Поезія. Іван Величковський. Фігурні (курйозні) вірші (з рукописних книг “Зегар з полузегарком” і “Млеко”). Семен Климовський. “їхав козак за Дунай”. Зразок давньої любовної лірики. Світова слава пісні
Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художні особливості фігурних віршів І. Величковського, розрізняти їхню релігійну і світську тематику; удосконалювати навички виразного читання; розкрити світову славу пісні С. Климовського; вчити учнів коментувати зміст і версифікаційні особливості віршів С. Климовського; виховувати почуття гідності.
Обладнання: фонозапис пісні “їхав козак за Дунай”, портрети С. Климовського, І. Величковського, тексти віршів І. Величковського.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
1. Рольова гра “Б. Хмельницький та І. Мазепа” (за фрагментами “Історії Русів” ).
2. Евристична бесіда.
. Які літописи називають козацькими?
. Яка роль козацьких літописів у відтворення історичного минулого України?
. Про які події йдеться в “Літописі Самовидця”?
. Назвіть літопис, що описує історію козацтва з часу його виникнення до 1709р.
. Чим відомий “Літопис Самійла Величка”?
II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.
1. Слово вчителя.
– У давнину вважали: якщо ти освічена людина, то повинен уміти вправно скласти вірш з будь-якої нагоди. Саме тому у братських школах та колегіумах піїтика (теорія і практика віршування) була чи не найважливішим предметом. Учителі піїтики та їхні учні були найпершими складачами віршів. Вони писали вірші з нагоди релігійних свят, похвальні, історичні, сатиричні, гумористичні, твори соціальної тематики, про особисте життя людини.
Видатні поети XVI – XVIII ст. – Климентій Зіновіїв, Касіян Сакович, Лазар Баранович, Семен Климовський, Іван Величковський та ін.
Вірші XVI-XVIII ст. написані за нерівноскладовою системою віршування. Це значить, що кількість складів в окремих рядках різна. У XVII ст. паралельно з існуючою виникає рівноскладова (силабічна) система віршування.
На уроці ми ознайомимося з віршами Івана Величковського.
2. “Зустріч із поетом”
(Матеріал для розповіді.
Іван Величковський (бл. 1650-1701 рр). Поет, перекладач, теоретик літератури, культурний і громадський діяч II половини XVII ст.
Навчався в Києво-Могилянській колегії, потім жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича і входив до чернігівського гуртка поетів. Пізніше оселився в Полтаві, служив священиком.
І. Величковський справедливо вважається одним з найоригінальніших барокових поетів. Його творчості притаманні як духовні, так і світські мотиви, що розкриваються через філософську й морально-повчальну тематику. Поезіям І., Величковського властиві типові для бароко орнаментальність, афористичність, влучність, дотепність та курйозність; побудовані твори на контрастах й антитезах.
І. Величковський – визнаний майстер епіграм і панегіриків. Перекладав він і з європейських мов, прагнучи ознайомити українського читача з тогочасним літературним процесом.
Однією з найбільших заслуг поета є розробка теорії та практики курйозного віршування, яке він назвав “штуки поетицкіє”. Узагальнений європейський та український теоретичний матеріал він ілюструє власними поетичними прикладами. Ці теоретичні положення й сьогодні служать основою для сучасної теорії зорової поезії. Автор розглядає близько 20 традиційних видів курйозної поезії (акровірш, вірш-лабіринт, фігурний вірш).
Наведемо приклад знаменитих двовіршів І. Величковського:
Магнат, як магніт, кожний добре знає:
Сей залізо, а той злото притягає.
У вбогого трохи є, а в жебрака нічого.
Понад міру в багача, а досить – ні в кого.
В Судний день одвідать мають усі люди,
Та для того чи задосить дня одного буде?
Хто ловить не своє, зловлений буває.
Смерть рівняє нас усіх, голуб жовчі не має.
Для української літератури велике значення має той факт, що І. Величковський більшість своїх творів написав староукраїнською мовою з церковнослов’янськими та народнорозмовними елементами.
3. Виразне читання віршів з рукописної книги “Зегар з полузегарком”. Визначення тематики (світська і релігійна).
4. Практикум з теорії літератури.
– Розгляньте фігурні вірші І. Величковського та висловіть свою думку про те, чому вони так називаються.
(Матеріал для вчителя.
