Поетичний синтаксис – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ
ІНВЕРСІЯ (від. лат. inversio – перестановка) – одна з фігур поетичної мови, порушення традиційного порядку слів у реченні з метою виділення найзначущого слова. Наприклад: “Врятував людей, що їх збирались саме вішать фашисти” (П. Тичина). Підмет фашисти поставлено в кінець речення, щоб підкреслити злочинність їхніх дій.
ТАВТОЛОГІЯ (від гр. tauto – те саме, logos – слово) – повторення тотожних за значенням слів з метою посилення емоційності і ритмічності мови. Часто зустрічається в народній поезії.
Іде багач, іде дукач – п’ян валяється, Із нашої голотоньки насміхається.
Котилися вози з гори, а в долині стали, Любилися, кохалися та й вже перестали.
Інколи повторюються однокореневД слова: долом-долиною, рано-пораненьку та ін.
АНТИТЕЗА (від гр. antithesis – протиставлення) – стилістична фігура, у якій протиставляються життєві явища, думки, образи з метою розкриття їх сутності.
У щастя людського два рівних є крила: . Троянди й виноград, красиве і корисне.
(М. Рильський)
Принцип антитези широко використовується в художній літературі. Так, Т. Шевченко протиставляє “райській” сільській природі тяжке життя людей в поезії “Якби ви знали, паничі”.
АНАФОРА (від гр. anaphora – винесення нагору, вверх) – єдинопочаток, фігура поетичної мови, коли на початку речень або рядків повторюються однакові слова чи синтаксичні конструкції, а також речення на початку строф.
Кожна птиця має свій голос, кожне поле має свій колос, кожна справа – свої почини, кожна казка – свої причини.
(Л. Костенко)
РИТОРИЧНЕ ЗАПИТАННЯ – фігура поетичної мови, що посилює експресивність висловлювання: мовний зворот, сформульований у формі запитання, яке не потребує відповіді.
Так де ж наша зброя?
Де військо в рядах?
Чиєю ж се крів’ю
Политий нам шлях?
(Леся Українка)
РИТОРИЧНЕ ЗВЕРТАННЯ – фігура поетичної мови: зворот мови, сформульований у формі звертання до читача, уявного слухача, предмета чи абстрактного поняття.
Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила…
(Леся Українка)
АЛІТЕРАЦІЯ (від лат. ad – до і littera – буква) – фонетичний засіб: повторення приголосних для посилення інтонаційної і смислової виразності. Широко застосовується в поезії.
Наступ потвор. Впертість убивць. Тупіт чобіт. Ближчає. Дужчає. Глибшає. Тяжчає.
(М. Бажан)
Повторенням приголосних ті, лі, б, ж, ш тут створюється виразний звуковий образ зловісного маршу фашистського війська.
АСОНАНС (від лат. assonare – співзвучати) – 1) Повторення однакових голосних звуків у вірші з метою надання йому милозвучності.
І день іде, і ніч іде.
(Т. Шевченко)
2) Неточна рима, в основі якої співзвучність наголошених голосних звуків.
Отак живу: як мавпа серед мавп. Чолом програшним із тавром зажури все б’юся об тверді камінні мури, як їхній раб, як раб, як ниций раб.
(В. Стус)
ФІГУРИ ПОЕТИЧНОЇ МОВИ (від лат. figura – зовнішній вигляд, образ) – синтаксичні засоби художньої виразності. Функція їх полягає у використанні можливостей синтаксису для посилення виразності й емоційності художньої мови. Найпоширеніші фігури – повторення, градація, риторичні запитання, інверсія, антитеза, безсполучниковість, багатосполучниковість тощо.
Related posts:
- Теорія віршування – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ СИСТЕМИ ВІРШУВАННЯ – способи написання віршів, які залежать від фонетичних особливостей національної мови. За способом творення ритму вірша розрізняють чотири основні системи віршування: метричне, тонічне, силабічне і силабо-тонічне. (Див. відповідні статті). В сучасній українській поезії переважає силабо-тонічна система, хоч використовуються й різні форми тонічної. МЕТРИЧНЕ ВІРШУВАННЯ (від гр. metron – мірка) – система віршування, характерна […]...
