Home ⇒ 👍Філософія ⇒ “Поетична філософія” Аристотеля
“Поетична філософія” Аристотеля
Трактат Аристотеля “Риторика” складається з трьох книг, присвячених трьом видам ораторських промов: політичним, судовим і святковим (епидиктичні).
Трактат “Поетика” не зберігся повністю. Він присвячений найбільше мистецтва драми. Відповідно до Аристотеля, трагедія повинна збуджувати у глядачів почуття жаху і співчуття, щоб шляхом сильних вражень виробляти катарсис (очищення) душі. У грецьких п’єсах дія зазвичай охоплювало короткий період часу. Ця обставина схилило Аристотеля проповідувати необхідність “трьох драматургічних єдностей” – часу, місця і дії. У Новий час теорія аристотелевская “трьох єдностей” лягла в основу мистецтва класичного стилю, проте в європейському театрі він панував не завжди, а лише час від часу.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)
Related posts:
- Філософія Аристотеля – реферат Аристотель Стагірський – один з найбільших філософів античної Греції. Твори Аристотеля змістовно ділять на 7 груп: логічні трактати (“Органон”), фізичні трактати (“Фізика”, “Про походження і знищення”, “Про небо”, “Про метеорологічні питання”), біологічні трактати (“Історія тварин”, “Про частинах тварин”, “Про виникнення тварин”, “Про рух тварин”, “Про душу”), твори про “першої філософії” (“Метафізики”), етичні твори (“Нікомахова етика”, […]...
- Політична філософія Аристотеля У філософії Аристотеля держава визнається найвищою метою моральної діяльності людини. Першоосновою держави є сім’я. Чоловік і дружина полягають у вільному моральному союзі, яким повинен керувати чоловік, але так, щоб і жінка не втрачала при цьому побутової волі. Влада батька над дітьми повинна бути ширше, ніж над дружиною. Рабам Аристотель зобов’язує беззаперечно коритися панові. Те, що […]...
- Філософія Аристотеля і вчення Платона Безпосереднім попередником філософії Аристотеля було вчення Платона, проте їх одразу розділило найважливіше теоретичне відмінність. За системою Платона, загальні поняття нашої свідомості (ідеї) мають самостійно існування поза примарного світу матеріальних речей. За Арістотелем же, ідеї невіддільні від речей і мають своє буття в них. Аристотель вважає, що ідея і реальне явище існують не окремо один від […]...
- Філософія Аристотеля як енциклопедичне вчення Філософська думка Стародавньої Греції досягла найбільшої висоти в творіннях Аристотеля (384-322 до н. е.), погляди якого, енциклопедично що увібрали в себе досягнення античної науки, являють собою грандіозну систему конкретно-наукового і власне філософського знання в його дивовижною глибині, тонкості і масштабності. Виходячи з визнання об’єктивного існування матерії, Аристотель вважав її вічною, несотворімость і незнищенною. Матерія не […]...
- Філософія Аристотеля Аристотель (384 – 322) – великий античний мислитель, енциклопедично освічений учений. Йому належать видатні відкриття в багатьох розділах філософії і науки. Аристотель був засновником формальної логіки – науки про форми і закони мислення. Форми мислення: а) судження – вислів про прісущності або непрісущності чого-небудь чого-небудь. Судження діляться: по модальності на судження дійсності, необхідності, можливості; за […]...
- Філософія Платона і Аристотеля А) Платонівське вчення про ідеї Платон (427-347 рр. До н. Е.), Розвиваючи філософію Сократа, прийшов до висновку про те, що понятійна здатність людини спирається на особливого роду предметність – на ідеальне початок. Подібно до того, як чуттєвого пізнання відкриваються фізичні речі, пізнанню раціональному або теоретичного відповідають ідеї. Так само, як і речі, ідеї володіють незалежним […]...
- Праці Аристотеля Збережені праці Аристотеля відносяться в основному до періоду його викладання в Лікее, проте в них збережені ідеї та прямі уривки з більш ранніх творів, що свідчить про відому цілісності його поглядів після виходу з Академії. Збереглося також чимало фрагментів праць, які стосуються першому, платоническому, періоду розвитку філософа (під час і відразу після його учнівства в […]...
- Вчення Аристотеля про пізнання Платон вважає шляхом до істинного знання діалектику, Аристотель – логічний метод. Аристотель виклав вчення про закони мислення і пізнання (те, що тепер називається логікою) з такою грунтовністю, з таким глибокодумністю, що всі наступні мислителі не могли додати нічого суттєвого до роз’яснень ім. Трактати його, присвячені дослідженню законів пізнання, з’єднані в одну групу, що називається “Органон”. […]...
