Положення і роль ЗМІ в Білорусі
У Білорусії зареєстровано 1 514 друкованих періодичних видань, 9 інформаційних агентств, 52 програми телемовлення, 131 програма радіомовлення.
Свобода преси, гарантована конституцією, декларується, але не дотримується. Найбільші друковані видання, серед яких “Советская Белоруссия”, “Звязда”, “Республikа”, “Народна газета”, “Білоруська нива”, контролюються державою. Домінуючі позиції в регіонах має місцева державна преса, односторонньо висвітлює процеси в країні і за кордоном. Вільна від цензури недержавна преса зазнає утиску з боку держави. Багато незалежні газети закриті під різними приводами. Газети, випуск яких тимчасово призупинено, стикаються з серйозними проблемами в державних і приватних видавництвах і деякі з них змушені були переміститися в інтернет-простір. Білоруське законодавство носить обмежувальний характер щодо ЗМІ, зокрема в тому, що стосується їх реєстрації та перереєстрації.
З 25 березня 2004 року діє інструкція міністерства інформації “Про розповсюдження на території Республіки Білорусь періодичних друкованих видань, зареєстрованих в іноземних державах”. Вона передбачає більш жорсткий контроль за поширенням зарубіжних ЗМІ в Білорусії. На відміну від попереднього положення, яке діяло з 1998 року і стосувалося державного підприємства “Белпочта”, новий документ регулює діяльність всіх юридичних осіб та приватних підприємців, які поширюють зарубіжні видання. Нова інструкція стосується як підписки, так і роздрібної торгівлі. Всі юридичні особи та приватні підприємці, які розповсюджують зарубіжні ЗМІ, повинні погоджувати з Міністерством інформації каталоги або списки таких видань.
Преса видається білоруською, російською, німецькою, англійською, українською, польською мовами. Однак більшість газет в Білорусі виходять російською мовою і в меншій мірі – на білоруському.
Телепрограми Белтелерадіокомпанії охоплюють 100%, “Загальнонаціонального телебачення” – 98% населення країни. Радіомовні програми Белтелерадіокомпанії – “Перший національний канал Білоруського радіо”, “Культура”, “Сталща”, “Радіус-FM” – також охоплюють практично всю територію країни. Передачі обласних радіостудій можуть слухати 63,8% населення. Держава зберігає фактичний контроль над цими ЗМІ. Зростаючу конкуренцію їм складають кабельні та супутникові системи мовлення, доступні переважно в містах. Недержавне радіомовлення налічує 22 радіопрограми в діапазоні FM, що охоплюють від 4 до 55% населення. Із загальної кількості зареєстрованих періодичних видань та інформаційних агентств більш 2/3 є недержавними.
Білоруське телебачення значно поступається за змістом телепрограм і якості зображення російським телеканалам, що транслюються на територію Білорусії. Крім старожила білоруського ефіру – Белтелерадіокомпанії, в 2004 році було створено ЗАТ “Другий національний телеканал”, яке створює передачі телеканалу ОНТ, що транслюються по каналу ОРТ, вбудовані в сітку його телемовлення. Це дозволяє транслювати білоруські новинні і суспільно-політичні програми, що містять державну пропаганду, на широку аудиторію глядачів телеканалу ОРТ на території Білорусії. Крім ОНТ і 1-го національного телеканалу (БТ), в ефірі присутні також телеканали: Лад, Столичне телебачення (СТВ), Світ і ін. Передачі російських телеканалів транслюються на території Білорусії, подібно ОРТ, вибірково і піддаються цензурі з боку представників білоруської влади.
Телебачення в Білорусії широко використовується як інструмент впливу і політичного торгу з Росією. З 1 квітня 2009 року через програмної сітки білоруських операторів кабельного телебачення зникли російські телевізійні канали “НТВ-Мир”, “TB-Центр”, “Рен-ТВ”, “ОРТ-Міжнародне”.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)