Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Поетизація
Поетизація
Поетизація – здатність уявляти, зображати дійсність прикрашеною П. – органічна риса української ментальності, спостережена багатьма науковцями (М. Костомаров, Б. Цимбалістий та ін.), що полягає в ліричному світосприйнятті, у намаганні розбудовувати своє життя за законами краси, вираженому в оформленні осель та строїв, у ставленні до природи, у мелодійній та шляхетній за змістом пісні тощо. Ця риса в українській поезії зазнала професіоналізації, поглибила свої істотні ознаки на теренах національної версифікації, облагороднюючи світ і людину в світі. П. притаманна й іншим народам, в багатьох із них врівноважена раціональними світонастановами.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)
Related posts:
- Народна драма “Вільгельм Телль”, поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особистості Мета: Ознайомитися зі змістом драми Шіллера “Вільгельм Телль”; пояснити символічний сенс сцени на Рютлі; продовжувати вчити учнів працювати в групах. Обладнання: картки із завданнями для групової роботи. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок. ХІД УРОКУ I. Актуалізація знань “Порушена послідовність” – робота в групах. . Порятунок Вільгельмом Теллем […]...
- ДЖОН КІТС. ПРО КОНИКА ТА ЦВІРКУНА. ПОЕТИЗАЦІЯ ОБРАЗУ ПРИРОДИ У ВІРШІ, ЙОГО ІДЕЇ Мета: коротко ознайомити п’ятикласників з особистістю та творчим доробком англійського поета-романтика, чиє коротке життя пройшло на межі XVIII-XIX століть, зробити головний акцент на втіленні теми природи у творчому доробку митця; здійснити текстуальний аналіз вірша Джона Кітса “Про коника і цвіркуна”, використавши можливості компаративістики; розширити учнівське уявлення про художні світи поетичного твору та систему художніх засобів, […]...
- Заглиблення в людську психологію, поетизація людини та краси її почуттів, оспівування кохання й дружби в сонетах Шекспіра – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ – ІІ семестр Мета: продовжити роботу над сонетами Шекспіра; працювати над виразним читанням поетичних творів; здійснювати міжпредметні зв’язки; розвивати образне мислення, творчі здібності; виховувати шанобливе ставлення до почуттів інших людей. Обладнання: тексти сонетів В. Шекспіра. Сонети – це ключ, яким Шекспір відмикає своє серце. В. Вордсворт ХІД УРОКУ І. Актуалізація опорних знань “Гра з числами” На дошці розташовані […]...
- Ш. Перро. “Попелюшка”. Поетизація працьовитості та скромності, віра в перемогу добра над злом – ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА – I семестр Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст та цінність твору, причини популярності сюжету про Попелюшку; розвивати навички виділення основних епізодів, складання плану, переказу казкових історій; виховувати працьовитість і скромність, доброзичливість, уміння прощати. Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, різні видання казки, мультфільми. Теорія літератури: літературна казка, образи (персонажі, герої) твору. ХІД УРОКУ I. Мотивація навчальної діяльності […]...
- Поетизація почуття кохання в новелі Олеся Гончара “За мить щастя” – Зразок твору – ОЛЕСЬ ГОНЧАР – ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС Однією із найулюбленіших тем Олеся Гончара є тема кохання. Як говорив сам письменник: “З любові – творчість, з любові – щастя людське”. Практично у кожному його творі ми зустрічаємо розповідь про любов, таку в кожного різну, але таку однакову. Але новела “За мить щастя” просто приголомшує красоюісилою почуття кохання. Цей дійсно маленький шедевр Олесь Гончар […]...
- І. Драч. Балада про соняшник. Поєднання реального і фантастичного, олюднення предметів природи, відображення її краси. Символічність вірша, особливості мови. Етюд про хліб. Поетизація буденного процесу випікання хліба в селянській печі. Незвичайні порівняння, персоніфікований образ свіжого короваю, надання йому символічного значення Мета. ознайомити учнів з поетичним доробком митця; розкрити самобутність, індивідуальну неповторність таланту І. Драча, його постійні творчі пошуки; виховувати старшокласників у дусі народної моралі. Тип уроку. комбінований. Обладнання. портре. I. Драча, збірка творів, епіграф. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Перевірка засвоєних знань. Запитання і завдання для учнів. 1. Розкажіть про життєвий та творчий шлях […]...