- Алітерація – визначення Алітерація є різновидом фігури поетичної мови. Алітерація – це стилістичний прийом повтору приголосних звуків у художньої промови, підсилює її образність і виразність. Художник слова, створюючи свій твір, прагне всіма можливими лексичними, синтаксичними та стильовими засобами створити яскраву образну картину, впливати на аудиторію читачів і викликати певний відгук. Для цього використовуються різні фігури художньої мови. Про […]...
- Що таке інверсія? Одним із засобів художньої виразності мовлення є стилістична фігура – інверсія, суть якої полягає в розташуванні слів у зворотному порядку. Латинське слово inversio означає “перестановка, перевертання”. Інверсія – одна з найпоширеніших стилістичних фігур. Цей оборот поетичної мови полягає у своєрідній розстановці слів, що порушує звичайний порядок: Підмет позицію після присудка; Визначення знаходиться в постпозиции по […]...
- Поетичний образ України у поезіях П. Грабовського – твір з української літератури “Крик болю і туги за рідною Україною” – такими словами охарактеризував поезію Павла Грабовського Іван Франко. Відірваний на довгі роки від рідної землі, від рідної культури, Грабовський пам’ятав свій край, вболівав за його долю. “Коли я опинився в іркутській тюрмі з перспективою каторги або вічного поселення в Сибіру, – згадував Грабовський, – тяжкий сум за […]...
- Синтаксис – що це таке? Синтаксис (наголос на першому “b”) це розділ мовознавства, що вивчає побудову фраз і речень. У перекладі з грецької “синтаксис” означає “побудова, порядок”. Синтаксис займається розбором речень, порядком слів, їх роллю в реченнях, а також словосполученнями і фразеологізмами. Аналіз речення з точки зору його граматичної побудови (підмет і присудок і інше) називається “синтаксичним аналізом” і є […]...
- Що таке епіфора? Приклади епіфори в літературі Щоб визначити, що таке епіфора, звернемося до фігур художньої мови. Спочатку дізнаємося, що таке стилістична фігура. Стилістична фігура – це незвичний зворот мови, особливо її синтаксична побудова, до яких вдається письменник для посилення художнього слова. Однією з фігур поряд з: анафорою, симплокою, порівнянням, інверсією є епіфора. Цей термін має грецьке походження: epiphora буквально означає “повторення”. […]...
- Що таке синтаксис? Синтаксис – це розділ граматики, який вивчає синтаксичний лад мови, а саме: – словосполучення, речення, текст; – способи з’єднання слів і форм слів у словосполучення і речення; – способи з’єднання простих і складних речень; – способи з’єднання речень у тексті. Роль синтаксису в спілкуванні З грецької мови слово “синтаксис” перекладається як “побудова”, так можна говорити […]...
- Меланка – поетичний голос України – за драмою Свіччине весілля – 11 клас – ІВАН КОЧЕРГА – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Українська література, як і всяка інша література світу, має безліч прикладів чудових жіночих образів. До них, безумовно, належить і образ Меланки з драми Івана Кочерги “Свіччине весілля”. Про це ми дізнаємося вже з передмови до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, є поетичним символом […]...
- Антитеза. Приклади в художній літературі У своїй творчості для посилення образності й виразності мови письменники застосовують спеціальні засоби, які називаються стилістичними фігурами. Фігура являє собою незвичайну побудову пропозиції або зворот мови, особливе синтаксичне оформлення фрази. Одним з образно-виразних засобів мови є антитеза. Грецьке слово antithesis буквально означає “протиставлення”. Антитеза народжується там, де поєднуються слова, образи, протилежні за змістом. Антитеза – […]...
