Положення металів у Періодичній системі Менделєєва

У Періодичній системі Д. І. Менделєєва кожен період, крім першого (він включає в себе два елементи-неметалла – водень і гелій), починається з активного хімічного елемента-металу. Ці елементи утворюють головну підгрупу I групи (IA групу) і називаються лужними металами. Свою назву вони отримали від назви відповідних їм гідроксидів, добре розчинних у воді, – лугів.

Атоми лужних металів містять на зовнішньому енергетичному рівні тільки один електрон, який вони легко віддають при хімічних взаємодіях, тому є найсильнішими відновниками. Зрозуміло, що відповідно до збільшення радіусу атома відновні властивості лужних металів посилюються від літію до францию.

Наступні за лужними металами елементи, складові головну підгрупу II групи (НА групи), також є типовими металами, що володіють сильною відновлювальною здатністю (їх атоми містять на зовнішньому рівні два електрони). З цих металів кальцій, стронцій і барій називають лужноземельними металами. Таку назву ці метали отримали тому, що їх оксиди, які на Русі за старих часів називали “землями”, при розчиненні у воді утворюють лугу.

До металів відносять і хімічні елементи головної підгрупи III групи (ША групи), виключаючи бор.

З елементів головних підгруп наступних груп до металів відносять: в IVA групі – германій1, олово, свинець (перші два елементи – вуглець і кремній – неметали), в VA групі – сурму і вісмут (перші три елементи – неметали), в VIA групі тільки останній елемент – полоній – явно виражений метал. У головних підгрупах VIIA і VIIIA груп всі елементи – типові неметали.

1 Германій проявляє і деякі неметалічні властивості, займаючи проміжне положення між металами і неметалами.

Що стосується елементів побічних підгруп, то всі вони метали. Таким чином, умовна межа між елементами-металами та елементами-неметалами проходить по діагоналі В (бор) – Si (кремній) – As (миш’як) – Ті (телур) – At (астат) (прослідкуйте її в таблиці Д. І. Менделєєва ).

Атоми металів мають порівняно великі розміри (радіуси), тому їх зовнішні електрони значно віддалені від ядра і слабо з ним пов’язані. Друга особливість, яка властива атомам найбільш активних металів, – це наявність на зовнішньому енергетичному рівні 1-3 електронів. Звідси випливає найхарактерніше хімічна властивість всіх металів – їх відновна здатність, т. Е. Здатність атомів легко віддавати зовнішні електрони, перетворюючись на позитивні іони. Метали – вільні атоми і прості речовини – не можуть бути окислювачами, т. Е. Атоми металів не можуть приєднувати до себе електрони.

Слід, однак, мати на увазі, що поділ хімічних елементів на метали і неметали умовно. Згадайте, наприклад, властивості аллотропних модифікацій олова: сіре олово, або α-олово, – неметал, а біле олово, або β-олово, – метал. Інший приклад – модифікації вуглецю: алмаз – неметал, а графіт має деякі характерні властивості металу, наприклад електропровідність. Хром, цинк і алюміній – типові метали, але утворюють оксиди та гідроксиди амфотерного характеру. І навпаки, телур і йод – типові неметали, але утворені ними прості речовини володіють деякими властивостями, властивими металам.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Положення металів у Періодичній системі Менделєєва