- Поетизація високого почуття любові, особливості його художнього розкриття у вірші Жди мене. Виразне читанню напам’ять віршів сучасних зарубіжних та українських поетів про дружбу й кохання Мета: розширити горизонти читацьких інтересів з теми “Дружба і кохання”, показати важливість теми кохання в творчості сучасних зарубіжних та українських поетів; розвивати навички виразного читання віршів та естетичні смаки учнів; сприяти вихованню чуття поетичного слова та формуванню кращих моральних якостей учнів. Обладнання: відеоряд “Эдуард Асадов “Не тратьте жизнь свою на тех, кто Вас не ценит…” […]...
- Епіграф, або Мотто Епіграф, або Мотто (грецьк. epigraphe – заголовок, напис) – напис, що розташовується автором перед текстом твору або його частиною; як правило, Е. – це цитата з відомого тексту, вислів з афористичним змістом, приказка тощо. У емблематичній поезії функцію Е. виконували “девізи” (“мотто”) – один із трьох (поряд із зображенням і підписом – епіграматичним віршем) компонентів […]...
- Балада Балада (фр. ballade, від Прованс, ballar – танцювати) – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового гатунку з драматичним сюжетом. Зазнала посутніх змін від початків свого існування (ХІІ-ХІІІ ст.), коли вживалася як любовна пісня до танцю, поширювалася у Провансі. Невдовзі в Італії, зокрема у доробку Данте Аліг’єрі, під впливом канцони втратила свій танечний рефрен. У […]...
- ПЛАН – ПОЕЗІЯ СХОДУ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. ЛІ БО, ДУ ФУ, ОМАР ХАЙЯМ – ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ – 8 клас Провідні риси літератури Китаю I. Тісний зв’язок літератури з філософією. (Китайська література зазнала вплину двох філософських систем – конфуціанства та даосизму.) II. Сила китайської літератури. (Сила китайської літератури в цілому і поезії зокрема у високій моральності.) III. Проблематика поезії. (Природа та поет, друг, на чужині, давнє, старість. Ці питання складають єдиний, непорушний тематичний комплекс. Найвище […]...
- Що таке силабічний вірш? Повторення однакової кількості складів у віршовому рядку, тобто рівноскладовість,- головна ознака силабічного вірша. Наприклад: Что мні ділать, я не знаю, А безвістно погибаю: Забріол в ліси непроходні. В страни гладні і безводні; Атамани і гетьмани. Попал я в ваші обмани. Ф. Прокопович Наведений уривок з поезії “Запорожець кающийся” написаний 8-складовим віршем. Найбільш поширений в українській […]...
- Гіпердактилічна рима Гіпердактилічна рима – співзвуччя слів, у яких наголошуєте м четвертий, п’ятий, навіть шостий склад від краю. Маю; властива європейській, зокрема українській поезії, крім певних експериментальних винятків, – М. Рильський ( вікно” із циклу “Вікна говорять”), М. Рудницький, М. Ба тощо. Характерна для російської лірики, живленої власними фольклорними джерелами, – “Пісня про купця Калашникова” М. Лермонтова, […]...
- Скорочено – У РЖІ НА МЕЖІ – РУСАЛЬНІ ПІСНІ – ПІСНІ ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ – 6 КЛАС Календарно-обрядові пісні – це пісні, що виконуються під час народних свят та обрядів. Спочатку вони були пов’язані з язичницькими віруваннями в сили природи, в духів природи тощо. Завдяки обрядовим пісням люди намагалися улестити духів та приманити багатство, здоров’я, щастя… До кожної пори року існують свої пісні: вони, як вважали у давнину, забезпечують успіхи в господарюванні, […]...
