Поділ і взаємодія гілок влади у Хорватії

Related posts:

1. Поділ і взаємодія гілок влади у Греції Глава держави – президент, влада якого носить значною мірою символічний і представницький характер. Він обирається парламентом строком на 5 років з можливістю переобрання ще на один термін. Кандидатом може бути грецький громадянин, який має громадянство не менше 5 років, не позбавлений виборчих прав і досяг 40-річного віку. Для перемоги потрібно набрати 2/3 голосів депутатів; якщо […]...
2. Поділ і взаємодія гілок влади в Словенії Конституція передбачає поділ влади на виконавчу, законодавчу і судову і забезпечує ефективну систему стримувань і противаг. Вищу судову владу уособлює Конституційний суд, який стежить за відповідністю правових актів конституції. Президент, уряд і одна третина депутатів Державних зборів має право направити до Конституційного суду запит про відповідність того чи іншого міжнародного договору конституції Словенії. Конституційний суд […]...
3. Поділ і взаємодія різних гілок влади у Литві Як і більшість сучасних конституцій, конституція Литви в явному вигляді не формулює принцип поділу влади, але ж із неї виходить при побудові механізму державної влади. Конституція не передбачає саморозпуску Сейму. Парламент може бути розпущений президентом. Підставою для розпуску може стати відсутність рішення Сейму за програмою уряду або дворазовий послідовний відмова в її схвалення. Рішення про […]...
4. Поділ і взаємодія гілок влади в Нідерландах Виконавча влада в Королівстві Нідерландів належить уряду і монарху. Право на престол мають спадкоємці короля Вільгельма I, принца Оранського-Нассау. Король або королева мають право відректися від престолу, однак, в разі якщо король або королева одружується без відповідного дозволу у вигляді Акта парламенту, вони вважаються автоматично відрікшись від престолу. Глава уряду і міністри формально призначаються і […]...
5. Поділ і взаємодія гілок влади Великобританії Особливістю політичного устрою є верховна влада “корони в парламенті”, що означає спільне правління монарха, Палати лордів і Палати громад, які всі разом складають парламент. Парламент Великобританії (практично Палата громад) здійснює контроль за діяльністю уряду. Однак більшість парламенту і уряду, за винятком рідкісних випадків, завжди належить до однієї і тієї ж партії, а лідер партії є […]...
6. Поділ і взаємодія гілок влади в Польщі Ст. 10 конституцією 1997 роки встановлює принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Законодавча влада здійснюється Сеймом і Сенатом, виконавча – президентом і Радою міністрів, судова – судами і трибуналами. Конституція визначає також порядок взаємодії між різними гілками влади. При цьому баланс у відносинах між виконавчою і законодавчою владою в деякій мірі зміщений в […]...
7. Поділ і взаємодія гілок влади Словаччини Конституція Словаччини досить чітко розмежовує функції законодавчої, виконавчої і судової гілок влади, хоча відповідної прямої норми в конституції не міститься. Конституція передбачає тісну взаємодію і співпрацю виконавчої та законодавчої гілок влади. Згідно ст. 72, єдиним органом Словацької Республіки, які приймають конституцію і закони, є парламент – Національна рада. Однак для вирішення важливих питань суспільної значущості, […]...
8. Поділ і взаємодія гілок влади США У США конституційно закріплений принцип поділу влади. Конституція обмежує кожну з трьох гілок державної влади, передбачаючи систему стримувань і противаг між ними. Цей принцип реалізується, зокрема, завдяки різним джерелам формування гілок влади і системою перехресних повноважень. Наприклад, президент може рекомендувати ті або інші закони і накласти вето на закони, прийняті Конгресом, а також призначає посадових […]...
9. Поділ і взаємодія гілок влади у Данії За формою правління Данія є конституційною монархією. Політична система країни реалізує принцип поділу влади і містить механізми, що запобігають як надмірну концентрацію влади в руках монарха, так і надмірні повноваження парламенту. Ст. 3 конституції говорить, що законодавча влада здійснюється спільно монархом і фолькетингом. Виконавча влада здійснюється монархом. Судова влада здійснюється органами правосуддя. Якщо престолонаслідника немає […]...
10. Поділ і взаємодія гілок влади Мальти Мальтійська політична система за характером взаємодії гілок влади багато в чому нагадує британську. Політичний устрій Мальти (парламентської республіки) передбачає, що прем’єр-міністр, який фактично приймає основні політичні і економічні рішення, повинен бути лідером партії, що отримала більшість на парламентських виборах. Президент, формально є главою виконавчої влади, виконує в основному представницькі функції (ст. 78), є гарантом конституції. […]...