- Тропи – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ЕПІТЕТ (від гр. epitheton – додаток) – художнє означення певних особливостей зображуваного предмета. У ролі епітета виступають прикметники (зелений став), прислівники (сплять щасливо), іменники (Україна-мати), дієприслівники (співають ідучи). Розрізняють зорові епітети (сизий вечір), слухові (дзвінкий голос), нюхові (духмяна трава), метафоричні (залізний характер), постійні (в народній поезії: сира земля, темний ліс, сірий вовк тощо). Епітет як […]...
- ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Вивчення світової літератури не може бути плідним без урахування великої кількості загальних понять про окремі властивості та особливості художніх творів, літературного процесу в цілому. Дослідження, узагальнення та систематизацію загальних літературознавчих понять здійснює теорія літератури (від грец. θεωρία – спостереження, дослідження). Вона розвивається як узагальнююча наукова дисципліна, оскільки поставлені нею проблеми можуть бути розроблені тільки на […]...
- Види комічного – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ГУМОР (від англ. humour – причуда, норов; лат. humor – волога) – різновид комічного, зображення життя у беззлобно-добродушному, жартівливому тоні. На відміну від – сатири, яка відзначається заперечним пафосом, гумор не заперечує зображуване, а піддає осміянню лише певні його сторони. Гумор властивий багатьом жанрам українського фольклору (анекдоти, приказки, коломийки, пісні тощо). Майстри гумору – І. […]...
- ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Вивчення світової літератури не може бути плідним без урахування великої кількості загальних понять про окремі властивості та особливості художніх творів, літературного процесу в цілому. Дослідження, узагальнення та систематизацію загальних літературознавчих понять здійснює теорія літератури (від грец. θεωρία – спостереження, дослідження). Вона розвивається як узагальнююча наукова дисципліна, оскільки поставлені нею проблеми можуть бути розроблені тільки на […]...
- Літературні стилі – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ БАРОКО (від лат. barocco – вигадливий, примхливий) – напрям у європейському мистецтві й літературі в період між Відродженням та класицизмом (XVI-XVIII ст.). Це була складна і суперечлива перехідна доба в соціальному й духовному житті народів, яка характеризувалася руйнівними війнами, хаотичним станом суспільства, гострою боротьбою ідей Відродження і Середньовіччя, становленням нових уявлень про людину і світ. […]...
- Поетичний практикум. Аналізування синтетичного вияву новітніх течій і тенденцій у західноєвропейській поезії кінця XIX – початку XX ст., представленій творчістю Р. М. Рільке, Г. Аполлінера, Ф. Гарсія Лорки – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. – І семестр Мета: допомогти учням розкрити поняття “модернізм”, “авангардизм” у поезії; розвивати навички ілюстрування принципів і положень літературних напрямів прикладами з конкретних поезій; виховувати повагу до загальнолюдських цінностей, естетичні смаки, любов до поезії. Обладнання: портрети письменників, художні тексти, ілюстративні матеріали. Тип уроку: поетичний практикум. ХІД УРОКУ I. Мотивація навчальної діяльності учнів Учитель. “Поезія – одночасно Слово і […]...
- Теорія літератури. СИМВОЛІЗМ – МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1938) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Символізм (з фр. symbolisme – знак, розпізнавальна прикмета) – течія модернізму, основним принципом якої є художнє осягнення за допомогою символів сутності явищ, що знаходяться за межею чуттєвого сприймання. Вони сприймаються як знаки індивідуального інтуїтивного уявлення митця про світ. Ознаки символізму: – заміна думок, понять відповідними знаками – символами, що мають прихований смисл (“смерть” символісти замінюють […]...
- Поетичний образ України у творах П. Грабовського Серед тих, хто боровся за майбутнє України, П. А. Грабовському належить особливе місце. Його подвижницьке життя, його поезія були віддані Україні, рідному народові – бо задля них він жив, боровся, творив і страждав. Відірваний від рідного краю (а нам відомо, що із тридцяти восьми років життя поет провів двадцять років у тюрмах і на засланні), […]...
