Поетичний образ Орисі – (за однойменним твором Пантелеймона Куліша)
Є. Надворна,
Вчитель-методист
Миколаївська обл.
Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом П. Куліша, його оповіданням “Орися”; Поглибити знання дітей про жанр оповідання, зокрема про його різновид – ідилію, розвивати вміння уявляти в картинах і образах описане письменником; викликати естетичне захоплення красою України, її людей, українського художнього слова.
Тип уроку: урок сприйняття та засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет П. Куліша, збірки його творів; репродукція картини 0. Г. Венеціанова “На оранці”.
Епіграф: Наша славна Україна – Наше щастя і наш рай. Чи на світі є країна, Ще миліша за наш край?
В. Самійленко
Визначним стимулом своєї сподвижницької праці П. Куліш вважав зображення національних традицій, розвиток української мови й культури, утвердження почуття національної самосвідомості, наповнення духовного арсеналу нації культурними здобутками світової цивілізації.
М. Жулинський
Хід уроку
I. Демонстрація і “прочитання” портрета Пантелеймона Куліша
II. Вступне слово вчителя
Дома ви частково ознайомилися з біографією Пантелеймона Куліша і його оповіданням “Орися”.
Так склалося, що ім’я і твори вірного сина України, поета і прозаїка, драматурга і перекладача, критика і публіциста, історика і етнографа, мовознавця і культурного діяча були приречені на забуття. У час нашого духовного відродження спадщина видатного письменника повернута народові.
Я впевнена, що ви добре опрацювали статтю про Пантелеймона Куліша, вміщену в підручнику, і пропоную заповнити анкету від імені письменника.
1. Прізвище, ім’я, по батькові. (Пантелеймон Олександрович Куліш).
2. Ім’я Вашої сестрички. (Леся).
3. Ваш улюблений час доби. (Вечір).
4. Ім’я Вашої мами. (Катерина).
5. Що пам’ятаєте про неї? (Дуже любила пісні).
6. Який клопіт з’явився у Лесі? (Вчити грамоти братика).
7. Ваше захоплення. (Читання книжок).
8. Горе у Вашій сім’ї. (Померли Леся і мама).
9. Що давали Вам відвідини Уляни Терентіївни Мужиловської? (Вона давала читати книжки російських письменників).
10. Освіта. (Закінчив Новгород-Сіверську гімназію).
11. З творами яких письменників Ви познайомилися в гімназії? (П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ’яненки).
12. Що Вас найбільше вразило? (Що є книжки, написані рідною мовою).
13. Ваш перший твір-казка. (“Циган”).
14. Якою мовою Ви писали твори? (Українською та російською).
15. Які ще твори Ви написали? (Оповідання “Орися”, роман “Чорна рада”.)
– Взаємоперевірка відповідей.
– Додаткова інформація вчителя.
А тепер пропоную послухати додаткову інформацію про П. Куліша і продовжити анкету, поставивши свої запитання.
Куліш хліборобствував на своєму хуторі Зарога, він працював як видавець та письменник у Києві та Петербурзі. І, перебуваючи за кордоном, теж невтомно, навіть тяжко працював. Це був другий (після Івана Франка) титан української науки та письменства.
Можливо, не кожний повірить, що Куліш сам і розсилав передплатникам свої видання, піклувався про небожа Гоголя Трушковського, що збожеволів, особисто ходив у цензурний департамент, клопочучись, аби одержати дозвіл на видання українських книжок, українського часопису, українського букваря і т. п. Так що це був, образно кажучи, потужний мотор української культури.
Отже, праця, праця і ще раз праця! До того ж скільки разів на день ту працю, оту зосередженість безжально перебивали дзвінки, листоноші, усілякі відвідувачі – приятелі і просто прохачі.
Що й казати: коли б у добі було не 24, а 36, 48 годин, то для кожної з них знайшлася б у Куліша відповідна праця і водночас логічна думка про те, що і цього часу ще не досить. Тож тепер ви, напевно, погодитеся, що це був, безперечно, Титан Праці. Показовим є останній, передсмертний штриху цьому плані: вмираючи, в останні хвилини свого життя Куліш пальцем у повітрі виводив букви недописаного твору.
– Робота в парах. Складання анкети (продовження).
16. Чому Вас вважали титаном науки та письменства? (Невтомно, навіть тяжко працював).
17. В ім’я чого Ви працювали? (В ім’я кращого майбутнього свого народу).
18. Чому Вас вважають потужним мотором української культури? (Добивався дозволу на видання українських книжок, українського часопису, українського букваря і т. п.).
