Політичні конфлікти: структура, особливості та типологія

Related posts:

1. Політичні конфлікти Вся політична історія – це низка безперервних конфліктів. Звідси резонно зробити висновок, що політичні конфлікти неминучі. Вони суть спосіб розвитку політичної сфери життя суспільства, вираз змагальності, конкурентності політичних суб’єктів. Політичне життя, зрозуміло, не зводиться тільки до конкуренції, але без неї темпи політичного розвитку і здатність суспільства вирішувати свої проблеми різко зменшуються. Без політичних конфліктів суспільство […]...
2. Світові політичні конфлікти Перша світова війна як приклад світового політичного конфлікту Більшість що виникають в світі політичних конфліктів носять груповий внутрішньодержавний характер і досить оперативно вирішуються за допомогою власних сил відповідних держав. Однак аналіз історичного розвитку людства дозволяє зробити висновок про те, що тільки в новій і новітній історії налічується кілька світових політичних конфліктів, що призвели до відкритих […]...
3. Структура політики Структура політики включає в себе: – організовану діяльність соціальних груп і представляють їх інститутів влади з управління громадським життям в інтересах цих груп або суспільства в цілому; – суспільні відносини між соціальними групами і спільнотами людей з приводу державної влади, її завоювання, утримання і використання; – політична свідомість і культуру, які становлять невід’ємну частину політичної […]...
4. Особливості політичних конфліктів Специфіка об’єктів і суб’єктів політичних конфліктів надає їм ряд характерних особливостей, що відрізняють даний вид міжгрупових конфліктів від усіх інших. У їх числі наступні. 1. Переважно відкритий характер, велика проявленість зіткнення інтересів. Політика – це сфера дозволеної суспільством боротьби, спосіб послабити соціальну напругу розрядкою емоцій в політичному змаганні. Звідси – схильність до зовнішніх ефектів, відома […]...
5. Теорія конституційних циклів: типологія, структура Конституційний цикл – період часу, в ході якого в суспільстві через відомі проміжки часу відбувається зміна основних станів конституційного регулювання – від втрати старої конституції – до прийняття нової, а потім трансформації останньої під впливом реальності. Циклічна зміна конституційних форм постає як концентроване вираження соціальних і політичних змін. Товариство являє собою цілісну систему, що тяжіє […]...
6. Типологія конфліктів Класифікація конфліктів різноманітна і залежить від безлічі факторів. Залежно від суб’єкта конфлікту розрізняють міжособистісні, міжгрупові і міжнародні. По спрямованості конфлікту можна назвати зовнішні і внутрішні конфлікти. Із зовнішніх конфліктів найбільш поширеними вважаються територіальні вимоги, розбіжності на дипломатичному або економічному рівнях. Всі ці конфлікти можуть виступати у формі воєн, збройних сутичок, політичних попереджень, економічних заходів. За […]...
7. Структура політичного конфлікту Джерело політичних конфліктів універсальний – це все той же задоволення базових потреб соціальних груп та індивідів, яке в складнострукурованих суспільстві не може бути забезпечено без узгодження та централізованої координації зусиль, чим і займається державна влада. В якості об’єктів політичних конфліктів виступає специфічний соціальний ресурс – державна влада, а також політичний статус соціальних груп (ступінь наближеності […]...
8. Ціннісні та ідентифікаційні конфлікти Досить потужно представлені в Росії і політичні конфлікти ціннісного толку. Вони розгортаються в основному в духовній сфері, але, зрозуміло, роблять помітний вплив на базисні соціально-економічні процеси. Йдеться про протистояння таких ціннісних систем, як західництво – слов’янофільство (самобутність), лібералізм – консерватизм (реформаторство – контрреформаторство), індивідуалізм – колективізм, православ’я – інші релігійні конфесії і т. д. Чисто […]...
9. Есе “Політичні режими” Політичний режим – це спосіб політичного устрою держави, а іноді і управлінського ладу державної системи в окремо взятій країні. Це система методів і прийомів здійснення політичної влади в цій країні. Політичні режими в країнах світу можуть помітно відрізнятися один від одного за тими формами, якими дана влада здійснюється. За характером влади, з того, яка ідеологія […]...
10. Соціальні конфлікти Про конфлікти, які виникають в міжособистісному спілкуванні – їх причини, етапах розвитку конфліктної ситуації, шляхи виходу з неї, ви дізналися з попередніх параграфів. Тут ми зупинимося на більш масштабних конфліктах, які зачіпають великі групи людей, а іноді й суспільство в цілому. Саме слово “конфлікт” походить від латинського conflictus і означає зіткнення. У суспільстві, як уже […]...