- Зміст і форма художнього твору – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ОБРАЗ – форма пізнання реальної дійсності в літературі та мистецтві. Для науки характерна інша форма – понятійна. На відміну від поняття, що сприймається розумом, образ діє і на органи чуття, оскільки в ньому предмет зображення постає в кон-кретно-чуттєвій формі. Образ – конкретна і водночас узагальнена картина, яка створена за допомогою вимислу і має естетичне значення. […]...
- Поетичний образ України в поезіях Володимира Сосюри – 10 клас – ВОЛОДИМИР СОСЮРА “Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай”, – написавши колись ці слова, Володимир Сосюра, мабуть, вже ніколи не розлучався з ними. Його життя і творчість відбулися під цим “девізом”. Поет палко любив свій рідний край, всього себе віддавав йому, а натомість брав натхнення й силу, щоб творити “пісні солов’їні” задля України. […]...
- Теорія літератури. ЗВУКОСИМВОЛІЗМ – МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1938) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Дослідники звукосимволізму (звукопису) переконалися, що різні звуки викликають неоднакові асоціації. Зокрема, носії української мови вважають “поганими” [х], [ш], [ж], [ц], [ф]; грубими – [д], [б], [г], [ж]; гарним, ніжним – [л]. За дослідженнями звукосимволістів, в українській мові цей звук пов’язаний із відчуттям плинності, його українці чують у звуках природи (лити, плавати, пливти, плакати, булькати). Наприклад, […]...
- Теорія літератури. Сонет – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Соне́т – це ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів (катренів) із перехресним римуванням і двох тривіршів з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед. У сонеті перший вірш містить тезу, другий – антитезу, а тривірші – синтез, так званий сонетний замок, що завершується переважно чотирнадцятим рядком. Припускають, що […]...
- Теорія літератури. ДРАМАТИЧНИЙ ЕТЮД – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Драматичний етюд (з грецьк. drama – дія, сценічний твір; фр. etude – вивчення, дослідження, нарис) – невеликий за обсягом одноактний віршований чи прозовий драматичний твір, події якого мають драматичний характер. Автор у драматичному етюді створює філософсько-ліричні настроєві “картинки” життя й виявляє в них загальнолюдські цінності (“Трагедія серця”, “По дорозі в Казку”, “Танець життя” Олександра Олеся). […]...
- “БАРВНОШАТНА ВЛАДАРКО, АФРОДІТО…” – Сапфо (кінець VII – початок VI ст. до н. е.) – ПОЕТИЧНИЙ УСЕСВІТ КОХАННЯ – Античність * * * Барвношатна владарко, Афродіто, Дочко Зевса, підступів тайних повна, Я молю тебе, не смути мені ти Серця, богине, Але знов прилинь, як колись бувало. Здалеку мої ти благання чула, Батьківський чертог2 кидала й до мене На колісниці Золотій летіла ти. Міцнокрила Горобина зграя, її несучи, Над землею темною, наче вихор, Мчала в ефірі. […]...
- Поетичний образ дівчини з народу (за п’єсою “Наталка Полтавка”) – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас “Наталка Полтавка” І. Котляревського – перша класична українська п’єса. Сотні людей переписували і вчили напам’ять пісні з неї, а їх – аж 22. Це був перший твір з народного життя, де показано ідеальний образ української дівчини. І. Котляревський не випадково ввів пісні у п’єсу, бо кожна з них допомагала глибше розкрити образ твору. З пісні, […]...
- ЗАВДАННЯ КУРСУ “ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ” Навчальний курс “Теорія літератури” читається на випускних курсах філологічних спеціальностей педагогічних інститутів та університетів. Він має своїм завданням узагальнити й закріпити набуті студентами у вузі знання з літературознавства й теорії літератури зокрема, оволодіти правильним розумінням суті літератури як одного з видів мистецтв, умінням розбиратися в літературному процесі, знати методи і прийоми аналізу літературних творів різних […]...
