ПОЕТИЧНИЙ СИНТАКСИС

Related posts:

1. Поетичний синтаксис – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ІНВЕРСІЯ (від. лат. inversio – перестановка) – одна з фігур поетичної мови, порушення традиційного порядку слів у реченні з метою виділення найзначущого слова. Наприклад: “Врятував людей, що їх збирались саме вішать фашисти” (П. Тичина). Підмет фашисти поставлено в кінець речення, щоб підкреслити злочинність їхніх дій. ТАВТОЛОГІЯ (від гр. tauto – те саме, logos – слово) […]...
2. Синтаксис – що це таке? Синтаксис (наголос на першому “b”) це розділ мовознавства, що вивчає побудову фраз і речень. У перекладі з грецької “синтаксис” означає “побудова, порядок”. Синтаксис займається розбором речень, порядком слів, їх роллю в реченнях, а також словосполученнями і фразеологізмами. Аналіз речення з точки зору його граматичної побудови (підмет і присудок і інше) називається “синтаксичним аналізом” і є […]...
3. СИНТАКСИЧНІ ЗАСОБИ УВИРАЗНЕННЯ Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих Стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм синтаксичного впорядкування фрази: “стилістичні фігури – це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для образного вираження думок і почувань людини”. Термін “фігура” (лат. figura – обрис, зовнішній вигляд) уперше з’явився в античній риториці, куди […]...
4. Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих Стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм синтаксичного впорядкування фрази: “стилістичні фігури – це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для образного вираження думок і почувань людини” [90, 357]. Термін “фігура” (лат. figura – обрис, зовнішній вигляд) уперше з’явився в античній […]...
5. Що таке синтаксис? Синтаксис – це розділ граматики, який вивчає синтаксичний лад мови, а саме: – словосполучення, речення, текст; – способи з’єднання слів і форм слів у словосполучення і речення; – способи з’єднання простих і складних речень; – способи з’єднання речень у тексті. Роль синтаксису в спілкуванні З грецької мови слово “синтаксис” перекладається як “побудова”, так можна говорити […]...
6. Поетичний образ: визначення, особливості Поетичний образ – вербальна форма, в якій поет (ширше – художник) втілив сприйняті їм події, об’єкти, процеси, явища потоку життя, значимі для його свідомості. Поетичний образ Розкриває суть описуваного, закріплюючи його в деякій словесної “картинці”, яка має здатність до візуалізації при сприйнятті; Фіксує емоційний, чуттєвий та інтелектуальний вигляд значущих для автора подій реального чи уявного […]...
7. Поетичний переклад Окремої уваги потребує питання про віршованому перекладі. Суто прагматичний підхід до питання про те, навіщо взагалі потрібні переклади художньої літератури з одних мов на інші, припускає відповідно утилітаристське рішення: для того, щоб не знає такого-то чужої мови читач зміг проте ознайомитися з написаним на цій мові та перекладеним на його рідний твором. Правда, уявлення читача […]...
8. Український поетичний авангард кінця ХХ ст На думку критика В. Моринця, у сучасній українській поезії простежуються три стильові течії: традиційна, модерна й авангардна. Традиційній і модерній течіям приділяється багато уваги, а от питання про літературний авангард й ідейно-естетичну своєрідність авангардної поезії 80-90-х pp. XX ст. виявляються недостатньо висвітленими. Хоча на сьогодні майже ніхто не заперечує необхідності знати особливості розвитку сучасного літературного […]...
9. Поетичний образ Орисі – (за однойменним твором Пантелеймона Куліша) Є. Надворна, Вчитель-методист Миколаївська обл. Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом П. Куліша, його оповіданням “Орися”; Поглибити знання дітей про жанр оповідання, зокрема про його різновид – ідилію, розвивати вміння уявляти в картинах і образах описане письменником; викликати естетичне захоплення красою України, її людей, українського художнього слова. Тип уроку: урок сприйняття та засвоєння […]...
10. ПОЕТИЧНИЙ ТЕАТР ЛЕСІ УКРАЇНКИ Визначаючи жанрово-стильові напрямки в розвитку українського театрального мистецтва на початку XX ст., Людмила Старицька-Черняхівська пов’язувала їх з творчістю трьох великих письменників: Лесі Українки – театр настрою; Володимира Винниченка – соціально-психологічний і Олександра Олеся – символічний театр. Безсумнівно, унікальним художнім явищем у національній духовній спадщині залишається поетичний театр Лесі Українки, яка, на думку Олександра Дорошкевича, найкраще […]...
11. “І на тім рушникові…” – (Український рушник – поетичний символ) – III варіант – Найкращі учнівські твори – Твір Рушник завжди відігравав велике значення в житті українського народу. Саме ця оздоба виконувала багато функцій. По-перше, рушник вважався оберегом, який захищав хату та ЇЇ господарів від лиха. По-друге, рушник використовували при певних обрядах. Дівчина подавала рушник парубку, який сватався до неї. На весіллі рушником зв’язували молодим руки. Дівчина починала вишивати рушник ще з дитинства. Рушниковий […]...
