Політика та інші сфери суспільного життя
У соціальних науках утвердився погляд, згідно з яким суспільство можна представити як сукупність взаємопов’язаних, але все ж відносно самостійних сфер або підсистем. Таких підсистем зазвичай виділяють чотири: економічну, соціальну, духовну, управлінську.
Економічна, господарська, – включає в себе сукупність відносин з виробництва та розподілення матеріальних благ, необхідних для підтримки активності людей в будь-якій сфері їх діяльності.
Соціальна – внутрішнє розчленування суспільства на великі і малі групи, що виникає на основі якогось об’єднуючого ознаки – поділу праці, етнічних ознак, форми власності на засоби виробництва та ін., А також відносини між цими групами та індивідами з урахуванням соціального статусу, спільності і відмінностей громадян за родом занять, розміром доходу, а також престижу.
Духовна – забезпечує виробництво духовних цінностей, а також їх трансляцію новим поколінням, формування як індивідуального, так і суспільної свідомості, у тому числі і свідомості політичного. Висока роль духовного виробництва в житті суспільства проявляється, на жаль, не тільки в його великих творчих, але і в чималих негативних, руйнівних можливостях. Як зазначав Зігмунд Фрейд, створення людини легко разрушімим, а наука і техніка, побудовані ним, можуть бути застосовані і для його знищення. Треба зважати на те фактом, що у всіх людей мають місце деструктивні, тобто антигромадські і антикультурні, тенденції і що у великого числа осіб вони достатньо сильні.
Природно, що цим руйнівним тенденціям суспільство має активно протистояти, для чого воно і створює ще одну область суспільного життя – управлінську.
Управлінська, або регулятивна, сфера включає в себе діяльність різного роду управлінців, у тому числі і політиків. Регулювання суспільних відносин – головне завдання діяльності зайнятих тут працівників.
Специфіка політичної діяльності, її відмінність, наприклад, від корпоративного менеджменту полягають у тому, що вона використовує в якості свого інструменту державу та інші політичні структури для відстоювання інтересів великих соціальних груп і суспільства в цілому. Підкреслюючи масштабність цієї форми владних відносин, кажуть, що політика – це доля мільйонів.
Політика надає всеохоплююче вплив на всі інші сфери життя суспільства. Найбільшою мірою політичний аспект представлений в діяльності законодавчих органів, особливо парламентів. Демократичний парламент – це орган представництва різних груп, де в мирних формах з’ясовується співвідношення їх інтересів і сил, що і фіксується в прийнятті рішень з питань внутрішньої і зовнішньої політики. Тут розглядаються найрізноманітніші питання: від гарантій прав і свобод особистості до питань про форму власності, рівні оподаткування та соціальних витратах держави.
Історії відомі різні моделі взаємодії політичної влади з іншими сферами життя суспільства. Коротко зупинимося на аналізі деяких таких історичних моделей.
В античному полісі (місті-державі) суспільство і політична влада майже повністю збігалися. Грецьке і римське суспільства будувалися на підпорядкуванні особистого початку суспільному, громадянина – державі. Благо держави ставилося вище благополуччя індивіда. Громадяни присвячували себе безкорисливої служінню суспільству і були готові віддати за нього життя. Саме на цих принципах грунтується держава, яка Платон представляв в якості найкращого, ідеального.
У середньовічному суспільстві становище мало змінилося. Тут також ще не склалося розмежування між державою і громадянським суспільством. Кожна людина належав якомусь сеньйорові. Для середньовічного політичної свідомості індивід, що не належить до якого-небудь спільноті, представлявся фігурою підозрілою, викликав недовіру. Він був як би шахраєм, заслуговуючим якщо не шибениці, то як мінімум свого негайного ув’язнення в тюрму. Але й Середньовіччя була притаманна певна динаміка, у тому числі і в області взаємовідносин суспільства і держави. У пізніше Середньовіччя передвісником прийдешніх змін стала поява нового ідеалу людини у вигляді святого пустельника, повного презирства до всього земного, включаючи і держава. Це було морально-політичне наслідок християнства, яке виявилося несподіваним для нього самого. Саме під впливом християнської орієнтації на особисте спасіння почався процес дезінтеграції, дроблення дотоле монолітного середньовічного суспільства, який врешті-решт і привів до зародження ідеї поділу держави і громадянського суспільства.
