височінь, щоб там, над хмарами, хлипнути повітря чистого, хоч на мить розправити крила душі, відчути солодку радість вільного польоту. Та куди б не […]...
- Крилаті вислови – Творча робота з української мови Панас Мирний Рідна мова Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Василь Мисик Слово Ласкавий легіт, але що в ньому, коли з пустелі віє він? Привітний вогник, але що […]...
- Франковими стежками Тернопілля (реферат) – Творча робота з української літератури Мирослава Мостепанюк Франко із нами поруч, Франко із нами йде! А. Малишко У 1911 році свідома громадськість урочисто відзначила 40-річчя літературної діяльності Івана Франка. У будинку на вулиці Понінській уЛьвові побувала не одна делегація,- щирі вітання Каменяреві линули з усіх куточків України. Ось піднесли Франкові ювілейний вінок з написом: “Мученикові за народну ідею”. – Від […]...
- Із цілющої скарбнички – Творча робота з української мови З давніх-давен люди важко працювали на рідній землі. Але завжди знаходилися ті, котрі прагнули завоювати наші землі. Про це складено багато легенд. Вони захоплюють і бентежать. Одну з них розповіла мені бабуся… Події відбувалися у той час, коли монголо-татари нападали на багаті українські землі. Бажання наживи привело їх до Зарваниці. Всі люди заховалися до церкви, […]...
- Трагізм образу матері в поемі Т. Г. Шевченка Наймичка – Творча робота з української літератури Мати… У цьому слові схрестилися воєдино біль і тривога, любов і надія, народження й вічність. І недарма наш безсмертний Кобзар на найвищий п’єдестал своєї поезії підніс матір, оту просту жінку, що серед неволі й страждань вміла терпіти, ласкати й любити. Обділила доля Тараса Шевченка особистим щастям, не зазнав він радощів дитинства, зарано у могилу злягла […]...
- Афоризми – Творча робота з української мови Із творчості Григорія Сковороди 1. Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним. 2. З усіх утрат втрата часу найтяжча. 3. Пізнаєш істину – ввійде тоді у кров твою сонце. 4. Не розум від книг, а книги від розуму створились. […]...
- Я вірю – Творча робота з української мови І Господа молім Я вірю в мою Україну. І знаю, що не для війн і розбрату ми народжені. І чую голос віщий нашого Шевченка: – Обніміться… Заради тихого раю на рідній землі у вільній сім’ї. Щоб не стала нам наша земля мачухою, відправляючи своїх дітей на чужинецький хліб заробітчанський. Щоб не згасла свічка надії, щоб […]...
- Патріотичний пафос поеми Мойсей Івана Франка – Творча робота з української літератури Патріотичний пафос поеми “Мойсей” Івана Франка Поема “Мойсей”- один із найкращих творів І. Я. Франка. Це видатний твір, який наснагою думки, величиною поетичного струменя належить до кращих зразків світової літератури. У творі розкрита вічна тема, що турбує людство здавна. Це боротьба між добром і злом, між світлом і тьмою, між духовним і матеріальним. У поемі […]...
- Роздуми над долею рідного народу у творі І мертвим, і живим… Т. Г. Шевченка – Творча робота з української літератури Нелегка в народу нашого історія. Нелегка його доля. Справжнім синам і дочкам України боліла доля народу, боліло серце за злидні, страждання, за віковічні кайдани рабства. Скільки славних імен вписано на сторінках нашої гіркої історії. Леся Українка, Іван Франко, Василь Стус… Та на вершині цих імен стоїть наш Тарас. Тарас Шевченко… Його надзвичайно велика любов до […]...
- Червоне – то любов, а чорне – то журба (інтимна лірика Д. Павличка) – Творча робота з української літератури Два кольори в людській долі: червоний – любов і чорний – журба. Чергуються вони в житті, як день і ніч, як сонце і місяць, як світло і темрява. Інколи перемагає колір любові – ясніше світить вранішня зірниця, веселкою виграє небо, швидше стукає серце. А коли владарює чорний колір – тьмяніє день, насуплюються хмари, замовкають уста. […]...