12. Поетичний образ мрії (Мріє, не зрадь!..) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Сприйняття поезії “Мріє, не зрадь!..” потребує залучення громадського контексту. Твір був написаний у серпні 1905 року під час революції в Російській імперії. Тоді відбулися потужні протести, повстання і страйки. Українці рішуче обстоювали свої права. Передчуття близьких змін надихнуло на публічні виступи багатьох митців, серед яких була й Леся Українка. Однак оптимістичне передчуття не обходилося без […]...
13. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. ПОЕТИЧНИЙ ПРАКТИКУМ ЗА ТВОРЧІСТЮ ДЖ. Г. Н. БАЙРОНА – РОМАНТИЗМ Мета (формувати компетентності): предметні (уявлення про художні особливості творів Дж. Г. Н. Байрона (систему віршування та художні засоби); словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички ідейно-художнього аналізу художніх творів; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі, толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; […]...
14. “Стискаю міцно Вашу руку, тоту, котра так сильно малює двома фарбами. Чорною і тою, що її лілія носить”,- писала О. Кобилянська в листі до В. Стефаника. Як розшифровується цей поетичний вираз? ВАСИЛЬ СТЕФАНИК Ольга Кобилянська була однією з небагатьох, хто у творчій палітрі В. Стефаника, окрім визначальної чорної, помітив і білу фарбу, хоча для світлого, ясного, здавалось би, письменник не залишав місця. Чорний колір був обумовлений самим матеріалом зображення – бідою й розпукою галицького села на зламі двох століть. Усвідомлюючи потребу в найчеснішому слові, достойному тих, […]...
15. Поетичний образ України у творах П. Грабовського Серед тих, хто боровся за майбутнє України, П. А. Грабовському належить особливе місце. Його подвижницьке життя, його поезія були віддані Україні, рідному народові – бо задля них він жив, боровся, творив і страждав. Відірваний від рідного краю (а нам відомо, що із тридцяти восьми років життя поет провів двадцять років у тюрмах і на засланні), […]...
16. Поетичний образ України у поезіях П. Грабовського – твір з української літератури “Крик болю і туги за рідною Україною” – такими словами охарактеризував поезію Павла Грабовського Іван Франко. Відірваний на довгі роки від рідної землі, від рідної культури, Грабовський пам’ятав свій край, вболівав за його долю. “Коли я опинився в іркутській тюрмі з перспективою каторги або вічного поселення в Сибіру, – згадував Грабовський, – тяжкий сум за […]...
17. Поетичний практикум. Аналізування синтетичного вияву новітніх течій і тенденцій у західноєвропейській поезії кінця XIX – початку XX ст., представленій творчістю Р. М. Рільке, Г. Аполлінера, Ф. Гарсія Лорки – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. – І семестр Мета: допомогти учням розкрити поняття “модернізм”, “авангардизм” у поезії; розвивати навички ілюстрування принципів і положень літературних напрямів прикладами з конкретних поезій; виховувати повагу до загальнолюдських цінностей, естетичні смаки, любов до поезії. Обладнання: портрети письменників, художні тексти, ілюстративні матеріали. Тип уроку: поетичний практикум. ХІД УРОКУ I. Мотивація навчальної діяльності учнів Учитель. “Поезія – одночасно Слово і […]...
18. Поетичний образ України в поезіях Володимира Сосюри – 10 клас – ВОЛОДИМИР СОСЮРА “Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай”, – написавши колись ці слова, Володимир Сосюра, мабуть, вже ніколи не розлучався з ними. Його життя і творчість відбулися під цим “девізом”. Поет палко любив свій рідний край, всього себе віддавав йому, а натомість брав натхнення й силу, щоб творити “пісні солов’їні” задля України. […]...
19. “І на тім рушникові…” – (Український рушник – поетичний символ) – II варіант – Найкращі учнівські твори – Твір Рушник-українська традиційна тканина 40-50 см завширшки і 2-3 м завдовжки, оздоблена ручною вишивкою. Він використовувався для прикрашення житла, в народних обрядах сватання, весілля тощо. На рушниках вишивався орнамент, здебільшого рослинний або геометричний. Він був зосереджений на кінцях рушника, до центра рушника ставав легким візерунком, який складав з елементів основного візерунку. Залежно від місцевості візерунки відрізняються […]...
