Політичне лідерство – конспект

Політичне лідерство виражається в наданні впливу на великі групи людей. Воно засноване на особистих якостях лідера і його формально-посадовому статусі, який передбачає володіння владою. Німецьким вченим М. Вебером було виділено три основних типи лідерства: традиційне, легальне і харизматичне.
Відданість традиціям і звичаям є основою авторитету традиційних лідерів. Право на верховенство цього типу лідерів дістається у спадок. В основі харизматичного лідерства – віра у виняткові, особливі здібності лідера. Для лідерів раціонально-легального типу характерна віра в правомірність порядку їх обрання за допомогою усталених процедур і проходження формальним правилам.
Демократичний політичний лідер сприяє максимальному участі кожного в роботі групи, уникає концентрації відповідальності в своїх руках, намагаючись розподілити її між членами групи.
Авторитарний політичний лідер віддає перевагу недемократичним, монопольним методам.
Консерватори концентрують свої зусилля, обгрунтовуючи необхідність огородження сучасного їм суспільства від змін.
Реформатори є прихильниками радикальних перетворень суспільства шляхом здійснення широкомасштабних реформ.
Революціонери бачать свою мету в переході до абсолютно новій системі суспільного устрою.
Функції політичного лідера: аналітична (аналіз політичної обстановки); орієнтована (формулювання цілей, розробка програми дій); інструментальна (зміцнення зв’язку між владою і народом); інтегративна (охорона суспільства від розколу); комунікативна (налагодження політичної дискусії з опонентами).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Політичне лідерство – конспект