Поль Верлен Поетичне мистецтво, Осіння пісня. Естетичні погляди поета у вірші Поетичне мистецтво. Зображення пейзажів природи і душі в Осінній пісні. Сугестивність, музикальність, живописність лірики – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ
Мета – формувати компетентності: Предметні (знання про життя та творчість поета – символіста П. Верлена, зацікавленість ними; навички аналізу ліричного твору; потяг до прекрасного; любов до поезії; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: пізнавальну активність, критичне мислення; комунікативну: навички спілкування в колективі й толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурну: читацькі інтереси; світогляд).
Тип уроку: урок опанування нових знань.
Обладнання: портрет П. Верлена, видання його творів, ілюстрації до них, аудіозапис фрагмента “Сентиментальної прогулянки” Д. Ф. Тухманова, медіазасоби.
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІI. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. “Найбільш оригінальній, грішний, містичний. Найбільш натхненний і справжній серед сучасних поетів”,- так висловився Анатоль Франс про Поля Верлена. Пристрасний і неврівноважений, чутливий і надзвичайно емоційний, богемний митець і скандальний в’язень – таким був визнаний майстер імпресіонізму, зачинатель символізму у французькій поезії – Поль Верлен, якого 1891 р. визнали “Королем поетів”… Про нього йтиметься сьогодні на уроці.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Евристична бесіда
· Що зумовило духовний переворот в умонастроях людей наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.?
· Чиї ідеї цього часу були найбільш поширеними? У чому їхня суть?
· Назвіть ознаки декадансу.
· Що таке Модернізм? Схарактеризуйте його загальні ознаки.
· Які течії належали до модернізму?
· Схарактеризуйте символізм.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Робота з підручником (у парах)
· У парах за підручником опрацюйте біографію П. Верлена.
2. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)
(Учень (учениця) виступає з повідомленням про літературну групу французьких поетів “Парнас”.)
3. Декламування поетичних творів (за випереджальним домашнім завданням)
(Учень (учениця) декламує поезію П. Верлена “Поетичне мистецтво”.)
4. Евристична бесіда
· Яку найпершу вимогу висуває автор до поетичного слова?
· На вашу думку, як автор ставиться до чітких, ясних барв, що пропонує?
· Що говорить поет про порушення актуальних проблем, наскільки вони, на його думку, сумісні з поезією?
· Як автор ставиться до прийомів риторики, рим, із чим їх порівнює? Знайдіть це у тексті.
· На вашу думку, яким змістом поет наповнює слово література?
· Випишіть із вірша поняття, що протиставляються, прокоментуйте їх.
5. Слово вчителя
– Вірш П. Верлена “Поетичне мистецтво” став поетичним маніфестом символізму (написаний 1874 р., надрукований 1882-го). “Найперше – музика у слові”,- такою є провідна теза поета. Поняття музикальності він трактує досить широко. Це подолання в поезії всього, що заважає ліричному самовираженню: законів логіки, звичайних форм віршування, точності змісту. Поет, за Верленом,- медіум, яким керує інтуїція, а не логіка.
Того ж року (1874) крім “Поетичного мистецтва” вийшла збірка П. Верлена “Романси без слів”, що містить три розділи: “Забуті арієти”, “Бельгійські пейзажі” й “Акварелі”.
Поміж дев’яти “Забутих арієт” (арієта – невелика арія, проста за викладом і пісенним характером мелодія) найвідомішою є поезія “так тихо серце плаче” (переклад М. Т. Рильського).
6. Декламування поетичних творів (за випереджальним домашнім завданням)
(Учень (учениця) декламує поезію П. Верлена “так тихо серце плаче”.)
7. Евристична бесіда
· Який настрій навіює ця поезія?
· Про що цей вірш – про природу чи стан людської душі?
· Які принципи автора, проголошені в “Поетичному мистецтві”, відбилися у цьому творі?
8. Слово вчителя
– За удаваною простотою вірша простежується майстерність автора, його новаторство, відкриття “поезії душі”. Верлен використовує все багатство фонетики французької мови, що викликає труднощі у перекладачів. Поет застосовує алітерацію (повторення тих самих приголосних), асонанс (повторення однакових голосних), гру однокореневих слів, тавтологічні рими-повтори Складну систему римування поєднано з простим розмовним синтаксисом: речення короткі, часто неповні, це вигуки та скарги: “О хлюпотіння зливи / По крівлях, по землі!”, “З відчаю хоч кричи!”, “Лягає без причин / туга на серці туга”. Гнучкості реченням додає і такий прийом, як перенесення рядка: “Любові й зненавиди / Нема, а дітись ніде!” (переклад М. О. Лукаша).