Прискоренню цього процесу сприяло визнання державою права осіб, що належать до так званого третього стану, володіти приватною власністю. Це основне право було поступово доповнено цілим комплексом особистих прав і свобод у всіх сферах суспільного життя.
У Новий час держава і суспільство вже чітко отграничивались один від одного. Цьому істотного зрушення у взаємовідносинах суспільства і держави значною мірою сприяла теоретична розробка даної проблеми насамперед у працях англійського філософа XVII ст. Джона Локка – основоположника ідей лібералізму. Це саме він вперше обгрунтував необхідність обмеження діяльності держави найнеобхіднішим, і тільки, а також створення в цих цілях конституційного уряду на основі суверенітету народу, яке гарантувало б свободу і рівне право для всіх. У суспільній свідомості стала затверджуватися думка, що роль держави повинна обмежуватися роллю нічного сторожа. Йому ж належить і ідея поділу влади на три її основні гілки – виконавчу, законодавчу і судову.
Слідом за Локком таку ж приблизно теорію поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову в якості найважливішого засобу контролю за її діяльністю з боку суспільства розвивав і французький філософ XVIII ст. Шарль Луї Монтеск’є.
Але незабаром з’ясувалося, що право приватної власності, як і інші особисті права, призводить не тільки до позитивних, але й до негативних результатів, роз’єднує людей, відчужує їх один від одного і тим самим послаблює державу і суспільство в цілому. За оцінкою німецького філософа Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля (1770-1831), глибоко досліджував цю проблему, держава уособлює об’єктивну тенденцію розвитку людства в напрямку до інтеграції, об’єднанню, у той час як громадянське суспільство висловлює світ приватних інтересів, індивідуальної активності. На думку Гегеля, єдність держави і суспільства виростає через створення системи цивільних і державних установ, вирішальну роль у якій все ж відіграє держава. Гегель вважав, що “існування держави – це хід Бога у світі”.
Звичайно, сучасна політична думка далеко пішла від подібних містичних уявлень, але тим не менш і сьогодні визнається, що політика найтіснішим чином пов’язана з іншими сферами суспільного життя, оскільки всі її зміст визначається економічними, духовними, соціальними умовами життя суспільства: рівнем соціального розшарування, етнічної і конфесійної структурою. Разом з тим сама політична діяльність полягає в проникненні в усі ці сфери і постійному впливі на них.
Ці всебічні зв’язки політики випливають з її сутнісних характеристик, найважливішою їх яких є її визначення як інструмента, який володіє авторитарним правом розподілу всіх цінностей, в якій би сфері суспільного життя вони не вироблялися. Ця унікальна риса політики добре виражається відомою формулою: “якщо ви не займаєтеся політикою, то політика все одно займеться вами”.
Але поряд з цим визнанням особливої ролі політики в суспільному житті сучасна політологія бачить, що все ж і у політики є свої межі, межі впливу на суспільні відносини, які вона, згідно затвердимось нині демократичним уявленням, не вправі порушувати.
Так, існує велика сфера міжособистісних відносин, яка піддається тільки моральному регулюванню. Існують і області, які традиційно користуються правом на певний рівень автономії, незалежності від держави, до числа яких відносяться сфери релігії, мистецтва, освіти, науки. Функціонування цих структур може регулюватися не тільки за допомогою закону, а й за допомогою таких принципів, як свобода совісті, свобода творчості, академічні свободи, права і свободи людини. Спираючись на ці принципи, громадяни все більш повно реалізують у різних видах своєї творчої діяльності відому формулу лібералізму: “дозволено все, що не заборонено”.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)