11. Поділ і взаємодія гілок влади Перу Конституція Перу суворо не закріплює поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову гілки. Однак де-факто ці гілки влади описуються як незалежні. В цілому за обсягом повноважень президент істотно перевершує всіх інших учасників політичного процесу. Коло його компетенцій охоплює і виконавчу, і законодавчу, і судову сфери. Глава держави – президент, який обирається шляхом загальних рівних і […]...
12. Поділ і взаємодія гілок влади Азербайджану Згідно з пунктом 3 ст. 7 конституції, державна влада в Азербайджанській Республіці організовується на основі принципу поділу влади: законодавчу владу здійснює мілі меджліс; виконавча влада належить президенту; судову владу здійснюють суди Азербайджанської Республіки. Згідно з пунктом 4 ст. 7, законодавча, виконавча і судова влади взаємодіють і незалежні в рамках своїх повноважень. Специфіка системи поділу влади […]...
13. Особливості виконавчої влади Хорватії Вищим органом виконавчої влади є уряд. Президент, після консультацій в парламенті, доручає його формування особі, котра має підтримкою абсолютної більшості депутатів. Голова уряду (прем’єр-міністр) пропонує кандидатури його членів. Парламентська більшість впливає на його склад, висуваючи претендента на пост глави уряду і голосуючи про довіру кабінету. Уряд Республіки Хорватія розробляє і вносить на розгляд парламенту проекти […]...
14. Особливості виконавчої влади Греції Прем’єр-міністром – главою виконавчої влади – стає по формальному поданням президента лідер партії-переможниці на виборах партії. Кількість термінів перебування на посаді глави кабінету не обмежена. Прем’єр-міністр формує уряд, призначаючи (як правило, з числа депутатів, хоча це не є обов’язковою умовою) міністрів і заступників міністрів (вони теж є членами уряду), і отримує вотум довіри парламенту. Особливості […]...
15. Особливості законодавчої влади Білорусі Національні збори Республіки Білорусь складаються з двох палат – Палати представників (нижня палата) і Ради Республіки (верхня палата). Їх кількісний склад і порядок формування визначаються конституцією. Палата представників складається з 110 депутатів, що обираються на основі загального, вільного, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні. Депутатом Палати представників може бути громадянин Республіки Білорусь, який досяг […]...
16. Особливості законодавчої влади Нідерландів Законодавча влада в Нідерландах належить монарху і Генеральним штатам. Генеральні штати складаються з Першої та Другої палат. Перша палата парламенту складається з 75 депутатів, які обираються кожні 4 роки на непрямих виборах Радами провінцій. Місця в Першій палаті розподіляються пропорційно населенню провінцій і партійним складом в Радах. Основною функцією Першої палати є контроль і експертиза […]...
17. Особливості законодавчої влади Словаччини Однопалатний Національна рада Словацької Республіки складається з 150 депутатів (ст. 73), які обираються на чотири роки на загальних, рівних, прямих виборах таємним голосуванням (ст. 74). Згідно ст. 84 конституції, Національна рада має право приймати рішення, якщо присутні більше половини від загального числа депутатів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх депутатів. Для […]...
18. Особливості судової влади Литви Конституційний суд складається з 9 суддів, які призначаються тільки на один дев’ятирічний термін. Склад Конституційного суду кожні три роки оновлюється на одну третину. За три судді Конституційного суду призначаються Сеймом з числа кандидатів, запропонованих президентом, головою Сейму та головою Верховного суду відповідно. Голова Конституційного суду з числа суддів цього суду призначається Сеймом за поданням президента. […]...
19. Особливості законодавчої влади Греції Однопалатний парламент Греції обирається прямим, загальним і таємним голосуванням за змішаною посиленою пропорційною системою терміном на 4 роки (в разі війни термін повноважень парламенту продовжується до її закінчення). Кандидати в депутати повинні досягти до дня виборів 25-річного віку. Для проходження партій до парламенту встановлено 3% – ний бар’єр (після проходження цього рівня партії гарантовані 6 […]...
20. Особливості виконавчої влади Мальти Відповідно до ст. 78 конституції, виконавчою владою на Мальті зодягнений президент. Президент є главою держави з моменту проголошення республіки в 1974 році, обирається на 5 років мальтійським парламентом. З 1989 року датою закінчення п’ятирічних президентських термінів встановлено 4 квітня. Президент призначає главу уряду – прем’єр-міністра (традиційно лідера партії з більшістю місць в Палаті представників), а […]...