20. “І на тім рушникові…” – (Український рушник – поетичний символ) – І варіант – Найкращі учнівські твори – Твір “Хай стелиться вам доля рушниками!” – казали на Україні, бажаючи людині щастя. Із рушником пов’язані звичаї та обряди українців. Він став своєрідним символом українського життя. Без рушника, як і без пісні, не обходилося жодне народження або одруження людини, інші врочистості. Але народ використовував рушник не тільки на свята. Ознакою охайності, працьовитості кожної господині була прибрана […]...
21. “БАРВНОШАТНА ВЛАДАРКО, АФРОДІТО…” – Сапфо (кінець VII – початок VI ст. до н. е.) – ПОЕТИЧНИЙ УСЕСВІТ КОХАННЯ – Античність * * * Барвношатна владарко, Афродіто, Дочко Зевса, підступів тайних повна, Я молю тебе, не смути мені ти Серця, богине, Але знов прилинь, як колись бувало. Здалеку мої ти благання чула, Батьківський чертог2 кидала й до мене На колісниці Золотій летіла ти. Міцнокрила Горобина зграя, її несучи, Над землею темною, наче вихор, Мчала в ефірі. […]...
22. Поетичний образ дівчини з народу (за п’єсою “Наталка Полтавка”) – І варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас І. Котляревський – не тільки перший письменник нової української літератури, але й власне перший український драматург. У своїй п’єсі він зобразив життя простих людей, показав і їх позитивні, і негативні риси. Головна героїня твору – Наталка – є уособленням ідеалу простої української дівчини. Хоч і народилася та виростала Наталка у заможній родині, але ніколи не […]...
23. Поетичний образ дівчини з народу (за п’єсою “Наталка Полтавка”) – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас “Наталка Полтавка” І. Котляревського – перша класична українська п’єса. Сотні людей переписували і вчили напам’ять пісні з неї, а їх – аж 22. Це був перший твір з народного життя, де показано ідеальний образ української дівчини. І. Котляревський не випадково ввів пісні у п’єсу, бо кожна з них допомагала глибше розкрити образ твору. З пісні, […]...
24. Меланка – поетичний голос України – за драмою Свіччине весілля – 11 клас – ІВАН КОЧЕРГА – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Українська література, як і всяка інша література світу, має безліч прикладів чудових жіночих образів. До них, безумовно, належить і образ Меланки з драми Івана Кочерги “Свіччине весілля”. Про це ми дізнаємося вже з передмови до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, є поетичним символом […]...
25. Риторичні фігури – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Риторичними фігурами (грец. Ρητορική – риторика, наука про ораторське мистецтво) називаються фігури мовлення, побудовані на словесних зворотах, що мають умовно-діалогічний характер. Риторичні фігури постають внаслідок порушення комунікативно-логічних норм висловлювання, оскільки ті діалогічні інтонації, які вони вносять у процес мовлення, не розраховані на реальну відповідь або практичну дію, як це має місце в “живому”, побутовому спілкуванні, […]...
26. РИТОРИЧНІ ФІГУРИ Риторичними фігурами (грец. ρητορΙκή – риторика, наука про ораторське мистецтво) називаються фігури мовлення, побудовані на словесних зворотах, що мають умовно-діалогічний характер. Риторичні фігури постають внаслідок порушення комунікативно-логічних норм висловлювання, оскільки ті діалогічні інтонації, які вони вносять у процес мовлення, не розраховані на реальну відповідь або практичну дію, як це має місце в “живому”, побутовому спілкуванні, […]...
27. Що таке анафора У художній літературі одним із засобів створення образної і виразної мови є анафора. В перекладі з грецької цей лінгвістичний термін буквально означає “винесення, віднесення”. Анафора – одна з фігур художньої мови. У творі цей стилістичний прийом використовується художниками слова з метою підсилення емоційно-урочистого, піднесеного тону, смислового та логічного виділення найбільш важливих думок, об’єднання в одне […]...
28. Що таке девіація: визначення Девіація – це відхилення від загальноприйнятих норм, що відрізняється від середньостатистичного поведінці. Із-за негативної девіантної поведінки суспільство часто змушене застосовувати певні формальні або неформальні санкції. Це може бути, наприклад, лікування, покарання або навіть ізоляція порушника. Що таке девіація Проблемою девіантної поведінки вчені здивовані ще з самого початку появи соціології. У 1897 році Еміль Дюркгейм написав […]...
29. АНЕПІФОРА Анепіфорою (грец. άνεπΙφορά ), або Просаподосісом (грец. προσαποδο-σΙζ – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: “Повторення початкового слова або фрази на кінці того […]...
30. Анепіфора – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Анепіфорою (грец. άνεπιφορά), або Просаподосісом (грец. Προσαποδοσιζ – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: “Повторення початкового слова або фрази на кінці того самого […]...