- Теорія літератури. Феєрія – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Феєрія (з фр. feerie, від fee – фея, чарівниця) – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами й трюками. Наприкінці XIX – на початку XX ст. елементи феєричності проникають у літературу, зокрема в драматургію. Виникає так звана драма-феєрія (драма-казка), для якої характерні: – виразне ліричне начало; – зіставлення природного й людського; – широке […]...
- Поетичний образ мрії (Мріє, не зрадь!..) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Сприйняття поезії “Мріє, не зрадь!..” потребує залучення громадського контексту. Твір був написаний у серпні 1905 року під час революції в Російській імперії. Тоді відбулися потужні протести, повстання і страйки. Українці рішуче обстоювали свої права. Передчуття близьких змін надихнуло на публічні виступи багатьох митців, серед яких була й Леся Українка. Однак оптимістичне передчуття не обходилося без […]...
- Поетичний переклад Окремої уваги потребує питання про віршованому перекладі. Суто прагматичний підхід до питання про те, навіщо взагалі потрібні переклади художньої літератури з одних мов на інші, припускає відповідно утилітаристське рішення: для того, щоб не знає такого-то чужої мови читач зміг проте ознайомитися з написаним на цій мові та перекладеним на його рідний твором. Правда, уявлення читача […]...
- Поетичний образ: визначення, особливості Поетичний образ – вербальна форма, в якій поет (ширше – художник) втілив сприйняті їм події, об’єкти, процеси, явища потоку життя, значимі для його свідомості. Поетичний образ Розкриває суть описуваного, закріплюючи його в деякій словесної “картинці”, яка має здатність до візуалізації при сприйнятті; Фіксує емоційний, чуттєвий та інтелектуальний вигляд значущих для автора подій реального чи уявного […]...
- “І на тім рушникові…” – (Український рушник – поетичний символ) – II варіант – Найкращі учнівські твори – Твір Рушник-українська традиційна тканина 40-50 см завширшки і 2-3 м завдовжки, оздоблена ручною вишивкою. Він використовувався для прикрашення житла, в народних обрядах сватання, весілля тощо. На рушниках вишивався орнамент, здебільшого рослинний або геометричний. Він був зосереджений на кінцях рушника, до центра рушника ставав легким візерунком, який складав з елементів основного візерунку. Залежно від місцевості візерунки відрізняються […]...
- Теорія літератури. Терцина – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Терцина – строфа з трьох рядків п’ятистопового ямба, у якій середній рядок римується з крайніми (першим і третім) рядками наступної строфи. Завершується твір, написаний терцинами, окремим рядком, що римується з другим рядком попередньої строфи. Уперше використав терцинну строфіку Данте в “Божественній комедії”. Відтоді терцинами прийнято висловлювати зазвичай певні символічно-таємничі, концептуальні ідеї. Пролог пройнятий таким же […]...
- Антитeза Антитеза в маркетингу – зіставлення, з’єднання протиставлені понять в єдину інформаційну конструкцію. Термін антитеза походить від грецького antithesis – протилежність (від anti – проти, і thesis – положення). Мета застосування антитези в маркетингу – різке протиставлення прямо протилежних понять, образів використовується в маркетингу для посилення інформаційного впливу, спрощення комунікації. Антитеза підсилює емоційне забарвлення сказаного і […]...
- Український поетичний авангард кінця ХХ ст На думку критика В. Моринця, у сучасній українській поезії простежуються три стильові течії: традиційна, модерна й авангардна. Традиційній і модерній течіям приділяється багато уваги, а от питання про літературний авангард й ідейно-естетичну своєрідність авангардної поезії 80-90-х pp. XX ст. виявляються недостатньо висвітленими. Хоча на сьогодні майже ніхто не заперечує необхідності знати особливості розвитку сучасного літературного […]...