21. Особливості судової влади Росії Судова влада є третьою гілкою державної влади в сучасній Росії. “Правосуддя в Україні здійснюється тільки судом” (ст. 118). В даний час на території РФ існує і функціонує широка система судових органів: Конституційний суд РФ, конституційні і статутні суди суб’єктів РФ. Конституційний суд РФ діє на федеральному рівні, а конституційні і статутні суди – на рівні […]...
22. Особливості виконавчої влади США Главою виконавчої влади є президент США. Президентом може бути обраний уродженець США не молодше 35 років, який прожив в країні не менше чотирнадцяти років. Термін його повноважень встановлено в чотири роки. Згідно 22-й поправці до конституції, прийнятої в 1951 році, президент не може обиратися більше двох разів і виконувати свої обов’язки довше восьми років. У […]...
23. Особливості виконавчої влади Норвегії Номінально норвезький монарх є главою і законодавчої, і виконавчої влади, але фактично його повноваження зводяться до церемоніальним функцій, представництву країни за кордоном і формального затвердження уряду і схвалення законопроектів. Монарх також очолює збройні сили країни, є главою державної церкви і символом єдності нації, здійснює помилування. Вищим органом виконавчої влади в Норвегії є уряд – Державна […]...
24. Види право вето Заборона на те чи інше рішення може відрізнятися, в залежності від своєї політичної сили: 1. Абсолютна (резолютивна) вето – це право президента скасувати рішення парламенту (прийнятий ним закон). Особливість абсолютного вето в тому, що воно остаточне і безумовне (подолати великою кількістю голосів не можна). Саме абсолютне право має виключно “феодальні” коріння, адже глава держави стає […]...
25. Поділ праці в парламенті Поділ завдань між законодавчою і виконавчою владою нерозривно пов’язане з раціональною та ієрархічної концепцією процесу рішення. За законодавцем залишається вирішення, за урядом – його виконання. Однак у міру зростання втручання держави в усі сфери життєдіяльності суспільства, включаючи і законотворчість, такий підхід неминуче зазнавав змін. У повоєнні роки повсюдно відбувався трансферт компетенції законодавця виконавчої влади. Це […]...
26. Особливості законодавчої влади в Польщі Законодавча влада представлена ​​двопалатним парламентом, що складається з Сейму та Сенату. На спільних засіданнях Сейму та Сенату діють як Національні збори (ст. 114). Сейм складається з 460 депутатів, Сенат – з 100 сенаторів. Депутати парламенту обираються терміном на 4 роки. Сейм очолює маршал Сейму, який обирається з числа депутатів. В рамках Сейму створюються профільні комітети […]...
27. Особливості судової влади Італії Авторитет судової влади в Італії досить високий. Судова система Італії складається з наступних підсистем: судів загальної юрисдикції, які дозволяють цивільні та кримінальні справи, адміністративних судів та військових трибуналів. У низовій ланці судової системи діють консіліатори (мирові судді; буквально – порадники), які розглядають малозначні цивільні справи. Далі слід претура – суд претора, де розглядаються апеляції на […]...
28. Президентська і парламентська республіки Відмінними рисами парламентської республіки є утворення уряду на парламентській основі і його формальна відповідальність перед парламентом. Парламент формує і підтримує уряд; видає закони, які уряд приймає до виконання; затверджує державний бюджет; здійснює контроль над діяльністю уряду і може висловити йому вотум недовіри, що спричинить за собою або відставку уряду, або розпуск парламенту і проведення дострокових […]...
29. “Революція троянд” і прихід до влади М. Саакашвілі Уряд Грузії не контролювала Південну Осетію і Абхазію, вплив на Аджарію був мінімальним. В країні на тлі затяжної економічної кризи росли безробіття і злидні; Грузія фактично існувала на іноземні кредити і економічну допомогу, використання яких було вкрай неефективним. До літа 2003 року зовнішній борг Грузії досяг 1,75 мільярда доларів США, що фактично означало банкрутство республіки. […]...
30. Особливості виконавчої влади Вірменії Згідно ст. 85 конституції, уряд розробляє і здійснює внутрішню політику Республіки Вірменія. Зовнішню політику Вірменії уряд розробляє і здійснює спільно з президентом. До компетенції уряду відносяться всі ті питання державного управління, які не віднесені законом до компетенції інших державних органів або органів місцевого самоврядування. Уряд на підставі конституції, міжнародних договорів, законів Республіки Вірменія або нормативних […]...