Фігурний (курйозний) вірш – неординарний за формою, вишуканий поетичний твір.
Рак літеральний – це вірш, літери якого, прочитані і зліва направо, й справа наліво, такий самий текст виражають.
(Уривок)
Анна во дар бо ім’я мі обдарованна,
Анна дар і мні сін міра данна,
Анна мі мати і та мі манна
Анна пита мя я мати панна…
Одноголосний – це вірш, в якому кожен склад однією й тією ж голосною літерою завершується, наприклад О.
(Уривок)
СлОвО плОтОнОснО МнОгО плОдОнОснО…
Мінливий – це вірш, який кілька десятків разів змінюватися може, як побачиш нижче. Римляни називають такий вірш Протеусом.
Яко ниву рясно плоди прикрашають,
Тако діву красно роди утішають.
Ниву рясно плоди прикрашають яко,
Діву красно роди утішають тако.
Рясно плоди прикрашають яко ниву,
Красно роди утішають тако діву.
Плоди прикрашають яко ниву рясно,
Роди утішають тако діву красно.
Прикрашають яко ниву [рясно пл]оди,
Утішають тако д[іву красно род]и.
Яко плоди рясно ниву [прикрашають],
Тако роди красно діву утішають.
5. Прослуховування фонозапису пісні “Їхав козак за Дунай”.
6. Проблемне завдання,
– Хто, на вашу думку, є автором цієї пісні? Доведіть своє твердження.
(Матеріал для вчителя.
Климовський (Климов, Климів) Семен (між 1690-1700), ймовірно Харківщина – кін. XVIII ст., с. Припутні, тепер у складі с. Мошорине Знам’ян. р-н Кіровогр. обл) – український поет і філософ. У літературі відомий під іменем “Харківський козак-піснетворець”. Автор пісень і віршованих творів. Два з них – “О смирении высочайших” та “О правосудію началствующих правдъ и бодрости ихъ”, написані староукраїнською мовою силабічним віршем, – вміщені в рукописній книжці “О правосудію…”, яку Климовський подарував 1724р. Петру І. Адресовані цареві вірші є своєрідними соціально-філософськими трактатами. В них Климовський проголосив головним законом життя в державі справедливість, стверджував, що правда є основним джерелом життя й “вождем розуму”, гостро виступав проти соціальної нерівності, проти чиновництва, яке знущається з простого народу, закликав царя дотримуватися правди, бо держава без правди “підгниває і падає”. Правда, на думку Климовського, визначає, де добро, а де зло, а цареві – дає мудрість, учить, як вести державні справи, спілкуватися з народом. Ідучи за релігійними настановами, Климовський ототожнює правду з Богом, навіть ставить її вище за Бога. У своїх філософських поглядах був попередником Григорія Сковороди. Світової слави зажила пісня Климовського “їхав козак за Дунай”. Наприкінці XVIII ст. її друкували з нотами і співали в Росії, на Україні, наслідували поети, в т. ч. О. Пушкін (“Козак”, 1814). Одну з найдавніших варіацій на тему цієї пісні створив італійський композитор Т. Тратта (серед. XVIII ст.). 1808 у перекладі німецького поета X. А. Тідге вона стала масовою в Німеччині: її двічі обробляв Л. Бетховен, аранжували К. Вебер, Й. Гуммель, Т. Пречер, інші європейські композитори. Пісня ввійшла у фольклор угорського, болгарського народів, стала популярною у США, Канаді, Франції, її перекладали чеською (1814), польською (1817). англійською (1816), італійською, французькою (1830) та ін. мовами У деяких джерелах згадувалося ще два твори Климовського – “О дивных Всеросійського монарха (Петра І) делах, о премудрости его и трудах” і “О пришествии короля шведського Карла XII внутрь Украины и об измене Мазепы” (досі не виявлені). На основі скупих біографічних матеріалів про Климовського російський письменник О. Шаховський написав лібретто опери-водевілю “Козак-віршувальник” (1812, муз. К. Кавоса).
7. Виразне читання вірша С. Климовського “Їхав козак за Дунай”.
8. Коментування змісту та версифікаційних особливостей.
III. Підбиття підсумків.
IV. Домашнє завдання.
Прочитайте кілька віршів із збірки І. Величковського “Млеко”, визначіть їх тематику; повторіть особливості фігурних віршів. Доведіть світову славу пісні С. Климовського.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)