31. Антитеза – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Антитеза (грец. Άνπθεσιζ – протиставлення) – це стилістична фігура, яка утворюється зіставленням слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Наприклад: “Думав, доля зустрінеться – спіткалося горе” (Т. Шевченко). Антитеза часто зустрічається в прислів’ях та приказках, афоризмах: “Ситий голодного не розуміє”, “Багатство дме, а бідність вдвоє гне”. Антитеза використовується для описів, характеристики предметів, часто іронічної або […]...
32. Анафора – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Анафора (від грц. Αναφορά – винесення нагору, повторення) – стилістична фігура, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць. Наприклад: Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній дзвенять мої пісні, Тобі одній в моєму храмі дивно Пливуть молитви і горять огні. (М. Рильський) Найчастіше анафора зустрічається у віршових текстах, рідше в прозаїчних. Прозаїчна […]...
33. Тлумачення норм цивільного процесуального права Розглянемо необхідність і види тлумачення норм цивільного процесуального права. Правильне тлумачення положень закону дозволяє забезпечити його правильне застосування. Як правило, положення і норми закону формулюються максимально точно і чітко, проте в ряді випадків можливі різночитання. Право тлумачення закону надано тільки строго встановленим суб’єктам. Залежно від суб’єкта, який тлумачить норму, прийнято розрізняти такі види тлумачення: автентичне, […]...
34. Антитеза. Приклади в художній літературі У своїй творчості для посилення образності й виразності мови письменники застосовують спеціальні засоби, які називаються стилістичними фігурами. Фігура являє собою незвичайну побудову пропозиції або зворот мови, особливе синтаксичне оформлення фрази. Одним з образно-виразних засобів мови є антитеза. Грецьке слово antithesis буквально означає “протиставлення”. Антитеза народжується там, де поєднуються слова, образи, протилежні за змістом. Антитеза – […]...
35. Екскурс Екскурс (лат. excursus – відхилення, відступ) – у літературному творі – відхилення від основної сюжетної лінії, теми задля висвітлення додаткових, побічних питань. Визначається часовий Е. (заглиблення у минуле чи майбутнє) та просторовий Е. (перенесення в інший краєвид, країну тощо); здійснюється за допомогою введення у художній текст додаткових епізодів, вставних новел, нових персонажів, авторських ретроспекцій і […]...
36. ПЛАН – А. ЧЕХОВ, Ч. ДІККЕНС – ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДСТВА – 6 клас Художні особливості оповідань А. Чехова I. Художня деталь та її роль в оповіданнях А. Чехова. (В оповіданнях А. Чехова велику роль відіграє художня деталь. Наприклад: клуночок у руках Очумєлова, нова шинель Очумєлова, “сонні фізіономії” жителів містечка, накрохмалена, але розстебнута сорочка Хрюкіна тощо. Художня деталь допомагає авторові створити образ чиновника-хабарника, підлабузника, чиношанувальника, для якого головним є […]...
37. Що таке антитеза в літературі? Антитеза у літературі – це зіставлення будь-яких протилежностей, будь то предмети, поняття, явища або композиційні складові (серед яких характери героїв твору, образи, пейзажі, деталі тощо). Антитеза являє собою одну з синтаксичних фігур посилення. В якості прикладу можна згадати рядок з твору М. Ю. Лермонтова “Демон”: “Клянусь, я першим днем творіння, Клянуся його останнім днем” Або […]...
38. ВОЛОДИМИР СОСЮРА. ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст √ Володимир Миколайович Сосюра (6 січня 1898 р., Дебальцеве, нині Донецька обл.- 8 січня 1965 р., Київ) – автор більш ніж 40 збірок поезій, поем, роману “Третя рота”. ! Вірш “Любіть Україну” В. Сосюри (написаний ще 1944 р.) таврували в газеті “Правда” від 2 липня 1951 р. як зразок ідеологічних перекручень в літературі, поет знаходився […]...
39. Замовник: визначення Замовник – це особа (може бути як фізичним, так і юридичним), яке зацікавлене у виконанні робіт виконавцем або наданні їм послуг. У деяких ситуаціях передбачається оформлення замовлення на виконавця, але не у всіх випадках. Оформлення замовлення Під час оформлення замовлення замовник на свій розсуд може поставити будь-які тимчасові рамки, коли йому повинні здати готову роботу. […]...
40. Деякі АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТИЛІСТИЧНОГО ОДИВНЕННЯ У ЗБІРЦІ СЕРГІЯ ПАНТЮКА “ХРАМ ХАРАКТЕРНИКІВ” Прийом одивнення (увиразнення образів, картин, характерів, деталей; опис об’єкту як перший раз побаченого [1, 188-189]) реалізується у літературному творі на різноманітних структурних рівнях. Це дає підстави для класифікації одивнення як звукового, стилістичного, синтаксичного, композиційного, структурного та одивнення засобів поетики. Стилістичні фігури у буквальному розумінні є початково одивненими, але не можна розуміти будь-яку стилістичну фігуру як […]...