- Буколіка Буколіка (грецьк. boukolos – пастух; boucolikos – пастуший, сільський; tа boucolica – пастуша пісня) – жанр античної поезії, в якому мовилося про вільне, безтурботне, щасливе життя на селі. Започаткований в Елладі (Теокріт, III ст. до н. е.), він розвинувся у творчості Мосха (II ст. до н. е.), Вергілія (І. ст. до н. е.) та ін., […]...
- Веснянки та Гаївки Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, виконувалися обряди зустрічі весни. Мета цих обрядів – прискорити її прихід. Настання весни після зими люди розуміли як боротьбу двох сил – холоду й тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом’яне опудало зими, по вулицях і в полі носили зображення […]...
- Анациклічний вірш Анациклічний вірш (грецьк. ana – над, проти і kyklos – колесо, круг, цикл) – зворотний вірш, побудований так, що його текст можна читати від початку до кінця і навпаки за словами (а не за літерами, як у паліндромі), не порушуючи віршового ритму. Він здобув особливу популярність у добу бароко, зокрема у творчості Івана Величковського: Високо […]...
- Ораторська проза Ораторська проза – живе мовлення, що зазнало художньої обробки. Відома давнім літературам Близького Сходу (“Повість про Ахікару”), Китаю (“Промови царств”), але найповніше розвинулася в давній Греції (V-IV ст. до н. е.) та Римі (І ст. до н:е.) завдяки Сократу, Демосфену, Ціцерону, Апулею. О. п. пережила різні стильові віяння (азіанізм, аттикізм тощо). В добу середньовіччя вона […]...
- Імажинізм Імажинізм – літературна група і напрям у російській поезії (В. Шершеневич, Р. Івнєв, С. Єсенін, А. Маріенгоф, пізніше А. Кусиков та І. Грузинов), які з’явилися на літературному обрії в 1919, заманіфестувавши свою появу в журналі “Сирена” (Вороніж, 1919). Російські імажиністи в основу свого розуміння естетики художньої мови вкладали ключове поняття – образ. Образ як елемент […]...
- Сапфічна строфа Сапфічна строфа – одна з античних строф, різновид різностопної строфи, запровадженої давньогрецькою поетесою Сапфо (VI ст. до н. е.), пізніше вдосконаленої римським поетом Горацієм. Складається з трьох одинадцятискладників та, у четвертому рядку, з адонія. І. Франко, перекладаючи пісні Сапфо, намагався бути не лише еквіритмічним, а й еквілінеарним: Афродіто, безсмертна Зевесова доню, Баламутко на ясному троні, […]...
- Дактилічна рима Дактилічна рима – співголосся слів у вірші, в яких наголос падає на третій склад від краю, нагадуючи за побудовою стопу дактиля. І. Качуровський називає Д. р. пропарокситонною), вважаючи її генетично позаукраїнською, хоча вітчизняні фольклорні джерела (фрагменти дум) спростовують такі припущення (“Плач невольників”: “Там багато війська понаджено: По два, по три укупу посковано, / По два […]...
- Курйозні вірші Курйозні вірші (фр. сuriеuх – допитливий, цікавий) – неординарні за формою, вишукані поетичні твори, поширювані в українській поезії від барокової доби.(фігурні вірші, паліндроми тощо). Найпримітнішою постаттю у творенні К. в. був Іван Величковський – автор оригінальної рукописної збірки “Млеко, од вівці пастиру належне”, в якій він звернувся до різних форм К. в. З України К. […]...
- Альбомна лірика Альбомна лірика – вірші переважно салонного гатунку чи суто інтимного призначення, започатковані у французькій поезії (мадригал, рондо). Вони з’являлися і в українській ліриці (Я. Головацький, “В альбом Ізмаїлу Срезневському”, І. Франко, “В альбом пані О. М.”, особливо – у доробку В. Пачовського і та ін.), маючи передовсім коло приватних інтересів та рефлексій. Подеколи А. л. […]...
