Плити літосфери
Відповідно до теорії літосферних плит, земна кора разом з частиною верхньої мантії не є монолітним панцерем нашої планети, а складається з кількох дуже великих блоків (плит) товщиною від 60 до 100 км. Межі між плитами літосфери проходять по серединно-океанічних хребтах або по глибоководних жолобах – гігантських тріщинах або ущелинах на океанічному дні. Загальна довжина цих розломів у рухомих поясах Землі досягає декількох десятків тисяч кілометрів. Найбільшою довжини і глибини розломи досягають на дні океанів, але є вони і на суші. Гігантськими розломами в континентальній земній корі є грабени Східної Африки. Великі розломи перетинають земну поверхню у Східному Сибіру (западина озера Байкал), в Європі (долина річки Рейн) і в інших районах.
У літосфері вчені виділяють 7-9 величезних плит і десятки плит менших розмірів. Більшість плит включає як материкову, так і океанічну кору.
- Знайдіть найбільші плити на карті, назвіть їх. Визначте, які материки і океани розташовані на кожній плиті.
Плити лежать на порівняно м’якому, пластичному шарі мантії, на яких і відбувається їх ковзання. Припускають, що відбувається це так: по глибинних розломах, які роз’єднують плити, з мантії піднімається базальтова магма, що заповнює розлом. Однак більша її частина розходиться під корою двома потоками в протилежні від розлому сторони. Обидва потоки опускаються в мантію, зближуються і починають знову висхідний рух. Під впливом цих потоків схили серединно-океанічних хребтів розсуваються в сторони, що переростає у розлом магми і призводить до розширення океанічного дна. Вчені дійшли висновку, що в місцях розриву і розтягування земної кори в серединних хребтах утворюється нова океанічна кора, яка поступово наростає і розповзається в обидві сторони від породившого її глибинного розлому. На дні океану працює ніби гігантський конвеєр. Він переносить молоді блоки літосферних плит від місця їх зародження до континентальних околиць океанів. Швидкість руху мала, шлях довгий. Тому молоді ділянки плит досягають берега лише через 15-20 млн років. Пройшовши цей шлях, плита опускається в глибоководний жолоб і, “пірнаючи” під континент, занурюється в мантію, з якої вона утворилася в центральних частинах серединних хребтів. Так замикається коло життя кожної плити літосфери.
Якщо плити, одна з яких має океанічну кору, а інша материкову, зближуються, то покрита морем більш “легка” плита згинається, як би “пірнає” під континент. При цьому утворюються жолоби, острівні дуги, гірські хребти, наприклад такі, як:
- Курильський жолоб; Японські острови; Анди.
Якщо зближуються дві плити з материковою корою, то їх краю разом з усіма накопиченими на них осадовими породами мнуть в складки. Таким чином на кордоні двох плит утворилися Гімалаї.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)