11. Політичні інститути Сутність політичних інститутів Політичні інститути являють собою систему установ, які організовують і обслуговують процес здійснення політичної влади. Політичні інститути забезпечують встановлення політичної влади, її підтримку, обмін діяльністю між владою і різними іншими сферами політичного життя, передачу політичної інформації суспільству і інші важливі для суспільства функції. Традиційно, основними політичними інститутами є держава, громадські організації (руху), а […]...
12. Політичні рухи Загальносоціальні групи інтересів, претендуючи на вираз по суті загальнолюдських інтересів, розширюючись, можуть брати форму політичного руху. Цим терміном позначають форму масових колективних дій людей, що об’єднуються спільними поглядами і переконаннями. Це в принципі “нестрогая” форма політичної організації. Тут немає офіційної реєстрації учасників або формального членства, постійної політичної “навантаження” і ін. Від прихильників будь-якого руху потрібно […]...
13. Політичні процеси Різноманітні форми політичної діяльності суб’єктів політики утворюють політичний процес. У загальній формі політичний процес можна охарактеризувати як послідовна зміна, рух, розвиток політичного життя, має певну спрямованість. Політичний процес можна розуміти по-різному: – по-перше, як форму функціонування політичної системи суспільства та її розвитку; – по-друге, як один з суспільних процесів, який відрізняється від правового, економічного, ідеологічного […]...
14. Політичні процеси в сучасному суспільстві З часів французького філософа, соціолога Огюста Конта в соціальних науках сформувалася традиція виділяти при вивченні суспільства такі розділи, як “соціальна статика” і “соціальна динаміка”. Хоча нині в політології настільки прямолінійними фізичними аналогіями вже не користуються, але сама ідея такого підходу визнається дуже плідною. І справді, щоб отримати повне уявлення про політичну сферу життя суспільства, необхідно: […]...
15. Політичні організації У своєму прагненні впливати на державну владу кожна соціальна група виходить зі своїх інтересів. Звичайно, у кожної людини є особисті інтереси, але у великих груп виникають загальні, групові інтереси. Згадаймо про протиріччя, які ще на зорі свого розвитку породив капіталізм. Якщо робітники змушені продавати свою робочу силу, то всі вони зацікавлені продати її дорожче, т. […]...
16. Структура і типологія культури Розглядаючи питання про структуру культури, доцільно відштовхуватися від принципу структурування культури з її носію, тобто, конкретно-історичного суб’єкту. Визначаючи культурну цілісність як світову культуру, яка є сукупністю кращих досягнень національних культур, слід в якості структурних елементів світової, виділити національні культури (російська, англійська, французька, єврейська та інші), які, у свою чергу, будуть складатися з культур соціальних спільнот […]...
17. Політична влада і політичні режими Політична влада характеризується цілим рядом ознак: (1) легальністю використання влади; (2) обов’язковістю рішень; (3) публічністю; (4) різноманіттям ресурсів і т. д. Одна з істотних рис політичної влади – роль центру в прийнятті рішень. Використовувані способи владарювання дозволяють виділити різні типи політичних режимів. Якщо громадяни держави цілком і повністю підпорядковані центру, зосередив у своїх руках політичну, […]...
18. Політичні вчення Середньовіччя Політична думка Середньовіччя базувалася на античних джерелах, і найбільш авторитетними вважалися праці Аристотеля і Платона. У той же час середньовічні політичні ідеї обов’язково обгрунтовувалися релігійної догматикою, християнської або мусульманської. Так, походження влади, держави велося від “світу ідей”, як у Платона, а від Бога. Визнавалося, що оскільки Бог на небі один, то й на землі правитель […]...
19. Політичні суб’єкти та способи здійснення влади Простір політичної влади утворюється трьома основними вимірами: перше випливає з відносин між політичним суб’єктом і тієї соціальної спільністю, яку суб’єкт представляє – вісь представництва. Другий вимір являє собою різноманіття відносин політичного суб’єкта з різними соціальними інститутами суспільства і політичною елітою – це інституційна вісь. На третій осі відкладаються різні техніки і практичні рішення політичним суб’єктом […]...
20. Політичний процес: сутність і структура Зміст поняття “політичний процес” охоплює два аспекти політичного життя: функціональний (як політична система діє, відтворює і зберігає себе) і динамічний (як та ж система еволюціонує, реформується, розцвітає або деградує). Строго кажучи, для опису динамічних характеристик політичних систем більше підходить поняття “політичний розвиток”. Однак у загальному потоці політичного життя процеси, пов’язані з підтриманням існуючого політичного порядку, […]...