- Жартівливі пісні Жартівливі пісні – фольклорні і літературні пісенні твори гумористичного чи сатиричного змісту. Зустрічаються в усіх видах української фольклорної лірики – від календарно-обрядової до історичної і танцювальної, але найбільше у родинно-побутовій і пісенних мініатюрах (коломийки, частівки). Ж. п. своїм змістом охоплюють усі сфери життя – родинного і громадського, відзначаються яскравою і розмаїтою поетикою, наставленою на комічний […]...
- Проклітика Проклітика (грецьк. proklitikos – схилений вперед) – ненаголошене слово, що стоїть перед наголошеним і утворює з ним одне ціле. У давньогрецькій мові П. називали випадок у мовленні, коли слово вимовлялося спільно з наступним, втрачаючи свій наголос. В українській мові це переважно службові частини мови, які сприймаються як єдине ціле із словами, яким вони передують (на […]...
- Імажизм Імажизм (фр. image – образ) – модерністська течія у світовій літературі, наріжним каменем якої є поняття образу як самодостатньої одиниці поетики художнього твору. Зародилася в англо-американських мистецьких колах на початку XX ст. Теоретиком вважається Т.-Е. Г’юм – засновник клубу “Школа імажизму”. Пізніше цей напрям у літературі представляли Е. Паунд, Р. Олдінгтон, Дж. Г. Флетчер, Т.-С. […]...
- Щоденник Щоденник – літературно-побутовий жанр, фіксація побаченої, почутої, внутрішньо пережитої події, яка щойно сталася. Щ. пишеться для себе і не розрахований на публічне сприймання, у ньому нотуються переважно явища особистого життя, здебільшого у монологічній формі, хоча може бути й внутрішньо діалогічна (полеміка із самим собою, з уявним опонентом тощо). Ці ознаки особистого Щ. сприяли його поширенню […]...
- Літературні ігри Літературні ігри – термін має подвійне значення. По-перше, художня творчість – це гра мистецькими засобами за законами мистецтва, рівновелика будь-якій соціальній грі (політичній, виховній, спортивній тощо), однак відмінна за змістом – тут панують естетичні критерії. По-друге, Л. і. вживаються як узагальнена назва певних жанрів, які стимулюють інтелектуальну активність та розвивають естетичний смак: анаграма, буриме, головоломка, […]...
- Поетизм Поетизм – слово або зворот особливого естетичного змісту, яке. витворює специфічне враження, породжує стан духовного. , піднесення. Це можуть бути назви різних міфічних істот (німфа, пан, див, мавка тощо), явищ природи (весна, гроза, “бабине літо” і т. п.), абстрактних понять, виповнених глибоким душевним переживанням (любов, ненависть, мрія і т. п.), настроїв, пов’язаних із романтичними поривами […]...
- Українські колискові пісні Українські колискові пісні – це багата музично-словесна палітра щирої, безпосередньої і ніжної поезії. Частина К. п. оповита серпанком смутку, і ця тональність характерна і в літературних ремінісценціях (Т. Шевченко – “Ой люлі, люлі, моя дитино”, С. Руданський – “Над колискою”, збірка поезій П. Карманського “Ой люлі, смутку!” тощо). Спеціальні збірники і розвідки про К. п. […]...
- Значення творчості – Павло Арсенович Грабовський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття П. Грабовський – поет переважно малих форм, майстер короткого, стислого, але повного глибокого почуття і думки ліричного вірша. Лірика його щира, натхненна. Все, про що пише поет, він сам пережив, переболів. У поезії Грабовського нема вишуканих, прикрашених образів, розрахованих на ефект. Грабовський бачив у житті, у суспільстві класові суперечності, класову боротьбу, відображав її у своїй […]...
- Етиографізм Етиографізм (грецьк, ethnos – плем’я, народ і grаpho – пишу) – відображення в літературі і мистецтві національного традиційного побуту (житло, господарство, ремесла, одяг, їжа, родинне життя, тощо), звичаїв, обрядів. Е.- органічний складник національного в мистецтві і як його етнічна константа має свої особливості в його історії. Суттєвою особливістю Е. в художній літературі, є національна мова, […]...
