Поліфонія
Поліфонія (грецьк. polyphonia – багатоголосся) – багатозвуччя, засноване на одночасному гармонійному поєднанні та розвитку рівноправних самостійних мелодійних ліній, один із найважливіших виражальних засобів у музиці та поезії. П, ‘Викликала великий інтерес у романтиків, символістів та ін., І V зорієнтованих на потенціювання мелодійних можливостей фоніки “у ліриці. Особливо якості П. виявилися у доробку раннього П. Тичини, надзвичайно чутливого до музики, котрий сам намагався проаналізувати своєрідність притаманного йому рідкісного поліфонічного чуття, як, наприклад, природні джерела “вертикальних ходів”, наявних у його вірші “Закучерявилися хмари”:
Закучерявилися хмари. Лягла в глибінь блакить… ,
О жилий друже, – знов недуже –
О любий брате, – розіп’яте –
Недуже серце моє, серце, моє лебідь той ячить.
Закучерявилися хмари.
Анафоричні рядки (другий і третій), на погляд поета, засвідчували думку в горизонтальному напрямку як запитання, що викликали відповідь у вертикальному, асоціювалися з музичним одночасним прийомом: “ля-сі (вгору) – ре-фа-сі (униз)…” Особливу роль у витворенні поліфонічної композиції виконує також витончене інструментування вірша, внутрішнє римування та стилістичний прийом кільця.
Related posts:
- Віреле Віреле (фр. virelai від virer – кружляти, повертатися) – дев’ятирядкова строфа у французькій поезії XV-XVI ст. Тут римуються другий, п’ятий та сьомий вкорочені рядки, інші – подовжені – охоплені своєю римою. В. застосовувалось як відповідь на ле (фр. lei – світський) – віршовану форму з трьох віршів, де кожен третій вкорочений рядок має свою риму […]...
- Рима. Способи римування Рима – це співзвуччя закінчень віршованих рядків. Погречески слово “ріфмос” означає “стрункість”, “співмірність”. Ми звикли до того, що у вірші, у пісні дуже часто однаково звучать закінчення останніх слів в певних рядках, розташованих поруч або через рядок. Знайдіть римуються рядки в пролозі до “Руслану і Людмилі”. Зверніть увагу, що римуються рядки розташовуються у вірші по-різному. […]...
- Невже ти народився – ВАСИЛЬ СТУС Невже ти народився Невже ти народився, чоловіче, Щоб зазирати в келію мою? Невже твоє життя тебе не кличе? Чи ти спізнав життєву путь свою На цій безрадісній сумній роботі, Де все людською мукою взялось. Ти все стоїш в моїй тяжкій скорботі, Твоїм нещастям серце пройнялось Моє недуже. Ти ж – за мене вдвоє Нещасніший. Я […]...
- Децима, Еспінела Децима (лат. decima – десята), або Еспінела (за прізвищем іспанського поета XVI cm. В. Еспінеля) – десятирядкова строфа зі сталою схемою римування: аббааггддг. Перший чотиривірш мав зав’язку ліричної колізії, останній – її розв’язку. Д. вживалася в іспанській поезії і як віршована форма глоси. Подеколи, передовсім у російській поезії (Г. Державін, О. Радищев), терміном Д. пойменовували […]...
- Інтимна лірика Сосюри – 10 клас – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Трохи незручно казати “інтимна лірика” про окремі вірші поета, який відрізняється небувалою відкритістю душі, відвертістю в самовираженні, який не ховає нічого від читача. У цьому нема нічого від “душевного стриптизу”, від колупання на людях гнійних психічних ран. Душа Сосюри – здорова й цільна у своїй ніжності, щирості, здатна кохати й пам’ятати. Мелодійні вірші Сосюри на […]...