- Метафізика Аристотеля Головний зміст метафізики (“першої філософії”) Аристотеля зводиться до критики платонівського вчення про відособленість світу ідей від світу речей. Аристотель доводить, що “ідея” – це лише конкретна форма матерії, яку остання набуває за допомогою “руху” (тобто, будь-якої зміни). Матерія і форма нероздільні, вони не можуть існувати одне без одного. У природі немає: Ні чистої, безформної матерії; […]...
- Твори Аристотеля Твори Аристотеля не так повно і не так добре збереглися, як твори Платона: до нас дійшла тільки частина його більш пізніх творів, а все, що було написано філософом в ранній період його діяльності, втрачено. Цицерон хвалить твори Аристотеля ранньої епохи за “золотий потік красномовства”, тим часом як дійшли до нас твори носять скоріше характер чорнових […]...
- Категорії Аристотеля Порядок логічних творів Аристотеля, в якому вони друкуються, не випадковий (див. Статтю Праці Аристотеля). Він відображає дидактичну структуру логічного знання, сходячи від простого до складного. У “Категорія” йдеться про слова, висловлюваних “без будь-якого зв’язку” і позначають найзагальніші характеристики буття. Аристотель перераховує 10 категорій (kategoreo – висловлюватися, стверджувати, судити): сутність, якість, кількість, відношення, місце, час, положення, […]...
- Етика Аристотеля – коротко Той розділ вчення Арістотеля, який іменується “практичною філософією”, присвячений законам розумною і моральної діяльності людини. Він поділяється на три частини: етику (моральну філософію), вчення про господарську діяльність (економіку) і політику (філософію державних наук). Свої поняття про добро і про закони морального життя індивідуального людини Аристотель виклав у трактаті, що написав для свого сина, Нікомаха. Вчені […]...
- Лікей Аристотеля Саме початок епохи еллінізму (період завоювань Олександра Македонського) збігається в часі з третім періодом в діяльності Аристотеля, започаткованим після його повернення в Афіни. На цей раз Аристотель прибув до Афін не 17-річним юнаком, а 50-річним прославленим філософом-ученим. Опинившись в Афінах, Арістотель не повернувся в Академію. Цю засновану Платоном філософську школу очолював тепер Ксенократ, який не […]...
- Закони логіки Аристотеля З чотирьох законів мислення традиційної логіки Аристотель встановив принаймні два – закони (заборони) протиріччя і виключеного третього. Закони ж тотожності і достатньої підстави у Аристотеля теж намічені у вченні про наукове знання як знанні доказательном (закон достатньої підстави) і в тезі, згідно з яким “неможливо нічого мислити, якщо не мислити [щораз] щось одне” (Аристотель. Метафізика, […]...
- “Політика” Аристотеля про форми державного устрою Дуже важливий відділ трактату про “Політиці” становить дослідження про форми державного устрою. Аристотель розглядає хороші і погані риси кожної з них, розглядає умови, при яких можлива вона, і обставини, за якими вона спотворюється. Він доводить, що форма правління повинна бути сообразна з характером народу, що не може втриматися та форма правління, в збереженні якої не […]...
- Критика метафізики Аристотеля Критику метафізики Аристотеля коротко можна звести до наступного. У головних засадах своєї “першої філософії” Аристотель, загалом, сходиться з Платоном, оскільки його “форма” походить від “ідеї” Платона. Але він розходиться із Платоном, оскільки він не визнає ідеалу поза дійсності, за винятком чистого божественного Розуму, який сам є перша з діючих причин або енергій. “Суще”, за Арістотелем, […]...
- “Топіка” Аристотеля Проблема “діалектичного” методу поставлена Аристотелем в “Топіці”, – творі, де він аналізує “топи” (topos, мн. Ч. Topoi), т. є. Загальні прийоми логічного мислення, використовувані в діалозі, сприятливому досягненню істини. У “Топіці” розглядається понад 300 “топів”, і тому їй відводилася роль як би складу допоміжних засобів аргументації, які слід мати під рукою для використання в суперечці. […]...
- Силогізм Аристотеля Силогізм – “промову, в якій, якщо щось припущено, то з необхідністю випливає щось, відмінне від покладеного в силу того, що покладене є” (Арист. Перша Аналітика, I, 24b). Так, з того, що всі люди смертні і Сократ людина, випливає, що Сократ смертний. Аристотель розрізняє три постаті логічного силогізму (четверта була відкрита пізніше), кожна з яких включає […]...
- Вчення Аристотеля про сутність Перша з “Категорій” – сутність (oysia). У “Категорія” Аристотель виділяє “перші” сутності, якими є, з його точки зору, окремо існуючі предмети, “як наприклад окрема людина або окрема кінь” (Категорії, 5, 2а) – індивідуальний, одиничний предмет, який ми визначаємо, приєднуючи до нього предикати, що позначають якість, кількість і т. д. Але чи не парадокс перед нами? […]...