- Мої роздуми над прочитаними сторінками статті Євгена Сверстюка Шевченко і час – Творча робота з української літератури Читаючи статтю Євгена Сверстюка “Шевченко і час”, роздумую над величним образом Шевченка-людини, Шевченка-боголюба. Письменник підкреслює, що на хвилі історичних припливів і відпливів Тарас Шевченко то приходить до нас, як велике сонце, то віддаляється, як далека зірка, від якої залишається сама назва. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і нашу надію на […]...
- Трагедія роду Половців (за романом Ю. Японського Вершники) – Творча робота з української літератури О роде наш український! Роде наш прекрасний… Віки прошуміли над тобою, лихоліття підмивало твої корені, а густу крону розмітали вітри історії. Та ти жив! Жив і боровся, вірив і перемагав! Але були для тебе, роде мій вкраїнський, ще чорніші, ще тихіші часи. Це часи, коли брат ішов на брата! Підрубувалось твоє коріння, засихало гілля на […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Кавказ Тараса Шевченка) – Творча робота з української літератури Тарас Григорович Шевченко… Великий людинолюбець. Наш пророк. Його голос – це голос Правди, що здатна обійняти всю Україну, весь світ. Пророче слово поета виросло із людського стогону, із людського болю, гніву. Великий Кобзар знав, відчував, що у його народу – великий дух, велика сила. Він вірив, що: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Так! […]...
- Показ козацького лицарства і любові до України в романі Пантелеймона Куліша Чорна рада – Творча робота з української літератури Пантелеймон Куліш – один із будителів національної свідомості українців. Він вірив, що слово має велику силу, здатну зростити могутнє дерево української національної культури. Його роман “Чорна рада. Хроніка 1663 року” – це перший в українській літературі історичний роман. У ньому відтворено боротьбу різних груп козацтва за владу після смерті Богдана Хмельницького. На тлі реальних подій, […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко – Творча робота з української літератури Найяскравішою зіркою на поетичному небосхилі є велична постать Ліни Костенко – сучасної поетеси, вдумливої дослідниці душі людської, цінностей загальнолюдських. Що ж є вершиною найбільшої цінності в людині? Ліна Костенко відповідає на це запитання своїм романом “Маруся Чурай”. Лише любов облагороджує людину, підносить її до вершин неосяжних. Згадати хоча б слова: “її любов сягала неба…” Так, […]...
- Трагізм роду Половців (за романом Вершники Юрія Японського) – Творча робота з української літератури Трагічно промчав над долею України 1919 рік. Спливала земля ріками братньої крові. Ішли в бій за незалежність петлюрівці, боронили радянську владу червоноармійці. Чорним птахом літав по степах прапор махновців. Шаблею відвойовували денікінці “єдиную и неделимую”. Схрещувались у лютім герці світогляд і зброя, правда і неправда, брат ішов на брата. Жорстоко підрубувалось коріння роду вкраїнського. Про […]...
- І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила (за п’єсою І. Кочерги Свіччине весілля) – Творча робота з української літератури Журавлині ключі вічності пролітають над Іваном Кочергою, над його творами. Він був людиною дивовижної душевної краси, жив лише для літератури. Був сином і співцем свого народу, бо знав його, любив, для нього творив. Герої Кочерги завжди вабили і відштовхували, їхні дії захоплювали й обурювали, їхні гасла дивували й насторожували. Письменник чесно служив улюбленому мистецтву і […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси і таланту українського народу – Творча робота з української літератури Хочете серцем доторкнутися до поетичної біографії України – прочитайте “Марусю Чурай”, бо Маруся – це голос нашої землі, її совість, її пісня. Бувають, може, й кращі голоси, але такого другого немає, бо немає в світі другої Полтави, другої України. Ліна Костенко любовно виписує образ народної співачки, втілюючи в нього талант і моральну красу нашого народу, […]...
- Збірка Зів’яле листя Івана Франка – вершина духовної краси – Творча робота з української літератури Іван Франко у 1896 році видав збірку “Зів’яле листя”. У ній він відтворив своє внутрішнє “я”, відтворив особисто пережите. Проте образ ліричного героя збірки “Зів’яле листя” не можна ототожнювати з Франком. У передмові до другого її видання (1911) автор говорив про свої вірші, “що й без автобіографічного ключа вони мають самостійне літературне значення”. “Зів’яле листя” […]...