Вірші містить усього шістнадцять рядків, а розкриває поезію цілої душі.
9. Творча робота
· Порівняйте переклади вірша П. Верлена “Так тихо серце плаче” різними авторами.
СПІВ БЕЗ СЛІВ
Гаряче серце плаче,
Мов дощ у місті йде.
У серці сум неначе,
Тому так гірко плаче.
Приємно так дощить
Над дахом, над землею.
І на душі в цю мить
У мене теж дощить!
Ці сльози без причини
У мене на душі.
Невже усе хвилинне?
Цей смуток без причини
На серці дивно так –
Ні гніву, ні любові.
Чого ж мені, однак,
На серці тяжко так?
(Переклад М. Терещенка)
* * *
Із серця рветься плач,
Як дощ іллється з неба.
Від зради чи невдач,
Відкіль цей тужний плач?
О, хлюпотіння зливи
По крівлях, по землі!
На серце нещасливе
Спливають співи зливи…
Лягає без причин
Туга на серці туга.
З відчаю хоч кричи!
Від муки дітись ніде,
Рве серце марний жаль.
Любові й зненавиди
Нема, а дітись ніде!
(Переклад м. Лукаша)
* * *
В серці і сльози, і біль –
Небо над городом плаче.
Що це за туга?
Відкіль цей невгамовний біль?
Мжиці занурені звуки
І на землі, й по дахах!
В серце, що в’яне зі скуки,
Ллються зажурені звуки.
Сльози і біль без причин
В серці, якому байдуже…
Тут ані зради, ні провин:
Тут моя туга причин
Чи не найбільше це горе –
Навіть не знати, чому
В серце несміле і хворе
Люто закралося горе?
(Переклад М. Драй-Хмари)
* * *
Так тихо серце плаче,
Як дощ шумить над містом.
Нема причин неначе,
А серце ревно плаче!
О, ніжно як шумить
Дощ по дахах, по листю!
У цю тужливу мить
Як солодко шумить!
Відкіль цей плач, не знати,
В осиротілім серці?
Ні зради, ні утрати,-
Відкіль журба, не знати
Найтяжчий, певне, сум,-
Без гніву, без любові,
Без ревнощів, без дум –
Такий нестерпний сум.
(Переклад М. Рильського)
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ
Творча робота
· Вставте пропущені слова у висловлювання Максима Горького про П. Верлена та прокоментуйте цю думку: “У його завше меланхолійних віршах, що… глибокою тугою, достотно… волання відчаю, біль чутливої та ніжної душі, яка несамовито бажає світла, бажає чистоти, шукає Бога – та не знаходить: хоче… людей – та не в змозі”.
Слова для довідки: а) стають, бачиться, знати; б) тріпочуть, знаходилося, замовчувати; в) хвилюють, літало, покинути; г) бринять, чулося, любити.
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Завершальне слово вчителя
– Новаторство Верлена – у наданні поетичному слову небаченої раніше музикальності та сугестивності, у збагаченні ритміки вірша. Верлен був одним із перших, хто звернувся до “вільного вірша” (Vers libre). Нова поетика Верлена зумовлена геть новим типом поетичного мислення. Головне для нього – єдність враження від вірша. Поет передає тонкі відтінки і глибокі суперечності душевних поривів Природа і людина в нього є одним цілим, однією душею, однією піснею, а ось якою вона буде – вирішувати людині: такими є кредо Поля Верлена та його нове слово в поезії.
Поетичною майстерністю Верлена захоплювалися І. Я. Франко та Леся Українка. Його вірші українською мовою в різний час перекладали І. Я. Франко, П. А. Грабовський, М. К. Вороний, М. К. Зеров, М. Т. Рильський, М. І. Терещенко, М. О. Лукаш, Г. П. Кочур тощо.
2. Інтерактивна вправа “Мікрофон”
· Однією фразою підбийте підсумок сьогоднішнього уроку.
VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для Всіх: знати біографію П. Верлена; уміти характеризувати його творчість, аналізувати його вірші; занотувати основні ознаки поезії митця.
Випереджальне (Індивідуальне): підготувати повідомлення про творчі шукання А. Рембо, проаналізувати один із віршів митця.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)