21. Типологія політичних культур Переходячи до другого питання, слід зазначити, що політична культура формується під впливом численних, різноманітних факторів. Ця обставина зумовлює і різноманіття типів політичної культури. Диференціація політичних культур здійснюється у відповідності з тим чи іншим критерієм. У масштабах сучасного світу, наприклад, можна виділити політичні культури залежно від їх національних особливостей. Кожна з них виникла під впливом історичного […]...
22. Типологія Г. Авцінова Типологія політичних лідерів, запропонована російським дослідником Г. Авціновой, будується на тій підставі, що політика в цілому і політичне лідерство зокрема пов’язані з феноменом влади. “Хто займається політикою, той прагне влади, – нагадував М. Вебер, – або до влади як засобу, підлеглому іншим цілям (ідеальним чи егоїстичним), або до влади” заради неї самої “[52]. По відношенню […]...
23. Політико-географічна структура Азії та регіональні конфлікти Крупний за розмірами регіон світу, що займає 27,7 тис. Км2 з населенням близько 3,7 млрд людей, являє Зарубіжна Азія. Політико-географічна структура регіону включає 38 суверенних держав (без країн СНД) і формується Палестинську автономію. Політична карта Азії формувалася протягом багатьох століть, але ще на початку ХХ ст. незалежні держави займали всього 1/2 частину континенту. На початку […]...
24. Організаційна структура держави Організаційна структура держави представлена ​​наступними елементами: Законодавчі органи влади; Система судових установ; Органи виконавчо-розпорядчого характеру; Армія; Органи контролю громадського порядку і державної безпеки. Ці функції дозволяють не тільки управляти суспільством і представляти його інтереси, а й застосовувати методи примусу по відношенню до окремих громадян або цілим націям. Прикладом цього служать масові політичні репресії в СРСР, […]...
25. Позасистемні політичні вираження Кожен освічений соціальний колектив володіє значним потенціалом політичного вираження, який лише частково представлений інституціоналізованої колами. Така реальність, притаманна всім сучасним суспільствам, отримує подальший розвиток. Це пов’язано з посиленням соціальної мобілізації, а також ще і з тим, що влада змушена у своїй діяльності звертатися до диференційованих соціальних інститутів і акторам. Соціальна мобілізація в підсумку виявляється нерозривно […]...
26. Міжособистісні конфлікти Слово “конфлікт” викликає у нас неприємне почуття тривожності. Воно нікому не подобається. Тим часом конфлікт – природна форма людських відносин. Його не слід побоюватися, але треба знати його природу і способи вирішення. Конфлікти між особистостями Радимо запам’ятати! Конфлікт – це незгода, суперечка або зіткнення людей, різних інтересів, думок. Цікаві факти Встановлено, що 80% конфліктів виникає […]...
27. Конфлікти російського федералізму Наступна “точка сходження” конфліктних інтересів пов’язана з федеративним устроєм нашої держави. Основа конфлікту “центр – регіони” закладена в самому принципі федеративного об’єднання держав. І в розвинутому демократичному суспільстві особливої ​​небезпеки не представляє. Російський же варіант федерації до звичайних її проблем додає свою специфіку, потенційно є джерелом додаткових конфліктів. Російську Федерацію (станом на 2010 р) становлять […]...
28. Що таке політика, її особливості і способи владарювання Політичну владу визначає комплексність всіх механізмів і способів впливу політичного суб’єкта (держави) на поведінку політичних об’єктів (соціальних груп, спільнот та індивідів). Політична влада – це реалізована державою здатність координувати, управляти і підпорядковувати інтереси членів суспільства безумовної політичної волі. Особливості: Використання сили, як легальний метод впливу; верховенство над усіма іншими видами влади і обов’язковість виконання рішень […]...
29. Конфлікти цивілізацій Міждержавні зіткнення рубежу XX-XXI ст. крім явного розбіжності економічних і політичних інтересів виявили ще однуважливу складову – культурну, або цивілізаційну. У XX ст. цей компонент політичного протиборства був прихований, завуальований домінуючим протистоянням двох соціально-економічних систем – капіталістичної і соціалістичної. Значною мірою конфлікт між ними був перенесений і на третій світ (так звані країни, що розвиваються), […]...
30. Особливості та види політичних прав Виявимо особливості та види політичних прав. Особливості політичних прав Політичні права займають особливе місце в загальній системі основних юридичних свобод особистості. Разом з особистими політичні свободи відносять до так званого першого покоління прав людини. Зазначені дві групи прав були оформлені буржуазно-демократичними революціями і придбали юридичне визнання в перших конституційних актах США, Франції та інших держав […]...
31. Політичні рамки заміщення Вирішальна роль католицької церкви чи інших релігійних акторів як фактично опозиційних авторитарної влади вказує ще на один напрямок досліджень. Під франкістської Іспанії, Польщі, Східній Німеччині, Бразилії, Філіппінах, Ірані, в мусульманських країнах взагалі, а також у Південній Кореї та Індонезії релігійні агенти виступали не як політичні актори, покликані замінити владу. Вони втручалися в інституційні порожнечі, пов’язані […]...
