Поліплоідія рослин

Поліплоідія – також досить поширений механізм еволюції, причому зустрічається вона не тільки у рослин, але також і в інших царствах. В останні роки полиплоидия відкрита у цілого ряду тварин – риб, амфібій, рептилій. Встановлено факт, що на зорі еволюції хребетних одна за одною сталися дві повногеномне дуплікації, що призвело до учетверенное всього генома.

Певний внесок у еволюційний процес вносить і міжвидова гібридизація. Ілюстрацією може служити ситуація в зоні сімпатріческого проживання двох близьких видів – звичайної і біло-шапкової вівсянок – близько 2,5 тис. Км із заходу на схід, від Уральських гір до Байкалу. Тут спостерігається досить високий рівень гібридизації, частка гібридів в окремих популяціях досягає 40-45%. Процес гібридизації динамічно розвивається в часі: для двох популяцій за 30 останніх років простежено різке зниження чисельності белошей-почни вівсянки, аж до її повного зникнення, і збільшення частки фенотипічних гібридів.

Активно обговорюється внесок у еволюційний процес відкритого наприкінці 1970-х рр. явища кардинальної просторової реорганізації спадкового матеріалу. Цей феномен був виявлений при вивченні розподілу хроматину в ядрах клітин малярійного комара. Встановлено істотні відмінності в тривимірній організації хромосом між різними, в тому числі і дуже близькими, видами. Відо-специфічний ряд характеристик, серед яких наявність-відсутність зв’язків хромосом з ядерною оболонкою, морфологія хромосомних ділянок прикріплення, локалізація місць контактів на хромосомах.

Аналогічні дані отримані і при вивченні просторової локалізації хроматину в ядрах клітин дрозофіли. Показано, що зміна архітектури інтерфазних ядер може розглядатися як механізм еволюційних перетворень таксонів.

На сьогоднішній день добре відомо, що не вся спадкова інформація, що передається з покоління в покоління, кодується послідовністю нуклеотидів молекул ДНК. Крім цієї генетичної інформації є ще й так звана епігенетична. Епі-генетика (“епі” – у перекладі з грецької “над”) – розділ сучасної біології, предметом якого є вивчення успадкування в ряду клітинних і організменних поколінь функціональної активності генів, не пов’язане зі зміною первинної структури входить до їх складу ДНК.

До такого роду епігенетичних явищ відносять, зокрема, пара-мутації, РНК-інтерференції, метилювання ДНК.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Поліплоідія рослин