Політична поведінка особистості

Вивчення першого питання слід почати з визначення, що таке особистість, а потім її якості і риси. Особистість – це біосоціальна істота, яка виступає носієм конкретних історико-соціальних відносин і досвіду попередніх поколінь.

Особистість (індивід) складається з органічного, біологічного і соціального (більш детально про цей аспект ви будете розглядати в курсі соціології). Головне якість для нас соціальне, бо воно визначає політичну спрямованість особистості. Формування особистості у всіх її аспектах в основному закінчується до 26-30 років, хоча триває все життя. До цього часу відбувається адаптація людини до політичних дій, складається орієнтація, формується власне “я” і розуміння своєї позиції. Це означає відбувається “соціалізація” особистості та її критичне засвоєння правил і норм поведінки в суспільстві.

Політолог Щегорцов під “соціалізацією” розуміє “введення людини в соціально-політичне оточення, в систему політичних відносин, внаслідок чого формується політична свідомість і політична культура”.

На людини при цьому впливають інститути політичної системи, партії та їхні лідери, засоби масової інформації, національні звичаї і традиції. З іншого боку особливий відтінок на цей процес накладає індивідуальність людини, її внутрішні механізми реагування, освіту і досвід. Включення особистості в політику відбувається за допомогою таких факторів:

– типом політичного режиму;

– існуючої політичною системою;

– партіями, організаціями і рухами;

– правовими нормами;

– засобами масової інформації.

На включення особистості в політичне життя впливають також і неполітичні фактори: сім’я, друзі, навчальні заклади, трудові колективи, культура, національні традиції і звичаї.

Враховуючи ці фактори, ми разом з тим не повинні скидати з рахунків і особливості особистості, розуміння нею своєї соціальної та політичної значущості.

Ступінь участі особи в політичному житті за Максом Вебером може бути: випадкової; за сумісництвом; професійної; як члена партії.

Типи політичної поведінки особистості, за Максом Верер, можуть бути зведені до таких норм:

– агресивність і терпимість;

– апатія і активність;

– протест і пристосування.

Необхідно також зауважити й те, що на політичну поведінку особистості впливають і її психолого-фізіологічні якості: воля, темперамент, пам’ять, емоції, інтелект, вік, стать, фізичний і психологічний стан здоров’я, стиль поведінки, ціннісні орієнтації, спосіб мислення. Таким чином, участь особистості в політиці залежить і від людини і від суспільства, в якому він живе, і від рівня його політизації. Для цього необхідно, щоб у суспільстві був високий рівень моралі, освіти і культури.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Політична поведінка особистості