- Теорія літератури. ЕКСПРЕСІОНІЗМ – ВАСИЛЬ СТЕФАНИК (1871-1936) – МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА Експресіонізм – стильова течія модернізму, що виникла на противагу імпресіонізмові. На переконання експресіоністів, спільною основою всього у світі є дух (вільна творча енергія). Виразити його, тобто сягнути глибинного пізнання невидимих основ буття можна насамперед за допомогою творчої інтуїції. Завдання мистецтва, за цією концепцією, – у вираженні (експресіонуванні) незримого через зриме, внутрішнього через зовнішнє, вічного через […]...
- Теорія літератури. СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА ПОВІСТЬ. РЕАЛІЗМ – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) – РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА За жанром “Кайдашева сім’я” – це соціально-побутова сатирично-гумористична повість-хроніка. Побутовим і соціальним є конфлікт, навколо якого вибудовується сюжетна інтрига. Чимало уваги І. Нечуй-Левицький приділяє обставинам життя Кайдашів, зовнішньому світу, зокрема й етнографічним елементам. День за днем і рік за роком у повісті виписані родинні події, вони розгортаються динамічно, послідовно й стрімко, що є ознаками саме […]...
- Поетичний образ Орисі – (за однойменним твором Пантелеймона Куліша) Є. Надворна, Вчитель-методист Миколаївська обл. Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом П. Куліша, його оповіданням “Орися”; Поглибити знання дітей про жанр оповідання, зокрема про його різновид – ідилію, розвивати вміння уявляти в картинах і образах описане письменником; викликати естетичне захоплення красою України, її людей, українського художнього слова. Тип уроку: урок сприйняття та засвоєння […]...
- “І на тім рушникові…” – (Український рушник – поетичний символ) – І варіант – Найкращі учнівські твори – Твір “Хай стелиться вам доля рушниками!” – казали на Україні, бажаючи людині щастя. Із рушником пов’язані звичаї та обряди українців. Він став своєрідним символом українського життя. Без рушника, як і без пісні, не обходилося жодне народження або одруження людини, інші врочистості. Але народ використовував рушник не тільки на свята. Ознакою охайності, працьовитості кожної господині була прибрана […]...
- “І на тім рушникові…” – (Український рушник – поетичний символ) – III варіант – Найкращі учнівські твори – Твір Рушник завжди відігравав велике значення в житті українського народу. Саме ця оздоба виконувала багато функцій. По-перше, рушник вважався оберегом, який захищав хату та ЇЇ господарів від лиха. По-друге, рушник використовували при певних обрядах. Дівчина подавала рушник парубку, який сватався до неї. На весіллі рушником зв’язували молодим руки. Дівчина починала вишивати рушник ще з дитинства. Рушниковий […]...
- Народно-пісенна основа лірики С. Єсеніна – 11 клас – СЕРГІЙ ЄСЕНІН – ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Я думаю: Как прекрасна земля И на ней человек… С. Єсенін Сергій Єсенін прожив лише 30 років. Але слід, залишений ним у поезії, дуже глибокий. Люди любили чесну, яскраву мову поета, гостро відчували свіжість і красоту єсенінської інтонації, внутрішню чистоту її. Його поезія завжди жива в душі і пам’яті нашого народу, тому що вона сягає […]...
- ПОЕТИЧНИЙ ТЕАТР ЛЕСІ УКРАЇНКИ Визначаючи жанрово-стильові напрямки в розвитку українського театрального мистецтва на початку XX ст., Людмила Старицька-Черняхівська пов’язувала їх з творчістю трьох великих письменників: Лесі Українки – театр настрою; Володимира Винниченка – соціально-психологічний і Олександра Олеся – символічний театр. Безсумнівно, унікальним художнім явищем у національній духовній спадщині залишається поетичний театр Лесі Українки, яка, на думку Олександра Дорошкевича, найкраще […]...