- Лісова пісня Лесі Українки – казковий світ рідного Полісся – Творча робота з української літератури Ім’я Лесі Українки овіяне всенародною любов’ю. Воно стоїть поряд із такими велетнями літератури, як Шевченко, Франко, Коцюбинський. Талант Лесі виявляється не лише в поезіях, вона була ще й відомим прозаїком, перекладачем, критиком і драматургом. Все життя Лесі – великий подвиг в ім’я народу. Її полум’яне слово було сповнене ненависті до неправди і зла, які панують […]...
- Моє рідне слово… Твір-роздум – Творча робота з української мови Мені здається, що ніщо так не впливає на формування національної свідомості, як рідне слово. Мене ще з дитинства полонило чудодійне слово Тараса Шевченка, що немов оте чарівне євшан-зілля прищеплює любов до рідного народу, до правди, до свободи. Ще з ранніх літ, читаючи твори Лесі Українки, я збагнув красу рідної землі, а оті “вишеньки-черешеньки, червоні та […]...
- Мамо моя! Україно – Творча робота з української мови Відлунює у моїх скронях кров прапращурів наших. Тих, котрі не хотіли себе ганьбою вкрити. Тих, хто не зраджував землю свою. Берегли, наче храм, її. На чуже добро не зазіхали, ворогів прощали, звичаї свої берегли, рідну мову і пісню через війни, через тюрми та заборони пронесли. Мамо моя! Вкраїно! Зараз чорного кольору у тебе багато, та […]...
- Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Яковича Франка Зів’яле листя – Творча робота з української літератури Село Лолин… Село Франкової любові і печалі. Село, в яке прийшла весна першого почуття. Ця весна розпустила міцні пагони справжнього кохання. Лише під осінь його листки зів’яли, і тихо зойкнула скрипка Франкової долі. Стародавня легенда про кохання говорить, що колись Бог роз’єднав людину на дві половини. Із того часу під звуки зачарованої скрипки шукає одна […]...
- Хто і у кого украв щастя? (за драмою Украдене щастя Івана Франка) – Творча робота з української літератури Від долі не втечеш… Так говорять старі люди, котрі пройшли тернистою стежкою життя. А інші твердять, що людина сама собі будує долю. Вона є ковалем свого щастя. Однією з умов щастя є міцні стосунки у сім’ї, які грунтуються на повазі, любові, довірі та взаємодопомозі. Здавна українська сім’я будувалася саме на таких моральних принципах. Нехай долі […]...
- Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… (за поезією Василя Симоненка) – Творча робота з української літератури “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” (за поезією Василя Симоненка ) Доля немилосердно відрахувала Василю Симоненку лише двадцять вісім років. Та художня палітра його поезії напрочуд яскрава і соціально вагома, хоча її можна вмістити всього в одній книжці. І ця поетична книжка – гімн великій любові. Любові до України, до […]...
- Моя сім’я – Творча робота з української мови Любов і добро – це ключ до щастя. А яке велике щастя, коли поруч з тобою мама і тато! І як це важливо, щоб мама і тато завжди були поруч. Адже коли нам гірко, коли нас хтось образив, то ми насамперед біжимо до них. їм відкриваємо всі таємниці, чекаємо від них поради і захисту. Мама […]...
- Із поетичного зошита – Творча робота з української мови Наталя Ліхновська *** Сьогодні був дощ І я Була з ним І ми Були разом Гуляли містом Падали На парасольки Потім стікали Робились калюжами Стелились під ноги Простим перехожим Але Ми були разом *** Якщо хочеш Знати правду Говори Зі собою правдиво Якщо хочеш Мене побачити Приглянься До себе уважно Якщо хочеш Мене почути Прислухайся […]...
- Вірю в майбутнє твоє, Україно – Творча робота з української мови Час пливе невпинною рікою, віддаляє від мене берег Дитинства… – Що візьму із собою у юність? – думка нестримно пульсує. І десь із сивих глибин віків озивається могутнє слово прасвятотців наших: …од отця Ора походимо. Не для меча народжені, Ратаями освячені. Корені духу мого зливаються з голосом внуків Даждьбога. “Будемо славні, бо славимо богів наших… […]...