32. Політико-географічна структура і конфлікти в Америці Америка, або Новий Світ, гігантської дугою простягнулася з півночі на південь між Атлантичним і Тихим океанами, займаючи близько 42,5 млн км2, а разом з Гренландією – більш 44,5 млн км2. У фізико географічному відношенні вона включає два материка – Північну, (без Гренландії) близько 24,3 млн км, і Південну Америку (Близько 18 млн. Км). У політико-географічному […]...
33. Типологія Р. Такера У відповідності з цілями, які ставлять політичні лідери, і вплив, який чиниться ними на суспільство, американський політолог Роберт Такер (р. 1918) виділяє три типи політичних лідерів: консерватори, реформатори, революціонери. Консерватори орієнтуються неухильне збереження існуючих форм суспільного життя. Відповідно вся активність політичного лідера, його програма і дії спрямовані на обгрунтування необхідності збереження суспільства в його сучасному […]...
34. Політичні еліти У регулюванні політичних процесів, у визначенні стратегії, цілей і пріоритетів політики важливу роль відіграє специфічний суб’єкт політики – політична еліта (фр. Elite – кращі, добірні, обрані групи або представники якоїсь частини суспільства). Вона концентрує в своїх руках владу, монополізуючи права на прийняття політичних рішень. Об’єкт владарювання політичної еліти – пересічні громадяни суспільства, політичні групи і […]...
35. Громадянські та політичні свободи Політичні та громадянські свободи – один з найважливіших прав людини, визнані багатьма державами. Громадянські та політичні свободи Вони мають два основних вектори : вимоги від держави надання громадянам певних політичних і юридичних можливостей, та забезпечення юридичного захисту людини державою. Громадянські та політичні свободи закріплені у Загальній декларації прав людини. Свобода зібрань Свобода зібрань є правом […]...
36. Соціально-політичні концепції античності Розвиток інноваційної хвилі спостерігалося в античному суспільстві, що супроводжувалося і одночасним оформленням політичної думки з рухом самої політичного життя. Але політична думка в розвиненому суспільстві не може залишатися на рівні практичних висновків і узагальнень, вона неодмінно оформляється в теорію. Безпосередньо її народженню в античному світі передувала поява держави з його специфічними інститутами-законами, закріпленими в праві, […]...
37. Політичні змінні та порівняльний аналіз партій Потрібно сказати, що при проведенні порівняльного аналізу партій і партійних систем необхідно враховувати не тільки історію і соціологічні змінні. Відомим чином самостійне значення має і власне політична змінна. Особливу роль у цьому зв’язку має революція. Так, Французька революція впливала на ідеологічні та політичні позиції індивідів і груп з питань будівництва республіки. А це зіграло значну […]...
38. Особливості літературного процесу 70 – 90-х років ХІХ століття. Багатогранна діяльність І. Франка – СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА МИСТЕЦЬКО-КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ ВІД ДАВНИНИ ДО ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ План 1. Соціально-політична ситуація другої половини 60-х – 80-х років ХІХ століття. 2. Періодика (журнали, альманахи, газети) українською мовою: їх вплив на формування української журналістики. 3. Особливості розвитку української літератури цього періоду: поезія, проза, драматургія. 4. Літературно-критична діяльність І. Франка. Мета: поглибити знання студентів про особливості розвитку літературного процесу цього періоду, його основні стильові напрями […]...
39. Життєвий і творчий шлях В. Винниченка – СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА МИСТЕЦЬКО-КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ ВІД ДАВНИНИ ДО ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ План 1. Неординарність постаті В. Винниченка – політика і письменника. 2. Особливості проблематики малої прози письменника: поєднання художності й публіцистики. 3. Проблеми патріотизму, псевдопатріотизму, ура-патріотизму, вибір гідної позиції і дотримання її в складних життєвих умовах (драми “Між двох сил”, “Базар”). Мета: поглибити знання студентів про життєпис, етапи становлення та творчу спадщину В. Винниченка; схарактеризувати особливості […]...
40. Види політичних конфліктів Зважаючи на складність і багатошаровості політичної сфери класифікація властивих їй конфліктів не може не бути багатовимірної. Традиційно найбільш загальними підставами виділення політичних конфліктів різного типу виступають: (1) сфера розповсюдження – внутрішньополітичні і зовнішньополітичні (міжнародні) конфлікти; (2) тип політичної системи – конфлікти тоталітарних і демократичних політичних систем; (3) характер предмета конфлікту – конфлікти інтересів, статусно-рольові, конфлікти […]...