- ДЖОН ЯЧМІНЬ – РОБЕРТ БЕРНС – Хрестоматія з зарубіжної літератури Зійшлись колись три королі Суміжних володінь І поклялись, заприсяглись, Що згине Джон Ячмінь. Взяли, вергли його в ріллю, Втовкли у глибінь І поклялись, заприсяглись, Що там йому амінь. Прийшла весна весела З теплом, з дощем рясним, І Джон Ячмінь піднявся знов, На диво їм усім. Настало літечко жарке – Стоїть Ячмінь, як гай, Пустив вуси, […]...
- Кільце Кільце – композиційна фігура у віршованому творі, що полягає у повторенні звуків, лексем, строф тощо, коли немовби змика-ються анафора та епіфора (див.: Симплока). Надзвичайно багата на цей прийом лірика П. Тичини, в якій спостерігається звукове К. (“Здаля сміялась струнка тополя”), лексичне (“Ой не крийся, природо, не крийся”), строфічне (“Закучерявилися хмари”). Подеколи стилістичну фігуру, в якій […]...
- Найдавніші люди – пітекантропи Зубна система нагадує зуби дріопітеків. Третій моляр був більший, ніж другий, а другий більше, ніж перший, у той час як у інших копалин гомінід, і особливо у сучасної людини, третій моляр в більшій чи меншій мірі виявляє явище редукції. Щелепа позбавлена підборіддя, дуже потужна. Однак типові для людини невеликі розміри іклів, повна відсутність паска з […]...
- Аналіз вірша Пушкіна “В’язень” З 1820 по 1824 Олександр Сергійович Пушкін перебував у південному посиланні. За свої колючі вірші волелюбний поет був заслав в запорошений Кишинів. По правді кажучи, Пушкіну “світила” заслання до Сибіру, але тільки завдяки проханню вірних товаришів він зміг уникнути цього. У Кишиневі Олександр Сергійович був визначений на державну посаду і служив секретарем у канцелярії. Таким […]...
- Лермонтов “Смерть поета” – аналіз Вірш – поетичний відповідь на смерть О. С. Пушкіна, глибоко шокувало не тільки особисто М. Ю. Лермонтова, але і всю Росію. Твір зробило відомим ім’я автора. Вірш не було опубліковано, його поширювали в списках. Тема вірша: призначення поета і поезії. Композиція: 1 строфа (20 рядків) – повідомлення про смерть поета; 2 строфа (13 рядків) – […]...
- Драма поета і драма особистості (за твором В. Сосюри “Червона зима”) В. Сосюра – поет, народжений буремною епохою 20 років XX століття. І ця епоха, з її складнощами і мінливостями, не пройшла повз творчість поета. “Червона зима” – це поема про громадянську війну в Україні, про поета та його участь у подіях тих років. Тому поема багато в чому автобіографічна. Ліричний герой, як і молодий В. […]...
- ОПИС-ПЕЙЗАЖ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Опис-пейзаж – це зображення в художньому творі картин природи, краєвидів, різних природних явищ. Через описи-пейзажі читачі краще уявляють місце подій, умови проживання дійових осіб. Пейзажі часто допомагають письменникові розкрити душевні переживання персонажів. Картини природи (пейзажі) часто розпочинають опис подій, хоч можуть використовуватися і всередині твору. Михайло Коцюбинський – прекрасний майстер пейзажу. Наприклад, в оповіданні “Ялинка” […]...
- Картини рідної Донеччини у творах “Вода десь точить білий камінь”, “Солов’їні далі, далі солов’їні” – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Володимир Сосюра був надзвичайно ніжною людиною, що дуже тонко відчуває красу рідного краю. Любов його до української землі, а також до своєї батьківщини, милої серцю Донеччини, відбилася в багатьох творах поета. Чутливий до змін у природі рідної землі письменник пише: Солов’їні далі, далі солов’їні Знов весна розквітла на моїй Вкраїні. Любов до Вітчизни переповнює душу […]...
- Запросини – ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ – скорочено У холодному небі Золотий човен Із хмари на хмару, На хмару із хмари – І на місці… Я розкажу тобі таке, про що знаємо лише я та ніч… Там, Де три гори зійшлися, Там, Де три ріки злилися, Там, Де три шляхи зв’язалися, Стоїть хатка. А в тій хатці За трьома замками, За трьома дверима, […]...
