ПОЛІАННА ТА ЇЇ ДРУЗІ. ХУДОЖНІ ЗАСОБИ РОЗКРИТТЯ ОБРАЗУ ПОЛІАННИ

Мета: навчити учнів бачити і розуміти багатогранність образу головної героїні Полліанни, показати роль дружби в її житті; розвивати вміння та навички зіставляти образи, аргументувати цитатами з тексту, складати план до порівняльної характеристики героїні; виховувати співчуття, доброту, вміння дружити, знаходити цінності та орієнтири у дружбі і житті, здатність до позитивного світосприйняття.

Обладнання: портрет американської письменниці Елеонор Портер, текст повісті “Полліанна”, ілюстрації, мультимедійна презентація.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Любов – це безцінний дар.

Це єдина річ, яку ми можемо подарувати,

І все ж вона у тебе залишається.

Л. Толстой

Хід уроку

I. Перевірка домашнього завдання.

Стислий переказ твору за планом.

(План заздалегідь складено і написано на дошці, оскільки твір – об’ємний, близько 200 сторінок. Пункти плану можуть бути проілюстровані дитячими малюнками, які діти підготували до уроку.)

План переказу твору

1. Лист.

2. Обов’язок.

3. Приїзд Полліанни.

4. Кімната на горищі.

5. Гра в радість.

6. Школярка.

7. Нещастя.

8. Знову радість.

II. Повідомлення теми, мети та епіграфа до уроку.

Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми поговоримо про найважливіше. Чи погоджуєтеся ви зі словами Льва Толстого, які винесено як епіграф до нашого уроку?

Запишіть у зошити тему уроку та епіграф до нього. Як ви вважаєте, що нам більше потрібно в житті? Подумайте, що корисного ви можете отримати на уроці, чому навчитися?

Асоціативний кущ.

– Діти, які асоціації виникають у вас з іменем Полліанна?

ПОЛІАННА ТА ЇЇ ДРУЗІ. ХУДОЖНІ ЗАСОБИ РОЗКРИТТЯ ОБРАЗУ ПОЛІАННИ

III. Актуалізація опорних знань.

1. Словниковий диктант.

Записати в зошити лише ті ознаки, що характеризують повість як жанр літератури: віршована форма, великий обсяг, епізод з життя героя, значна кількість персонажів, рима, ремарки, історія життя героя, конкретний автор.

2. Завдання.

Продовжити за поданим початком характеристику Полліанни:

Весела, життєрадісна, щирий друг… (Можливі варіанти: смілива, совісна, вірна, кмітлива, фантазерка, добра, чутлива тощо.)

IV. Сприйняття нових знань.

1. Запитання.

– Чому спілкування з Полліанною дивує всіх, хто її оточує?

– Що спонукає жителів Белдінгсвіля стати прихильними до Полліанни, полюбити її?

– Як із появою Полліанни змінюється життя в маленькому містечку?

– Як назвав Полліанну один з персонажів книжки Джон Пендлтон? Чому?

2. Образ Полліанни.

Учитель. Характеристика літературного героя здійснюється за таким планом:

1. Портрет.

(Портрет – зображення в літературному творі зовнішнього вигляду, пози, рухів, виразу обличчя людини, її одягу, взуття тощо.)

2. Родина, походження.

3. Риси характеру.

4. Вчинки, які розкривають вдачу героя.

5. Ставлення героя до інших людей.

6. Ставлення автора до героя.

Виконання завдань творчо-пошукового характеру.

– Знайдіть у тексті та зачитайте портрет Полліанни.

(“…Худорлява дівчинка в сукенці в червону клітинку, брилику і з двома грубенькими світло-жовтими косами, що звисали на спині. Миле веснянкувате личко поверталось то ліворуч, то праворуч, видивляючись когось”.)

– За допомогою яких художніх засобів створено портрет, яка його роль, як він характеризує головну героїню?

(Епітети: “худорлява” – говорить про бідність та нелегке життя дівчинки; “миле” – говорить про привабливість, а також у поєднанні зі зменшувально-пестливим словом “личко” – про симпатії авторки до своєї героїні. Перші слова Полліанни, звернені до Ненсі, – “Я така рада, рада вас бачити” сповнені доброти і надії, дають оптимістичне спрямування всьому твору.)

– Відшукайте і зачитайте епізоди, в яких Полліанна говорить про своїх батьків. Як ці роздуми характеризують її?

(Дівчинка дуже страждає без батьків, родини, але тішить себе тим, що тато пішов на небо, щоб бути разом із мамою та іншими дітьми. їй дуже самотньо і вона щосили намагається знайти для себе розраду, тягнеться до людей, які, на жаль, не завжди до неї привітні.)

– Як розкривається характер головної героїні? (Через спілкування з мешканцями міста.)

Головна героїня – маленька сирітка з незвичайним ім’ям, яка володіє дивовижним талантом – нести світло і радість усім довкола.

Оточуючих дивує щирість і наївність Полліанни, її незлопам’ятність, балакучість, відкритість. її головна зброя проти неласкавого світу – це щире серце і радісний дух. Полліанна дарує радість усім, кого зустрічає: хворій міс Сноу, мовчазному незнайомцеві, бездомному хлопчикові, жвавій, гострій на язик, але добрій душею служниці Ненсі.