19. Що засвідчує Вашу працьовитість? (Працював цілодобово. Навіть вмираючи, пальцем у повітрі виводив букви недописаного твору).
– Перевірка виконаної роботи.
ІІІ. Вивчення оповідання “Орися”
Перевірка знання змісту оповідання за тестами, складеними дома учнями (це було індивідуальне завдання).
1. Хто така Орися?
А) сотниківна:
Б) князівна;
В) селянка.
2. Із чиєю красою порівнювали вроду Орисі?
А) заморської царівни;
Б) сонця й місяця;
В) чарівної квітки.
3. Для чого козаки приїжджали в село, де жила дівчина-красуня?
А) послухати чарівні легенди цього краю;
Б) побачити в лісі золоторогих турів;
В) позалицятися до дівчини.
4. Згадайте, що сказала у сні покійна мати Орисі:
А) молиться, щоб Орися була здорова;
Б) молиться, щоб Бог послав їй вірного чоловіка;
В) молиться, щоб Орися була багата.
5. Чого дівчата поїхали до Трубайла, під Турову Кручу?
А) скупатися в річці;
Б) прати білизну;
В) погуляти біля річки.
6. Що розповів дід Грива дівчатам біля Турової Кручі?
А) бувальщину;
Б) легенду;
В) казку.
7. Чию постать у воді на кручі побачила Орися?
А) зачарованих турів;
Б) князя на сивому коні;
В) гарних хлопців.
8. Чого їхав козак у Війтовці?
А) свататися;
Б) в гості до тітки;
В) купити коня.
9. Кого побачили дівчата на подвір’ї вдома?
А) сивого коня того ж козака;
Б) гостей із Переяслава;
В) дівчат та хлопців з їхнього села.
10. Хто був той козак?
А) отаман у своїй сотні, доброго й багатого роду дитина;
Б) хлопець із сусіднього села;
В) юнак, який зайшов напитися води.
Вчитель. Прочитайте епіграф – вислови Миколи Жулинського та В. Самійленка. Наприкінці уроку ви скажете, чи справді саме це хотів зобразити в своєму оповідання П. Куліш і чи досяг він своєї мети.
– Учні читають вислови і записують у зошити.
– Бесіда за змістом оповідання.
– Коли відбуваються події, про які йдеться в оповіданні?
(В оповіданні зображено селянський побут старожитньої України, коли країною ще правили гетьмани.)
– Що ви можете сказати про взаємини дійових осіб? Чиї стосунки чи дії вам не подобаються?
Тут всі дійові особи – люди добрі. Живуть у злагоді. Ніхто нікому не заздрить. Дружні стосунки між Орисею і дівчатами-наймичками.
– Але чи буває так в житті, що всі люди добрі і радіють за успіхи товаришів?
(Ні, так не буває.)
– Чому ж П. Куліш показав своїх героїв ідеальними?
(Письменник дуже любив свій народ, тому й показав героїв ідеальними. А може, тому так написав, бо знав, що його твір будуть читати інші і теж полюблять так, як любив він.)
Вчитель. Мені сподобались ваші судження. Справді, П. Куліш, пишучи про минуле, ставить мету показати, як можуть або повинні жити люди в майбутньому, але те, що він написав, ніяк не є дійсністю минулого.
Зверніть увагу на те, що письменник показав взаємини між людьми, різними за статусом: між сотниківною Орисею і дівчатами-наймичками, між сотником Таволгою і козаком Гривою.
– А чим ще приваблює це оповідання?
(Описами пейзажів та портретів.)
Знайдіть і прочитайте опис природи.
Учень читає від слів “От уже й луг перед нами. І сюди зелено, і…”, закінчуючи словами “Оце ж тая Турова Круча”.
– Яку роль відіграє цей пейзаж у творі?
(П. Куліш показав красу української природи і висловив свою любов до України. )
– Яку ж роль у творі відіграє легенда про золоторогих турів?
(Ця легенда – вдале продовження опису кручі. І все оживає. Починаєш уявляти тих золоторогих турів, які стали камінням. І щоб вони ожили, треба дочекатися князя на Туровій Кручі.
І ось несподівано з’являється на кручі князь на сивому коні – майбутній суджений Орисі.
Я думаю, що без цієї легенди твір був би не таким цікавим.)
Ви обійшли увагою одну деталь у легенді. Послухайте речення: “Отже, кажуть, буде таке врем’я, що князь прийде на Турову Кручу, повстануть тури і підуть шукати собі диких пущ по Вкраїні”. Вдумайтесь у його зміст. Князя покарано за те, що він потопив турів, йому нема вороття додому. У цих рядках звучить віра в перемогу: прийде час – і тури повстануть і підуть шукати диких пущ, де є воля.