- Тернарне римування Тернарне римування (лат. terni – по три) – розташування рим за схемою: аабввб (через два рядки на третій), одна з форм шестивірша (секстини). Яскравим прикладом Т. р, є вірш В. Герасим’юка “Ранкова пастораль”: Розвиднювалось. Ми пішли косити а За грунь. А нам навстріч несли трембіти а Чоловіки з присілка – хтось помер. б Була ще […]...
- Зіткнення, або Анадиплозис Зіткнення, або Анадиплозис (грецьк. anadiplosis – подвоєння) – стилістична фігура, що полягає у звуковому чи словесному повторенні кінця віршованого рядка та початку наступного: Згасає день за синіми лісами, За синіми лісами лягла імла; Пливуть рожеві хмари небесами, І тихо з небесами злилась земля. Стоять квітки, окроплені росою, Окроплена росою, тремтить трава. Мої думки захоплені красою, […]...
- БЛАКИТЬ – СТЕФАН МАЛЛАРМЕ – 11 КЛАС Блакить, одвічна блесть, в іронії священній, Ясна, прозоріша за квітів томну лінь, Поета, що клене безсило власний геній, Жене безплідною пустелею болінь. Біжу сліпма: вона в порожню душу хоче Мені загнати свій пронизливий докір. Куди втекти? Яку з твоїх громадь, о ноче, Затулить хоч на мить її убивчий зір? Тумане, линь! Пролий свій попіл монотонний […]...
- ТРИ СИНИ – ПАВЛО ТИЧИНА Приїхало до матері да три сини, Три сини вояки, да не ‘днакі. Що ‘дин за бідних, Другий за багатих. А третьому силу свою нігде діть, – Просто бандит. – Ой, мамо! – каже перший кароокий, – Який-то світ широкий! Не тільки в нас з нуждою бій, Не тільки ми тут з горем – Страждають люди […]...
- Водяна пара і хмари Ми звикли розглядати хмари як невід’ємну частину неба, проте далеко не всі учні знають, з чого складаються хмари і як вони утворюються. Хмари : поняття і види Хмари являють собою зважені в шарах атмосфери продукти конденсації водяної пари, які є видимими відносно поверхні Землі. Хмари складаються з хмарних елементів: дрібних кристалів льоду і крапель води. […]...
- ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ – ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Добрий вечір тобі, пане господарю, Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами, Радуйся! Ой радуйся… Та кладіть калачі з ярої1 пшениці, Радуйся! Ой радуйся… Бо прийдуть до тебе три празники2 в гості, Радуйся! Ой радуйся… Ой перший же празник – то Різдво Христове, Радуйся! Ой радуйся… А другий же празник […]...
- ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ І день і вік однаково минають. Не задержать Нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, І перша в другій спить, обі у третій, та, як вежа, Час виростає й меж не має й нас німить. Так на минулого й майбутнього раменах Повішено, мов плахту, долю нашу. Ми – ланцюга поодинокі звена, Ми – відтинок […]...
- Паломництво Чайльд Гарольда – Джордж Гордон Байрон – РОМАНТИЗМ – Хрестоматія Я мить чудову пам’ятаю, Коли мені з’явилась ти, Як осяйне видіння раю, Як чистий геній красоти. В сумній холодній безнадії, В людській тривожній метушні Звучав твій голос, наче мрії, У снах з’являлась ти мені. Йшли роки. Мрії чарівничі Розвіяв вітер часу злий, І я забув твоє обличчя, Твій стан і голос ніжний твій. У глушині […]...
- Сторінками улюблених поезій – 11 клас – ЄВГЕН МАЛАНЮК – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Велична й трагічна постать поета-емігранта, “залізних імператора строф” постає переді мною зі сторінок скромної книжки під дивною назвою “Невичерпність”. Я ніби відчуваю уважний, пильний, сумний, а часом і грізний погляд, погляд через роки поета, що стає моїм співрозмовником. Десь глибоко у свідомості лунає голос, низький, урочистий, який вимовляє оті слова, що чорними карлючками вкривають чистоту […]...
