Політична філософія Аристотеля

У філософії Аристотеля держава визнається найвищою метою моральної діяльності людини. Першоосновою держави є сім’я. Чоловік і дружина полягають у вільному моральному союзі, яким повинен керувати чоловік, але так, щоб і жінка не втрачала при цьому побутової волі. Влада батька над дітьми повинна бути ширше, ніж над дружиною. Рабам Аристотель зобов’язує беззаперечно коритися панові. Те, що греки тримають варварів в рабстві, справедливо, бо дикі племена є істотами нижчої природи. Відношення між ними і еллінами – те ж, що між тілом і духом.

Сім’ї, розмножуючись, утворюють громаду, а із з’єднання ряду громад виникає держава. Вища мета цього інституту – щастя всіх його членів. Щастя ж засноване на чесноти, тому першим завданням держави слід визнати обов’язок робити своїх громадян доброчесними людьми. Таким чином, держава – союз людей для загальної моральної діяльності з метою вироблення досконалого пристрою життя.

Аристотель вважає, що це досконале пристрій не повинно грунтуватися на крайньому ідеалізмі, як в “Державі” Платона. У своїй “Політиці” Арістотель відстоює ті ж середні, помірні принципи, що і в “Етиці”. Він відкидає заклики Платона до спільності жінок і майн, відстоює сім’ю і приватну власність, лише з деяким державним втручанням в економічні відносини і у справу виховання юнацтва. Для вироблення чесноти необхідний дозвілля. Тому повноправних громадян слід звільнити від фізичної роботи, переклавши її на рабів і неповноправних метеков.

У трактаті “Політика” Аристотель дає також огляд форм державного правління, зводячи їх до трьох: монархії (правління однієї особи), аристократії (правління небагатьох осіб) та демократії (загальнонародне правління; законну, помірну демократію Аристотель частіше іменує “политией”). Кожна з цих трьох політичних форм має свої переваги і недоліки. Коли останні отримують переважання над першими, три можливих форми держави переходять у свої “зіпсовані” різновиди – тиранію, олігархію і охлократію (влада буйної натовпу). Аристотель утруднюється віддати ясне перевагу одному з трьох типів державності, ратуючи лише за те, щоб вони не впадали в зіпсованість. Найкращим йому здається якесь поєднання аристократії з демократичною политией, де влада належить не темним низам, а розумному середнього стану.

Поділяючи общегреческий погляд, Аристотель вважає найкращим невелике за розміром держава – обмежуються одним містом і сусідній з ним областю, де всі громадяни знають один одного.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Політична філософія Аристотеля