Саме цим П. Куліш доводить, що людям тоді буде добре, коли вони житимуть у незалежній, вільній державі.
– А тепер визначте жанр цього твору.
(Це оповідання, тому що…)
Діти, зміст цього твору має романтичний характер, таке оповідання називається оповіданням-ідилією.
Запис у зошит: оповідання-ідилія – це твір, який зображує мирне, безтурботне життя людей на лоні природи.
Вчитель. Діти, подивіться уважно на картину і скажіть, що об’єднує ці два твори?
Показ репродукції картини О. Г. Венеціанова “На оранці” Робота з картиною.
Учень. Художник О. Г. Венеціанов змалював образ молодої селянки, яка веде пару вгодованих коней, що тягнуть дерев’яну борону. Жінка гарно вдягнена, вона з любов’ю дивиться на свою дитину, яка бавиться поруч. На картині все ідеалізоване: блакитне весняне небо, земля, переліски; в красивому, трохи аристократичному русі показана селянка. Все тут гарне – і люди, і природа.
Художник на картині втілив мрію – майбутнє щасливе життя селян.
Вчитель. За допомогою яких засобів митці зобразили свою мрію?
Учень. П. Куліш показав життя і побут українського народу художнім словом, а художник – фарбами.
Вчитель. Доведіть, що ці твори доповнюють один одного.
Учень. П. Куліш і художник О. Г. Венеціанов мріяли про щасливе життя, що і знайшло втілення в їхніх творах.
Характеристика образу Орисі План
1. Портрет Орисі.
2. Вдача героїні (темперамент).
3. Характер, головна його риса.
4. Ставлення інших дійових осіб до Орисі.
5. Як характеризує героїню її мова?
6. У чому романтична краса образу?
7. Місце Орисі в системі інших образів дівчат в українській літературі.
Вчитель. Як характеризують Орисю інші герої? Прочитайте.
(Оповідач, батько, козак характеризують її як дівчину виняткової вроди і душевної краси. В їх сприйнятті вона краща й над ясну зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що “звеселяє й рибу в морі, і звіря в діброві, і мак у городі”; це квітка, що зацвіла не для кожного козака!; ясочка, що доспіла, як повний колос на ниві.)
Основним критерієм взаємин героїв є природа. Гідними Орисі вважаються ті, хто досяг внутрішньої гармонії з навколишнім світом, такої стриманості та відкритості душі і серця, як і сама героїня. П. Куліш справжню красу вбачає не в багатстві, а в духовних цінностях, у природності характерів. Тому порівняння Орисі з явищами природи мають символічний зміст.
Робота в парах. Мова твору, її характерні тропи.
I пара – виписати порівняння (Про Орисю говорять всюди, “мов у труби трублять”; Орися “викохала
Ся, як біла тополя в леваді”, “доспіла, мов ясочка”, “як повний колос на ниві”; “Орися росла собі, як та квітка в городі” і т. д.).
II пара – епітети (“Приснився Орисі предивний сон”…).
III пара – пестливі слова (“Моя стежечка до чийогось сердечка”, “губоньки” і т. п.).
IV пара – прислів’я і приказки (“Судженої і конем не об’їдеш”…).
IV. Підсумок уроку
Запитання до учнів.
Прочитайте епіграфи і скажіть, чи дійсно саме це хотів зобразити в своєму оповіданні П. Куліш і чи досяг він своєї мети.
– Як ви думаєте, чому ім’я і твори вірного сина України були приречені на забуття?
– Чим збагатив вас сьогоднішній урок?
– За що б ви подякували Пантелеймону Кулішу?
– Доведіть, П. Куліш – справжній патріот України.
V. Завдання додому
1. Написати лист-подяку П. Кулішу.
2. Написати мікротвір “Чим сподобалася мені Орися”.
3. Характеристика образу Орисі за поданим планом.
Література
1. Бандура О. М., Кучеренко С. М. Українська література. Підручник для 6 класу – К: Освіта, 1993.
2. Бочарник У. Українська література. 6 клас. Плани-конспекти уроків. – Харків: Ранок, 2001.
3. Вертій О. Пантелеймон Куліш і народна творчість. – Тернопіль: “Підручники, посібники”, 1998.
4. Степанишин Б. Вивчення творчості Пантелеймона Куліша в школі. – Тернопіль: “Підручники”, “Посібники”, 2001.
5. Гетьманець М. Ф. Сучасний словник літературознавчих термінів – Харків: Ранок, 2003.
6. Щербина В. І., Волкова О. В., Романенко О. В. Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури – Харків: Основа, 2005.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)