- АНДРІЙ М’ЯСТКІВСЬКИЙ – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА Андрій М’ястківський – автор багатьох прозових і віршованих творів. Однак найбільше вражають його поетичні пейзажі. Їх треба читати вдумливо, вслухаючись у звучання слів, уявляючи зображене. Тоді за словами оживуть чудові казкові картини. * * * Курличуть хмари, тьохкає вода, Дерева казку шепчуть на світанні, І вітер, ставши на далекій грані, Всю землю, мов колисанку, гойда. […]...
- ВІЧНОЖИВЕ СЛОВО ПОЕТА ( про М. Вороного) Одна із строф вірша “Палімпсест” Миколи Вороного не тільки розшифровує його назву, а є й метафоричним ключем для розуміння життя й творчості талановитого поета: Коли в монастирях був папірусу брак. Ченці з рукопису старе письмо змивали, Щоб написати знов тропар або кондак 1, І палімпсестом той рукопис називали. Та диво! Час минав – і з […]...
- Метаграма Метаграма – (грецьк. metagrdpho – внесення зміни у текст) – віршовий прийом (подеколи – літературна гра), який полягає в заміні початкової літери у слові, що призводить до появи нових слів з відмінним смисловим значенням (жито – сито). М. використовується у точному римуванні: Знов захід буряний. Недобрий. Знов пророкує кров’ю літер. Що ми загинем, яко обри, […]...
- Либонь усе життя на перехрестях – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ * * * Либонь усе життя на перехрестях, У пам’яті – стежки, шляхи, путі, А серце вперто знов таки береться Лихою звабою – світ за очі піти! Туди, де, стрінувшись негадано-неждано, Нам знов судилось навмання іти Алеями, де з лагідних каштанів Злітало квіття на твої й мої сліди, Де у мінливім надвечірнім світлі Пелюстки пролітали […]...
- ПРЕДШЕ – ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА Я вас любив, німуючи, то словом І вірив сліпо та тривожно знов, А ви боялися, щоб випадково Не виявив при людях я любов. Я вас любив, побожний то злорікий, Ви ж обминали, боячись, мене, І через те прощайте вже навіки, І хоч тепер вас серце обмине. Але коли у липні під каштаном Побачите потоптану траву […]...
- Ронсарова строфа Ронсарова строфа – шестирядкова строфа, названа за прізвищем французького поета XVI ст. П. де Ронсара, в якій рядки римуються за схемою: аабввб. Така форма застосована в поемі Г. Чупринки “Лицар-Сам”: Їде Лицар-Сам із бою, а Їде гордий сам собою, а Грішний кинувши вертеп, б В грішний край давно коханий, в Пишноцвітний, злототканий, в В рідну […]...
- Центон Центон (від лат. cento – клаптевий одяг) – стилістичний прийом, який полягає в уведенні до основного тексту певного автора фрагментів із творів інших авторів без посилання на них. Такими видаються поезії Юрія Клена, засвідчуючи культурологічну основу та глибоку інтелектуальну пристрасть в естетичному переосмисленні мистецьких явищ, духовного багатства української та світової літератури. Так, в епопеї “Попіл […]...
- ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА – АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Анатолій Костецький – щирий друг дітей. Його поетичні твори навчають бути добрими, відкритими, чесними. Герої книжок Анатолія Костецького активні, допитливі, веселі. Про них письменник розповідає з гумором, бо там, де доброзичливий сміх, – там і справжній розум. ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА Знов починається весна! Знов починаються дива… То серед двору із-під снігу Раптово визирне трава, То раптом […]...
- Яка строфа найкоротша, а яка найпоширеніша? Двовірш (дистих) – найкоротша строфа, що складається з двох рядків, об’єднаних парною римою. Наприклад: Мріють крилами з туману лебеді рожеві, А Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. А В. Симоненко Найпоширенішою є чотирирядкова строфа (катрен), в якій зустрічаються такі розповсюджені типи римування, як перехресне, суміжне (парне) і кільцеве (оповите). Перехресне римування: Чую ваш голос простий […]...
