Політичне функціонування

Звичайно, всяке політичне дію в якийсь, хоча б і незначною, мірою змінює існуючу тканину політичних відносин. Однак на макрорівні (суспільства в цілому) ці зміни стають помітними лише тоді, коли вони в сукупності перевищують певну критичну масу і викликають якісні зміни політичної системи. Поки ж цього не сталося, вважається, що політична система перебуває в режимі звичайного функціонування. Для нього характерні стійкість політичних інститутів, рутинне застосування державною владою традиційних засобів керування, цілком очікуване, без сюрпризів, поведінку основних політичних суб’єктів, отлажен – ність конституційних, законодавчих, виборчих та інших політичних процедур. У такій ситуації, як любив висловлюватися К. Маркс, “єдиною рушійною силою розвитку є лише календар”. У цьому режимі політична система суспільства здійснює своє “просте відтворення”, насторожено зустрічаючи будь-які інновації.

Характерною особливістю режиму функціонування політичного процесу є циклічність, тобто розмірене повторюваність стадій і способів взаємодії головних суб’єктів політики. Як правило, циклічний ритм політичному процесу задає виборча система, що вимагає періодичного (раз на чотири-п’ять років) підтвердження легітимності і повноважень органів влади, формованих на основі народного волевиявлення. Буває, правда, і по-іншому: в колишньому СРСР, наприклад, цикл політичної активності визначався п’ятирічними народно-господарськими планами, основні параметри яких затверджувалися черговими з’їздами КПРС. На періоди підготовки останніх, так звані “рубежі п’ятирічок”, і доводився пік політичної активності всіх партійних і державних структур, напрямок діяльності яких могло істотно помінятися після якого-небудь “доленосного” з’їзду.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Політичне функціонування