- Опис весни у поезії М. Рильського “Ознаки весни” – твір з української літератури Максим Рильський – співець улюбленої природи. Навколишній світ відбивається вже у найперших віршах, що склали книжку “На білих островах”. Природа рідного краю – головний образ його ліричних поезій. Тільки людина, закохана в рідний край, природу, так щиро і виразно може писати. А ще необхідна неабияка спостережливість, щоб розпізнати ознаки весни і повністю яскраво і поетично […]...
- Література стародавніх єгиптян У стародавніх єгиптян було безліч творів з художнім змістом. Це були народні казки, повісті, народні пісні про молотники, рибалок і носильники, і були. Збереглися згадки про любовний, тріскучої і пихатої придворної поезії, філософські твори. Головна особливість їх – релігійний характер. У розряд літературної творчості також можна записати певні види похоронних текстів, листів, гімнів божественним створінням, […]...
- Героїчний народний епос Героїчний народний епос – збірна назва фольклорних творів різних жанрів (колядки, думи, історичні (козацькі, гайдамацькі, опришківські, стрілецькі, повстанські та ін.) пісні, казки, легенди, перекази), в яких відображена воля, завзаття народу у боротьбі з ворогом, злом, кривдою, соціальним і національно-релігійним гнітом, прославляються розум, сила, мужність воїнів, богатирів, народних месників. У вужчому розумінні вислову український Г. н. […]...
- Віршування або Версифікація Віршування, або Версифікація (лат. versus – вірш та facio – роблю) – 1) мистецтво виражати свої думки у віршованій формі; 2) система організації поетичного мовлення, в основі якої міститься закономірне повторення певних мовних елементів, що складаються на підставі культурно-історичної традиції певної національної мови. Система В. – це сукупність норм та принципів версифікаційної майстерності, розбудовується на […]...
- Теми наукових робіт – Додатки 1. Міфопоетична парадигма образності у “Повісті минулих літ”. 2. Літературна творчість в осмисленні давніх українських авторів. 3. Самоусвідомлення творчої особистості у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 4. Повчальна проза в українській літературі доби Київської Русі. 5. Апокрифічний компонент у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 6. Художній хронотоп “Повісті минулих літ”. 7. Художній хронотоп Київського літопису. […]...
- Розмір вірша Розмір вірша – визначальна умова структурування вірша. Для тонічної системи (дольник, верлібр тощо) Р. в. характерний кількістю наголосів та розташуванням цезури, для силабічної (восьмискладник, десятискладник і т. п.) – кількістю складів. та їх місцем у вірші, для силабо-тонічної – кількістю стоп певного метра та місцезнаходженням цезури. Один із прикладів силабо-тонічного віршування – поезія Є. Маланюка […]...
- Пісня про Роланда – образ Олів’є Поряд з протиставленням героя Роланда і зрадника Ганелона через всю “Пісня” проходить інше протиставлення, менш гостре, але настільки ж принципове – Роланда і його улюбленого друга, якого нарекли брата Олів’є. Тут стикаються не дві ворожі сили, а два варіанти одного і того ж позитивного початку. Коли французький ар’єргард піддається раптовому нападу і Олів’є бачить незліченні […]...
- Громадянська лірика Громадянська лірика – умовна назва ліричних творів, в яких актуалізуються соціальні та національні мотиви. Однак вона не складає окремої групи. Г. л. присутня й у вірші-пейзажі (у вірші “Садок вишневий коло хати” Т. Шевченка мовиться не лише про ідилічний вечір, а й про родину як одну з основ гармонії світобуття), в інтимних поезіях (у відомих […]...
- Нарис – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.7.Нарис Нарис – малий художньо-публіцистичний жанр, у якому автор зображує дійсні події та факти. Найчастіше нариси присвячуються відтворенню сучасних подій чи зображенню людей, яких особисто знав письменник. Специфічне художнє завдання нарисової епічної форми, як вважають, полягає в тому, “щоб демонструвати й пояснювати якісь особливо важливі або нові, раніше невідомі явища. Нарис […]...