- ПАЛІМПСЕСТ – Микола Вороний Коли в монастирях був папірусу брак, Ченці з рукопису старе письмо змивали, Щоб написати знов тропар або кондак, І палімпсестом той рукопис називали. Та диво! час минав – і з творів Іоанна Виразно виступав знов твір Арістофана. Кохана! Це душа моя – той палімпсест. – Три роки вже тому, твій образ чарівливий, І усміх лагідний, […]...
- ПРАВДА – АНДРІЙ МАЛИШКО Мене навчала мати ще колись; Як виростеш, моя мала дитино, То мудрим будь i мужнiм будь в життi. Скупi два слова. Нелегкi два слова. У мудростi свої закони є: I цвiт, i злет, i несходимi пущi. Пiзнай краплину i точiння зiр, Зерно, i камiнь, i могутнiй всесвiт, А правда лиш одна – вона колюча, Гiрка […]...
- Аналіз вірша Пушкіна “Поетові” Тема поета і суспільства червоною ниткою проходить через усю творчість Олександра Сергійовича Пушкіна. Великий російський геній довгі роки намагався знайти відповідь на питання про призначення поета і його ролі в суспільстві. У 1830 році Олександр Сергійович пише вірш “Поетові”. Варто відзначити, що це були важкі часи для Пушкіна, його роботи піддавалися цензурі, суспільство з презирством […]...
- О КАПІТАНЕ, МІЙ КАПІТАНЕ!.. – ВОЛТ BITMEH – 10 КЛАС (Уривки) О капітане! Мій капітане! Наш корабель переміг Всі негоди Скінчено подорож нашу жахливу, ми досягли Нагороди, Переклад В. Коптілова Порт ось вже тут, дзвони гудуть, люд весь Довкола святкує, Очі всі стежать, кіль ваш тривкий, судно Відважне і люте; Та о серце! Серце! Серце! О червоні картинки нестерпні, Де на палубі мій капітан лежить, […]...
- Мадх Мадх (араб. – славлення) – панегірик, поширений в арабській доісламській ліриці. Спочатку М. призначався для прославлення чеснот певного героя чи роду, а з VI ст. адресувався можновладцям, як, приміром, аль-Мусакай аль-Абді, котрий звеличував Амира ібн-Гінда. Невдовзі М. поширився і в тюркомовних літературах, ставши обов’язковим складником славослівної касиди, як, скажімо, “Полишила мене Суад…” арабського поета Кааба […]...
- Аналіз вірша Пушкіна “Наслідування Корану” Закінчивши перебування на засланні на Півдні країни, Пушкін потрапив під домашній арешт. Практично два роки він жив в своєму родовому маєтку і щодня відчував на собі погляд наглядача. Таку позицію прийняв батько поета, намагаючись спостерігати і стежити за своїм сином. Олександр Сергійович не залишав території рідного дому. Він ходив у гості до сусідів і там […]...
- До А. П. Керн – ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ПУШКІН (1799-1837) – ПОЄДНУЮЧИ НАЙКРАЩЕ: ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ Я мить чудову пам’ятаю, Коли мені з’явилась ти, Як осяйне видіння раю, Як чистий геній красоти. В сумній, холодній безнадії, В людській тривожній метушні, Звучав твій голос, наче мрії, У снах з’являлась ти мені. Йшли роки. Мрії чарівничі Розвіяв вітер часу злий, І я забув твоє обличчя, Твій стан і голос ніжний твій. Олександр Арефов-Багаєв. […]...
- Жменька рідної землі – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Я згадаю село і криницю у кленах, Там дитинство цвіло на лугівках зелених, Де ходив пастушком і впивався зорею, Де осіннім листком так летів я за нею. Приспів: В очах постане біла хата, Що мріє в сонячнім теплі, Збентежить серце рута-м’ята І жменька рідної землі. Знову бачу село і з волошками жито, Що було те […]...