- Життя Аристотеля Історія життя Аристотеля відома нам з творів Діогена Лаерція, Діонісія Галікарнаського і деяких інших письменників. Аристотель народився в 384 р в Стагире, грецької колонії, недалеко від Афона. Батько його, Нікомах, був лейб-медиком і другом македонського царя Амінти, батька Філіпа II. Таким чином, Аристотель вже з дитинства перебував у близьких стосунках з македонським двором, до якого […]...
- Фізика Аристотеля “Перша філософія”, метафізика Аристотеля розглядає “суще, як суще”, тобто абстрактно від всяких чуттєвих і фізичних властивостей, наприклад, рухи, тілесності та ін. Фізика розглядає те, що рухається, і те, що тілесно. Її предмет є природа – φυσις. Під рухом Аристотель розуміє всяка зміна, всяке здійснення в дійсності чого-небудь можливого і, згідно чотирьом головним своїм “категорій”, визнає […]...
- 100 фактів життя Аристотеля Енциклопедист і давньогрецький вчений Аристотель – легендарна особистість. І кожному хотілося б дізнатися неймовірні факти з його життя, адже люди, чиє життя пов’язане з наукою завжди притягували увагу оточуючих. Ця людина зробив внесок і в науку, і в логіку, і у багато інших сфер життя людей. Аристотель – один з найрозумніших особистостей того часу. І […]...
- Концепція Аристотеля Безпосереднім же наступником філософії Платона є Арістотель (384-322 до н. Е.). Аж до смерті Платона, близько двадцяти років, він співпрацював з ним в Академії. Написані ним в ці роки твори будувалися на конспектах бесід Платона з учнями. Потім, присвятивши три роки утворенню Олександра Македонського, Арістотель заснував в Афінах Лікей, очолюючи його протягом дванадцяти років. На […]...
- Вчення Аристотеля про душу Розглядаючи живі істоти, Аристотель і до них підходить з погляду співвідношення матерії і форми. Якщо форма всюди грає роль рушійного початку, то душа, природно, виявляється формою, а тіло – “матерією” органічної істоти. Більш точно Аристотель визначив душу як “першу ентелехію органічного тіла” (Про душі, II, 1, 412 b), т. Е. Життєве начало тіла, рушійне його […]...
- Філософія Абеляра – концептуалізм Французький філософ П’єр Абеляр був найосвіченіших людиною свого часу; він стояв вище номіналістів і реалістів; він дискутував і з тими, і з іншими; його не задовольняв ні Росцеллін, ні Гільйом Шампо. Знаючи глибше Аристотеля, ніж хто-небудь, Абеляр грунтовно вважав, що і номіналізм, і реалізм одно розвинулися на його логіці. Він намагався примирити у своїй філософії […]...
- Фізика Аристотеля – коротко Аристотель визнає чотирьох початкові “стихії”, утворені чотирма можливими поєднаннями двох головних матеріальних протилежностей: холоду – тепла і сухості – вологості. Стихія тепла і суха – вогонь; тепла і волога – повітря; холодна і волога – вода; холодна і суха – земля. Поняття про силу тяжіння у Аристотеля немає. На його думку, вогню і повітрю просто […]...
- Вчення Аристотеля про державу Свій суспільно-державний ідеал Аристотель викладає найбільше у творі “Політика”. За вченням Аристотеля про державу, людина живе не для себе одного, але за природою створений для суспільного життя – статеві та кровні зв’язки, язик, вроджені моральні інстинкти пов’язують його з іншими людьми. Він потребує них для найбільш успішного захисту від небезпек, для задоволення насущних потреб, а […]...
- Етичне вчення Аристотеля Вчення Аристотеля про моральність є практичною наукою про благо і щастя людини, що живе в суспільстві. Воно стало предтечею численних шкіл, що дотримуються принципів евдемонізма. Його мета – обгрунтування практичного значення добродійних вчинків людей. Їх пояснення Аристотель шукав у дійсного життя людей. У роботі Аристотеля “Нікомахова етика” представлені основні морально-етичні поняття і три частини етики: […]...
- ЛІТЕРАТУРА КЛАСИЦИЗМУ Класицизм – напрям у європейській літературі та мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст. Найбільшого розквіту цей напрям досягнув у Франції в XVII ст. Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. Теоретичним підгрунтям класицизму була антична теорія поетики і передусім “Поетика” Аристотеля. Класицизм прагнув протиставити […]...
- Філософія науки і філософія техніки Інтереси філософії науки і філософії техніки перетинаються насамперед у сфері методології. Філософія науки являє філософії техніки засоби методологічного аналізу, вироблені в ній на основі природознавства, зокрема фізичного пізнання. Філософія техніки дає першої новий матеріал, заснований на досягненнях технічних наук, для такого аналізу і подальшого розвитку самих методологічних засобів. Багато в чому збігаються і проблемні поля […]...