Завдяки Полліанні місцевий багатій повертає втрачений сенс життя, бездомний хлопчик знаходить родину, а тітка Поллі нарешті мириться зі своїм коханим. У романі “Полліанна” є образ, з яким неодноразово асоціюється маленька героїня книжки. Це – веселка. “Райдужна дівчинка”

– так назвав її один з персонажів книжки – Джон Пендлтон.

3. Роль Полліанни в житті мешканців міста Белдінгсвіля.

– Які зміни в житті героїв твору відбулися з появою Полліанни?

Робота в групах.

Дослідити, як Полліанна змінює життя мешканців міста.

Представник від кожної групи обирає картку з ім’ям героя твору – мешканця міста. Група знаходить уривок тексту, аналізує. Результати записує до картки у дві колонки: до першої – яким герой був, до другої – які зміни відбулися з ним після зустрічі з Полліанною. Іншим кольором позначити, які риси вдачі Полліанни проявилися в опрацьованому уривку.

Результати досліджень.

Тітка Поллі

Була: строга, холодна, стримана, з почуттям обов’язку, пунктуальна, нещасна, сумна, одинока.

Стала: турботливою, доброю, чуйною тіткою, яка дозволяла собі розпускати довге волосся, чепуритися, плакати, грати в гру “Радість” і бути щасливою заміжньою жінкою.

Лікар Чилтон

Був: завжди привітним, добрим, чуйним, але одиноким і нещасним, бо любив тітоньку Поллі, з якою їх розділяло давнє непорозуміння.

Став: завдяки Полліанні лікар зумів порозумітися з коханою жінкою і одружитися, стати щасливим чоловіком.

Джон Пендлтон

Був: замкнутим, похмурим, мовчазним, одиноким.

Став: люблячим, турботливим батьком усиновленого хлопчика Джиммі. Його життя стало яскравим, веселим, повноцінним.

Джиммі

Був: сумним, зневіреним, бездомним, хотів мати батьків, сім’ю і будинок.

Став: завдяки Полліанні у нього з’явились і сім’я, і названий батько, і будинок. Хлопець став щасливим.

Місіс Сноу

Була: дратівливою, вразливою, сердитою хворою жінкою, яка лежала в темній кімнаті і не дозволяла відчиняти вікна.

Стала: терпимою, уважнішою до оточуючих, дозволяла відчиняти вікна і пускати сонячне проміння в оселю, розчісувати своє кучеряве волосся, робити всілякі зачіски, прикрашені свіжими трояндами. Хвора почала навіть працювати. Вона в’язала одяг для дітей з притулку і раділа тому, що у неї здорові умілі руки.

Ненсі

Була: завжди привітною, турботливою, чуйною, люб’язною, але не любила свого імені.

Стала: завдяки Полліанні вона полюбила своє ім’я.

Священик Пол Форд

Був: засмученим, у розпачі, писав проповіді, розпочинаючи їх словами: “Горе вам…”

Став: усвідомив свою місію, роль у житті мешканців міста і починав проповіді так: “Радійте, люди…”

У результаті досліджень діти доходять висновків, що Полліанна стала для жителів міста путівником, рятівником, ангелом, який розбудив у них позитивне, навчив бачити хороше абсолютно в усьому, навіть у поганому. Вона навчила їх радіти життю! (Висновки учні записують у зошити.)

Учитель. Доповнює образ Полліанни її дивовижна здатність підмічати навколо такі речі, що навіть звичайні явища наповнюються сенсом. Звернімо увагу на висловлювання Полліанни.

– “Яка різниця, тепло на вулиці чи холодно, коли у твоїй кімнаті цілий день живе маленька веселка”.

– “Собаки й кішки чомусь розбираються в людях краще за самих людей”.

– “Житло стає Домом тільки завдяки жінці чи присутності дитини”.

– “Вона зовсім не схожа на інших, а коли люди не схожі, це так цікаво”.

– “Якщо не можеш радіти, радій, як можеш!”

– У творі є образ, з яким неодноразово асоціюється маленька дівчинка. Що це за образ? (Веселка.)

Герой повісті Джон Педлтон називає Полліанну “веселковою дівчинкою”. Не тільки за її вдачу, але й тому, що вона за допомогою кришталевих підвісок влаштовує йому справжню веселку. А в Біблії після всесвітнього потопу веселка стає заповітом, що символізує милість і прощення.

Висновки. Навчивши всіх своїй грі в радість, Полліанна таким чином знайшла багато друзів як серед однолітків, так і серед дорослих. Вона навчила кожного радіти життю!

4. Бесіда з метою усвідомлення прочитаного.

– На вашу думку, чому Полліанна стала улюбленою героїнею багатьох поколінь?

– А як ви ставитеся до Полліанни?

– Розкажіть про свої враження від її образу.

– Поясніть, за що жителі містечка Белдінгсвіля полюбили Полліанну.

V. Підбиття підсумків уроку.

Вправа з використанням методу “Мікрофон”.

– “Сьогодні я дізнався(-лася), що…”

– “Сьогодні мене вразило, що…”

VI. Домашнє завдання.

Подумати над запитаннями:

– Чому ти навчився у Полліанни?

– Як змінилося б наше місто або країна чи навіть планета, якби в ньому жила Полліанна або багато Полліанн? Свої роздуми записати.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ПОЛІАННА ТА ЇЇ ДРУЗІ. ХУДОЖНІ ЗАСОБИ РОЗКРИТТЯ ОБРАЗУ ПОЛІАННИ