31. Поділ влади з точки зору політичної соціології Оскільки для сучасної політичної соціології механізм влади є центральною проблемою, принцип поділу влади інтерпретується саме з цієї точки зору. Влада – ключове поняття політичної науки, традиційно основний предмет її дослідження. Владу можна визначити як таку форму організації суспільних відносин, яка за певних умов дозволяє одному соціальному елементу впливати на поведінку іншого. Природа влади, її розподіл […]...
32. Особливості виконавчої влади Нової Зеландії Вищим органом виконавчої влади Нової Зеландії є Виконавча рада. Вперше він з’явився в якості дорадчого органу при генерал-губернаторові в 1841 році і складався з секретаря колоній, головного прокурора та скарбника. Згідно Конституційному акту 1986 року, Виконавча рада очолює прем’єр-міністр і в його склад можуть входити тільки депутати парламенту. Однак Виконавча рада лише санкціонує дії кабінету […]...
33. Поділ завдань між палатою і комісіями Парламент, особливо його нижня палата, володіє повнотою законодавчої влади. Однак тут слід виділити кілька моментів. По-перше, значна влада у виробленні і прийнятті законів належить парламентським комісіям або комітетам. Яка роль цих комісій або комітетів? Вони відіграють значну роль в селекції проектів законів. Причому зазначена функція у французькому парламенті, наприклад, має символічний характер, тоді як в […]...
34. Особливості законодавчої влади США Законодавча влада в США представлена ​​двопалатним парламентом – Конгресом, що складається з Сенату і Палати представників. Основні його повноваження включають оподаткування, регулювання торгівлі з зарубіжними країнами і між штатами, право оголошення війни, формування збройних сил і виділення коштів на їх утримання. Сенат був створений як верхня палата Конгресу, що представляє інтереси штатів і імущих класів […]...
35. Чим відрізняються президентська республіка від парламентської? Відмінності президентської республіки від парламентської республіки: 1. У президентській республіці повноваження глави держави і глави уряду з’єднуються в повноваження однієї особи – президента. У країнах з парламентською республіканською формою правління верховна влада належить парламенту, вищою посадовою особою є прем’єр-міністр. 2. У президентській республіці вища посадова особа обирається на загальних виборах, в країнах з парламентською республікою […]...
36. Особливості судової влади США Конституція надає судову владу “одному Верховному суду і таким нижчестоящим судам, які Конгрес може час від часу засновувати. Судді як Верховного суду, так і нижчих судів займають свої посади, поки поводяться бездоганно, і у встановлені терміни отримують за свою службу винагороду, яка не може бути зменшено під час перебування на посаді “. Право призначати суддів […]...
37. Форми, риси і юридичні властивості республіки Республіка (в перекладі з лат. “Respublica” означає громадські справи, всенародне) – це форма державного правління, в рамках якої найвища державна влада реалізується на колегіальній основі виборними органами, що обираються населенням держави на певний строк. Республіці як форму державного правління властиві такі риси: – виборність і колегіальність верховних органів державної влади; – наявність обирається на певний […]...
38. Влада глави держави Залежно від виду верховного правителя і конституції функції глави держави можуть відрізнятися. Але є і загальні риси: 1. У сфері державного управління глава держави має право оголошувати надзвичайний стан (в частині країни або на всій території), виконувати функції головнокомандуючого, брати участь у формуванні нової урядової структури (найчастіше формально), органів судової влади, вносити пропозиції в фінаносово-кредитну […]...
39. Особливості виконавчої влади Нідерландів Виконавча влада в Королівстві Нідерландів належить монарху і уряду. За конституцією (ст. 43) тільки монарх має право призначати і знімати з посади прем’єр-міністра і уряд, однак на ділі прем’єр-міністром стає лідер партії-переможниці на виборах партії або коаліції. Уряд повністю підзвітний Генеральним штатам. Хоча в ст. 42 конституції записано, що уряд Нідерландів складається з монарха і […]...
40. Особливості судової влади Польщі Судова влада Польщі представлена ​​судами і трибуналами. Суди здійснюють безпосереднє здійснення правосуддя і включають в себе Верховний суд, загальні суди, адміністративні суди і військові суди. У воєнний час можуть створюватися надзвичайні суди (ст. 175). Верховний суд здійснює розгляд рішень, прийнятих загальними і військовими судами. Перший голова Верховного суду призначається президентом республіки на 6 років з […]...