- Етичні вчення Аристотеля У творчості Аристотеля (384-322 рр. до н. е.) антична етика досягла свого найвищого розвитку, що навряд чи було б можливо, якби учень не перевершив свого вчителя, зробивши вибір на користь служіння істині (“Хоч Платон і істина мені дорогі, священний обов’язок наказує віддати перевагу істині”.) Заслуги Арістотеля у розвиток етики надзвичайно великі: він дав ім’я цій […]...
- Аристотель про суть і завдання риторики “Риторика” Аристотеля, що складається з трьох книг, присвячена за загальноприйнятою традиції мистецтву красномовства. Правда, цей великий трактат має особливу логічну спрямованість, що цілком природно для теорії красномовства як мистецтва переконання. Цей трактат, можливо, набагато більше, ніж широко відома “Поетика” Аристотеля, оперує саме категоріями естетичними, а не узкологіческімі. “Риторика” по самій суті своїй є чудовий зразок […]...
- Філософія Арістотеля Видатним з безпосередніх учнів Платона був Аристотель (384-322 до н. Е.) – Видатний давньогрецький філософ, який створив своє оригінальне вчення, що склало епоху в філософії. Походив з м Стагірит (тому його часто називають Стагиритом). Його батько Никомах був лікарем при дворі македонського царя Амінти III. У 367 р. До н. е. е., коли Арістотелем було […]...
- Коротка біографія Аристотеля Аристотель – один з найбільших філософів Стародавньої Греції. Область його інтересів обширна – він займався політикою, діалектикою, логікою, риторикою, біологією, фізикою і астрономією. Збори збережених праць мислителя налічує понад тридцять творів в різних областях і носить назву “Аристотелем корпус”. Найбільш значимі з них – “Про душу”, “Фізика”, “Метафізика”, “Політика”. Народився Аристотель в 384 році до […]...
- Естетичний метод у літературознавстві Естетичний метод у літературознавстві – метод наукового поцінування творів, обстоюваний класицистами, обгрунтований у трактаті “Мистецтво поетичне” (1674) Н. Буало. Полягав у абсолютизуванні античної літератури та критичної рецепції, викладеної у “Поетиці” Аристотеля, “Науці поезії” Горація та ін., на основі раціоналістичної філософії Декарта, у тлумаченні розуму як універсальної категорії. Е. м. канонізував бінарність “доброго” та “поганого” смаку, […]...
- Єдність часу, місця і дії Єдність часу, місця і дії – термін класицистичної драматургії, власне, закон “трьох єдностей”, який вимагав від драматурга дотримання таких принципів: розгортання подій у п’єсах має відбуватися впродовж нетривалого часу – не більше однієї доби (єдність часу), зосереджуватися в одному місці (єдність місця), охоплювати єдиний драматичний конфлікт (єдність дії). Суворі вимоги Є. ч.,м. і д. були […]...
- Філософія веде за собою науку Народження науки – результат соціокультурного розвитку людства, підсумок поглиблення поділу праці, піднесення різноманітних форм духовної життєдіяльності людей, але передусім – філософії. Вона виникла з внутрішніх пізнавальних інтересів і потреб людства в достовірних знаннях про світ, суспільство, самій людині. Звичайно, попередниками наукового пізнання світу були звичайні, художні, релігійні та багато інші форми пізнання. Для наукового пізнання […]...
- Філософія Фоми Аквінського – коротко Фома Аквінський, який походив зі знаті Неаполітанського королівства, волів мирні радості науки авантюрному життю феодального барона і, незважаючи на опір з боку батька, поступив в чернечий орден домініканців. Викрадений братами під час від’їзду з Італії в Париж, Фома був в’язнем в замку своїх батьків. По закінченні двох років йому все ж вдалося втекти і оселитися […]...
- Філософія Нового часу, епоха Просвітництва Історичний період Нового часу, включаючи епоху Просвітництва, охоплює практично три століття – XVII-XIX ст. І. Кант розглядав Просвітництво як необхідну епоху розвитку людства, а Г. Гегель характеризував Освіту як раціоналістичний рух XVIII в. в області культурного і духовного життя. Епоха Просвітництва – європейське ідейна течія, засноване на переконанні в тому, що в пізнанні світу і […]...
- Філософія Ніцше – коротко “Коли [Ніцше] переконався, що немає Бога, їм опанувало таке шалене відчай, що, по суті, незважаючи на його виключне літературне обдарування, йому до кінця життя так і не вдалося адекватно розповісти, що зробили люди, убивши Бога. Але Ніцше не почули. Як і раніше всі думають, що зовсім і не важливо, чи є Бог чи ні Його […]...